Захватки.

Будівництво односекційних будинків з однією сходовою кліткою ведуть однією захваткою (мал.15). Мурування першого ярусу стін завершують протягом зміни. У наступну зміну готують фронт робіт для мурування другого ярусу, тобто встановлюють помости, розставляють піддони з цеглою.

Мал.15. Кам'яні і монтажні роботи при зведенні односекційних будинків:

а - при завершенні мурування поверху; б — при закінченні монтажу перекриття нижче розташованого поверху; 1) завершення укладення плит міжповерхового перекриття; 2) завершення мурування 3-го ярусу стін; 3) цегляне мурування на частині захватки; 4) монтажні роботи на частиш захватки; 5) третій ярус мурування; 6) другий ярус мурування; 7) перший ярус мурування.

Будівництво багатосекційних будинків здійснюють двома захватками (мал.16):

- на І захватці відбувається кам'яне мурування;

-на II захватці - монтажні роботи.

Закінчивши мурування на І захватці, переходять на II, а монтажники - на І захватку. Така послідовність робіт зберігається при зведенні кожного поверху будинку. При організації праці ділянками, захватками бригади мулярів зможуть досягти не тільки високої якості робіт, підвищення продуктивності праці, але й вчасної здачі об'єкта.

Мал.16. Камяні і монтажні роботи при зведення багатосекційних будівель: 1— монтажні роботи (установка перегородок і панелей перекриття); 2 — завершення кладки на 1-ій захватці

Надземну частину цегельних будівель зводять методом подовжньо-поперечних захваток. При цьому в поперечному напрямі будівлю розбивають на дві частини: на одній половині ведуть цегельну кладку, на іншій — монтаж збірних конструкцій (мал.17).

Мал.17. Кладка 1-го ярусу стін методом подовжньо-поперечних захваток 1 - цегельна кладка на 1 - ій захватці; 2 — установка підмостків на ΙΙ захватці; 3 — установка перегородок на ІΙΙ захватці; 4 — санітарно-технічні роботи на 4 захватці.

Роботу виконують в наступному порядку: на I захватці — цегельна кладка, на II — установка підмостків і заготівля цегли, на III — монтаж великопанельних перегоро­док, санітарно-технічних кабін, на IV — санітарно-технічні і елект­ромонтажні роботи.

Цегельну кладку на захватці (мал.18) починають з подовжньої стіни, найбільш віддаленої від монтаж­ного крану. Тут в одну зміну ведуть кладку, в другу переставляють підмостки і заготовляють матеріали кладок.

Мал.18. Завершення частини кладки, що виконується методом подовжньо-поперечних захваток на першій половині будівлі: 1 — завершення кладки на висоту поверху на 1 захватці; 2 ~ початок кладки стін 2-го ярусу на ΙΙ захватці; 3 — закінчення установки перегородок і санітарно-технічних кабін на ΙΙΙ і 4 захватках.

Завершивши кладку на висоту трьох ярусів, мулярі переходять на II захватку. Одночасно з цим на IV захватці монтажники закінчують установку великопанельних перегоро­док і санітарно-технічних кабін. До моменту завершення кладки на II захватці| (мал.19) монтажники закінчують укладання плит міжповерхових перекриттів. Потім муляри і монтажники міняються місцями і в такому ж порядку продовжують роботу на наступному поверсі.

Мал.19. завершення цегельної кладки, виконаної методом подовжньо-поперечних захваток, на першій половині будівлі: 1 — завершення санітарно-технічних робіт на 1 захватці; 2 — закінчення цегельної кладки на ΙI захватці; 3 — завершення робіт на 3і 4 захватках.

Будівлі, що мають глухі протяжні стіни або стіни з невеликим числом отворів, зводять потоково-кільцевим методом. Будівля при цьому на захватки не розбивається.

Ланки мулярів, укладаючи один ряд цегли (при зведенні зовнішніх і внутрішніх стін), переміщуються по периметру будівлі так, щоб конструкція, що зводиться, знаходилась від них справа. «П'ятірки» мулярів рухаються один за одним на відстані 3...5 м. Новий ярус кладки мулярі починають після то­го, як попередня зіна встаноить підмостки і розставить цеглу по пе­риметру стін.

