Робочий зошит 1 страница

ЛАБОРАТОРНИХ РОБІТ

З ДЕТАЛЕЙ МАШИН

Методичні вказівки для інженерних факультетів

Спеціальностей

6.091902 ”Механізація сільського господарства’’

6.090215 “Машини та обладнання с.г. виробництва’’

Київ 2009

Рекомендовано методичною комісією загально-технічних дисциплін Протокол №1 від ЗО 08.98

Склали:

Рибалко В.М.

Матухно Н.В.

Гулій Д.С.

Кучерявий Б.О.

Рецензенти: проф. Опальчук А.С.

доц. Погорілець О.М.

Робочий зошит лабораторних робіт з деталей машин

Методичні рекомендації для студентів факультету механізації сільського господарства

Підписано до друку "______" червня 2006р. Формат 60x84 1/16

Папір №3. ум. друк. арк. 27. ум. вид. арк. З. Тираж 10 безплатно. Замовлення №55 тир. 150

Друкарська дільниця УВК УДАУ, 252041

Порядок виконання лабораторних робіт на кафедрі конструювання машин.

Під час вивчення курсу деталей машин та ПТМ студентами факультету механізації сільського господарства викладачі кафедри ознайомлюють їх з планами проведення лабораторних робіт, правилами з охорони праці в лабораторії, організацією робочого часу та порядком проведення лабораторних робіт, складанням звітів по виконанню лабораторних робіт та інше.

Значну увагу при цьому приділяють вивченню особливостей роботи в лабораторії з деталей машин, елементів наукових досліджень під час лабораторних робіт. Перше заняття закінчується проведенням інструктажу з техніки безпеки, що фіксується у спеціальному журналі.

Під час підготовки до виконання лабораторної роботи кожний студент повинен досконало вивчити правила техніки безпеки при роботі з обладнанням та навчитись надавати першу допомогу товаришам у випадку виникнення травм або враження електричним струмом.

Найбільший ефект від лабораторних занять студенти одержують тоді, коли вони працюють бригадою з 2-3 чоловік. Розбивання групи на бригади також виконується на першому занятті. Тоді ж студентам видається методична література, підготовлена кафедрою, дається список рекомендованої літератури. До наступного лабораторного заняття студенти повинні підготуватись завчасно і самостійно. Вони повинні ознайомитись з відповідними розділами курсу по рекомендованій літературі, конспекту лекцій (якщо вони прочитані), вивчити методичні вказівки, записати в робочий зошит мету роботи, підготувати відповідні таблиці для записів та розрахункових даних.

Звіти про виконані лабораторні роботи заносяться в робочий зошит. На обкладинці зошиту потрібно вказати прізвище та ініціали студента, а також факультет, курс, групу.

Перед початком чергової лабораторної роботи викладач перевіряє оформлення звітів з попередніх робіт, та якість підготовки студентів до виконання наступної. Непідготовлені студенти до роботи в лабораторію не допускаються.

Експериментальні дослідження проводять студенти в повній відповідності з методичними вказівками під керівництвом викладача.

Після завершення роботи результати досліджень слід показати викладачу. Якщо результати дослідів будуть визнані незадовільними, лабораторну роботу слід виконати повторно. Після завершення роботи слід прибрати робоче місце і акуратно скласти інструменти та пристосування.

Обробка дослідних та розрахункових даних може бути виконана в лабораторії або частково в домашніх умовах.

Оформлення слід проводити з урахуванням вимог діючих ГОСТів.

Звіти захищаються індивідуально кожним студентом під час виконання наступних лабораторних робіт, під час консультацій або в години, відведені у розкладі для самостійної роботі.

Пропущені лабораторні роботи відпрацьовуються згідно графіка та по узгодженню з викладачем, який веде заняття.

Лабораторна робота №1

Вивчення конструкції і визначення параметрів

Двоступінчастого циліндричного редуктора

I.МЕТА РОБОТИ

I.I. Вивчення конструкції редуктора.

