|
Читайте также: |
1. Цією ж волею нас визволив Христос. Що більш вільна по-своєму людина, тим більш вона є несвідомо підлегла. Вона прислухується до того, що люди скажуть, слухається звичаїв та панівних думок, моди й своїх забаганок, своїх справжніх чи уявних потреб, своєї фантазії та своїх химер. Вона слухається своїх зверхників, а ще більше своїх підлеглих. Наслідує ближніх та їхні звичаї, їх приклади та їх посмішки.
Кожна людина, волею чи неволею, підпадає впливові прочитаних книг, заслуханих оцінок, дізнаних критик та засмакованих похвал.
Отак переважна частина людей переконана про свою вільність, а живе в рабстві.
2. А он сам Бог впливає на думки, бажання та дії якоїсь людини. Відразу така людина знову здобуває собі справжню вільність.
Отож, хочеш цілком звільнитися та бути вільним, як тільки сам Бог є вільний, – то дозволь Ісусові Христові у тобі повністю прибрати до рук твою волю. Цю працю назвемо визвольною акцією. Сам Божественний Учитель хоче швидко визволити тебе. Він помагає тобі й Він загріває тебе Своєю любов'ю. Тоді душа твоя ломить та скидає усі міцно сковані ланцюги гріха, світу та твоїх пожадань.
Кайданів цих сила-силенна. Інколи вони такі лагідні й такі непомітні. Ти віриш, що ти вільний пан над панами, а тимчасом – ти в'язень у полоні. Істинно воно сказано, що поза Ісусом Христом усе – тьма претемна та обман.
3. Той справді вільний, хто слухається Бога, досконало ж вільний той, хто слухається Його в усьому. А коли хтось слухає Господа Бога в усьому, за винятком однієї дрібнички? У такому разі, ця людина була б підлегла сотворінню в цій дрібниці, бо ж людина суттю є наскрізь залежна. Дозволь отже Господеві Ісусові заснувати в тобі Своє досконале й незаперечне царство.
Виконуй накази і Його самого, і Його представників – коротко кажучи: будь слухняний.
4. Ісус Христос втішався найвищою свободою, при чому був найслухняніший із людей. Як лиш Боже Провидіння вирішило про Воплочення Божого Сина, Ісус Христос зачав слухати: «В главизні книжній написася о мні: се іду, єже сотворити волю твою, Боже».
Він слухняний аж до останньої хвилини земського життя: «Совершишася». «Здійснилося все, що було написане про Мене». Він слухається й залишиться слухняний до останнього дня Свого євхаристійного життя.
5. Христовий послух не є випадковий. Він – побажаний Його волею, передуманий, вирішений Божими планами. Він – не зовнішній, додатковий, але він – справжній корм Ісуса Христа. Цей послух пронизує наскрізь Господа та перетворюється в Його істоту: «Їжа моя – чинити волю того, хто послав мене».
Христовий послух – не швидкопрохідний. Він у всіх Його діях та починаннях. Послух Отцеві, що послав Його, це – Його натхнення.
6. Господь наш Icyc Христос слухається Свого Божественного Отця. Йому догоджаючи, Icyc Христос слухається Своєї Матері та прибраного батька, ворогів, суддів та катів. Спаситель підкреслює, що в них бачить та шанує повагу Отця.
Христос підкоряється в усьому, і в способі щоденного життя, і в підборі моменту для проповіді та чудодіяння, в розгорненні Свого послаництва та, водночас, триванні Свого священного уряду.
Господь підкоряється серед милих обставин та серед труднощів, серед уклонів та почестей і серед виявів любові до Нього, серед болючого глуму та тортур і в пору насильницької смерті.
7. Господь і в тобі прагне продовжувати Своє слухняне життя. Ти ж – Його продовження. Дозволь же Йому продовжувати в тобі Його перебування на землі, уможлив вирвати твою душу з пекельного рабства міццю досконалого послуху.
8. Удоскональ твій послух і підбором предмету. Виконай усі накази, поради, всі уподобання усіх твоїх законних зверхників будь-якого віку, характеру, знання, розсудливості чи стану.
Прийми з любов'ю Божу волю, виявлену або вказану подіями, чи речами, незалежними від твоєї волі або від волі інших; от як наприклад виявлену у формі характерів, вдач, хиб чи добрих прикмет людей, що живуть довкруги тебе, або з тобою зустрічаються.
9. Слухай теж спонуку, для якої маєш довершити дію. Не гляди ані на якісність, ані на намір наказуючої особи, ані на відповідність веління до твоїх уподобань, ані на користь чи некористь послуху для твого самолюбства. У всьому гляди тільки на Бога, Першопричину. Його бажання – завжди гарні у собі, завжди сприятливі Його славі та твоєму довершенню, крізь другорядні, дружні чи неприятельські, причини, свідомі чи й несвідомі.
10. Удосконалюй свій послух і при виконанні дії. Зразу старайся зрозуміти, чого хоче наказувач, збагни його ум, який вважає завдання добрим і своєчасним, та відчуй його волю, яка велить або дораджує. Слухай із серцем та радо виконуй наказ. Обличчям вияви, що радісно слухаєш.
11. З'єднайся зі слухяним Господом Ісусом. Хай тобою слухає Він у Своєму таїнственному тілі, як слухає в євхаристійному житті та як слухав за земного Свого побуту.
Приєднай до твого послуху не тільки свою дію, але й усю свою внутрішню настанову. Так, душе, будеш готова сприймати та здійсняти всі можливі Вчителеві накази та поради.
12. Бачиш: слухатись Господа Ісуса з любові до Нього – те саме, що повне себевіддання Йому та оволодіння Ним. Це є і завершення. А цю вимріяну святість зустрінеш усюди. Вистачить досконало вправлятися в одній чесноті, то зразу осягнеш всі інші чесноти. Ісусе Христе, дозволяю Тобі в мені проживати Твоїм послухом. Волію Твоє ярмо, ніж ярмо сатани. Адже ярмо Твоє – негнітюче й тягар Твій – легкий.
Осолодь та упокори мій характер, пом'якши його та надай гнучкості, щоб він був завжди готовий послугувати іншим та догоджати їм.
Дата добавления: 2015-11-30; просмотров: 35 | Нарушение авторских прав