Читайте также:
|
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
до виконання, оформлення та захисту дипломних робіт (для студентів зі спеціальності 8.03060101 „Менеджмент організації та адміністрування” освітньо-кваліфікаційного рівня „Магістр” напрямку підготовки:
0306 „Менеджмент і адміністрування”
Київ – 2014
Методичні вказівки до виконання, оформлення і захисту дипломних робіт (для студентів зі спеціальності 8.03060101 „Менеджмент організації та адміністрування” освітньо-кваліфікаційного рівня „Магістр” напрямку підготовки: 0306 „Менеджмент і адміністрування”). – Укл. Грозний І.С., Васьковська Я.В., Воротіна Л.І., Кравченко С.А., Наконечна А.В. – Київ: Європейський університет, 2014. – 63 с.
Укладачі: Грозний І.С., Васьковська Я.В., Воротіна Л.І., Кравченко С.А., Наконечна А.В.
Рецензент: Андрушків Б.М., доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри менеджменту підприємницької діяльності Тернопільського національного технічного університету ім. І. Пулюя.
Затверджено на засіданні
кафедри менеджменту та маркетингу
протокол № 3 від 23 жовтня 2014 р.
ЗМІСТ
| ВСТУП ………………………………………………………………………. | |
| 1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ............................................................................. | |
| 2 ЕТАПИ ТА ГРАФІК ПІДГОТОВКИ МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ................. | |
| 2.1 Визначення напряму дослідження і затвердження теми магістерської роботи............................................................. | |
| 2.2 Вибір підприємства, яке стане базою наукової практики та магістерського дослідження................................................................ | |
| 2.3 Затвердження індивідуального графіка дослідження......................... | |
| 2.4 Проведення дослідження i написання тексту магістерської роботи. | |
| 2.5 Написання фахової статті за результатами наукового дослідження... | |
| 2.6 Підготовка до захисту магістерської роботи…................................ | |
| 2.7 Порядок захисту магістерської роботи........................................... | |
| 2.8 Критерії оцінки магістерської роботи............................................... | |
| 3 СТРУКТУРА, ЗМІСТ I ОБСЯГ МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ..................... | |
| 4 ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ......................... | |
| СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ …………………………………… | |
| 4.1 Обсяг та структура магістерської роботи ……………………………. | |
| 4.2 Нумерація сторінок магістерської роботи ……………………………. | |
| 4.3 Нумерація розділів та підрозділів ……………………………………. | |
| 4.4 Таблиці …………………………………………………………………. | |
| 4.5 Формули і рівняння …………………………………………………… | |
| 4.6 Ілюстрації ……………………………………………………………… | |
| 4.7 Загальні правила цитування та посилання на використані джерела. | |
| 4.8 Список використаних джерел ………………………………………. | |
| 4.9 Додатки ……………………………………………………………….. | |
| 4.10 Ілюстративний матеріал магістерської роботи …………………… | |
| 4.11 Додаткові вимоги до оформлення магістерської роботи ………… | |
| 5 ОКРЕМІ ПРИКЛАДИ РОЗРАХУНКУ ЕКОНОМІЧНОГО ЕФЕКТУ. 5.1 Методи розрахунку економічної ефективності управлінської праці 5.2 Оцінка економічної ефективності реклами (рекламної кампанії) 5.3 Умовний приклад щодо реалізації проекту протягом певного інвестиційного періоду 5.4 Умовний приклад щодо заміни діючого обладнання на машинобудівному підприємстві 5.5 Умовний приклад щодо реалізації заходів з розвитку персоналу СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ……………………………………. | |
| Додаток А Тематика магістерських робіт (орієнтовний перелік тем)......... | |
| Додаток Б Зразок заяви щодо затвердження теми магістерської роботи........ | |
| Додаток ВЗразок титульного аркушу магістерської роботи …………...... | |
| Додаток Г Зразок вступу до роботи........................................... | |
| Додаток Д Приклад реферату магістерської роботи.......................................... | |
| Додаток Е Приклад змісту магістерської роботи ………………….............. | |
| Додаток Ж Правила оформлення списку використаних джерел магістерської роботи....................................................................................... | |
| Додаток З Завдання на дипломну роботу магістра | |
| Додаток К Приклад довідки про публікації магістранта………………….. Додаток Л Приклад титульної сторінки ілюстративного матеріалу....... | |
| Додаток М Приклад оформлення аркушів ілюстративного матеріалу магістерської роботи....................................................................................... | |
| Додаток Н Форма рецензії на магістерську роботу........................................ | |
| Додаток П Зразок направлення дипломної роботи до захисту |
ВСТУП
Основним завданням вищої школи в сучасних умовах є підготовка всебічно розвинених, здатних безперервно вчитись, поповнювати і поглиблювати свої знання фахівців. Сутність освіти - навчати думати, самостійно вчитись, адаптуватись до суспільства, яке змінюється, підвищувати свій теоретичний та професійний рівень.
Вищим ступенем підготовки кваліфікованих спеціалістів є магістри. Магістр - це освітньо-кваліфікаційний рівень фахівця, який на основі кваліфікації бакалавра або спеціаліста здобув поглиблені спеціальні вміння та знання інноваційного характеру, має певний досвід їх застосування та продукування нових знань для вирішення проблемних професійних завдань у певній галузі. Магістр повинен мати широку ерудицію, фундаментальну наукову базу, володіти методологією наукової творчості, сучасними інформаційними технологіями, методами отримання, обробки, зберігання і використання наукової інформації, бути спроможним до плодотворної науково-дослідної і науково-педагогічної діяльності.
Магістерська освітньо-професійна програма включає в себе дві приблизно однакові за обсягом складові - освітню і науково-дослідну. Зміст науково-дослідної роботи магістра визначається індивідуальним планом. Одночасно призначається науковий керівник, котрий повинен мати науковий ступінь і (або) вчене звання і працювати вданому ВНЗ.
Підготовка магістра завершується захистом магістерської роботи на засіданні Державної екзаменаційної комісії. Магістерська робота - це самостійна науково-дослідна робота, яка виконує кваліфікаційну функцію, тобто готується з метою публічного захисту і отримання академічного ступеня магістра. Основне завдання її автора - продемонструвати рівень своєї наукової кваліфікації, вміння самостійно вести науковий пошук і вирішувати конкретні наукові завдання.