I.2. Визначення основних параметрів зубчастих коліс, підшипників і редуктора взагалому.

2. КОРОТКІ ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ

Редуктори – це механізми, призначені для зниження кутових швидкостей і підвищення крутних моментів, виконані в вигляді окремих агрегатів. В залежності від числа пар зубчастих коліс вони бувають одно-, дво-, трьохступінчасті. В даній роботі розглядаються не співвісний 2-о ступінчастий циліндричний редуктор.

Нижче наведені співвідношення між основними параметрами не регулюємої зубчастої передачі.

Коловий модуль

Де міжосьова відстань визначають заміром; числа – зубів шестерні , і колеса розраховують.

Розраховані значення модуля визначають як ближче найменше по таблиці 1.

Кут нахилу зуба косозубого колеса β

Діаметр ділильного кола

Діаметр кола вершини зубів

Діаметр колових западин

Коефіцієнти ширини колеса і

і

Де ширина обода колеса.

1.Колеса зубчасті. Модулі.

1ряд	1,5		2,0		2,5
2ряд				2,25		2,75		3,5		4,5		5,6

Виписка із стандарту СТ СЭВ 310-76.

Коловий і нормальний кроки

і

Передаточне число

Передаточне число редуктора

Довговічність підшипника в годинах

Де

- динамічна вантажопідйомність, ;

ω – кутова швидкість, рад/с;

m – 3,0 для підшипників;

Q – приведене радіальне навантаження, H.

Значення Q і ω приймають по завданню викладача;

C – із таблиці довідників.

Мащення поверхонь деталей які труться відбувається за рахунок їх занурення або розбризкування мастильного матеріалу. Обєм мастила визначається із розрахунка 0,4…0,6 л на I кВт потужності при умові що занурення в масло тихохідного колеса відбувається на глибину від I до 6 модулів, але не менше 10 мм. Відстань між діаметром вершин тихохідного колеса і дном редуктора не повинна бути меншою за 20 мм щоб з дна не піднімалися осівши рештки і не попадали на робочі поверхні редуктора.

Матеріалоємність являє собою відношення ваги редуктора в кг до величини крутного момента на вихідному кінці тихохідного вала .

3. ОБЛАДНАННЯ, ВИМІРЮВАЛЬНИЙ ІНСТРУМЕНТ

Обєктом вивчення являється 2-о ступінчастий редуктор типу Р2У – 155-31,5 – 11У2 (ГОСТ 20758 – 75), де - редуктор, 2- двоступінчастий, У – універсальний, 155 – міжосьова відстань, 11 – виконання, У – помірний клімат, 2 – розміщення. Колеса обох ступенів косо зубі.

Для зняття розмірів користуються штангенциркулем 0…150 мм з ціною поділки 0,1 мм і 0…300 мм з ціною поділки 0,05 мм; для розбирання редуктора використовують ріжкові гайочні ключі і підставку для розібраних вузлів редуктора.

4. ПОСЛІДОВНІСТЬ ВИКОНАННЯ РОБОТИ

4.1. Проводимо зовнішній огляд редуктора для вияснення наступних питань: як закріплюється редуктор на основі (до рами, фундаменту); скільки вихідних кінці валів та їх тип; скільки ступенів передач в редукторі; як здійснюють заправку і контроль рівня мастила; за що кріпить редуктор при транспортуванні; в яких місцях і для чого зроблені ребра жорсткості; тип штифтів та їх призначення.

4.2. Визначаємо масу редуктора (без оливи).

4.3. Встановлюємо редуктор на стіл і розбираємо його, для чого відкручуємо гайки болтів і знімаємо кришку.

4.4. Вимірюємо міжосьову відстань 1-ї та 2-ї ступеней передач.

4.5. Визначаємо тип колес: прямо- чи косо зубі.

4.6. Виймаємо вали разом з колесами та підшипниками і встановлюємо їх на підставку.

