Робоча програма

для студентів четвертого курсу денної форми навчання освітньо-професійної програми бакалавр Державного стандарту галузі знань 0304 „Міжнародні відносини” спеціальності 6.030403 „Міжнародні економічні відносини”

(кредитно-модульна система організації навчального процесу)

Київ – 2010

Міжнародні організації: Робоча програма для студентів четвертого курсу денної форми навчання освітньо-професійної програми бакалавр Державного стандарту в галузі знань 0304 „Міжнародні відносини спеціальності 6.030403 „Міжнародні економічні відносини” (кредитно-модульна система організації навчального процесу) – К.: КУТЕП, 2010.- 46 с.

Укладачі: Волинець В.В., кандидат історичних наук,

професор кафедри світового господарства і

міжнародних економічних відносин

Київського університету туризму економіки і права.,

Кастро Родрігес А.Х., кандидат філологічних наук,

доцент кафедри світового господарства і

міжнародних економічних відносин

Київського університету туризму економіки і права.

Рецензенти: Яковенко Н.Л., д.і.н., професор кафедри

міжнародних організацій і дипломатичної служби

Інституту міжнародних відносин Київського

національного університету імені Тараса Шевченка

Муковський І.Т., д.і.н., професор кафедри світового

господарства і міжнародних економічних відносин

Київського університету туризму економіки і права.

Робоча програма обговорена і схвалена на засіданні кафедри світового господарства і міжнародних економічних відносин КУТЕП. Протокол № 4 від 23.12. 2009 р.

Розглянуто і схвалено науково-методичного комісією факультету міжнародних економічних відносин і менеджменту КУТЕП. Протокол № 4 від 23 12. 2009 р.

Відповідальний за випуск: Волинець В.В.

Зміст

1.	Передмова
2.	Опис залікового кредиту
3.	Вступ. Мета і головні завдання залікового кредиту, його місце в навчальному процесі
4.	Тематичний план залікового кредиту
5.	Зміст залікового кредиту
5.1.	Зміст лекційних занять
5.2	Зміст семінарів та практичних занять
6.	Індивідуальна та самостійна робота студента
6.1.	Індивідуальна робота студента
6.2.	Самостійна робота студента
6.3.	Питання для самостійної роботи
7.	Система поточного та підсумкового контролю знань студентів
7.1.	Система поточного модульного контролю (ПМК) знань студентів
7.2.	Система підсумкового контролю знань студентів (залік) за весь курс «Міжнародні організації»
8.	Питання для складання ПМК з дисципліни «Міжнародні організації»
9.	Тестові завдання до курсу «Міжнародні організації»
10.	Оформлення оглядового реферату
11.	Список рекомендованої літератури

Передмова

Навчальна дисципліна „Міжнародні організації” є важливою складовою частиною комплексу дисциплін, знання яких потрібні для формування фахівців з міжнародних економічних відносин. Міжнародні організації є активним регулятором міжнародних відносин. Їх значення як інституційних одиниць міжнародної економіки дедалі зростає. Фактично всі держави світу – від найпотужніших – до невеликих, об’єднуються у світовій мережі міжнародних організацій. Основні політичні й економічні процеси на планеті стають все більше пов’язані один з одним. Зростаюча глобалізація світової економіки, ускладнення і взаємо переплетіння господарських процесів спонукають до пошуків нових шляхів щодо захисту національних інтересів на світовому ринку. Створюються умови для формування національних структур регулювання економічних відносин, і міжнародні організації є дієвим інструментом такого регулювання.

Актуальність вивчення курсу „Міжнародні організації” визначається також і сучасною практичною діяльністю України в міжнародних організаціях і перспективами її долучення до широкого кола співтовариств. Співпраця з такими організаціями, як МВФ, Всесвітній банк, СОТ, ЄС має для нашої країни першочергове значення, оскільки від їх позицій багато в чому залежить сучасний стан і перспективи подальшого соціально-економічного розвитку України. Свої взаємовідносини з міжнародними організаціями наша країна прагне побудувати на принципах рівноправності, справедливості, демократичності та дотримування національних інтересів.

Навчальна дисципліна „Міжнародні організації” передбачає викладання загальних закономірностей функціонування та історії виникнення міжнародних організацій, вивчення характерних рис міжурядових глобальних і регіональних організацій, а також міжнародних неурядових організацій, дослідження особливості діяльності України в цих організаціях.

