Читайте также: |
|
Пряма мова після слів автора:
1. А: “П.” Він нахилився й сказав: “Не варто, мабуть”.
2. А:”П!” Сержант скомандував: “Кругом!”
3. А:”П?” Хлопці зажурилися: “Надовго?”
Пряма мова перед словами автора:
1. “П”, - а. “ Коли-небудь розповім,” – пообіцяв дідусь.
2. “П!” – а. “Виходьте!” – кричали з вулиці.
3. “П?” – а. “Сьогодні?” – поцікавився весело.
4. “П…” – а. “Колиб-то знати…” – зітхнула молодиця.
Пряма мова розірвана словами автора:
1. “П (), - а, - п”.
Перед словами автора () не було знака або стояв один із
знаків (,) (;) (-) (:):
“Розумна людина, - подумав Лаврін, - а простих речей не второпає”.
2. “П, -а. – П.”
Обидва речення прямої мови закінчувалися крапкою:
“ Не знаю як вам і дякувати – сипав словами старий. – Добре, що
виручили, а то б довелося ноги топтати”.
3. “П! – а. – П”. “ Стій! – крикнув люто. – Не втечеш!”
4. “П? – а.. – П”. “ Яка робота? – спитав чемно. – За фахом?”
5. “П…- а. – П”. “Не знаю…- відповіла дівчина. – Вчора”.
У словах автора два дієслова із значенням висловлювання:
1. ”П, - а: - П”.
“Може не будемо поспішати, - втрутився Микола і додав,
подумавши: - Дорога погана, краще почекати”.
Пряма мова у середині слів автора:
1. А:”П”, а. Сказав: “Завтра”, а сам не прийшов.
2. А:”П?” – а. Озирнувся він: “Що тобі?” – питає.
3. А:”П!” – а. Кричить мені: ” Чекай!” – а сам ледве йде.
4. А:”П…” – а. Повернувся: “Проживемо…” – промовив.
Діалог без слів автора:
1. “П1” – “Коли приїхали?” -
“П2” – “Вчора ввечері.” -
“П1” – “ Як відпочили?” -
“П2” – “ Непогано, зовсім непогано…”
§ 2. Діалоги й полілоги.
1. Пряма мова після слів автора:
А:
- П. (- П! -П? -П…)
А:
- П. (- П! -П? -П…)
Я протяг руку:
- Сокиру дай. Я зроблю.
Олег полегшено зітхнув:
- Не квапся. Я швидко повернуся.
2. Пряма мова між словами автора:
А:
- П, (- П! - П? - П…) - а.
А:
- П, (-П! -П? -П…) – а.
Сусід підійшов:
- Добридень, сусіде! Як ся маєте? - привітався радісно, злегка вклонившись.
Не хотілося розмовляти Петрові:
- Добридень, - відповів неохоче.
3. Пряма мова розірвана словами автора:
- П, - а, - п.
- П! – а. – П, - а.
- П? – а. – П.
- П…- а. – П.
- Приходь завтра, - сказав Михайло, - бо сьогодні не можу.
- Завтра то й завтра… - відгукнувся Іван. – Мені все одно їхати…
- Усе буде добре, - бадьорився Михайло. – Документи візьмеш зараз? – запитав несподівано.
- Ні, зараз не треба, - відповів Іван.
Дата добавления: 2015-07-16; просмотров: 207 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Причина (бо, тому що) | | | Цитати. 1 страница |