Цей метод застосовується лише при зведенні стін промислових, складських і комунальних будівель.

Лекція 10. Якість кам’яної кладки.

10.1. Загальні вимоги до якості кам’яної кладки.

Кладку стін і інших конструкцій із цегли виконують відповідно до Правил виробництва й приймання робіт, згідно з Будівельними Нормами й Правилам, дотримання яких забезпечує необхідну міцність будівельних конструкцій і висока якість робіт.

Під час роботи муляр стежить за тим, щоб застосовувалися цегла й розчин, зазначені в робочих кресленнях, а горизонтальні й вертикальні шви були добре (повністю) заповнені розчином. Не можна допускати пустошовки у вертикальних швах у тілі кладки. Це послабляє її, знижує довговічність. По ходу кладки муляр регулярно перевіряє перев'язку й шви кладки, вертикальність, горизонтальність і прямолінійність поверхонь і кутів, установку закладних деталей і зв'язків, якість поверхонь кладки, малюнок і розшивку швів, добір цегли для зовнішньої версти не від штукатуреної кладки з рівними крайками й кутами.

Для перевірки якості кладки муляр користується наявними в його розпорядженні інструментами й пристосуваннями.

Мал.20. Перевірка правильності цегельної кладки: а - кута між зовнішньою й внутрішньою стіною косинцем, б, в - стіни правилом і рівнем, г - кута кладки схилом

Правильність закладки кутів будинку (мал. 20, а) контролюють дерев'яним косинцем, горизонтальність рядів стіни - правилом і рівнем (мал. 20, б) не рідше двох раз на кожному ярусі кладки. Для цього правило кладуть на кладку, ставлять на нього рівень і, вирівнявши його по обрію, визначають відхилення кладки від горизонталі. Якщо вона не перевищує встановленого допуску, відхилення усувають при кладці наступних рядів.

Вертикальність поверхонь стін (мал. 20, в) і кутів (мал. 20, г) кладки перевіряють рівнем і схилом не рідше двох раз на кожному ярусі кладки. Відхилення, що не перевищують, що допускаються, виправляють при наступній кладці ярусу або поверху. Відхилення осей конструкцій усувають у рівнях междуэтажных перекриттів.

Періодично перевіряють товщину швів. Для цього вимірюють п'ятьшшість рядів кладки й визначають середню товщину шва, наприклад, якщо при вимірі п'яти рядів кладки стіни її висота виявилася 400мм, те середня висота одного ряду кладки буде 400:5 = 80мм, а середня товщина шва за винятком товщини цегли складе 80 - 65 = 15мм. Середня товщина горизонтальних швів цегельної кладки в межах висоти поверху повинна становити 12мм, вертикальних - 10мм. При цьому товщина окремих вертикальних швів повинна бути не менш 8 і не більш 15мм, горизонтальних не менш 10 і не більш 15мм. Стовщення швів проти передбачених правилами можна допускати лише у випадках, застережених проектом; при цьому розміри стовщених швів повинні вказуватися в робітників кресленнях.

Правильність повноти заповнення швів (вертикальних і горизонтальних) розчином перевіряють, виймаючи в різних місцях окремі цегли выложенного ряду (не рідше трьох раз по висоті поверху).

Під час кладки слід також перевіряти на відповідність проекту:

місця обпирання прогонів, балок, перемичок, плит перекриттів на стіни, стовпи й пілястри і їх закладення в кладці;

закріплення в кладці збірних карнизів, балконів і інших консольних конструкцій;

покладену в кам'яні конструкції арматури;

обладнання деформаційних швів, димових і вентиляційних каналів кріплення тонких стін і перегородок до капітальних стін, до каркаса будинку.

Після закінчення кладки кожного поверху слід проводити інструментальну перевірку горизонтальності й оцінок верху кладки незалежно від проміжних перевірок горизонтальності її рядів.

У тих випадках, коли відхилення перевищують, що допускаються, питання про продовження робіт вирішують разом із проектною організацією. Якщо проектна організація дозволяє не переробляти кладку, вона вказує конкретні способи виправлення дефектів.