2. ОПИС ЗАЛІКОВОГО КРЕДИТУ

Курс: 4. Підготовка бакалаврів	Напрям, спеціальність, ОКР	Характеристика навчальної дисципліни
Кредитів ECES: 1,5. (ECES – European Credit Transfer System) –Європейська система перезарахування кредитів (залікових одиниць трудомісткості)	Шифр та назва напряму 0304 «Міжнародні відносини»;	Нормативна; Рік підготовки: 4. Семестр: 8. Лекції: 20 год.. Семінари: 28 год.
	Шифр та назва спеціальності: 6.030400 «Міжнародні економічні відносини»;	Самостійна робота: Інд. роб.: 05 год. Вид контролю: ПМК
Модулів: 1. Змістових модулів: 1. Загальна кількість годин: 79.	Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр
Тижневих годин: 2/3. Аудиторних: 48 год.. Індивідуальна робота: 05год. Самостійна робота: 20 год.	Термін навчання: 4 роки

3. ВСТУП. МЕТА І ЗАВДАННЯ ЗАЛІКОВОГО КРЕДИТУ, ЙОГО МІСЦЕ В НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ

Курс ”Міжнародні організації” – важлива складова комплексу дисциплін, необхідних для підготовки економістів-міжнародників. Ця дисципліна є теоретичною основою сукупності знань та вмінь, що формують міжнародний профіль фахівця зі спеціальності „Міжнародні економічні відносини”

Міжнародні організації виступають активним регулятором міжнародних відносин, зокрема в економічній сфері. Їх значення як інституційних одиниць міжнародної економіки дедалі зростає. Практично всі держави світу – від невеликих до найпотужніших, об’єднуються у світовій мережі міжнародних організацій. Процес глобалізації, що невпинно поширюється і охоплює фактично всі сфери економічної діяльності, створює умови для формування наднаціональних структур регулювання економічних відносин, і міжнародні організації є дієвим інструментом такого регулювання. В свою чергу, сучасна практична діяльність України в міжнародних організаціях і перспективи її долучення до ширшого кола європейських і світових співтовариств ще більше актуалізують вивчення дисципліни.

Метою викладання навчальної дисципліни є розкриття ролі сучасних міжнародних організацій в узгодженні міжнародних проблем економічного, соціального, культурного і гуманітарного характеру, структури, методів, інструментів та видів їх діяльності, особливостей та потенційних можливостей участі України в міжнародних інститутах.

Головні завдання навчальної дисципліни – дати майбутнім фахівцям знання про:

- поняття міжнародних організацій, їх місце і роль у міжнародному житті;

- історію та конкретні умови виникнення міжнародних інституцій;

- методи, інструменти, структури та напрями діяльності міжнародних організацій;

- особливості та перспективи участі України в міжнародних інститутах

У результаті опанування навчальної дисципліни студенти повинні:

Знати:

- сутність і значення міжнародних організацій у світовому співтоваристві;

- періодизацію та типологію міжнародних інститутів;

- правові норми і принципи функціонування міжнародних організацій;

- структуру та функції міжнародних організацій, механізм їх взаємодії та впливу на міжнародні відносини;

- пріоритети, зміст та характер участі України в роботі міжнародних організацій,

Уміти:

- самостійно визначати політико-правові, соціально-економічні та інфраструктурні передумови створення та функціонування міжнародних організацій;

- орієнтуватись в спеціальній літературі з питань міжнародних організацій;

- на професійному рівні аналізувати інформацію про роботу міжнародних інститутів та оцінювати їхній реальний вплив на міжнародні економічні процеси в сучасному світі;

- використовувати набуті знання з навчальної дисципліни для оцінки ефективності діяльності України у міжнародних організаціях;

- розробляти проекти звернень, запитів, спільних заходів, щодо налагодження співробітництва з міжнародними організаціями;

- представляти і відстоювати інтереси України та інтереси українських фірм і підприємств у міжнародних інституціях.

Навчальна дисципліна „Міжнародні організації” пов’язана з такими дисциплінами як „Основи економічної теорії”, „Світова економіка”, „Міжнародні відносини і зовнішня політика”, „Теорія міжнародних відносин”, „Міжнародні економічні відносини”, „Міжнародне публічне право”, Міжнародне приватне право” та іншими.

Знання та вміння, отримані студентами під час вивчення цієї дисципліни, будуть використані в процесі вивчення більшості наступних дисциплін професійної та практичної підготовки фахівця.

4. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЗАЛІКОВОГО КРЕДИТУ

№ п/п

Назва теми

Усього годин

У тому числі

Лекції

Сем.

К/роб.

Інд роб.

СРС

Форма контролю

Змістовий модуль

1.

Т.1. Вступ до курсу „Міжнародні організації”. Перші міжнародні організації. Ліга Націй

Опитування, обговорення, дискусії, практичні завдання, фіксовані виступи, реферати

2.

Т.2. Організація Об’єднаних Націй та основи її функціонування

Опитування, обговорення, дискусії, практичні завдання, фіксовані виступи, реферати

3.

Т.3. Спеціалізовані установи ООН, її автономні організації

Опитування, обговорення, дискусії, практичні завдання, фіксовані виступи, реферати

4.

Т.4. Міжнародні міжурядові регіональні організації

Опитування, обговорення, дискусії, практичні завдання, фіксовані виступи, реферати

5.

Т.5. Міжнародні неурядові організації

Опитування, обговорення, дискусії, практичні завдання, фіксовані виступи, реферати

6.