1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Магістерська робота – це результат самостійного дослідження, яке має виконати магістрант на завершальному етапі навчання в університеті, на підставі якого державна екзаменаційна комісія (ДЕК) визначає рівень теоретичної та практичної підготовки випускника, ступінь його здатності до самостійної роботи за фахом i приймає рішення про присвоєння відповідної кваліфікації.
Підготовка магістерської роботи полягає у поглибленні магістрантом спеціальних знань, умінь і навичок інноваційного характеру щодо розв’язання проблемних комплексних завдань у певних галузях національного господарства, навичок самостійного наукового дослідження економічних процесів.
Метою підготовки магістерської роботи є глибоке дослідження теоретичних основ актуальної соціально-економічної проблеми у сфері менеджменту організацій та розробка ефективних науково-практичних пропозицій щодо її розв’язання.
Працюючи над магістерською роботою, магістрант має сформувати навички постановки проблеми на основі її актуальності та практичного значення, що необхідно для самостійного формулювання мети i завдань дослідження, побудови структурно-логічного плану, роботи з літературними джерелами та статистичною інформацією, аналізу і оцінки умов діяльності підприємств різних галузей та форм власності, обґрунтування власних узагальнень, висновків i пропозицій за обраною темою дослідження. У магістерській роботі необхідно продемонструвати всю сукупність знань, умінь та навичок, здобутих на попередніх етапах навчання.
Основні завдання виконання магістерської роботи:
визначення теоретико-методичних основ дослідження за обраним напрямом;
проведення аналізу проблеми та практичних ситуацій із застосуванням сучасних методів та інформаційних технологій;
розробка і оцінка альтернативних підходів до вирішення сучасних та стратегічних проблем;
обґрунтування запропонованих рішень із використанням методів ситуаційного аналізу та моделювання;
апробація основних теоретичних і практичних запропонованих рекомендацій у формі виступів на конференціях, публікації тез доповідей та статей у наукових журналах;
підготовка презентації у вигляді доповіді та демонстраційних матеріалів, що передають основний зміст роботи та пропозиції автора;
публічний захист магістерської роботи з наданням відгуку та рецензії.
Повнота та особливості реалізації завдань залежать від обраного напряму дослідження, сфери та особливостей діяльності підприємства, на базі якого виконується магістерська робота.
2 ЕТАПИ ТА ГРАФІК ПІДГОТОВКИ МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ
Підготовка магістерської роботи складається з наступних основних етапів:
- визначення напряму дослідження і затвердження теми роботи;
- вибір підприємства, яке стане базою наукової практики та магістерського дослідження;
- затвердження індивідуального графіка;
- проведення дослідження та написання магістерської роботи;
- написання фахової статті за результатами наукового дослідження;
- підготовка до захисту магістерської роботи та її захист.
2.1 Визначення напряму дослідження і затвердження теми магістерської роботи
Визначення напряму дослідження здійснюється, виходячи з наукових інтересів магістранта, які було сформовано під час навчання та виконання НДРС, тематики наукових досліджень кафедри, замовлень підприємств тощо.
Під час вибору напряму доцільно користуватися рекомендованим переліком тем, який може уточнюватись або доповнюватись за бажанням магістранта та згодою наукового керівника (Додаток А). Магістранту надається право запропонувати власну тему роботи з необхідним обґрунтуванням актуальності її дослідження або замовлення підприємства.
Обираючи тему, слід враховувати її актуальність для економіки регіону і країни, а також підприємства, на базі якого вона буде виконуватися, доступність до відповідних практичних матеріалів (планових, звітних, статистичних даних та документів), можливість проведення власних спостережень, розрахунків, експериментів, наявність сучасних наукових досліджень та обґрунтованих методик за цією тематикою, власні напрацювання. Обов’язковою вимогою до магістерської роботи є наукова корисність i практична цінність очікуваних результатів. Тому під час формулювання теми треба пам’ятати, що наукові розробки дипломної магістерської роботи мають бути підготовлені та апробовані на матеріалах конкретного підприємства. Виконання реферативної теоретичної роботи без використання й аналізу певних матеріалів, що характеризують діяльність підприємства або організації, не допускається.
Тема магістерської роботи має бути ємною та не перевищувати п’яти-семи слів (конкретизувати назву підприємства не потрібно). Пропозиції щодо вибору теми студент обговорює та узгоджує з науковим керівником. Після цього магістрант зобов’язаний підготувати заяву (Додаток Б) і подати її на кафедру протягом перших трьох тижнів першого року навчання у магістратурі. На заяві викладач підтверджує згоду бути керівником дипломної магістерської роботи.
Кафедра розглядає пропозиції магістрантів і після їхнього схвалення готує проект наказу, яким затверджуються теми і призначаються наукові керівники. Закріплення за магістрантом теми роботи оформлюється наказом.
2.2 Вибір підприємства, яке стане базою наукової практики та магістерського дослідження
Для вибору підприємства, яке стане базою наукової практики та магістерської роботи, слід чітко дотримуватися таких вимог:
- підприємство має бути юридичною особою, мати статистичну та фінансову самостійну звітність і належати до будь-якої галузі економіки України та форми власності;
- чисельність працівників підприємства не може бути меншою за 30 осіб;
- підприємство має функціонувати (на момент проходження наукової практики воно має працювати у повному режимі);
- на момент написання магістерської роботи підприємству має бути не менш ніж п’ять років (у виняткових випадках за базу дослідження можна обрати молоде велике підприємство, яке відпрацювало два повних роки – у цьому випадку інтервалом для виконання аналізу його діяльності слід обрати півріччя).
2.3 Затвердження індивідуального графіка дослідження
Графік захисту магістерських робіт готується кафедрою. Згідно з цим кожен магістрант розробляє індивідуальний графік підготовки і захисту магістерської роботи, який затверджується та контролюється безпосередньо науковим керівником i кафедрою. Основні етапи індивідуального календарного графіка відображаються у завданні до магістерської роботи.
Індивідуальний графік оформлюється на окремому аркуші у вигляді таблиці з конкретним зазначенням дати виконання кожного етапу у трьох примірниках та підписується науковим керівником, магістрантом і завідувачем кафедри. Один примірник підписаного графіка залишається у магістранта, другий надається науковому керівнику, третій – завідувачу кафедри.