4.7. Рахуємо кількість зубів на колесах, заміряємо ширину кожного з них, визначаємо нахил зубів: лівий чи правий.

4.8. Визначаємо тип підшипників, заміряємо їх розміри: внутрішній та зовнішній діаметри, ширину.

4.9. Розраховуємо площу дна редуктора, необхідну для визначення об’єма мастила; заміряємо діаметр фундаментного болта.

4.10. Встановлюємо вали в редуктор.

4.11. Співставляємо кінематичну схему редуктора з позначенням арабськими цифрами номери зубчастих коліс і римськими цифрами номери валів, починаючи з вхідного вала.

Результати всіх вимірювань записуємо до таблиці протокола лабораторної роботи. Проводимо розрахунки параметрів зубчастих коліс, підшипників і редуктора в загалому.

Після закінчення розрахунків виконуємо ескіз підшипникового вузла за вказівкою викладача; проводимо опис конструкції редуктора; даємо рекомендації по вдосконаленню редуктора та його вузлів.

Закінчивши вказані роботи, здаємо лабораторну роботу викладачу. Здавши роботу збираємо редуктор і передаємо його та інструмент учбовому майстру.

5. КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

5.1. Як визначить передаточне відношення одної ступені та редуктора взагалому?

5.2. Чому рівна радіальна відстань в зачепленні між западиною зуба колеса та вершиною зуба шестерні?

5.3. Яка залежність між висотою ніжки зуба і коловим модулем косозубого колеса?

5.4. Коли використовується косо зуба передача?

5.5. На яку глибину рекомендують занурювати в мастило тихохідне колесо і чого?

5.6. Вкажіть конструктивні недоліки на Вашу думку даного редуктора.

5.7. Який підшипник тихохідного вала сприймає осьове навантаження повної сили при обертанні швидкохідного вала за часовою стрілкою?

5.8. Дайте оцінку якості змащування підшипників при різних швидкостях роботи редуктора?

1. ПРОТОКОЛ ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ №1

ВИВЧЕННЯ КОНСТРУКЦІЇ І ВИЗНАЧЕННЯ ПАРАМЕТРІВ 2-Х СТУПІНЧАСТОГО РЕДУКТОРА З ЦИЛІНДРИЧНИМИ ЗУБЧАСТИМИ КОЛЕСАМИ

1.1 МЕТА РОБОТИ: Вивчити конструкцію редуктора, визначити параметри зубчастих коліс, підшипників та редуктора в цілому.

1.2. КІНЕМАТИЧНА СХЕМА РЕДУКТОРА

(позначення згідно ГОСТ 2.770-69 "Обозначения условные графические в схемах. Элементы кинематики")Виконують в 2-х проекціях.

1.3 РЕЗУЛЬТАТИ ВИМІРЮВАНЬ ТА РОЗРАХУНКІВ

1.3.1. Зубчасті колеса та шестірні

Таблиця 1.1

Параметри	Позначення
ВИЗНАЧЕНІ
прямо або Тип косозуба
Напрям нахилу зуба: лівий, правий
Число зубів, Z
Ширина зубчастого вінця, b, мм
Термообробка
РОЗРАХОВАНІ
Модуль коловий, mt, мм
Кут нахилу зуба, (град.)
Модуль нормальний, mn, мм
Діаметр ділильного кола, d, мм
Діаметр кола вершин, da, мм
Діаметр кола западин, df, мм

Коефіцієнт ширини, b/d
Коефіцієнт ширини, b/а
Крок коловий, pt, мм
Крок нормальний, рн, мм
Міжосьова відстань aw, мм

Продовження таблиці 1.1.

1.3.2. Підшипники кочення

Таблиця 1.2.

