Формування національного складу

РЕФЕРАТ

На тему:

«Національний склад сучасної України»

Виконала:

Студентка групи ФКб-11

Напрям підготовки 6030508 Сологуб Олени

«Фінанси і кредит» Дмитрівни

Вінниця – 2011

План

Вступ. 3

Формування національного складу. 4

Українці та національні меншини. 5

Забезпечення прав національних меншин. 6

Етнонаціональна політика. 7

Висновок. 9

Вступ

Українці є найчисельнішою національністю в Україні. Станом на 2001 рік їх налічувалося 37541,7 тис.,що на 0.3% більше ніж у 1989 році. Українці складають 77.8% населення і переважають у всіх регіонах, за винятком Автономної Республіки Крим та Севастополя.

Найбільша частка українців серед населення характерна для західних та центральних областей (за винятком Закарпатської та Чернівецької областей) — 88 - 98%. У областях Придніпров'я та Слобожанщини частка українців складає 70 - 82%. Дуже нерівномірно розселене українське населення на території Закарпаття, Буковини, Донбасу та Одеської області.

У Закарпатській області українці (80.5%) переважають у всіх адміністративних одиницях, за винятком Берегівського району (18.8%) та міста Берегова (38.9%). Також українці є меншістю у прикордонних з Угорщиною частинах Ужгородського та Виноградівського районів.

У Чернівецькій області українці складають 75.0%. Вони переважають у всіх районах, за винятком Герцаївського (5.0%), Новоселицького (34.0%) та мають відносну більшість у Глибоцькому районі (46.8%).

У Донецькій та Луганській областях українці складають 56 - 58% населення. Вони переважають у більшості районів і міст, за винятком - Донецька (46.7%), Єнакієва (45.3%), Макіївки (45.0%), Алчевська та деяких інших міст, а також південно - східних районів — Станично - Луганського, Краснодонського, Свердовського.

В Одеській області українці складають 62.8%. Українське населення розміщене нерівномірно — від 90 - 95% у північних та північно - східних районах області до 7 - 30% у південних районах. Загалом, українці переважають у всіх адміністративних одиницях, за винятком м.Ізмаїл (38.0%), районів Арзицького (27.4%), Болградського (7.5%), Ренійського (17.7%) Тарутинському (24,5%).

Формування національного складу

Корінне населення України не залишало свою землю від часу переходу до осілого способу життя. Предками українців були трипільці, що населяли територію в межиріччі Дністра, Південного Бугу та Дніпра 3,5-2 тисяч років до н.е., і ранні слов'яни, які жили на цих територіях та пізніше у Передкарпатті. Слов'янські племена (дуліби, поляни, древляни, сіверяни, тиверці, уличі) склали основу українського народу. Протягом сторіч, незважаючи на постійні нашестя кочівників та запозичення окремих рис інших культур, українці зберегли самобутність. Вона виявляється в мові, ментальності, поведінці, матеріальній та духовній культурі.

Одночасно, внаслідок потужних міграційних рухів на території сучасної України осідали великі та малі народи. Значна частина території України була заселена під час так званої „переселенської колонізації” у XVІ–XІХ ст. У ній брали участь не тільки етнічні українці, а й росіяни, німці, вірмени, євреї, греки, болгари та ін. Значний вплив на формування поліетнічності сучасної України справила також польська, частково румунська й угорська „колонізація” українських земель. Отже, практично всі етнічні групи України закономірно вважають регіон проживання своєю батьківщиною.

Чисельність українців в Україні постійно змінювалась не тільки під впливом природних чинників, але й національної політики, яка проводилася протягом тривалого часу спочатку царським урядом, а потім радянською владою, і проявлялась у цілеспрямованому обмеженні соціального та культурного розвитку українського народу. Також в результаті міграційної політики різко збільшилися кількість та частка росіян у національному складі населення. За радянських часів у період індустріалізації України, а особливо в післявоєнні десятиріччя їх чисельність зросла майже втричі.

Після здобуття Україною незалежності відбулися зміни в національному складі її населення.

Дата добавления: 2015-07-16