Відповідальність за виконання затвердженого календарного плану лежить на магістранті, а також науковому керівнику, який щомісячно на засіданнях кафедри про це звітує. Якщо з’являються відхилення від запланованих термінів або студент одержує негативний висновок за результатами попереднього захисту, науковий керівник у службовій записці на ім’я декана факультету повідомляє про це завідувача кафедри і надає конкретні пропозиції для усунення недоліків. Магістранти, які не виконали черговий етап індивідуального графіка, запрошуються на наступне засідання кафедри з метою надання пояснень. У разі значного порушення плану кафедра приймає рішення відносно недопущення магістранта до захисту дипломної роботи, а завідувач кафедри подає доповідну записку деканові факультету з обґрунтуванням необхідності відрахування студента.
2.4 Проведення дослідження і написання тексту магістерської роботи
Головним завданням цього етапу є написання тексту магістерської роботи відповідно до затвердженої теми й ухваленого керівником індивідуального плану. Спочатку складається план магістерської роботи, який потрібно затвердити у наукового керівника. Робота повинна мати три основні розділи (теоретичний, аналітичний, методико-прикладний). Кожен із розділів містить три-чотири параграфи. Більшого поглиблення структура магістерської роботи не потребує.
Під час виконання кожного етапу магістрант повинен ознайомитися з теоретичним матеріалом за обраною темою, на підставі аналізу літературних джерел узагальнити існуючі підходи й обґрунтувати теоретико-методичний апарат власних досліджень. 3а допомогою цього інструментарію та загальновідомих прийомів i методів аналізу він проводить діагностику сучасного стану досліджуваного питання в цілому та в умовах обраного підприємства, визначає наявні проблеми i причини їхнього виникнення. Потім магістрант розробляє та обґрунтовує альтернативні пропозиції для подолання зафіксованих проблем i визначає найбільш оптимальні шляхи їхнього вирішення. В ході реалізації цього етапу окремі аспекти магістерської роботи можуть уточнюватися або коригуватися.
Зміст магістерської роботи повинен відповідати темі дослідження, мати чітку логіку поєднання всіх трьох її частин.
2.5 Написання фахової статті за результатами наукового дослідження
За результатами наукового дослідження магістрант під керівництвом наукового керівника обов’язково має написати та опублікувати фахову статтю, яка складається з таких частин:
вступ – постановка проблеми у загальному вигляді з обґрунтуванням її актуальності та визначенням зв’язку з важливими практичними завданнями (до 1/3 сторінки);
аналіз останніх досліджень та публікацій (бажано з посиланням на літературні джерела, які опубліковані за останні три роки), виділення невирішених частин загальної проблеми (до 1/3 сторінки);
формулювання цілей та завдань дослідження з обґрунтуванням актуальності проблеми, яка вирішується в роботі (до 1/4 сторінки);
виклад основного матеріалу (5-6 сторінок тексту);
оцінка ефективності запропонованих рішень (навести кількісні результати порівняння з відомими результатами, окреслити сферу найбільш доцільного використання отриманих результатів) (до 1/3 сторінки);
висновки (сформулювати отримані наукові та практичні результати, їхню новизну, рекомендації для практичного використання, перспективні шляхи щодо подальших наукових досліджень у цьому напрямку) (до 1/3 сторінки);
список літератури (бажано охопити найбільш значущі публікації за останні роки як вітчизняних, так й іноземних фахівців з цієї проблеми). На кожне джерело у тексті статті обов’язково має бути посилання з уточненням конкретних сторінок, де міститься відповідна інформація.
Вчасне написання та подача до редакції рукопису статті дозволить отримати примірник збірника (журналу) до моменту захисту дипломної магістерської роботи. Перелік можливих варіантів розміщення статті у редакції можна отримати на випускній кафедрі. Після отримання опублікованої статті її необхідно скопіювати (титульна сторінка збірника; сторінка, де перераховано членів редакційної колегії та реквізити збірника; зміст; усі сторінки статті; остання сторінка збірника, де вказано його тираж). Скопійована стаття додається до копій усіх опублікованих тез доповідей, які написав та опублікував магістрант за всі роки навчання. На підставі даних матеріалів у хронологічному порядку формується список опублікованих робіт магістранта, який друкується у двох примірниках і підписується науковим керівником. Список оформлюється із зазначенням усіх реквізитів публікації (Додаток К). Загальна кількість друкованих аркушів визначається шляхом співвідношення кількості знаків із пробілами у статті (відкрити файл зі статтею: сервіс → статистика → знаків із пробілами) та 40000. Особиста кількість друкованих аркушів магістранта визначається його питомою участю у написанні статті (зазвичай розподіл друкованих аркушів здійснюється порівно між авторами).
2.6 Підготовка до захисту магістерської роботи
Згідно з індивідуальним планом підготовки роботи магістрант зобов'язаний подавати магістерську роботу науковому керівнику на першу перевірку частинами в установлені терміни. У разі недотримання магістрантом календарного графіка виконання магістерської роботи та негативної оцінки під час попереднього захисту науковий керівник має право звернутися до завідувача випускної кафедри і декана факультету з пропозицією відрахувати студента за невиконання навчального плану.
Після усунення всіх зауважень магістрант завершує оформлення роботи, прошиває роботу у типографії у тверду обкладинку, підписує у наукового керівника, консультанта, завідувача кафедрою та декана.
Потім робота передається на рецензування для отримання рецензії. Зовнішнім рецензентом може виступати спеціаліст з обраної тематики підприємства або вищого закладу, за даними якого виконувалось дослідження. Зовнішня рецензія обов’язково затверджується печаткою відповідної установи.
Дипломна магістерська робота, підписана автором, керівником, консультантом, з рецензією і відгуком наукового керівника (Додаток П), одним примірником демонстраційного матеріалу, списком і копіями всіх опублікованих статей та підписаним бібліотекою обхідним листом подається завідувачу випускної кафедри за сім робочих днів до дати захисту роботи. Завідувач вирішує питання про допуск магістранта до захисту і робить відповідний висновок на титульних сторінках дипломної роботи. Якщо вона не відповідає вимогам, магістрант до захисту не допускається.
