Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Адреси в глобальній комп’ютерній мережі Internet

Читайте также:
  1. Адреси в глобальній комп’ютерній мережі Internet
  2. Дальше там говорилось, что надо послать по 1000 белорусских руб. на 6 Internet-кошельков, которые перечислены ниже.
  3. Налаштування мережі в Debian`і
  4. Номінальна напруга обмотки статора асинхронного двигуна становить В. Чи можна, і якщо так, то за якою схемою, підключити цей двигун до мережі з лінійною напругою В?
  5. Номінальна напруга обмотки статора асинхронного двигуна становить В. Чи можна, і якщо так, то за якою схемою, підключити цей двигун до мережі з лінійною напругою В?
  6. Программное обеспечение и Internet-ресурсы

1. http://www.rada.kiev.ua/ - Верховна Рада України

2. http://www.guds.gov.ua – Головне управління державної служби України

3. http://www.naiau.kiev.ua – Національна академія внутрішніх справ України

4. http://www.kmu.gov.ua – Кабінет Міністрів України

5. http://www.nau.kiev.ua – Нормативні акти України

Навчально-методичні матеріали для студентів з підготовки до семінарських і практичних занять:

Організаційно заняття складається з доведення до студентів плану проведення семінару або практичного заняття,переліку рекомендованої літератури, тем реферативних повідомлень та ін.

Для підготовки і проведення заняття студенти використовують бібліотечний фонд, а також навчально-методичні та інші рекомендовані кафедрою джерела і матеріали.

Орієнтовний розрахунок навчального часу складається з:

-перевірки готовності студентів до занять – до 3 хв.;

- вступного слова викладача – до 3 хв.;

- обговорення питань семінару та рефератів – до 70 хв.;

- прикінцевого слова викладача, підбиття підсумків та надання рекомендацій щодо поглиблення знань з даної теми – до 4 хв.

Перевірка готовності студентів до заняття полягає у встановленні кількості відсутніх на занятті студентів та з’ясовуванні причин їх відсутності, а також встановлення того, чи всі присутні на занятті були на лекції і мають конспекти та готові до відповідей.

У вступному слові викладач визначає мету, завдання та порядок проведення заняття і надає студентам коротку установку щодо порядку висвітлення питань та структури їх відповідей.

 

Під час проведення заняття можуть бути застосовані такі методи перевірки знань студентів:

Опитувальний — метод перевірки знань, при якому суб’єкт перевірки ставить запитання об’єкту (в усній або письмовій формі).

Реферативний — метод перевірки знань, при якому заздалегідь визначені студенти доповідають по контрольній тематиці з наступним обговоренням.

Програмний контроль — метод перевірки знань, при якому зі студентами може проводитися тестування.

Перевірка конспектів лекцій — метод перевірки знань, який полягає у перевірці наявності лекційного матеріалу у зошитах.

Виступам студентів передує вступне слово викладача.

Після кожного виступу студенту можуть бути поставлені додаткові запитання, які не були розкриті під час його виступу. У ході виступу, а також і після нього, ставляться запитання до решти студентів, які повинні постійно слідкувати за виступами своїх колег та вчасно висловлювати власний погляд щодо дискусійних проблем.

. Виступи студентів здійснюються через вільне викладання питання без використання конспектів.

Можливість використання додаткового матеріалу може бути надана, якщо це є самостійною додатковою працею щодо обробки першоджерел і допомагає детальніше розкрити зміст питань.

Викладач після кожного виступу підбиває короткий підсумок щодо виступів як основного доповідача, так і інших осіб, які брали участь у обговоренні питання. Загальне резюме робиться наприкінці заняття, де викладач має детальніше зупинитися на проблемних питаннях теми, підбити загальний підсумок заняття і оголосити оцінки, а також доручити студентам, які слабо засвоїли тему, більш ретельно опрацьовувати матеріал в індивідуальному плані, а також дати завдання на наступне заняття і рекомендувати найбільш ефективні методи підготовки до нього.

При проведенні практичних занять можуть бути застосовані такі методи перевірки знань студентів:

Опитувальний — метод перевірки знань, при якому викладач ставить
запитання студентам (в усній або письмовій формі) для з’ясування готовності до вирішення практичних завдань.

Реферативний — метод перевірки знань, при якому заздалегідь визначені студенти доповідають по контрольній тематиці з наступним обговоренням.

