Поняття та міждисциплінарний характер державно-адміністративного управління

Менеджмент (за Оксфордським словником англ. мови) – це спосіб, манера спілкування з людьми влада та мистецтво управління уміння особливого роду і адміністративні навики орган управління, адміністративна одиниця інтеграційний процес, за допомогою якого професійно підготовлені спеціалісти формують організації і управляють ними шляхом постановки цілей і розробки способів їх досягнення.

Менеджмент – це сукупність процесів планування, організації, мотивації і контролю, спрямований на те, щоб сформувати і досягти цілі організації через інших людей. Менеджмент розглядається як форма практичної діяльності, що пов’язана з процесом прийняття рішень щодо найкращого використання ресурсів (капіталу, матеріалів та людей), з метою досягнення запланованих завдань, що забезпечують постійний розвиток організації.

Адміністративний менеджмент – сучасний стиль управління, що принципово відрізняється від бюрократичних форм і методів, побудований на засадах демократії з мінімізованим втручанням держави в усі сфери суспільного буття, за винятком надання відсутніх на ринку послуг.

Адміністративний менеджмент – суспільна наука, яка вивчає державне управління, управлінські процеси, взаємовідносини між органами виконавчої влади, а також їх взаємодію із зовнішнім середовищем.

Адміністративний менеджмент як навчальна дисципліна може бути подана у вигляді напрямів, до ключових з яких слід віднести наступні:

– методологія, аналіз базових понять і концепцій;

– історія і становлення адміністративної думки, науки;

– сучасна теорія адміністративного управління;

– системний аналіз і різні підходи до вивчення (державно-адміністративне управління як система);

– адміністрування як процес, процедури і взаємовідносини в державних установах;

– адміністративний менеджмент як політика і стратегія проведення адміністративних реформ.

Державно-адміністративне управління — підзаконна виконавча і розпорядча діяльність органів державного управління, спрямована на практичне виконання законів у процесі повсякденного та безпосереднього керівництва господарським, соціально-культурним та адміністративно-політичним будівництвом. Під діяльністю органів державної влади розуміється діяльність всіх гілок законодавчих, виконавчих та судових органів державного управління з організації суспільного життя.

Сутність державно-адміністративного управління проявляється в його особливостях:

– другорядний, підзаконний характер;

– організуючий характер;

– систематична, неперервна діяльність, направлена на збереження соціальної системи, її зміцнення та розвиток;

– універсальний характер в часі та просторі, тобто здійснюється завжди і кругом, де функціонують людські колективи;

– суб'єкти державного управління використовують наявні у них правові та фактичні можливості для застосування позасудового, тобто адміністративного примусу;

– у віданні органів державного управління знаходиться фактична державна міць: правові, інформаційні, економічні, технічні, ідеологічні, організаційні ресурси, якими вони розпоряджаються;

– наявність великого державного апарату;

– підконтрольний характер діяльності.

Дата добавления: 2015-12-01