Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Экономическая деятельность и ее стадии

Зарождение экономических знаний . Первые и современные экономические школы | Предмет политическая экономия | Метод политической экономии | Экономические законы и категории | Место производства в экономической системе | Факторы производства | Собственность и ее место в системе экономических отношений | Виды и формы собственности | Разгосударствование и приватизация. Их особенности на Украине | Натуральное и товарное формы общественного хазяйства |


Читайте также:
  1. CXIV. Б. Клинические стадии.
  2. D. Центроверсия и стадии жизни
  3. II. Лист сестринской оценки риска развития и стадии пролежней
  4. III. Деятельность народников на территории Тверской губернии
  5. III.I. Образовательная деятельность
  6. VII. ИМУЩЕСТВО ЛДПН, ЕГО ИСТОЧНИКИ И ХОЗЯЙСТВЕННАЯ ДЕЯТЕЛЬНОСТЬ ПАРТИИ
  7. АКТИВНАЯ ДЕЯТЕЛЬНОСТЬ ПОЛИТИЧЕСКИХ ВЛАСТЕЙ ВСЕХ УРОВНЕЙ В СОЕДИНЕННЫХ ШТАТАХ. ЕЕ ВОЗДЕЙСТВИЕ НА ОБЩЕСТВО

Зусилля людей, які ґрунтуються на певному розрахунку і спрямовані на задоволення їх різноманітних потреб, представляють собою економічну діяльність. Економічна діяльність – це складний комплекс різноманітних процесів і явищ, у якому політична економія виділяє чотири стадії: саме виробництво, розподіл, обмін і споживання. Початковим пунктом економічної діяльності є виробництво. Вирішальна роль виробництва пов’язана не тільки з тим, що воно є основою життя і джерелом прогресивного розвитку людського суспільства. Більш суттєве друге: соціальний тип і характер виробництва, які залежать від форми власності, зумовлюють соціальний тип і характер усіх інших стадій. Так, соціальна нерівність людей у виробництві тягне за собою їх нерівність у розподілі і споживанні.

Розподіл – це встановлення частки кожного (окремої людини чи колективу) в одержанні суспільного продукту. Слід зауважити, що розподіл засобів виробництва і членів суспільства за сферами і галузями виробництва, підприємствами входить у виробництво, є його зворотною стороною.

Обмін – це процес руху вироблених благ від одного суб’єкта до другого, форма суспільних зв’язків виробників і споживачів. Саме обмін дозволяє отримати те, що необхідно для задоволення конкретних потреб суспільства, окремої людини у відповідності з долею, яка визначена розподілом. Обмін має місце і у самому виробництві у вигляді обміну діяльністю і здібностями, але це не самостійна стадія, а зворотна сторона виробництва.

Споживання – це процес використання результатів виробництва для задоволення потреб. Воно буває виробниче і особисте. Саме останнє створює могутній імпульс розвитку і удосконалення виробництва. Воно примушує виробництво прискорюватися чи стримуватися, міняти структуру, спонукає до життя нове виробництво.

Взагалі, зворотний вплив розподілу, обміну та споживання на виробництво може бути як позитивній, так і негативний, тобто вони можуть стимулювати або здержувати його.


Дата добавления: 2015-07-16; просмотров: 50 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Организационно-правовые формы производства| Производственные возможности и проблема выбора

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.006 сек.)