Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Пряма мова.

Уживання. | Уживання. | Двокрапка. | Крапка з комою. | Рубрик стоять крапки. | Складносурядне речення. | Крапка з комою. | Двокрапка. | Кома й тире. | Крапка з комою. |


Читайте также:
  1. Несобственно-прямая речь.
  2. Пряма кутова засічка
  3. Пряма лінія на площині
  4. ПРЯМАЯ ЗАКУПКА (у единственного поставщика, подрядчика, исполнителя)
  5. ПРЯМАЯ ЛИНИЯ
  6. Прямая линия в декаду пожилого человека

Пряма мова після слів автора:

1. А: “П.” Він нахилився й сказав: “Не варто, мабуть”.

2. А:”П!” Сержант скомандував: “Кругом!”

3. А:”П?” Хлопці зажурилися: “Надовго?”

Пряма мова перед словами автора:

1. “П”, - а.Коли-небудь розповім,” – пообіцяв дідусь.

2. “П!” – а. “Виходьте!” – кричали з вулиці.

3. “П?” – а. “Сьогодні?” – поцікавився весело.

4. “П…” – а. “Колиб-то знати…” – зітхнула молодиця.

 

Пряма мова розірвана словами автора:

1. “П (), - а, - п”.

Перед словами автора () не було знака або стояв один із

знаків (,) (;) (-) (:):

“Розумна людина, - подумав Лаврін, - а простих речей не второпає”.

2. “П, -а. – П.”

Обидва речення прямої мови закінчувалися крапкою:

Не знаю як вам і дякувати – сипав словами старий. – Добре, що

виручили, а то б довелося ноги топтати”.

3. “П! – а. – П”.Стій! – крикнув люто. – Не втечеш!”

4. “П? – а.. – П”.Яка робота? – спитав чемно. – За фахом?”

5. “П…- а. – П”. “Не знаю…- відповіла дівчина. – Вчора”.

 

У словах автора два дієслова із значенням висловлювання:

1. ”П, - а: - П”.

“Може не будемо поспішати, - втрутився Микола і додав,

подумавши: - Дорога погана, краще почекати”.

 

Пряма мова у середині слів автора:

1. А:”П”, а. Сказав: “Завтра”, а сам не прийшов.

2. А:”П?” – а. Озирнувся він: “Що тобі?” – питає.

3. А:”П!” – а. Кричить мені: ” Чекай!” – а сам ледве йде.

4. А:”П…” – а. Повернувся: “Проживемо…” – промовив.

Діалог без слів автора:

1. “П1” – “Коли приїхали?” -

“П2” – “Вчора ввечері.” -

“П1” –Як відпочили?” -

“П2” –Непогано, зовсім непогано…”

§ 2. Діалоги й полілоги.

1. Пряма мова після слів автора:

А:

- П. (- П! -П? -П…)

А:

- П. (- П! -П? -П…)

Я протяг руку:

- Сокиру дай. Я зроблю.

Олег полегшено зітхнув:

- Не квапся. Я швидко повернуся.

 

2. Пряма мова між словами автора:

А:

- П, (- П! - П? - П…) - а.

А:

- П, (-П! -П? -П…) – а.

Сусід підійшов:

- Добридень, сусіде! Як ся маєте? - привітався радісно, злегка вклонившись.

Не хотілося розмовляти Петрові:

- Добридень, - відповів неохоче.

3. Пряма мова розірвана словами автора:

- П, - а, - п.

- П! – а. – П, - а.

- П? – а. – П.

- П…- а. – П.

- Приходь завтра, - сказав Михайло, - бо сьогодні не можу.

- Завтра то й завтра… - відгукнувся Іван. – Мені все одно їхати…

- Усе буде добре, - бадьорився Михайло. – Документи візьмеш зараз? – запитав несподівано.

- Ні, зараз не треба, - відповів Іван.

 

 


Дата добавления: 2015-07-16; просмотров: 207 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Причина (бо, тому що)| Цитати. 1 страница

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.008 сек.)