Параметри	Номера валів
Діаметр зовнішній, D, мм
Діаметр внутрішній, d, мм
Ширина, В, мм
Тип та серія
Позначення
Тип мастила та спосіб змащування

1.4 ЕСКІЗ

ПІДШИПНИКОВОГО ВУЗЛА ВХІДНОГО, ПРОМІЖНОГО, АБО ВИХІДНОГО, ВАЛА (ЗА ВКАЗІВКОЮ ВИКЛАДАЧА)

1.5. КОРОТКИЙ ОПИС

РЕДУКТОРА, ПЕРЕЛІК ДЕТАЛЕЙ ТА СКЛАДАЛЬНИХ ОДИНИЦЬ

1.6. РЕКОМЕНДАЦІЇ З УДОСКОНАЛЕННЯ КОНСТРУКЦІЇ ВУЗЛІВ ТА ДЕТАЛЕЙ РЕДУКТОРА

1.7. ВИСНОВКИ

Виконав студент(ка) 3 курсу ф-ту групи

_________________________________________

Прийняв(ла)__________________________________

Дата_____________________________________

Лабораторна робота №2

ВИВЧЕННЯ КОНСТРУКЦІЇ І ВИЗНАЧЕННЯ ПАРАМЕТІВ КОНІЧНОГО РЕДУКТОРА

I.МЕТА РОБОТИ

1.1.Вивчення конструкції редуктора.

1.2.Визначення основних параметрів конічних коліс, підшипників і редуктора взагалому.

2.КОРОТКІ ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ

Конічні колеса застосовують для передачі потужності між перехрещеними під деяким кутом валами.

Найбільш широко застосовують конічні передачі, у яких , тобто між перпендикулярними валами

Де кути ділильних конусів відповідно шестерні і колеса.

Передаточне відношення

Де числа зубів відповідно колеса і шестерні.

Кути визначають по формулах

Рис.1

На Рис.1 видно, що найбільша висота зуба рівна

Зовнішній коловий модуль

Розраховане значення модуля округлюємо до найближчого по стандарту СТ СЄВ 310-76.

1ряд	1,5		2,0		2,5
2ряд				2,25		2,75		3,5		4,5		5,6

Зовнішня кінцева відстань

Середній коловий модуль

Середня кінцева відстань

Де ширина вінця (довжина зуба)

Зовнішній коловий ділильний діаметр

Середній коловий ділильний діаметр

Коефіцієнт ширини колеса

Зовнішні вершини головки і ніжки зуба

Де для прямозубих коліс

Кути головки і ніжки зуба

Мащення зачеплення здійснюється зануренням зубчатого колеса в оливу. Мащення підшипників шестерні здійснюється консистенсним мастилом, підшипників колеса – розбризкуванням оливи. Об’єм оливи визначають із залежності 0,4…0,6 л на 1кВт потужності що передається. Глубина занурення колеса в оливу не повинна перевищувати довжини зуба. Відстань між дном редуктора і зовнішнім діаметром вершин зубів колеса не рекомендують приймати менше 20 мм для уникнення збовтування оливи і попадання її в загрязненному виді на пари де відбувається тертя (зубчате зачеплення, підшипники).

3.ОБЛАДНАННЯ, ВИМІРЮВАЛЬНИЙ ІНСТРУМЕНТ І АПАРАТУРА

Обєктом вивчення є одноступінчастий спеціальний конічний редуктор із зубчатими колесами.

Для вимірювань використовують штангенциркулі 0…150 мм і 0…300 мм; для розбирання і збирання гайкові ключі і підставки.

4.ПОСЛІДОВНІСТЬ ВИКОНАННЯ РОБОТИ

4.1. Проводимо зовнішній огляд редуктора з метою: як кріпиться редуктор до рами; тип вихідних кінців валів; розміщення коліс на валах; охолодження редуктора; спосіб заливки, оливи і контроля рівня її; в яких місях і для чого зроблені ребра жорсткості, як закріплюють редуктор для транспортування.

4.2. Визначаємо массу редуктора (без оливи).

