Вступне слово викладача.

Викладач оголошує тему, мету, порядок проведення заняття; перевіряє наявність у курсантів (студентів) конспектів лекції та літературних першоджерел.

Зазначається, що нервова система людини складається з головного мозку, спинного мозку, периферичних нервів, що відходять від них, і вегетативної нервової системи. Нервова діяльність людини і тварин являє собою сукупність рефлексів. Рефлекс — це відповідна реакція організму на зовнішні чи внутрішні подразнення, здійснювана нервовою системою. Подразнення від зовнішнього чи внутрішнього джерела чутливими нервами проходить до нервових центрів, розташованих у головному чи спинному мозку, звідти руховими нервами — до виконавчих органів: м'язів, залоз, внутрішніх органів.

Рефлекторна діяльність нервової системи забезпечує функціональну діяльність організму і його взаємозв'язок із навколишнім середовищем.

За походженням, механічним утворенням і біологічним значенням академік І. П. Павлов поділяв рефлекси на безумовні та умовні. Безумовні — уроджені постійні рефлекси, що повторюються в усіх представників даного виду. До них належать відсмикування кінцівки при уколі, опіку, смоктальні рухи у новонароджених ссавців, клювання у пташенят, а також складніші інстинктивні реакції — гніздування птахів, плавання водоплавних пташенят, що тільки вилупилися.

У процесі життя у відповідь на зовнішні та внутрішні подразники на базі безумовних рефлексів виробляються умовні рефлекси, що є основою пристосування організму до умов навколишнього середовища. Протягом життя утворюються дедалі нові й нові умовні рефлекси за обов'язкової участі кори головного мозку. Умовний рефлекс утворюється на базі безумовного рефлексу при збігу в часі цих двох подразників. Одні умовні рефлекси утворюються швидше, інші — повільніше, деякі зберігаються довше, інші — зникають швидше. Якщо умовний рефлекс вироблений і тривалий час не підкріплюється безумовним, то він поступово згасає.

Дата добавления: 2015-07-16