Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Угіддя як елемент земельного кадастру

Суть та завдання земельного кадастру в умовах переходу до ринкової економіки | Загальні положення | Державний лісових кадастр | Державний водний кадастр | Державний кадастр родовищ корисних копалин | Зміст і призначення державного земельного кадастру | Ведення державного земельного кадастру і розмежування повноважень | Види і принципи державного земельного кадастру | Земельно-кадастрові дані, методи їх одержання, аналізу і систематизації | Земельний фонд України як об’єкт земельного кадастру |


Читайте также:
  1. III. Організаційно-технічні заходи щодо проведення державного лісового кадастру
  2. IV. Вимоги до ведення документації державного лісового кадастру
  3. V. Загальні вимоги до складання форм державного лісового кадастру
  4. Автоматизація ведення кадастру населених пунктів
  5. Акт выбора земельного участка
  6. Акт ознакомления с установленными (восстановленными) на местности границами земельного участка
  7. АКТ согласования границ земельного участка

Земельні ділянки як основні земельно-кадастрові одиниці якісно неоднорідні, мають різні природно-історичні властивості і якості, що враховуються при їх використанні. Земельний кадастр у межах земельної ділянки ведеться за угіддями. У зв’язку з цим угіддя є основним елементом земельного кадастру.

Угіддя – це ділянки землі, які систематично використовують для певних народногосподарських потреб. Таким чином, головною ознакою, яка відображає відмінності окремих видів угідь, є характер використання землі.

Згідно з сучасною класифікацією, угіддя ділять на такі, що використовуються у сільськогосподарському виробництві (сільськогосподарські угіддя) та інші.

До сільськогосподарських угідь відносять ріллю, багаторічні насадження, сінокоси, пасовища, перелоги.

Окремому обліку підлягають інші угіддя:

- лісові площі;

- деревно-чагарникові насадження;

- болота;

- водойми;

- землі, зайняті під дорогами і прогонами; громадськими будівлями, дворами, вулицями, площами, скверами; інші землі, які не використовуються у сільському господарстві (яри, піски, зсуви, солончаки та ін..)

До ріллі відносять земельні ділянки, які систематично обробляються і використовуються під посіви сільськогосподарських культур, а також чисті пари, включаючи посіви багаторічних трав у полях сівозмін.

Не вважають ріллею ділянки поліпшених сінокосів і культурних пасовищ, розорані на період обновлення травостою.

До багаторічних насаджень відносять земельні ділянки, зайняті штучно створеними деревними, чагарниковими або трав’янистими багаторічними насадженнями, які дають урожай плодово-ягідної, технічної або лікарської продукції (сади, ягідники, виноградники, плодорозсадники, хмільники).

Серед багаторічних насаджень обліковують також шовковичні насадження; чайні плантації; земельні ділянки, зайняті ефіроолійними культурами (троянда, лаванда, шавлій), та інші види насаджень, що мають місцеве поширення.

Перелогами називають землі, які раніше розорювали, а потім (більше одного року) перестали використовувати для посіву сільськогосподарських культур і не готують під пар.

Сінокосами називають земельні ділянки, які покриті багаторічною трав’янистою рослинністю і систематично використовують для сінокосіння. Сінокоси поділяють на заливні, суходільні і заболочені.

Із загальної площі заливних і суходільних сінокосів виділяють поліпшені сінокоси, які в свою чергу поділяють на сінокоси поверхневого і корінного поліпшення.

До пасовищ відносять землі, покриті багаторічною трав’янистою рослинністю, які систематично використовуються для випасання худоби, не придатні для сінокосів і не є перелогами.

Пасовища поділяють на суходільні і заболочені.

Суходільні пасовища в свою чергу поділяють на багаторічні культурні і поліпшені.

Із загальної площі багаторічних культурних пасовищ виділяють пасовища корінного поліпшення, на яких в результаті проведених заходів створено новий травостій, а також пасовища, створені на колишній ріллі.

Поліпшені пасовища поділяють на пасовища поверхневого і корінного поліпшення.

Окремому обліку підлягають гірські пасовища, розташовані на території гірської системи від лінії її основи і вище, незалежно від висотного положення і ступеня розчленованості рельєфу.

До лісових площ відносять земельні ділянки, покриті лісом, включаючи галявини, зруби, лісові розсадники, згарища і загиблі насадження, лісосіки, прогалини і пустирі.

Серед деревно-чагарникових насаджень обліковують земельні ділянки, які не входять у лісовий фонд і зайняті:

- полезахисними лісовими смугами;

- захисними насадженнями на смугах відведення залізниць, автомобільних шляхів і каналів;

- зеленими насадженнями в містах та інших населених пунктах на землях, не зайнятих міськими лісами;

- деревами і групами дерев на присадибних і дачних ділянках.

До боліт відносять надмірно зволожені ґрунтовими і атмосферними водами земельні ділянки з явними ознаками на їх поверхні розкладених і напіврозкладених залишків рослин у вигляді торфу.

Болота поділяють на верхові – розташовані на підвищених ділянках, що зволожуються атмосферними опадами; низинні – розташовані на понижених ділянках, що зволожуються ґрунтовими і поверхневими водами; перехідні болота, які займають середнє положення між верховими і низинними.

До земель, зайнятих під водою, відносять земельні ділянки природних ставків та штучних водойм, річок, струмків, каналів, озер та ін.

Під дорогами, прогонами і просіками обліковують землі, зайняті залізницями, шосейними, міжселищними, внутрігосподарськими дорогами, скотопрогонами і просіками.

Під громадськими дворами, вулицями і площами обліковують землі, зайняті виробничими центрами, польовими станами, вулицями і площами; під громадськими будівлями – зайняті виробничими, культурно-побутовими та іншими будинками і спорудами.

Особливий вид становлять порушені землі, ґрунтовий покрив яких зруйнований внаслідок розробок родовищ корисних копалин, ведення геологорозвідувальних та пошукових робіт, будівництва і експлуатації промислових об’єктів.


Дата добавления: 2015-07-19; просмотров: 147 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Земельна ділянка як основна земельно-кадастрова одиниця| Право власності на землю

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.006 сек.)