4.3. Встановлюємо редуктор на стіл і проводимо його розбирання в такій послідовності: виймаємо 4 гвинта які закріплюють підшипниковий вузол шестерні і знімаємо його. Легкими ударами молоткапо торцю вала шестерні через бронзову наставку вибиваємо вал. Кожний вузол знятий з редуктора відразу встановлюємо на підставку. Викручуємо 6 гвинтів які кріплять наскрізну кришку – корпус підшипника колеса і знімаємо її. Виймаємо вузол в зборі вал – колесо і встановлюємо на підставку.

4.4. Визначаємо тип коліс.

4.5. Визначаємо числа зубів шестерні ; заміряємо ширину зубчатого вінця (довжину зуба) ; зовнішні діаметри колових вершин .

4.6. Визначаємо тип підшипників, заміряємо їх розміри: зовнішній діаметри, ширину зовнішнього кільця.

4.7. Визначаємо площу дна редуктора, необхідну для визначення об’єма оливи; заміряємо діаметр отвору під фундаментальні гвинти.

4.8. Виконуємо ескіз підшипникового вузла.

4.9. Встановлюємо вузол вал – колесо в корпусі редуктора.

4.10. Збираємо підшипниковий вузол шестерні, встановлюємо його в корпус і закріплюємо.

4.11. Складаємо кінематичну схему редуктора із вказаними арабськими цифрами номерів валів, починаючи з вхідного вала.

4.12. Встановлюємо наскрізну кришку – корпус підшипника вала колеса, не закріплюючи його.

Результати всіх вимірювань заносимо у відповідні таблиці протокола лабораторних робіт. За наступними данними визначаємо параметри зубчастих коліс, підшипників і редуктоа в загалому.

Після закінчення розрахунків проводять опис конструкції редуктора, складають перелік складових одиниць і деталей; дають рекомендації по вдосконаленню конструкції вузлів і деталей.

По закінченню вказаних робіт, здають лабораторну роботу викладачу. Встановлюють на місце кришку – корпус підшипникового вала колеса. Після цього редуктор і інструмент здають учбовому майстру.

2. ПРОТОКОЛ ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ №2

ВИВЧЕННЯ КОНСТРУКЦІЇ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПАРАМЕТРІВ КОНІЧНОГО РЕДУКТОРА

2.1. МЕТА РОБОТИ: Вивчити конструкцію, визначити параметри зубчастих коліс, підшипників та редуктора в цілому.

2.2. КІНЕМАТИЧНА СХЕМА РЕДУКТОРА

(позначення згідно ГОСТ 2.770-69 "Обозначения условные графические в схемах. Элементы кинематики″).

Виконують в 2-х проекціях.

2.3. РЕЗУЛЬТАТИ ВИМІРЮВАНЬ ТА РОЗРАХУНКІВ

2.3.1. ЗУБЧАСТА ШЕСТІРНЯ ТА КОЛЕСО

Таблиця 2.1.

Параметри	Позначення
ВИЗНАЧЕНІ
Типи: прямо-, косозубе або з круговими зубами
Число зубів, Z
Ширина зубчастого вінця, b, мм
Розмір a1,мм
Розмір a2, мм
РОЗРАХОВАНІ
Кути ділильних конусів, δ1,δ2 град., хв.
Найбільша висота зуба, hе, мм
Зовнішня конусна відстань, Re, мм
Середній коловий модуль, mtn, мм
Середня конусна відстань,Rm, мм
Діаметр зовнішнього ділильного кола.dе, мм
Діаметр середнього ділильного кола, dm.мм
Коеф. ширини, b/m
Коеф. ширини, b/R
Зовнішня висота головки зуба, hае, мм
Зовнішня висота ніжки зуба, hfe, мм
Кут головки зуба, град.,хв
Кут ніжки зуба, град.,хв

2.3.2. ПІДШИПНИКИ КОЧЕННЯ

Таблиця 2.2.

Параметри	Номер вала
Діаметр зовнішній, D, мм
Діаметр внутрішній, d, мм
Ширина зовнішнього кільця, С, мм
Тип та серія підшипника
Позначення
Тип мастила та спосіб мащення
Конструктивні особливості

Дата добавления: 2015-07-16