У суху, жарку й вітряну погоду цегла перед укладанням рясно змочують водою, а керамічна цеглу занурюють у воду для того, щоб відбувалося краще зчеплення розчину й нормальне його твердіння. Це особливо важливо для кладки в сейсмічних районах і виконуваної на розчинах із цементними в'язкими складами.

При перервах у роботі верхній ряд кладки повинен залишатися не прикритим розчином. Продовження кладки після перерви необхідно починати з поливу водою поверхні раніше укладеної кладки. Така вимога викликана тим, що суха цегла після укладання на розчин швидко відсмоктує з нього воду й зміст води в розчині виявляється недостатнім для нормальної гідратації цементу. У результаті частина в'язкого речовини в розчині без взаємодії з водою залишається невикористаної, а міцність розчину й зчеплення його із цеглою різко знижуються. Необхідність зволоження цегли перед укладанням у конструкцію й ступінь зволоження визначає будівельна лабораторія.

Правилами виробництва й приймання робіт установлене, що допускаються відхилення в розмірах і положенні кам'яних конструкцій відносно розбивочних осей і проектних розмірів.

Лекція 11. Безпечні прийоми кам’яної кладки.

11.1. Техніка безпеки.

До розбирання й відновленню конструкцій робітників допускають тільки після попереднього інструктажу з техніки безпеки. Перед початком робіт відповідальний керівник акцентує увагу робітників на можливих небезпеках при виконанні цих робіт, способах і прийманнях їх, що забезпечують безпека.

Будинку розбирають під постійним спостереженням майстра або виконавця робіт і в такій послідовності, при якій видалення однієї якої-небудь частини не викличе обвалення інший.

Забороняється одночасно розбирати конструкції в межах двох або більш ярусів (поверхів) по одній вертикалі незалежно від наявності перекриттів між ними.

Якщо в стінах або перекриттях необхідно пробити штроби й отвору, то до цих робіт можна приступитися тільки в тому випадку, якщо під місцями пробивання немає людей. Особливу обережність дотримують при розбиранні карнизів і інших звисаючих частин будинку.

Робітником забороняється перебувати на стінах, що розбираються, будинку, навіть якщо вони прив'язані запобіжними поясами до стійких частин будинку.

Кам'яні конструкції нерідко розбирають способом валки. У цьому випадку територію, на яку будуть валити стіни або інші конструкції, очищають і обгороджують.

При розбиранні кам'яних стін утворюється багато пили. Тому необхідно змочувати водою кладку, що як розбирається, так і утворюються купи щебенів і сміття.

При механізованій розробці небезпечну зону навколо будинку, що розбирається, обгороджують і постачають попереджувальними написами. Кабіна машиніста повинна бути захищена сіткою від можливого влучення часток, що відпали кладки.

До робіт з електрифікованим і пневматичним інструментом допускаються тільки робітники, що пройшли спеціальне навчання.

Протягом усього періоду робіт з підведення фундаментів технічний персонал повинен стежити за станом стін і маяків, щоб вчасно вжити заходів проти можливих деформацій і осад вище лежачих конструкцій.

Робітники, що безпосередньо зайняті в розбиранні й ремонті кам'яних конструкцій, повинні користуватися індивідуальними захисними пристосуваннями: рукавицями, комбінезонами, респіраторами, окулярами з небиткими стеклами.

11.2. Інструменти для ремонту кам’яної кладки.

Кам'яну кладку розбивають, якщо будинок (спорудження) зносять, реконструюють або ремонтують кам'яні конструкції. Щоб розібрати кладку, у ній пробивають наскрізні й некрізні отвори, гнізда або борозни за допомогою пневматичних відбійних молотків і электромолотков, скарпелів, шлямбурів, сталевих ломів, кирок, клинів, кувалд, молотків, електричних свердлильних машин (мал. 21, ж).

Відбійні пневматичні молотки (мал. 21, а) і электромолотки використовують як при розбиранні кладки, так і для пробивання гнізд і борозен.

