Бог тріумфально увійшов не тільки до малого містечка Піментел, але й до цілого краю і навіть поза його межі. Все це було настільки надзвичайним, що більше нагадувало сон, ніж реальність. Моє місійне покликання ніколи не було таким сильним, захоплюючим і чудовим, як тоді.
Господь увійшов до засобів масової інформації, зціливши матір ведучого телебачення, який згодом організував передачу зі свідченнями зцілень, що сталися. Ісус увійшов також до депутатської групи, зціливши жінку, що мала пошкоджені шийні ребці.
Пізніше я довідався, що читачі журналу "Il est vivant" написали лист до єпископа із запитанням про достовірність подій в Піментелі. Єпископ відписав їм 15 жовтня 1975 року, де були такі слова: "...свідчення отця Еміліана Тардіфа є достовірними". Цього листа було опубліковано у 6 і 7 номерах часопису. Того дня, славлячи Бога, я відчував себе мовби на вершині гори Тавор. Переживав з Ісусом те, що Отець сказав Йому: "Ти Син Мій улюблений, Тебе Я вподобав".
16 липня Господь через пророцтво сказав, що на нас будуть напади і насміхатимуться над нами. Однак, ми не повинні боятися, бо Він переміг світ.
Через три місяці парох Піментелу повернувся з відпочинку. Він був дуже здивований тим, що побачив, і тим, що йому розповідали. Все це було для нього таким незвичним, що він не міг повірити. Господь навідався до Свого народу, збудивши в ньому силу спасіння, виявляючи милосердя Своїм вибраним та проливаючи світло на місце темряви. І все це тільки для того, щоб ми, звільнившись від усякого страху, служили Йому у святості і справедливості до кінця нашого життя.
Бог зцілив багатьох людей, які прибули здалеку і були невиліковно хворими: чоловіків, жінок, дітей. Ми євангелізували Його народ, проголошували Добру Новину про Царство Боже, користуючись також такими засобами, як радіо та телебачення.
Була Квітна Неділя. Господь тріумфально вступив до міста. Коли я, повертаючись до Нагуа, виїжджав з парохії Піментел, вулиця була безлюдною. Повівав легенький вітерець, шелестячи листям пальм і пестячи прапор, який був свідком стількох чудес Божих. Я з ностальгією подумав про багатьох людей, які тут були. Якраз тоді попри мене проходив маленький ослик, весело стукаючи копитцями. Він подивився на мене своїми великими очима. І раптом заревів, в широкій усмішці показуючи всі свої зуби, ніби хотів сказати:
– Ти є тільки осликом, який привіз Ісуса до цього містечка, а зараз ти повинен повернутися у Витфагію, звідки прийшов. Слава, квіти і визнання не для тебе, а для Того, Кого ти привіз. Ти так само як Іван Хреститель, повинен маліти, щоб Він міг рости. Еміліан повинен вмерти, щоб у ньому міг жити Христос. Твоєю славою є те, що Ісус прославився, а твоїм привілеєм є проголошення Євангелії...
Дата добавления: 2015-07-16; просмотров: 60 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| Ґ) П'ята зустріч | | | Є) Велика П'ятниця |