Читайте также: |
|
Зворотньою кутовою засічкою називають побудову на місцевості, в якій координати невідомого пункту P визначають за координатами трьох вихідних пунктів Т1, Т2, Т3 і виміряними на пункті Р кутами β1 і β2 на вихідні пункти (рис. 12.3).
Рисунок 12.4 - Зворотна одноразова засічка
Засічку, приведену на рис. 12.4, називають зворотною одноразовою засічкою.
У зворотній одноразовій засічці відсутній контроль виміряних кутів β1і β2, отже, координати пункту Р визначаються безконтрольно.
Якщо на пункті Р виміряти ще хоча б один додатковий напрямок на пункт з відомими координатами (наприклад, Т4), то будемо мати зворотну багаторазову засічку (рис. 12.5).
Рисунок 12.5 - Зворотна багаторазова засічка
Зворотна багаторазова засічка фактично являє собою кілька одноразових засічок, які можуть бути розв’язані окремо, а отже, кординати пункту Р будуть визначені з контролем.
Кількість одноразових засічок дорівнює кількості комбінацій С43:
.
Інструкція з топографічного знімання [10] дозволяє застосовувати лише багаторазові засічки.
Оцінку точності проекту зворотної багаторазової засічки виконують окремо для двох варіантів одноразових засічок на 3 напрямки. Вибирають два з чотирьох варіантів, а саме:
- на пункти Т1, Т2, Т3 ;
- на пункти Т1, Т2, Т4 ;
- на пункти Т1, Т3, Т4;
- на пункти Т2, Т3, Т4,
які найбільше підходять за розміщенням для зворотної засічки.
Середню квадратичну похибку положення пункту Р визначають за формулою:
, (12.19)
де mнапр – середня квадратична похибка напрямку (mнапр=mβ/ );
F, G1, G2, G3 – відповідно площа і сторони інвертного (оберненого) трикутника, які розташовані навпроти виміряних кутів (рис. 12.6). Довжини сторін G1, G2, G3 визначають графічно (у прийнятому масштабі).
Рисунок 12.6 - Побудова інвертного трикутника
Площу інвертного трикутника можна обчислити як
, (12.20)
де h – висота, проведена з вершини Т21 на G2, або за формулою Герона:
, (12.21)
де .
Оскільки площа F має розмірність , а - , то М отримаємо у метрах.
Градієнти rі на напрямках РТ1, РТ2, РТ3 визначають за формулою:
, (12.22)
тобто
,
,
(''/м).
Значення відстаней Sі визначають як
;
;
,
де ; ; .
Таким чином, отримаємо середню квадратичну похибку положення пункта Р за формулою (12.19) для одного із варіантів зворотної одноразової засічки на пункти Т1, Т2, Т3.
Аналогічно виконують оцінку для другого варіанта зворотної одноразової засічки, наприклад на пункти Т1, Т2, Т4, й отримують друге значення МрI I .
За остаточне значення приймають середнє вагове
. (12.23)
Величина Мр не повинна перевищувати 0,2 мм у масштабі знімання для незабудованих територій і 0,3 мм – для забудованих територій.
Дата добавления: 2015-07-19; просмотров: 258 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Лінійно-кутова засічка | | | Встановлення декількох суміжних межових знаків, розташованих між знаками, які збереглися |