Діловодні джерела.

Як вже йшлося вище документів цього виду збереглося від часів Середньовіччя не багато. Це особливо стосується раннього Середньовіччя. Зовсім не має документів діловодного характеру для періоду існування Варварських держав – зрозуміло, адже більшість населення неписьменна. Окремі взірці діловодної документації, що використовувалася в 5-7 ст. королівськими канцеляріями відомі з формуляріїв. Як свідчить формулярій з канцелярії Остготської держави, створений в 70-ті роки 6 ст. Касіодором, в країнах, що утворилися на території Римської Імперії, використовувався її адміністративний та діловодний досвід.

Для епохи Каролінгської держави – 8-9 ст. – маємо вже певний комплекс діловодної документації, який становить незначну частину великого масиву документів, що ймовірно функціонував в ті часи, тому не дає повної картини. Це діловодство великих маєтків – монастирських, королівських. Діловодства феодальних маєтків – як магнатських, так і середніх землевласників – майже не збереглося, в селянських господарствах взагалі не велося ніякої документації. Тому про них маємо лише непрямі дані, хоча саме ці типи господарств були характерними для зазначеного періоду.

Різновиди документів. Поліптіхи («монастирські книги») – писцеві книги монастирів, що містили описи монастирських маєтків (кількість землі за видами, будівель, селянських дільниць – за видами, імена й повинності селян тощо). Самі поліптіхи часто знищувалися в період феодальних війн 9-10 ст. Відомості з них дійшли також завдяки наявності картуляріїв (копій).

Іструкції – 1) взірці для описування церковних і королівських земель у вигляді власне описів та звітів, видавалися королівським ревізорам; 2) збірки обов’язків управляючого королівським маєтком та його підлеглих - приклад «Капітулярій про маєтки» Карла Великого; 3) інструкції для упорядкування ведення монастирського господарства – «Статути Адаларда» (аббат, родич Карла Великого).

Загалом ці документи несуть інформацію про агротехнології, сільськогосподарський інвентар, посівні культури, розвиток різних галузей с/г, форми феодальної експлуатації,види феодальної ренти.

Зріле Середньовіччя. Для цього періоду маємо достатньо великий комплекс діловодної документації (особливо з 12 ст.).

Переважна більшість діловодних матеріалів створена в агарному секторі, знову ж таки стосуються функціонування маєтків – феодальних, королівських, церковних. Це описи маєтків, зокрема церковної власності, прибутків; також списки феодальних повинностей, платежів. Таких документів багато збереглося для Англії. Найкращі для церковного господарства, менше – для середніх, дрібних (лицарських господарств).

Інструкції з управління маєтками (мало), до яких примикають звіти управляючих маєтками. Типовий приклад інструкції – «Книга про справи свого управління» Сугерія (12 ст.), в якій автор дає поради щодо управління монастирським господарством.

Цікавий документ цього періоду для Англії – «Книга страшного суду» - це масштабний земельний перепис (тривав 20 років) 1086 р., що проводився владою по всіх маєтках, містах. Відомості давали під присягою на Біблії (звідсіля назва). Фіксує стан соціально-економічних відносин до норманського завоювання, в момент і після нього. Чітко і докладно відображає аграрні відносини в Англії, соціальний устрій. Свідчить про нерівномірність розвитку різних районів країни. Фіксує наявність васалітету. Сприяв подальшому закріпаченню селян (в Англії цей процес йшов повільніше за континентальну Європу), зміцненню королівської влади, удосконаленню оподаткування. Був офіційним документом, що фіксував земле власність.

Наступне обстеження було проведене в 2 пол. 13 ст. – «Сотенні свитки» - у формі світків, що містили описи окремих сотень в графствах. Описано всі вільні землеволодіння та маєтки – розміри, право власності, імунітет, наявність вілланів, общинних угідь, перелік повинностей. Важливе джерело, адже описували всі володіння незалежно від розміру.

Фактично описова статистика, але такого виду джерел для цього періоду ще не має.

Наступна група діловодства сформувалася в сфері управління державою і має адміністративний характер. Це документи королівських казначейств – податкові, фінансові. Основна маса – для Англії (сильна королівська влада). Зокрема «Посмертні розслідування» - розслідування проводилися королівськими чиновниками після смерті безпосередніх держальників землі з метою її конфіскації. Багато відомостей про різні види землекористування. На їх основі пізніше (з 13 ст.) велася «Книга феодів» (реєстрація усіх лицарських володінь). У Німеччині – «Ленні книги» (реєстрація васальних володінь).

Також документи королівських канцелярій (копії відправлених на місця).

Діловодні документи середньовічних міст:

1) Діловодство міських магістратів – канцелярські книги(регести) в яких збиралися копії різноманітних документів, реєструвалися вхідні документи, підшивалися протоколи засідань міських рад, розпорядження влади, листування.

2) Діловодство ремісничих, торгових корпорацій (цехів, гільдій) – листування, петиції, ліцензії, митні, фінансові документи. Перші з’явилися в містах Північної Італії в 14 ст. (швидкий розвиток буржуазних відносин) – Торгові книги, «Таємні книги кампаній»

Судочинне діловодство (спеціальне). У Франції це документи міських судів для міст,що мали самоврядування, королівських судів та сеньйоральних судів (маноріальних курій) – в маєтках. Це протоколи судових засідань, постанови, щорічні записи судових справ та ін.

Свої особливості мала діловодна документація середньовічної Росії (10-17 ст.). Основний масив її відноситься до 16-17 ст. – існування та зміцнення Руської централізованої держави, в який існувала більш-менш налагоджена система центральної (прикази) і місцевої виконавчої влади. Діловодні документи функціонували у формі грамот, стовбців, книг.

До системи загального діловодства відносилися накази, чолобитні, відписки (відповіді на прохання, листи), пам’яті (поточне листування), доповіді, а також документи господарсько-фінансової діяльності – книги збрів податків, оброків, митні, прибутково-витратні.

Спеціальні системи діловодства представлені:

1) військовим діловодством (документи Розрядного приказу - розрядні книги, боярські книги, родовідні книги);

2) судово-слідчим діловодством (судові справи, списки, протоколи, розпитувальні промови, матеріали розшуку біглих);

3) дипломатичним діловодством (документи Посольського приказу - листування, записи переговорів, інструкції, накази послам);

4) писцеве діловодство (писцеві, приправ очні книги).

Дата добавления: 2015-11-30