Магістерська робота, підписана завідувачем випускної кафедри, з повним комплектом документів подається деканові факультету не менш ніж за п’ять робочих днів до дати захисту. Декан факультету вирішує питання про допущення роботи до захисту шляхом підпису титульної сторінки. Якщо робота не відповідає вимогам, магістрант до захисту не допускається.
Підписана деканом дипломна робота з повним комплектом документів за два робочих дні передається секретарю ДЕК. Черговість захисту дипломних робіт встановлюється секретарем відповідно до термінів подання готових робіт та графіком захисту, затвердженим наказом.
Робота, яка не відповідає вимогам щодо змісту й оформлення, написана без дотримання затвердженого плану, не містить матеріалів конкретного дослідження на базі реального підприємства та обґрунтованих пропозицій, а також не має зовнішньої рецензії – до захисту не допускається.
2.7 Порядок захисту магістерської роботи
Порядок захисту магістерської роботи встановлюється„Положенням про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах”.
За 1,5-2 місяці до дати захисту магістерської роботи випускаючою кафедрою встановлюється дата попереднього захисту магістерських робіт. На дату попереднього захисту магістрант повинен мати завершену на 100% магістерську роботу (готовність оцінюється науковим керівником), ілюстративні аркуші і презентацію.
Магістрант готує до захисту доповідь, ілюстративний матеріал, а також презентацію роботи в редакторі Microsoft Power Point. Крім того, на захист подається папка, у яку зібрано список та копії всіх опублікованих наукових праць магістранта, оригінал довідки про впровадження результатів дослідження, відгук наукового керівника, внутрішня та зовнішня рецензії на магістерську роботу.
Час доповіді не перевищує 10 хвилин. Вона має бути стислою, конкретною та характеризувати основні наукові результати роботи.Починається доповідь з привітання та представлення роботи, закінчується – подякою за увагу. У доповіді магістрант розкриває наступні положення: актуальність теми; мету роботи; об’єкт дослідження; власні теоретичні пропозиції щодо поліпшення стану досліджуваної проблеми; практичний зміст запропонованих заходів та обґрунтування їх ефективності на базі матеріалів обраного підприємства (на цей пункт необхідно витратити не менше 70% часу, відведеного на доповідь); кількість та обсяг опублікованих за темою дослідження праць. Під час доповіді слід робити посилання на відповідні сторінки ілюстративного матеріалу та одночасно демонструвати слайди презентації.
Презентація роботи в редакторі Microsoft Power Point за структурою та кількістю слайдів має бути подібною до ілюстративного матеріалу. Рекомендується оформляти презентації у діловому стилі, проте можна й урізноманітнити подання матеріалу. Завчасно перед захистом презентацію слід перевірити на комп’ютері, який буде супроводжувати захист.
Після закінчення презентації та доповіді секретар комісії зачитує довідку наукового керівника та рецензії, причому основна увага концентрується на зауваженнях та висновках цих документів. Потім слово надається магістранту для надання стислих аргументованих і конкретних відповідей на зауваження. Далі члени державної екзаменаційної комісії ставлять магістранту запитання за темою його дослідження, на які мають отримати конкретні та чіткі відповіді. загальний час захисту магістерської роботи не перевищує 25-30 хвилин.
Підсумкову оцінку дипломної магістерської роботи визначає ДЕК. Її рішення є остаточним i оскарженню не підлягає. Після захисту пояснювальна записка передається на зберігання до архіву університету. Випускники, які одержали під час захисту незадовільні оцінки, відраховуються з університету, отримуючи академічну довідку.
2.8 Критерії оцінки магістерської роботи
Результати захисту магістерської роботи визначаються оцінками «відмінно», «добре», «задовільно» і «незадовільно». Критеріями оцінки є теоретичній рівень роботи, наукова новизна, практична значимість рекомендацій, а також уміння магістранта вести публічну дискусію, аргументовано захищати свою концепцію та висновки. Оцінювання якості магістерських робіт на засіданнях Державних екзаменаційних комісій кожним із членів комісії здійснюється відповідно до рекомендованих критеріїв (таблиця 2.1) за умови, що доповідь студента-магістранта та захист роботи відбулись.
Таблиця 2.1
Оцінка якості захисту магістерських робіт
| Характеристика роботи | Максимальний бал |
| Якість доповіді: «5» – доповідь побудована грамотно, логічно, чітко; послідовно викладено результати всіх розділів роботи; «4» – доповідь побудована грамотно, логічно, чітко, але допущені деякі неточності; «3» – доповідь побудована грамотно, логічно, але допущені значні неточності; «2» – доповідь сумбурна, так як побудована з порушенням послідовності викладання матеріалу; «1» – доповідь прочитана за готовим текстом | |
| Якість та повнота відповідей на поставлені запитання: «5» – кваліфіковано надані повні відповіді на всі запитання членів Державної екзаменаційної комісії; «4» – надані в основному правильні відповіді на питання членів комісії; «3÷1» – надані відповіді з помилками на запитання членів комісії; «0» – надані відповіді на запитання членів комісії нечіткі, неповні, помилкові; деякі питання залишаються без відповіді | |
| Повнота розробки теоретичної частини, розробка та вдосконалення математичної моделі, аналітичні дослідження, чисельне моделювання | |
| Розробка та вдосконалення методики дослідження економічних і виробничих показників підприємств та організацій | |
| Дослідження економічних та виробничих показників підприємств та організацій | |
| Якість визначення очікуваної економічної ефективності | |
| Наявність публікацій та патентів, апробація роботи на конференціях | |
| Участь в олімпіадах та конкурсах | |
| Середній бал за навчальний курс | |
| Середня оцінка що надана науковим керівником та рецензентами | |
| Загальна оцінка (сума балів) |
Кількість балів за публікації:
3 – не менше двох публікацій у фахових виданнях;
2 – одна публікація у фаховому виданні або один чи більше патентів;
1 – не менше однієї публікації в інших виданнях.
Кількість балів за участь у конференціях:
2 – дві та більше конференції;
1 – одна конференція.
Кількість балів за участь в олімпіадах та конкурсах:
5 – призові місця у ІІ турі олімпіад або конкурсах;
4 – заохочувальні дипломи ІІ туру олімпіад або конкурсів;
3 – участь у ІІ турі олімпіад або конкурсах;
2 – призові місця І туру олімпіад або конкурсів;
1 – участь у І турі олімпіад або конкурсах.
