Виникнення братських шкіл

Староукраїнська (середньоукраїнська) літературна мова (середина 14 — 17ст).

Книжка

староукраїнська (проста) мова. Використовувалась широко у побуті для написання судових та урядових документів полемічних та ораторських творів, поезія, літописів.

Слов'яноруська або старослов'янська мова, використовувалась для написання церковних книг і залишалась незрозумілою для простого народу

Руська (українська) мова була визнана офіційною від другого “Литовського статуту”

1965р було записано “а писар земський маєть по руску литерами й слові рускими вси листы, выписы и позвы писати, а не иншими єзыком и словы”.

Перклади простою мовою богослужебних книг: Пересопницьке Євангеліє (1560 — 1651), Крехівський Апостол (1560). Богослужбові книги начинають перекладатись простою мовою, тобто мовою, максимально наближеною до розмовної української.

Пересопницької Євнагелієї чітко виявленні фонетичні, граматичні, лексичні риси живої народної української мови 16 ст. Ця найдосконаліша рукопсина книга величне творіння унікальна памятка укр.культури, національна святиня України, результат багаторічної подвижноцької праці.

Світські і релегійні книги в Литовскьій державі писалися також руською мовою: “Литовскьий літописа”, “Люцидарій”, “Четья — Мінея”.

Староукраїнська мова у Молдавськмоу князівстві.

Офіційні документи й літописи аж до середини 18ст (до часів господаря Василя Лупула) в Молдові вели літературною “руською мовою” або “україньскою активною мовою”, тобто мішаною церковнославянською та старослов'янською мовою.

Булаховський вважав найстаршими відомими пам'ятками в яких відбились основні особливості що диференціюють укра.мову., саме дві грамоти Молдовського князівства 1360 і 1380рр.

ВИНИКНЕННЯ БРАТСЬКИХ ШКІЛ

На зламі 16 - 17ст. В укр.шкільництві відбувались значні зміни. Під впливом західних течій — гуманізму, реформації, пробуджувались прагнення до вищої освіти, потреби підняти рівень знань.

Виникнення братських шкыл (кінець 16ст), складання для них церковнославянських граматик. Найголовніші праці: буквар “наука ку читаню и розум писма словенскаго” ()1596. Граматика Івана Ужевича.

“ Лексікон славеноросскій и имен тлъкованіє” Памва Беринди (1627). Складається з двох частин: “лексікон” - церковнослов'янсько — український словник; та “Имена свойственная” - зібрання тлумаченъ топонімів й антропонімів, а також загальних назв неслов'янського походження. У памятці майже 7000 статей.

Розвиток церковно — релійної публіцистики полемічного характеру на народномовноній основі. Важливою зброєю в боротьбі за соціальне і національне визволення народу, яскравим явищем української культури, була полемічна література.

Полемічна література: Боротьба велася між католиками й уніатами, з одного боку, та провославними — з іншого, й мала довести переваги своєї віри. Одночасно в полемічній літературі значна увага приділялася питанням розвитку освіти, книгодрукування. Більшість письменників — полемістів усвідомлювали необхідність розширення освітніх програм, підвищення ролі школи у вихованні молоді.

Дата добавления: 2015-11-30