Мета курсу

· сформувати у магістрантів розуміння літературної критики як явища, що співвідноситься водночас і з літературою як формою мистецтва, і з наукою про літературу;

· простежити складний шлях розвитку естетико–теоретичної і літературно–критичної думки в Україні на тлі розвитку світового літературознавства;

· познайомити магістрантів з найкращими зразками естетико–теоретичної і літературно–критичної;

· навчити на практиці основним підходам до літературного аналізу та естетичного оцінювання художніх явищ.

Магістранти повинні знати

· предмет і функції літературно-художньої критики

· вимоги щодо літературного критика, його обов’язки перед письменником і читачем

· головні здобутки української та світової естетико-теоретичної думки та літературно-художньої критики, що мають бути системно і хронологічно осмислені;

· жанри літературно-художньої критики;

· літературно-критичні праці, що рекомендовані для обов¢язкового прочитання;

Магістранти повинні вміти

· аналізувати ідейний зміст та художню своєрідність літературно-художніх творів;

· грамотно вживати теоретичні знання при аналізі літературно-художніх явищ;

· визначати естетичну цінність творів;

· грамотно та аргументовано висловлювати свою думку;

· оформлювати свої думки письмово

· визначати особливості різних літературно-критичних жанрів та володіти навичками роботи в них.

Критеріями оцінювання сформованості знань і вмінь студентів є участь у практичних заняттях, виконання домашньої контрольної роботи, написання доповіді за темою практичного заняття.

2. Витяг з навчального плану спеціальності

Форма навчання	Курс	Триместр	Усього годин	У тому числі	Форма підсумкового контролю
аудиторних	СРС
лекцій	практичних	консультацій	триместрова робота	іспит	залік
Денна						+			+

3. Зміст навчальної дисципліни – тематичні плани дисципліни

№ з/п	Назви розділів та тем	Всього годин	За формами занять, годин	Форми контролю
Аудиторні	Самост. робота студента
лекційні	практик-ні
	Літературна критика як наукова дисципліна. Предмет і метод літературної критики. Місце літературної критики в системі гуманітарних наук. Система літературно-критичних жанрів. Завдання і значення курсу історії української літературної критики.					Опитування. Домашня контрольна робота №1.
	Давній період української літературної критики ХІ–ХVII ст.Художня форма критики у творах руських письменників (“Слово про Ігорів похід”, “Повість минулих літ” та ін.), напутніх передмовах (І. Вишенський), філософських трактатах (Г.Сковорода). Поняття ренесансного гуманизму. Нормативні поетики. “Мистецтво поетики” Феофана Прокоповича та “Сад поетичний” Митрофана Довгалевського. Роль Києво-Могилянської академії у розвитку вітчизняного літературознавства.
	Зародження і становлення професійної української літературної критики (перша половина ХІХ ст.). Розвиток літературної критики у зв’язку з виникненням перших журналів і збірників в Україні («Харьковський Демокрит», «Утренняя звезла», «Украинский сборник», «Украинский вест ник»). Вплив романтичних теорій на літературознавство та літературну критику ХІХ ст. Літературно-критична ді-яльність Г. Ф. Квітки-Основ’яненка. Роль періодики 40-х рр. ХІХ ст. у літературному процесі. Внесок М. Максимовича та М. Костомарова у розвиток української літературної критики. Літературно-критичні оцінки в літературній спадщині “Руської трійці”. Літературно-теоретична боротьба у критиці 50- 60-х років ХІХ ст. Зіткнення революційно-демок-ратичних та ліберальних ідеологій у літературній критиці Критичні оцінки Т. Шевченка. Журнал “Основа” та його роль у розвитку літературної критики. Особливості творчого методу П. Куліша-критика. Літературна критика на сторінках західноукраїнських періодичних видань (“Вечерниці”, “Мета”, ”Нива”, “Буковина” та ін.)					Опитування
	Літературна критика 60–70-х рр. ХІХ ст. в Україні. Посилення зв’язку літературної критики з публіцистикою, журналістикою та суспільно-філософською думкою. Літературно-критичні виступи львівського журналу “Правда”. Літературні полеміки 1873-1878 рр. Літературно-критична діяльність Івана Білика (І.Я. Рудченка). Літературно-критична діяльність Михайла Драгоманова. Суперечливість поглядів М. Драгоманова та російсько-українські літературні взаємини. Літературно-критична діяльність О.Терлецького та Вол. Навроцького.		–
	Особливості розвитку літературної критики в кінці 80-х – протягом 90-х рр. ХІХ ст.Рання літературно-критична діяльність Івана Франка і Михайла Павлика. Журнали “Друг”, “Громадський друг”, ”Світ”, альманахи “Дзвін” та “Молот”. Літературно-критичні виступи О.Огоновського, В.Барвінського, О.Кониського. Особливості творчого методу І. Франка-критика. Роль критиків загальнодемократичного напрямку в історії української літературної критики (М. Комаров, А.Кримський, В.Горленко, О.Маковей). Літературна критика на сторінках “Киевской старины”.		–			Опитування, перевірка конспектів
	Шляхи розвитку літературної критики в кінці 80-х – протягом 90-х рр. ХІХ ст. Рання літературно-критична діяльність Івана Франка і Михайла Павлика. Журнали “Друг”, “Громадський друг”, ”Світ”, альманахи “Дзвін” та “Молот”. Літературно-критичні виступи О. Огоновського, В.Барвінського, О. Кониського. Особливості творчого методу Франка-критика. Роль критиків загальнодемократичного напрямку в історії української літературної критики (М.Комаров, А.Кримський, В.Горленко, О. Маковей). Літературна критика на сторінках “Киевской старины”.			–		Опитування, виконання творчого письмового завдання
	Українська літературна критика кінця ХІХ – 20-х рр. ХХ ст.: психологічний напрям. Психологічний напрям у літературній критиці. Розмежування ідейно-теоретичних позицій українських письменників і критиків. Літературна критика на сторінках “Літературно-наукового вісника”, “Дзвону”. Журнал “Українська хата”. Літературно-критична діяльність М.Євшана. Особливості письменницької критики даного періоду (Леся Українка, М. Коцюбинський, В.Стефаник та ін.). Українська модерна критика (В.Щурат, Г.Хоткевич).		–			Опитування
	Методологія марксистської критики в європейському літературознавстві ХІХ –ХХ ст. Становлення і розвиток літературної критики в Україні 1917-1923 рр. Перші пожовтневі журнали та альманахи про завдання пролетарської літератури та критики. Утвердження ідеологічних чинників як критеріїв оцінки художніх творів. Літературна дискусія 1925-1928 рр. та її роль у літературному процесі. Роль журналу “Критика” в активізації літературної критики. Літературна критика в Західній Україні 1922-1939 рр. Ідейні угруповання письменників і критиків. Львівська періодика. Критика в роки Другої світової війни: теми, проблеми, роль у літературному процесі та громадському житті.					Опитування, оцінка доповідей з теми
	Актуальні проблеми сучасної літературної критики Завдання сучасної літературної критики щодо істинної оцінки літературних надбань України ХХ ст. Роль спеціальних і літературно-художніх видань у розвитку літературної критики (“Дзвін”, “Березіль”, “Слово і Час”, “Літературна Україна” і под.). Наймолодше покоління українських критиків. Традиції і новаторство. Творче засвоєння теоретичних надбань європейської та американської літературної критики ХХ століття.		–	–		Круглий стіл
Разом

Дата добавления: 2015-07-16