Загальна оцінка за магістерську роботу виставляється як середня з встановлених членами Державної екзаменаційної комісії оцінок після обговорення з урахуванням наступних вимог.
Робота оцінюється на:
«відмінно», якщо:
- в роботі чітко сформульовано мету і завдання, обґрунтовано актуальність теми;
- роботу логічно побудовано відповідно до назви теми, поставленим цілям і завданням;
- робота містить елементи новизни, має практичне значення;
- роботу виконано відповідно до вимог щодо її оформлення;
- роботу захищено з високою культурою презентації, вільного володіння текстом доповіді;
- у доповіді послідовно й чітко викладено сутність і результати дослідження, аргументовано захищено особисті пропозиції, думки, погляди;
- відповіді на запитання членів комісії чіткі, лаконічні та правильно сформульовані;
«добре», якщо:
- тему роботи розкрито, але наявні окремі недоліки непринципового характеру;
- елементи новизни чітко не подані;
- недостатньо використані інформаційні матеріали підприємства;
- висловлені окремі зауваження щодо оформлення роботи;
- доповідь логічна, проголошена вільно;
- відповіді на запитання членів комісії в основному є вірними;
«задовільно», якщо:
- тему роботи в основному розкрито, але є недоліки змістового характеру;
- нечітко сформульована мета роботи;
- заходи і пропозиції, що містяться в третьому розділі, обґрунтовані непереконливо;
- доповідь не проголошена, а прочитана;
- є зауваження щодо оформлення роботи;
- під час захисту магістрант виявляє непевність, демонструє слабке знання питань теми, не дає повної, аргументованої відповіді на поставлені запитання;
«незадовільно», якщо:
- мету роботи сформульовано нечітко;
- зміст розділів роботи не пов’язаний між собою;
- аналіз виконано поверхово;
- пропоновані заходи є випадковими, необґрунтованими;
- оформлення роботи не відповідає вимогам;
- під час захисту магістрант невпевнено відповідає на поставлені запитання, не знає теорії питання, припускається суттєвих помилок, не має підготовленого ілюстративного матеріалу.
Магістрант, який отримав на захисті роботи незадовільну оцінку, відраховується із складу студентів вузу.
3 СТРУКТУРА, ЗМІСТ I ОБСЯГ МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ
Магістерська робота за своєю структурою містить складові елементи (розташовані у нижче наведеному порядку):
- титульна сторінка;
- подання (1 стор.);
- завдання (2 стор.);
- реферат (1 стор.);
- зміст;
- вступ;
- перший (теоретико-методичний) розділ;
- другий (аналітичний) розділ;
- третій (прикладний) розділ;
- висновки;
- список використаних джерел;
- додатки.
Титульна сторінка та реферат заповнюються за спеціальними формами, зразок яких надано відповідно у Додатках В та Д. Тема роботи має бути ретельно звірена з наказом про затвердження тем дипломної магістерської роботи. Якщо тема не відповідає формулюванню, затвердженому наказом, робота не допускається до захисту.
Реферат слід розмістити на одній сторінці формату А4. Ключові слова розташовуються після тексту реферату, їх перелік не перевищує 15 слів або сполучень, написаних великими буквами в називному відмінку через кому. Крапка після ключових слів не ставиться. Оптимальний розмір реферату у межах 1200-2000 знаків.
Зміст магістерської роботи може займати одну-дві сторінки. Він включає назву усіх структурних складових роботи, у тому числі розділів і підрозділів із вказівкою номерів сторінок, на яких розміщується початок кожної структурної складової дипломної роботи. При цьому назви складових роботи не мають збігатися з номерами сторінок для досягнення більшого зорового ефекту, а розташування назв розділів та підрозділів повинно мати ієрархічне подання. Приклад змісту наведено у Додатку Е.
У вступі (3-5 сторінок) наводиться наукове обґрунтування актуальності i значення обраної теми дослідження в сучасних умовах розвитку економіки України; формулюються мета, об’єкт та предметдослідження; наводиться перелік основних завдань, що було вирішено в роботі; наводиться перелік застосованих методів дослідження; визначається стан апробації дипломної магістерської роботи (публікації з конкретизацією кількості та обсягу у друкованих аркушах), участь у конференціях (надається перелік повних назв конференцій, року їх проведення та міста, де вони проводилися), впровадження в практичних умовах).
Перший (теоретико-методичний) розділ (25-35 сторінок) структурно складається з 3 підрозділів. У ньому слід розкрити стан теоретичних напрацювань з обраної теми, проаналізувати різні погляди на ті чи інші аспекти, схарактеризувати передовий зарубіжний досвід щодо теми дослідження, виявити невирішені проблеми, які потребують розв’язання в теоретичному, методичному та прикладному плані. У першому розділі магістрант має виконати дослідження методик аналізу визначених проблем, які будуть використовуватись у наступних частинах роботи. Текст обов’язково слід ілюструвати графічними матеріалами, що висвітлюють ті чи інші аспекти досліджуваної проблеми.
У другому (аналітичному) розділі (30-40 сторінок) наводиться ґрунтовний аналіз фактичного стану досліджуваної проблеми на рівні економіки країни, галузі та самого підприємства за період 3-5 останніх років. Розділ має аналітичний характер, тому максимально насичений фактичною статистичною інформацією. У ньому відсутні теоретичні викладки, проте можуть бути використані результати власних соціологічних досліджень та експериментів. Усі аналітичні розрахунки, таблиці, графіки, діаграми супроводжуються відповідними висновками, які дозволяють визначити сутність, особливості й тенденції управлінських процесів, що спостерігаються в організації, а також виявити можливі резерви удосконалення, на використання яких будуть спрямовані зусилля у третьому розділі магістерської роботи.
Третій (прикладний) розділ (25-35 сторінок) містить обґрунтовані пропозиції магістранта, спрямовані на досягнення мети, поставленої у вступі. Структурно розділ може мати 2-3 підрозділи. Рекомендації базуються на аналізі, проведеному в першому та другому розділах роботи. За змістом у розділі може бути проаналізовано сучасний стан розв’язання досліджуваного питання на підприємстві, запропоновані конкретні методичні підходи та заходи щодо його покращення та здійснено оцінку соціально-економічної ефективності рекомендацій. Окремі приклади розрахунку економічного ефекту від пропозицій наведено у розділі 5 даних методичних вказівок. Прикладними результатами магістерської роботи можуть виступати економічно-математичні моделі, удосконалені процеси й системи управління, застосування яких сприятиме вирішенню поставленої проблеми.
