Читайте также:
|
Студенти повинні ознайомитись із:
¾ організацією робочого місця для проведення санітарно-бактеріологічних досліджень;
¾ основними нормативними документами на робочому місці;
¾ значенням санітарно-бактеріологічних досліджень для оцінки стану мікробного забруднення об’єктів довкілля, харчових продуктів тощо;
¾ експрес-методами, тест-системами мікробіологічних досліджень;
¾ формами та порядком проведення внутрішньо- та міжлабораторного контролю якості;
¾ видами звітно-облікової документації;
¾ Держстандартами, чинними наказами та інструктивними листами МОЗ України, обласного управління охорони здоров’я при роботі з біологічним матеріалом.
Після завершення переддипломної практики в бактеріологічній лабораторії студенти повинні знати:
¾ структуру мікробіологічної лабораторії, її обладнання;
¾ правила техніки безпеки, охорони праці в галузі, виробничої санітарії, протипожежної безпеки, протиепідемічного режиму, особистої гігієни в бактеріологічній лабораторії;
¾ основні методи лабораторних досліджень: бактеріоскопічний, бактеріологічний, біологічний, серологічний;
¾ основні принципи класифікації мікроорганізмів;
¾ морфологію, хімічний склад і фізіологію мікроорганізмів;
¾ поширення мікроорганізмів у природі та вплив факторів навколишнього середовища на мікроорганізми; дезінфекцію та стерилізацію;
¾ генетику мікроорганізмів; антибіотики та хіміопрепарати, бактеріофаги;
¾ живильні середовища, їх класифікацію; вимоги до них; етапи виготовлення;
¾ інфекцію та імунітет;
¾ механізм і принципи серологічних реакцій;
¾ специфічну імунопрофілактику та імунотерапію інфекційних хвороб, вчення про алергію;
¾ мікробіологічну характеристику та методи лабораторної діагностики: патогенних коків, ентеробактерій, умовно-патогенних мікроорганізмів, патогенних анаеробів, спірохет, збудників повітряно-краплинних, особливо-небезпечних, грибкових інфекцій тощо;
¾ санітарно-бактеріологічні дослідження об’єктів довкілля, харчових продуктів тощо;
¾ чинні накази та інструктивними листами МОЗ України, обласного управління охорони здоров’я, Держстандарти під час роботи з інфікованим матеріалом, культурами мікроорганізмів, обладнанням, апаратурою.
Студенти повинні вміти:
¾працювати з нормативними документами та допоміжною літературою;
¾дотримувати правил техніки безпеки, охорони праці в галузі, виробничої санітарії, протипожежної безпеки, протиепідемічного режиму, особистої гігієни в бактеріологічній лабораторії;
¾приймати, реєструвати досліджуваний матеріал; заповнювати і вести реєстраційні журнали, бланки тощо;
¾забезпечити правильне зберігання реактивів, хімічних речовин, поживних середовищ, імунобіологічних препаратів тощо;
¾мити та готувати до стерилізації лабораторний посуд;
¾виготовляти ватно- марлеві корки, тампони тощо, стерилізувати їх;
¾виготовляти дезінфекційні розчини; проводити дезінфекцію та стерилізацію; контроль стерилізації фізичними, хімічними і біологічними тестами;
¾ виготовляти насичені розчини барвників; виготовляти спирто-карболові, спиртово-лужні та спиртово-водні розчини барвників;
¾ виготовляти препарати із бульйонної та агарової культур мікроорганізмів та патологічного матеріалу (мокротиння, гною, слизу із зіва, крові, зубного нальоту);
¾ виготовляти нативні препарати, “завислу” і “роздавлену” краплю;
¾ фарбувати препарати простим та складним методами;
¾ виготовляти основні, спеціальні, диференціально-діагностичні середовища та для анаеробів;
¾ проводити забір, транспортування і підготовку матеріалу для бактеріологічного дослідження при бактерійних інфекціях та гнійно- запальних процесах;
¾ оформляти супровідну документацію;
¾ висівати патологічний матеріал на живильні середовища різними способами;
¾ виділяти чисту культуру мікроорганізмів;
¾ користуватися термостатом, анаеростатом, ексикатором; сушильною шафою тощо;
¾ визначати чутливість мікроорганізмів до антибіотиків;
¾ проводити якісні проби для виявлення фагів, враховувати фаголізис;
¾ виконувати серологічні реакції (аглютинації, преципітації, гемаглютинації, непрямої гемаглютинації, лізису, реакції зв’язування комплементу тощо);
¾ фіксувати, маркувати, зважувати і заражати лабораторних тварин різними способами;
¾ проводити розтин трупа лабораторної тварини та вести протокол;
¾ відбирати і транспортувати матеріал для дослідження при інфекціях, які спричинені патогенними коками, ентеробактеріями, умовно-патогенними мікроорганізмами, збудниками особливо- небезпечних, повітряно-краплинних, грибкових інфекцій тощо; підготовка його для дослідження;
¾ виготовляти живильні середовища для культивування патогенних коків, ентеробактерій; умовно-патогенних мікроорганізмів, патогенних анаеробів, збудників повітряно-краплинних інфекцій тощо; та проводити посіви патматеріалу;
¾ визначати основні морфотинкторіальні властивості збудників інфекційних хвороб.
¾ оформляти і виписувати результати досліджень;
¾ проводити санітарно-бактеріологічне дослідження об’єктів довкілля: повітря, ґрунту, води, змивів; забирати досліджувані проби, транспортувати в лабораторію підготовляти їх для дослідження; визначати загальне мікробне число (ЗМЧ) і санітарно-показові та патогенні мікроорганізми; титр БГКП;
¾ проводити санітарно-бактеріологічне дослідження харчових продуктів: молока і молочних продуктів, виробів із кремом, кулінарних і м’ясо-ковбасних виробів, консервів, сиропів, безалкогольних і слабоалкогольних напоїв. Взяття проб, транспортування, підготовка для дослідження. Визначення ЗМЧ, титру БГКП, специфічної мікрофлори. Оцінка результатів;
¾ проводити санітарно-бактеріологічне дослідження перев’язувального і хірургічного матеріалу на стерильність;
¾ проводити бактеріологічний контроль за якістю дезінфекції.
РОБОТА В ЛАБОРАТОРІЇ (12 днів – 72години)
Дата добавления: 2015-11-30; просмотров: 31 | Нарушение авторских прав