IІI. Вивчення нового матеріалу

Релігія та церква в житті суспільства

Очікувані результати

Після уроку учні зможуть:

• розповідати про становище християнської церкви в ранньому Середньовіччі;

• даватимуть оцінку ролі церкви в суспільстві;

• виробити уявлення про причини виникнення появи єресей та про методи боротьби християнської церкви з ними;

• давати характеристику історичним діячам: Григорію VII; Іннокентію III, Торквемаді;

• показувати на карті території поширення католицької та православної релігій.

Основні поняття: « церква», «церковний розкол», «патріарх», «Папа Римський», «кардинал», «конклав», «духовенство біле та чорне», «єпископ», «ченці», «ченці-жебраки», «католицькі ордени», «духовно-рицарські ордени», «інтердикт», «єресі», «вальденси», «катари», «альбігойці», «інквізиція», «аутодафе».

Історичні діячі: Григорій VII, Іннокентій III, Торквемада.

Основні події:

• 756 р. - утворення Папської держави;

• 1054 р. - розкол християнської церкви на католицьку та православну;

• 1077 р. - шлях до Каносси Генріха IV;

• 1309-1377 рр. - Авіньйонський полон пап.

Хід уроку

І. Організаційна частина уроку

ІІ. Актуалізація знань учнів

Запитаннями для бесіди

1. Коли і де виникло християнство? (У перші століття нашої ери воно поширилося по всій території Римської імперії.)

2. Яким спочатку було ставлення в Римській імперії до християнства? (Піддавали гонінням.)

3. Коли і ким було дозволено вільне сповідання християнства? (313 р., імператором Костянтином)

4. Де розв’язувалися головні питання церковного життя? (На церковних соборах.)

5. Яка книга була головною для християн? (Біблія)

IІI. Вивчення нового матеріалу

1. 1. Християнська церква в ранньому Середньовіччі

Учитель. З’явившись у Римській імперії, християнство пережило її загибель та перетворилося на фундамент середньовічної європейської цивілізації. Єдине, що об’єднувало ворогуючі між собою держави на території Європи, - це приналежність до християнської церкви. Ще одним об’єднуючим фактором була мова церкви - в усіх країнах вона була однаковою - латина, на основі якої почала формуватися нова середньовічна культура.

Учитель пропонує учням прочитати текст підручника [10, С. 76] та виділити позитивні й негативні сторони впливу церкви на суспільство.

Учитель звертає увагу учнів на той факт, що у 1054 р. єдина християн­ська церква розкололася на католицьку й православну, між якими розпочалася боротьба за поширення свого впливу на віруючих.

Робота з історичною картою

Учитель пропонує розглянути карту історичного атласа «Християнська церква в Європі у VI-XV ст.» і дати відповіді на питання.

1) Чи можна сказати, дивлячись на карту, що кордони церковного розколу повторюють кордони Східної та Західної Римської ім­перії?

2) Назвіть народи, які сповідували католицтво.

3) Назвіть народи, які прийняли православ’я.

Учитель. На території Центральної та Західної Європи поширився католицизм. Церковні обряди в католицькій та православній церкві виконувало духовенство. Воно поділялося на біле та чорне. До білого духовенства належали священики, що відправляли богослужіння та жили в миру, серед людей. Чорне духовенство становили ченці - священики, що усамітнювалися від світського життя в монастирях. Церква, як і суспільство, мала свою ієрархію, передбачаючи підпорядкування нижчих священиків вищім.

Біле духовенство	Чорне духовенство
Папа Римський Кардинали Єпископи Священики Диякони Ченці	Бенедиктинці Францисканці Домініканці

Слово надається учням, що підготували повідомлення про чернечі ордени.

Учитель. Протягом IX-XI ст. вплив пап послабився. Церква почала втрачати свій авторитет серед віруючих.

На це були свої причини.

Робота з історичним документом

Текст 1. «З історії моїх бідувань». П’єр Абеляр [17, С. 64-65]

В абатстві, до якого я вступив, вели цілковито мирське життя, й до того ж, вельми негоже; сам абат, що стояв вище за інших за саном, був нижчим від них за способом свого життя й ще більше - за своєю поганою славою...

Є деякі священики, які не лише через помилки обманюють прихожан, запевняючи їх, що за грошові приношення скасовують або послаблюють покарання, накладені у спокуту, думають вони не стільки про те, щоб догодити Богові, скільки про те, аби найбільше отримати грошей. І не тільки священики, а й начальників священиків, тобто єпископів, як нам відомо, охопило користолюбство, і коли при освяченні церков, вівтарів чи благословенні цвинтарів або будь-яких інших свят збирається простий люд, від якого вони сподіваються (отримати) багаті дарунки, то вони суттєво пом’якшують покарання: дарують їм то четверту, то третю частину покарання, зрозуміло, під приводом якоїсь милості, насправді ж - безмежної жадібності.

Запитання до тексту

1) Чому, на ваш погляд, падав авторитет церкви? Свою відповідь обґрунтуйте.

2) Які риси духовенства піддає критиці автор?

3) Як дії таких священиків могли впливати на мораль суспільства?

Дата добавления: 2015-12-01