Розділ «Висновки» є завершальною частиною магістерської роботи, який містить стислий виклад основних результатів, отриманих магістрантом у кожному з трьох розділів магістерської роботи. Обсяг висновків складає 3-5 сторінок.
Розділ «Список використаних джерел» включає перелік використаних літературних джерел, на кожне з яких у роботі має бути відповідне посилання.
У Додатках в порядку посилання у тексті виносяться громіздкі таблиці та рисунки допоміжного характеру; блок-схеми, що займають цілу сторінку; зразки форм таблиць та анкет соціологічного опитування; заповнені форми фінансово-статистичної звітності, які було використано у роботі.
Викладення формалізованих елементів
У вступі магістерської роботи необхідно чітко сформулювати наступні формалізовані елементи:
- мета і завдання дослідження, які необхідно вирішити для досягнення поставленої мети. Не слід формулювати мету як «Дослідження…», «Вивчення…», тому що ці слова вказують на засіб досягнення мети, а не на саму мету;
- об’єкт дослідження, це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію і обране для вивчення;
- предмет дослідження міститься в межах об’єкту. Об’єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об’єкті виділяється та його частина, яка є предметом дослідження. Саме на нього спрямована основна увага здобувача, оскільки предмет дослідження визначає тему магістерської роботи, яка визначається на титульному аркуші як й» назва;
- методи дослідження. Подають перелік використаних методів дослідження для досягнення поставленої в роботі мети. Перераховувати їх треба не відірвано від змісту роботи, а коротко та змістовно визначаючи, що саме досліджувалось тим чи тим методом. Це дасть змогу пересвідчитися в логічності та прийнятності вибору саме цих методів;
- публікації. Вказують, у скількох статтях у наукових журналах, збірниках наукових праць, матеріалах і тезах конференцій, авторських свідоцтвах опубліковані результати магістерської роботи.
4 ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ
4.1 Обсяг та структура магістерської роботи
Роботу складають у вигляді тексту, ілюстрацій, таблиць та оформлюють на аркушах формату А4 (210х297 мм) друкованим способом на одній сторінці аркуша білого паперу (крім завдання на дипломну магістерську роботу). Використовують шрифт Times New Roman, 14 пт, інтервал – 1,5. Текст роботи слід оформлювати, дотримуючись таких розмірів листа: верхній та нижній – 20 мм, лівий – 25-30 мм, правий – мінімум 10 мм.
загальний обсяг магістерської роботи має бути в межах 100-130 сторінок друкованого тексту. Обов’язковим для кожної роботи є використання комп’ютерної техніки. Робота виконується українською мовою.
Скорочення слів та словосполучень здійснюється відповідно до чинних стандартів бібліотечної та видавничої справи.
Заголовки розділів слід розташовувати посередині рядка та друкувати великими літерами без крапки в кінці, не підкреслюючи. Заголовки підрозділів слід починати з абзацного відступу та друкувати малими літерами, крім першої великої, не підкреслюючи, без крапки в кінці. Заголовок має складатися з одного речення. Переноси слів в ньому не допускаються. Не допускається розміщувати найменування розділів і підрозділів в нижній частині сторінки, якщо після нього розташовано тільки один або два рядки тексту.
Приклад:
| Розділ 3 формування ефективної системи стимулювання ПЕРСОНАЛУ в сучасних економічних умовах 3.1. Сутність формування системи стимулювання персоналу підприємства Становлення України як економічно розвиненої держави вимагає рішення ряду складних економічних і соціальних завдань, пов’язаних з підвищенням трудової активності членів суспільства та створенням системи стимулювання трудової діяльності для формування у працівників стійкої мотивації до продуктивної праці. |
Абзацний відступ має бути однаковим у всьому тексті роботи і дорівнювати п’яти знакам (1,25 см). Основний текст викладається через один пустий рядок після назви підрозділу.
4.2 Нумерація сторінок магістерської роботи
Сторінки магістерської роботи слід нумерувати арабськими цифрами, дотримуючись єдиної нумерації у всьому тексті. Номер сторінки проставляється у правому верхньому куті без крапки в кінці незалежно від орієнтації сторінки – книжної чи альбомної. Використовують шрифт Times New Roman, 10 пт.
Титульні сторінки включають в загальну нумерацію роботи, проте номер на них не ставлять. Нумерація сторінок у роботі розпочинається з реферату.
Ілюстрації та таблиці, розташовані на окремих сторінках, включають в загальну нумерацію сторінок магістерської роботи. Додатки нумеруються за загальними вимогами, але вони не входять до загальної кількості сторінок магістерської роботи (проставляється у рефераті).
4.3 Нумерація розділів та підрозділів
Робота має дворівневу структуру, тобто включає розділи і підрозділи. Заголовки розділів друкуються великими літерами жирним шрифтом. Вони мають порядкову нумерацію в межах усієї магістерської роботи і позначаються арабськими цифрами без крапки після номера. Кожну структурну частину (розділи) магістерської роботи треба починати з нової сторінки.
Підрозділи мають порядкову нумерацію в межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу та порядкового номера підрозділу, розділених крапкою. Крапку після другої цифри не ставлять.
Підрозділи не слід розбивати додатково на пункти. За обсягом підрозділ не може бути меншим, ніж п’ять сторінок тексту.
Приклад:
| ЗМІСТ Вступ……………………………………………………………………………5 Розділ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ВИЗНАЧЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ РОБОЧОЇ СИЛИ 10 1.1. Сутність конкурентоспроможності робочої сили 10 1.2. Методи оцінки конкурентоспроможності робочої сили 20 1.3. Особливості управління конкурентоспроможністю робочої сили 30 |
4.4 Таблиці
Цифровий матеріал, як правило, повинен оформлятися у вигляді таблиць. Побудова таблиці наступна:
Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею і друкують симетрично до тексту. Назву і слово «Таблиця» починають з великої літери. Назву не підкреслюють.
Номер таблиці складається із номеру розділу та порядкового номеру таблиці, розмежованих крапкою, наприклад 1.2 – друга таблиця першого розділу.