Програмний контроль — метод перевірки знань, при якому зі студентами може проводитися тестування.

Аналіз і вирішення правових ситуацій – метод аналізу конкретної правової ситуації і пошуку нормативного виходу з неї у межах правового поля та метод перевірки професійної придатності студента і його світоглядних переконань.

Перевірка конспектів лекцій — метод перевірки знань, який полягає у перевірці наявності конспектів лекційного матеріалу у зошитах (виконання домашніх завдань).

Мозковий штурм -один з методів навчання і,особливо, групової роботи. Найбільш ефективний на самому початку процесу вирішення проблеми або у випадку, коли процес вирішення зайшов у глухий кут. Однією з форм мозкового штурму є бліц-опитування, тобто швидке опитування для відтворення у пам’яті аудиторії раніше поставлених питань.

Робота в малих групах - використовується при необхідності вирішення проблеми, з якою складно справитися індивідуально, коли є досвід та інформаційні ресурси для взаємного обміну і є мета сформувати навички роботи студентів у команді.

Рольова гра - метод надання можливості студентам діяти наближено до реальних умов(відчути себе у конкретній ролі правника та розвинути в собі навички критичного мислення і передбачення можливої відповідальності за прорахунки), а також вчитися через досвід та відчуття.

 

Практичні завдання (ситуації) викладач надає студентам для вивчення і вирішення окремо.

Разом з тим,кожен студент самостійно, до початку практичного заняття, складає змістову ситуацію та готує обгрунтовану(з посиланням на нормативні документи) відповідь

Приклад вирішення практичного завдання:

. Ситуація:

Громадянин України, який перебуває на військовій службі,подав документи на виїзд за кордон на лікування,але йому в цьому відмовлено..

Завдання:

Надайте правову оцінку даної ситуації.

Вирішення ситуації:

Відповідно до ч.6 ст.5 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» військовослужбовці мають право на виїзд з України на загальних підставах.

 

Самостійна робота студентів є чи не найголовнішою складовою та

запорукою успішного навчання та становлення юриста-практика.

Вимоги до організації самостійної роботи магістрів та структура навчальних завдань визначаються робочими навчальними програмами дисципліни.

Основними завданнями самостійної роботи студентів є підготовка і виконання поточних семінарських та практичних занять,розробка мультимедійних проектів, виконання індивідуальних навчально-дослідних завдань (рефератів), а також самостійне вивчення окремих тем під керівництвом викладача.

Інформаційно-методичним забезпеченням самостійної роботи студентів слугує перелік питань для самостійної підготовки, що передбачені планами семінарських занять, а також список базової та допоміжної літератури.

Загальною методичною вимогою вивчення курсу є вироблення особистісно-практичного відношення студентів до правових проблем на основі осмислення навчальної і наукової літератури. Основною рекомендацією із самостійного одержання і поглиблення знань з дисципліни може слугувати опрацювання першоджерел права-Законів України,Указів Президента України, Постанов та розпоряджень Кабінету Міністрів України, ратифікованих Верховною Радою України міжнародно- правових актів.

Проблемно-пошукові питання до кожної з тем курсу покликані підготувати слухача до проведення ним самостійної дослідницької роботи.

З метою поглиблення вивчення дисципліни «Міграційне право» та набуття навичок і вмінь самостійного аналізу та обґрунтування висновків у процесі вивчення дисципліни, слухачі денної форми навчання готують наукові повідомлення, структурно-логічні схеми, виконують реферат, тема якого враховує специфіку дисципліни. До кожної з проблем курсу пропонуються теми для підготовки рефератів. Реферат має засвідчити, що слухач самостійно опрацював обрану проблему.

Самостійна та індивідуальна робота слухачів покликана сприяти досягненню мети, яка поставлена перед курсом. Приступаючи до самостійної роботи, слухач має усвідомити мету курсу та ті завдання, які стоять перед ним.

Завдання для самостійної та індивідуальної роботи спрямовані на закріплення навчального матеріалу. Разом з тим, виконання таких завдань потребує творчого підходу з боку студента, вміння самому ставити додаткові питання та давати на них відповіді, оцінювати результати власної роботи та порівнювати їх з іншими, застосовуючи загальнокультурні та професійні компетенції для аналізу як типових, так і нестандартних ситуацій.


Дата добавления: 2015-11-30; просмотров: 44 | Нарушение авторских прав



mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.009 сек.)