|
Читайте также: |
Для добування соку вибирають участок здорового спілого (стиглого) березового лісу I – II класу бонітету повнотою 0,4 – 0,7, кількістю дерев не менше 200 шт/га в сухій підвищеній місцевості з рівним рельєфом.
При визначенні навантаження на одне дерево, тобто кількість просвердлюваних в ньому каналів, необхідно керуватися встановленими нормами: при D дерева на висоті 1/3 20-26см кількість підсочних отворів – 1, 27-34см – 2 шт, 35-40см – 3шт, більше 40см – 4шт.
Перед свердлінням каналів необхідно визначити (встановити) місце по висоті. Вона встановлюється в залежності від висоти сокоприймача (звичайно 3 л банка). Звичайно канали свердлять на висоті 30 – 35 см від кореневої шийки. Два і більше отвори розташовують на відстані 8 – 15 см одне від одного, з таким розрахунком, щоб сік стікав в один приймач. Перед свердлінням каналів грубу кору знімають розміром 5×5 см невеликою сокирою або гострим стругом. При цьому не дозволяється пошкодження лубу та отісування сучків і гілочок. Перед тим, як свердлити отвори, шилом або гострим гвіздком проводять укол на стовбурі в місце майбутнього отвору. Якщо після цього витікає крапля соку, пора проводити підсочку. Пробні уколи починають робити з перших чисел квітня. канали свердлять за допомогою ручного бурава (свердла). Канал повинен бути розташований перпендикулярно вісі стовбура і глибиною 2 – 2,5 см без урахування товщини кори, діаметр каналу 1 см.
В підготовлені отвори вставляють (щільно) жолобок, під який ставлять приймач. Сокоприймачі перед доставкою на ділянку ретельно промивають гарячою водою.
Сік збирають по мірі наповнення приймачів, не менше ніж 1 – 2 рази на добу. Його зливають в раніше підготовлені бочки (за звичай осикові), обов’язково перед цим його фільтрують через 2 – 3 шари марлі. Свіжий сік відправляють споживачам, але в такому вигляді він зберігається не довго. Перероблений сік закупорюють в 3 л банки (стерилізовані), так він зберігається значно довше.
Березовий сік можуть одержувати закритим способом, але він більш громіздкий і коштує значно дорожче.
Головною ознакою закінчення періоду підсочки є поступове помутніння і різке зменшення виходу соку з одного дерева, що обумовлено підвищенням температури повітря і появою листя на деревах.
Після цього, в якості заключних робіт, збирають жолобки, банки та інше підсочне устаткування. Отвори замазують живичною пастою (розплавлена соснова живиця і деревний попіл в розрахунку 15 – 20% маси живиці. Замість попелу можливо використовувати крейду).
При плануванні підсочних робіт можливо використання деяких природних явищ: перша пісня жайворонка, приліт шпаків.
Підсочка клена гостролистого аналогічна підсочці берези, відрізняється терміном початку (значно раніше) і закінчення підсочних робіт.
Дата добавления: 2015-07-16; просмотров: 123 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| Підсочка інших хвойних порід | | | Техніка безпеки на підсочних роботах |