За логікою побудови таблиці її логічний суб’єкт, або підмет (позначення тих предметів, які в ній характеризуються), розміщують у боковику, головці, чи в них обох, а не у прографці; логічний предмет таблиці, або присудок (тобто дані, якими характеризується присудок,) - у прографці, а не в головці чи боковику. Кожен заголовок над графою стосується всіх даних цієї графи, кожен заголовок рядка в боковику - всіх даних цього рядка.
Заголовок кожної графи в головці таблиці має бути по можливості коротким. Слід уникати повторів тематичного заголовка в заголовках граф, одиниці виміру зазначати у тематичному заголовку, виносити до узагальнюючих заголовків слова, що повторюються.
Боковик, як і головка, вимагає лаконічності. Повторювані слова тут також виносять в об’єднувальні рубрики; загальні для всіх заголовків боковика слова розміщують у заголовку над ним.
У прографці повторювані елементи, які мають відношення до всієї таблиці, виносять в тематичний заголовок або в заголовок графи; однорідні числові дані розміщують так, щоб їх класи співпадали; неоднорідні - посередині графи; лапки використовують тільки замість однакових слів, які стоять одне під одним.
Заголовки граф повинні починатися з великих літер, підзаголовки - з маленьких, якщо вони складають одне речення із заголовком, і з великих, якщо вони є самостійними. Висота рядків повинна бути не меншою 8 мм. Графу з порядковими номерами рядків до таблиці включати не треба.
Таблицю розміщують після першого згадування про неї в тексті таким чином, щоб її можна було читати без повороту переплетеного блоку роботи або з поворотом за годинниковою стрілкою. Таблицю з великою кількістю рядків можна переносити на інший аркуш. При перенесенні таблиці на інший аркуш (сторінку) назву вміщують тільки над її першою частиною. Таблицю з великою кількістю граф можна ділити на частини і розміщувати одну частину під іншою в межах одної сторінки. Якщо рядки або графи таблиці виходять за формат сторінки, то в першому випадку в кожній частині таблиці повторюють її головку, в другому випадку - боковик.
Якщо текст, який повторюється в графі таблиці, складається з одного слова, його можна заміняти лапками; якщо з двох або більше слів, то при першому повторенні його замінюють словами „Те ж”, а далі лапками. Ставити лапки замість цифр, марок, знаків, математичних і хімічних символів, які повторюються, не слід. Якщо цифрові або інші дані в якому-небудь рядку таблиці не подають, то в ньому ставлять прочерк.
Приклад:
Більш напружена ситуація з невиплатою заробітної плати спостерігалася в машинобудівному комплексі (табл. 1.2).
Таблиця 1.2
Показники заборгованості з виплати заробітної плати працівникам підприємств промислових комплексів України за І півріччя 20__р.
|
Цифрові дані у таблицях мають бути відцентровані. Відсоткові значення наводяться у вигляді десяткових знаків. Кількість десяткових знаків для одного показника у динаміці за декілька років має бути однаковою. Кожний показник, поданий у таблиці, обов’язково має одиниці вимірювання.
Якщо таблиця досить велика, то можна зменшувати розмір шрифту до 10 пт, проте таке зменшення здійснюється для всіх складових таблиці (крім її назви).
4.5 Формули і рівняння
При використанні формул необхідно дотримуватися певних техніко-орфографічних правил. Найбільші, а також довгі і громіздкі формули, котрі мають у складі знаки суми, добутку, диференціювання, інтегрування, розміщують на окремих рядках. Це стосується також і всіх нумерованих формул. Для економії місця кілька коротких однотипних формул, відокремлених від тексту, можна подати в одному рядку, а не одну під одною. Невеликі і нескладні формули, що не мають самостійного значення, вписують всередині рядків тексту. Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів треба подавати безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони дані у формулі. Значення кожного символу і числового коефіцієнта треба подавати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова «де» без двокрапки.
Рівняння і формули треба виділяти з тексту вільними рядками. Вище і нижче кожної формули потрібно залишити не менше одного вільного рядка. Якщо рівняння не вміщується в один рядок, його слід перенести після знака рівності (=) або після знаків плюс (‘), мінус (-), множення (·) і ділення (:).
Нумерувати слід лише ті формули, на які є посилання у наступному тексті. Інші нумерувати не рекомендується.
Порядкові номери позначають арабськими цифрами в круглих дужках на правому полі сторінки без крапок від формули до її номера. Номер формули складається з номеру розділу та порядкового номеру формули, розмежованих крапкою, наприклад, формула (1.1) – перша формула першого розділу. Номер, який не вміщується у рядку з формулою, переносять у наступний нижче формули. Номер формули при її перенесенні вміщують на рівні останнього рядка. Якщо формула знаходиться у рамці, то номер такої формули записують зовні рамки з правого боку навпроти основного рядка формули. Номер формули-дробу подають на рівні основної горизонтальної риски формули.
Номер групи формул, розміщених на окремих рядках і об’єднаних фігурною дужкою (парантезом), ставиться справа від вістря парантеза, яке знаходиться в середині групи формул і звернене в сторону номера.
Приклад оформлення формул в тексті роботи:
| ∆З = З1 – З0 , (1.1) де ∆З – приріст заробітної плати, грн.; З1, З0 – заробітна плата працівників у поточному та попередньому роках відповідно, грн. |
Загальне правило пунктуації в тексті з формулами таке: формула входить до речення як його рівноправний елемент. Тому в кінці формул і в тексті перед ними розділові знаки ставлять відповідно до правил пунктуації.
Двокрапку перед формулою ставлять лише у випадках, передбачених правилами пунктуації:
а) у тексті перед формулою є узагальнююче слово;
б) цього вимагає побудова тексту, що передує формулі.
Розділовими знаками між формулами, котрі йдуть одна за одною і не відокремлені текстом, можуть бути кома або крапка з комою безпосередньо за формулою до її номера.
Розділові знаки між формулами при парантезі ставлять всередині парантеза. Після таких громіздких математичних виразів, як визначники і матриці, можна розділові знаки не ставити.
