Читайте также:
|
|
Приступаючи до вивчення даної теми, спочатку необхідно дати законодавче визначення поняття “підприємство” (ст. 62 Господарського кодексу України, гл. 7 підрозділ 2 Цивільного кодексу України, ст. 1 Митного кодексу України і т.д.), бажано виокремити його ознаки. Одночасно потрібно обґрунтувати поняття підприємства як юридичної особи і визначити коло суб’єктів, які не є юридичними особами.
Необхідно вміти розмежовувати види та організаційні форми підприємств: залежно від форм власності; способу утворення (заснування) та формування статутного фонду; кількості працюючих та обсягу валового доходу від реалізації продукції за рік (ст. 63 Господарського кодексу України).
Враховуючи своєрідність таких видів суб’єктів господарювання, як господарські товариства, доцільно розглядати їх окремо від інших. Правовому регулюванню їх діяльності присвячено велику кількість нормативно-правових актів: гл. 9 Господарського кодексу України, параграф 1 підрозділу 2 Цивільного кодексу України, Закон України “Про господарські товариства”.
Щодо певних видів господарських товариств, то необхідно конкретизувати їх характерні риси, склад засновників та учасників, їх права та обов’язки. Певну увагу необхідно звернути на розмір, склад та порядок використання статутного (складеного) капіталу товариства.
Розглядаючи питання об’єднань підприємств, варто зазначати, що об’єднання підприємств створюються і реєструються в порядку, встановленому для підприємств. Об’єднання є юридичною особою зі всіма ознаками, що їй властиві, в тому числі і можливістю самостійно нести відповідальність. Щодо відповідальності, то радимо звернути увагу на те, що об’єднання не відповідає за зобов’язаннями підприємств, які входять до його складу, а підприємства не відповідають за зобов’язаннями об’єднання.
Окрім чотирьох базових об’єднань (асоціацій, корпорацій, консорціумів, концернів), визначення і ознаки яких містяться у Господарському кодексі України, потрібно розглянути окремо холдингові компанії (ст. 126 Господарського кодексу України, Закон України «Про холдингові компанії в Україні»).
Учасниками ринкового процесу є біржі – організації, що створені підприємцями для організації торгівлі. Існує два основних види бірж – товарні і фондові. Відповідно до законодавства товарна біржа має статус юридичної особи. Особливістю діяльності біржі є те, що її регулювання значною мірою визначається локальними нормативними актами, які приймаються нею, – засновницькими документами, правилами біржової торгівлі, типовими договорами, положеннями про структурні підрозділи тощо.
Необхідно звернути увагу на те, що діяльність торгово-промислових палат в Україні регулюється Законом України “Про торгово-промислові палати в Україні”. Це недержавна, неприбуткова, самоврядна організація, яка об’єднує юридичних осіб, що створені і діють відповідно до законодавства України, громадян України, зареєстрованих як підприємці, та їх об’єднань.
Окрім торгово-промислових палат слід звернути увагу на правове положення фермерських господарств, кредитних спілок та приватних підприємств.
Контрольні питання та завдання
1. Зробіть порівняльну характеристику визначень поняття „підприємство” у вітчизняному законодавстві.
2. Класифікуйте підприємства за видами та організаційними формами.
3. Поясніть особливості правового статусу таких видів господарських товариств як акціонерні товариства, товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю, повні та командитні товариства.
4. Сформулюйте поняття та функції об’єднань підприємств.
5. Порівняйте правове положення асоціацій, корпорацій, консорціумів, концернів.
6. Охарактеризуйте правовий статус холдингових компаній.
7. Поясніть особливості правового регулювання діяльності бірж.
8. Сформулюйте характерні риси торгово-промислових палат, фермерських господарств, кредитних спілок та приватних підприємств.
9. Товариство з обмеженою відповідальністю “Тема” було зареєстровано із оголошеним статутним капіталом у розмірі 50 тис. грн. На момент реєстрації товариства фактично було внесено 20 тис. грн. Через півроку засновники товариства прийняли рішення про зменшення розміру статутного капіталу до розміру часток, що були фактично внесені ними. Оформивши необхідні документи, засновники звернулися до місцевого виконавчого комітету. Але державний реєстратор відмовився зареєструвати зміни до установчих документів, висунувши вимоги про внесення всієї оголошеної суми.
Визначте:
а) Який мінімальний розмір статутного капіталу передбачено для товариства з обмеженою відповідальністю?
б) За яких умов можна зменшувати розмір статутного капіталу?
в) Чи правомірна відмова державного реєстратора?
г) Що можна порадити засновникам?
Рекомендована література
Нормативно-правові акти
1. Конституція України від 28 червня 1996 року // www.rada.gov.ua.
2. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 року // www.rada.gov.ua.
3. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року // www.rada.gov.ua.
4. Закон України «Про господарські товариства» № 1576-12 від 19.09.1991 р. // www.rada.gov.ua.
5. Закон України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» № 448/96-ВР від 30.10.1996 р. // www.rada.gov.ua.
6. Закон України «Про сільськогосподарську кооперацію» № 469/97-ВР від 17.07.1997 р. // www.rada.gov.ua.
7. Закон України “Про торгово-промислові палати в Україні” від 02.12.1997 № 671/97-ВР // www.rada.gov.ua.
8. Закон України «Про холдингові компанії в Україні» від 15.03.2006 № 3528-IV // www.rada.gov.ua.
9. Закон України «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності» № 147/98-ВР від 03.03.1998 р. // www.rada.gov.ua.
10. Закон України «Про кредитні спілки» № 2908-III від 20.12.2001 р. // www.rada.gov.ua.
11. Закон України “Про фермерське господарство” № 973-IV від 19.06.2003 р. // www.rada.gov.ua.
12. Закон України «Про акціонерні товариства» № 514-VI вiд 17.09.2008 // www.rada.gov.ua.
Підручники
1. Вінник О. М. Господарське право: курс лекцій / О. М. Вінник. – К.: Атіка, 2005. – С. 4-22.
2. Жук Л. А. Господарське право: підручник / Л. А. Жук, І. Л. Жук. – К.: Кондор, 2007. – С. 63-125.
3. Кравчук С. Й. Господарське право України: навчальний пособник / С. Й. Кравчук. – К.: Кондор, 2009 – С. 31-87.
4. Науково-практичний коментар Господарського кодексу України / за заг. ред. Г. Л. Знаменського, В. С. Щербини. – К.: Юрінком Інтер, 2008. // http://studrada.com.ua/content/
5. Щербина В. С. Господарське право: підручник / В. С. Щербина. – К.: Юрінком Інтер, 2006. – С. 94-185.
Додаткова література
1. Добкіна К. Правовий статус та режим майна Торгово-промислової палати України як неприбуткової організації / Добкіна К. // Право України. – 2012. – № 1-2. – С. 449-454.
2. Бірюков В. Аналіз деяких спірних питань корпоративних правовідносин / В. Бірюков. // Право України. – 2011. – № 8. – С. 296-301.
3. Андрущенко І. Г. Холдинг як найпоширеніша форма злиття та поглинання компаній / І. Г. Андрущенко. – Науковий вісник НАВС. – 2011. - № 4. – С. 29-38.
Дата добавления: 2015-07-16; просмотров: 87 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Методичні рекомендації до вивчення теми | | | Методичні рекомендації до вивчення теми |