Мал. 21. Інструменти для розбирання й ремонту кладки:
а - пневматичний відбійний молоток, б - шлямбур, в - електрична свердлильна машина, г - скарпель, д - лом, е - кирка, ж - клин

Борозни вибирають бороздоделом. Шлямбур (мал. 21, б) призначає для пробивання круглих отворів невеликого діаметра (30...50мм). Один кінець його має пилкоподібні зуби, форма іншого кінця - конусоподібна. Отвору в стінах пробивають свердлильними машинами (мал. 21, в) з наконечниками стали високою міцності або твердих сплавів. Скарпелью (мал. 21, г) роблять гнізда й борозни. Ломом, киркою, клином користуються при розбиранні стін і фундаментів як допоміжними інструментами. Кладку відновлюють (зашпаровують гнізда й борозни) інструментами, якими муляри користуються при зведенні нової кладки стін з каменів, буту або цегли.

11.3. Ремонт і відновлення кам’яної кладки.

В ході ремонтних робіт часто доводиться пробивати різні отвори.

Мал. 22. Пробивання борозни: 1 - молоток-кулачок; 2 - скарпель; 3 - "гніздо" в стіні

Застосування ручних машин підвищує продуктивність праці мулярів при виконанні ремонтних робіт.

При ремонтних роботах застосовується той же контрольно-вимірювальний інструмент, що і при виконанні кладки: - металеву лінійку чи рулетку використовують при лінійних вимірах і розміткою; - олівцем або крейдою закріплюють ризики при розмітці гнізд, борозен, отворів і т. д.; - косинцем перевіряють і розмічають прямі кути.

Пробивання будь-яких отворів починають з розмітки. Розбирання кладки ведуть зверху вниз горизонтальними рядами. Вістря скарпеля, пику електро - або пневмомолотки встромлюють в шов кладки, яка при цьому розшаровується. Для зменшення пилу кладку періодично змочують водою.

Після грубої пробивання стесуванню виступів вирівнюють стінки отворів.

Пробивання в стінах круглих отворів ведуть сверлильною машиною, електричним ручним перфоратором або шлямбуром. При роботі шлямбуром після кожного удару інструмент повертають. Періодично шлямбур витягують з гнізда і звільняють від пилу і шматочків каменю.

Гнізда і борозни закладають на всю глибину або у вигляді перегородки впівкірпіча. Місце закладення очищають від сміття і промивають водою. Цеглу укладають на розчин, забезпечуючи перев'язку ділянок старої та нової кладки. Зазор між верхнім рядом закладення і існуючої кладкою зачеканівают розчином.

Підводка та закладення балок ведеться при пробиванні отворів або для розвантаження окремих ділянок кладки. Спочатку з одного боку стіни пробивають горизонтальну борозну, куди на опорну підкладку встановлюють залізобетонну або сталеву перемичку. З іншого боку стіни проробляють таку ж операцію. При цьому загальна глибина пробиваються борозен (штроб) не більше 1/3 ширини стіни.

Мал. 23. Закладення борозен гнізд цеглою 1 - борозни; 2 – гнізда

Балки, які встановлені в борознах, стягують болтами і зазори вгорі зачеканівают цементним розчином. Потім під балкою відповідно з розміткою пробивають проріз.

Закладення тріщин ведеться після завершення осідання стін. Вузькі тріщини (до 6 мм) невеликої довжини заповнюють цементним розчином складу 1:3. Широкі тріщини невеликої довжини закладають шляхом розбирання старої кладки та заміни її новою у вигляді цегляного «замку». Тріщини великої протяжності закладають цеглою після розбирання кладки уздовж тріщини на глибину впівкірпіча з обох боків стіни. При цьому забезпечується перев'язка ділянок старої та нової кладки.

Мал. 24. Підводка та закладення сталевих балок при пробиванні отвору 1 - балки, встановлені в пробитою борозні; 2 - стяжні болти; 3 - опорна підкладка; 4 - розбиратися частина кладки

Мал. 25. Закладення цегляним "замком" тріщини в капітальній стіні 1 - вертикальна тріщина; 2 - кладка у вигляді "замку"

Рис. 26. Закладення цеглою протяжних тріщин в капі тальних стінах

Мал. 27. Ремонт пошкоджених ділянок облицювання a - розріз, б - загальний вигляд; 1 - ділянки нової облицювання; 2 - існуючої кладка

Ремонт облицювання полягає в заміні пошкоджених ділянок новою кладкою. Викладену облицювання перев'язують зі старою кладкою.

Дата добавления: 2015-07-16