4.6 Ілюстрації
Ілюструють магістерську роботу, виходячи із певного загального задуму, за ретельно продуманим тематичним планом, який допомагає уникнути ілюстрацій випадкових, пов’язаних із другорядними деталями тексту і запобігти невиправданим пропускам ілюстрацій до найважливіших тем. Кожна ілюстрація має відповідати тексту, а текст - ілюстрації.
Назви ілюстрацій розміщують після їхніх номерів. При необхідності ілюстрації доповнюють пояснювальними даними (підрисунковий підпис).
Основними видами ілюстративного матеріалу в роботах є: креслення, технічний рисунок, схема, фотографія, діаграма і графік.
Не варто оформлювати посилання на ілюстрації як самостійні фрази, в яких лише повторюється те, що міститься у підписі. У тому місці, де викладається тема, пов’язана із ілюстрацією, і де читачеві треба вказати на неї, розміщують посилання у вигляді виразу у круглих дужках «(рис. 3.1)» або зворот типу: «… як це видно з рис. 3.1» або «… як це показано на рис. 3.1».
Приклад:
| Дана класифікація є основою розробки механізму стимулювання діяльності персоналу з урахуванням внутрішньовидових зв’язків стимулів і особливостей їхнього впливу на суб'єкти стимулювання (рис. 1.2). або Дана класифікація є основою розробки механізму стимулювання діяльності персоналу з урахуванням внутрішньовидових зв’язків стимулів і особливостей їхнього впливу на суб'єкти стимулювання, рис. 1.2. |
Якість ілюстрацій повинна забезпечувати їх чітке відтворення (електрографічне копіювання, мікрофільмування). Ілюстрації виконують чорнилом, тушшю або пастою чорного кольору на білому непрозорому папері.
Приклади оформлення рисунків у тексті магістерської роботи:
Приклад 1.
Рис.1.10. Матрична організаційна структура банку за клієнтськими проектами
Приклад 2.
Рис.3.5. Графік фактичних та теоретичних показників
прибутку АКІБ «УкрСиббанк»
Підпис під ілюстрацією звичайно має чотири основних елементи:
- найменування графічного сюжету, що позначається скороченим словом «Рис.»;
- порядковий номер ілюстрації, який вказується без знаку номера арабськими цифрами;
- тематичний заголовок ілюстрації, що містить текст із якомога стислою характеристикою зображеного;
- експлікацію, яка будується так: деталі сюжету позначають цифрами, які виносять у підпис, супроводжуючи їх текстом. Треба зазначити, що експлікація не замінює загального найменування сюжету, а лише пояснює його.
4.7 Загальні правила цитування та посилання на використані джерела
При написанні магістерської роботи ії здобувач повинен давати посилання на джерела, матеріали або окремі результати з яких наводяться в роботі, або на ідеях і висновках яких розроблюються проблеми, задачі, питання, вивченню яких присвячена робота. Такі посилання дають змогу відшукати документи і перевірити достовірність відомостей про цитування документа, дають необхідну інформацію щодо нього, допомагають з’ясувати його зміст, мову тексту, обсяг. Посилатися слід на останні видання публікацій. На більш ранні видання можна посилатися лише в тих випадках, коли в них наявний матеріал, який не включено до останнього видання.
Якщо використовують відомості, матеріали з монографій, оглядових статей, інших джерел з великою кількістю сторінок, тоді в посиланні необхідно точно вказати номери сторінок, ілюстрацій, таблиць, формул з джерела, на яке дано посилання в магістерській роботі.
Посилання в тексті роботи на джерела слід зазначати порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад, «… у працях [1-7]…».
Якщо в тексті магістерської роботи необхідно зробити посилання на складову частину або на конкретні сторінки відповідного джерела, можна наводити посилання у виносках, при цьому номер посилання має відповідати його бібліографічному опису за переліком посилань. Приклад:
Цитата в тексті: «… незважаючи на пріоритетне значення мовних каналів зв’язку між діловими партнерами, ні в якому разі не можна ігнорувати найбільші канали передачі інформації /6/1)».
Відповідний опис у переліку посилань:
6. Дороніна М. С. Культура спілкування ділових людей: Навчальний посібник. - К.: „KM Academia”, 1998. - 192 с.
Відповідне подання виноски:
/6/ 1) розділ 1. Ділове спілкування, стор.29.
Посилання на ілюстрації магістерської роботи вказують порядковим номером ілюстрації, наприклад, «рис. 1.2».
Посилання на формули роботи вказують порядковим номером формули в дужках, наприклад «… у формулі (2.1)».
На всі таблиці магістерської роботи повинні бути посилання в тексті, при цьому слово «таблиця» в тексті пишуть скорочено, наприклад: «… в табл. 1.2». У повторних посиланнях на таблиці та ілюстрації треба вказувати скорочено слово «дивись», наприклад: «див. табл.1.3».
Для підтвердження власних аргументів посиланням на авторитетне джерело або для критичного аналізу того чи іншого друкованого твору слід наводити цитати. Науковий етикет вимагає точно відтворювати цитований текст, бо найменше скорочення наведеного витягу може спотворити зміст, закладений автором.
Загальні вимоги до цитування такі:
а) текст цитати починається і закінчується лапками і наводиться в тій
граматичній формі, в якій він поданий у джерелі, із збереженням особливостей авторського написання. Наукові терміни, запропоновані іншими авторами, не виділяються лапками, за винятком тих, що викликали загальну полеміку. У цих випадках використовується вираз «так званий»;
б) цитування повинно бути повним, без довільного скорочення авторського тексту і без перекручень думок автора. Пропуск слів, речень, абзаців при цитуванні допускається без перекручення авторського тексту і позначається трьома крапками. Вони ставляться у будь-якому місці цитати (на початку, всередині, на кінці). Якщо перед випущеним текстом або за ним стояв розділовий знак, то він не зберігається;
в) кожна цитата обов’язково супроводжується посиланням на джерело;
г) при непрямому цитуванні (переказі, викладі думок інших авторів своїми словами), що дає значну економію тексту, слід бути гранично точним у викладенні думок автора, коректним щодо оцінювання його результатів, і давати відповідні посилання на джерело;
д) якщо необхідно виявити ставлення автора магістерської роботи до окремих слів або думок з цитованого тексту, то після них у круглих дужках ставлять знак оклику або знак питання.
Дата добавления: 2015-11-14; просмотров: 60 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| Деблокируйте способные арены | | | СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ |