Приватизація та роздержавлення як джерела формування майна суб’єктів господарювання.

Серед інших джерел формування майна суб’єктів господарювання, не заборонених законом, можна назвати надходження від роздержавлення та приватизації власності. Співвідношення між роздержавленням та приватизацією має два прояви: як загальне та окреме, а також, як частина і ціле. З одного боку, приватизація є одним із способів роздержавлення. До інших способів роздержавлення власності слід віднести: корпоратизацію, тобто перетворення державних підприємств у відкриті акціонерні товариства, відчуження державної власності на підставі цивільно-правових договорів, передання майна з державної власності у комунальну тощо. З іншого ж боку, приватизація це ширше поняття, оскільки, передбачає передання права власності іншим суб’єктам не лише на державне майно, але й на майно Автономної Республіки Крим та комунальне майно.

Відповідно до Закону України „Про приватизацію державного майна” від 4 березня 1992 року приватизація державного майна – це відчуження майна, що перебуває у державній власності, і майна, що належить Автономній Республіці Крим, на користь фізичних та юридичних осіб, які можуть бути покупцями відповідно до цього Закону, з метою підвищення соціально-економічної ефективності виробництва та залучення коштів на структурну перебудову економіки України.

До об'єктівдержавної власності, що підлягають приватизації, належать:

1) підприємства (цехи, виробництва, дільниці, іншіпідрозділи, якщо в разі їх виділення у самостійніпідприємства не порушуєтьсятехнологічнаєдністьвиробництва з основноїспеціалізаціїпідприємства, ізструктуриякого вонивиділяються) як єдинімайновікомплекси, до складу якихвходятьусівиди майна,призначені для їхдіяльності, щовизначеніЦивільним кодексом України; 2) об'єктинезавершеногобудівництва та законсервованіоб'єкти;

3) акції (частки, паї), що належать державі у майнігосподарськихтовариств та іншихоб'єднань;

4) земельніділянки, на якихрозташованіоб'єкти, якіпідлягаютьприватизації.

Суб'єктамиприватизації є:державні органи приватизації;покупці (їхпредставники);посередники.

Приватизаціядержавного майна здійснюєтьсятакими способами:

1) продажу об'єктівприватизації на аукціоні, за конкурсом;

2) продажу акцій (часток, паїв), що належать державі у господарськихтовариствах, на аукціоні, за конкурсом, на фондовихбіржах та іншими способами, щопередбачаютьзагальнодоступність та конкуренціюпокупців;

3) продажу на конкурснійосновієдиногомайнового комплексу державногопідприємства, щоприватизується, або контрольного пакета акційвідкритогоакціонерноготовариства;

4) викупу майна державного підприємствазгідно з альтернативним планомприватизації.

+ зараз це не актуально. Законодавча база:

- ЗУ про приватизацію невеликих державних підприємств – 06.03.92

- ЗУ про приватизаційні папери – 06.03.92

- ЗУ про особливості приватизації об’єктів незавершеног будівництва – 09.2000

1. Правовий режим майна суб’єктів господарювання: поняття та види.

Усі суб’єкти господарювання в Україні за відношенням до власності поділяються на дві групи:

1) суб’єкти господарювання, які діють на праві власності, тобто, є власниками належного їм майна;

2) суб’єкти господарювання, які діють на інших правових режимах майна, тобто, не є власниками належного їм майна (суб’єкти господарювання – невласники).

Правовий режим майна суб’єктів господарювання – це сукупність правових можливостей суб’єктів господарювання щодо володіння, користування та розпоряджання належним їм майном. Відповідно до актів господарського законодавства України суб’єкти господарювання можуть здійснювати господарську діяльність на таких правових режимах майна:

1) право власності;

2) право довірчої власності;

3) право господарського відання;

4) право оперативного управління.

Дата добавления: 2015-11-30