Т.6. Міжнародні туристські організації

Опитування, обговорення, дискусії, практичні завдання, фіксовані виступи, реферати, індивідуальні завдання, ділова гра

7.

Т.7. Співробітництво України з міжнародними організаціями

Фіксовані виступи, реферати, індивідуальні завдання. Підсумковий тест

8.

Усього за модуль

5. ЗМІСТ ЗАЛІКОВОГО КРЕДИТУ

5.1. ЗМІСТ ЛЕКЦІЙНИХ ЗАНЯТЬ

Тема 1: Вступ до курсу «Міжнародні організації». Перші міжнародні організації. Ліга Націй.

План лекції:

1. Вступ до курсу. Мета та основні завдання навчальної дисципліни.

2. Зростання ролі міжнародних організацій у сучасному світі.

3. Перші міжнародні організації. Ліга Націй.

Література:

А) основна: 5; 6; 8; 9.

Б) додаткова: 5; 7; 9; 12; 21; 25; 26; 29; 31; 36.

Тема 2: Організація Об’єднаних Націй та основи її

Функціонування.

План лекції:

1. Історія утворення ООН.

2. Цілі та принципи діяльності ООН.

3. Структура ООН.

4. Основні напрями діяльності.

Література:

А) основна: 1; 3; 5; 6; 8; 9.

Б) додаткова: 2; 5; 6; 12; 14; 15; 21; 26; 30; 31; 32; 34; 36.

Тема 3: Спеціалізовані установи та автономні

організації ООН.

План лекції

1. Історія формування систем спеціалізованих установ ООН та їхня класифікація.

2. Поняття «спецустанови», її характерні риси та статус.

3. Роль спецустанов у сучасному світі.

4. Міжнародні фінансові й економічні спецустанови ООН.

5. Соціальні й гуманітарні спеціалізовані установи Організації Об’єднаних Націй.

6. Спеціалізовані установи ООН у галузі транспорту, зв’язку та метереології.

Література:

А) основна: 1; 2; 3; 4; 5; 6; 7; 8; 9.

Б) додаткова: 1; 2; 4; 5; 10; 11; 12; 13; 14; 15; 16; 17; 19; 21; 26; 28; 30; 31; 32; 36.

Тема 4: Міжнародні міжурядові регіональні організації

План лекції

1. Поняття «регіоналізму» і класифікація міжнародних регіональних організацій.

2. Міжнародні регіональні організації союзного типу /НАТО, ОВД, ЗЄС, АНЗЮС/.

3. Європейські регіональні організації /ОБСЄ, ЄС, ОЕСР, СНД, ОЧЕС, ГУАМ, ЦЄІ/.

4. Регіональні інтеграційні угруповання в Азії, Північній та Південній Америці (ЛАД, ОПЕК, АСЕАН, АТЕС, ШОС, План «Коломбо», ЛААІ, НАФТА, МЕРКОСУР, КАРІКОМ, ОАЄ, Африканське економічне співробітництво, ЕКОВАС, КОМЕСА, САДК, ЮДЕАК).

Література:

А) основна: 1; 2; 3; 4; 5; 6; 7; 8; 9.

Б) додаткова: 4; 7; 11; 12; 15; 16; 17; 21; 24; 26; 28; 31; 36.

Тема 5: Міжнародні неурядові організації (МНУО)

План лекції

1. Поняття, сутність та види МНУО.

2. Організаційна структура та форми діяльності МНУО.

3. Роль МНУО у сучасному світі.

Література:

А) основна: 5; 6; 8; 9.

Б) додаткова: 5; 6; 8; 12; 22; 23; 25; 26; 32; 36.

Тема 6: Міжнародні туристські організації (МТО)

План лекції

1. І сторія створення МТО.

2. Класифікація, цілі та завдання МТО.

3. Всесвітня туристська організація – центральний орган координації міжнародного співробітництва в сфері туризму.

4. Особливості структури ЮН ВТО та основні напрямки її діяльності.

Література:

А) основна: 6; 8; 9.

Б) додаткова: 3; 8; 12; 18; 20; 25; 26; 33; 35; 36.

Тема 7: Співробітництво України з міжнародними

організаціями

План лекціЇ

1. Членство України в міжнародних глобальних організаціях.

2. Співпраця України з міжнародними регіональними організаціями.

3. Україна і міжнародні неурядові організації.

4. Ефективність діяльності України в міжнародних організаціях.

Література:

А) основна: 1; 3; 4; 5; 6; 7; 8; 9.

Б) додаткова: 1; 2; 3; 4; 8; 11; 12; 13; 14; 15; 16; 17; 18; 19; 20; 22; 25; 27; 28; 30; 31; 33; 34; 36.

5.2. ЗМІСТ СЕМІНАРСЬКИХ ТА ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

Тема 1: Вступ до курсу «Міжнародні організації»

Семінарське заняття №1

Перші міжнародні організації. Ліга Націй

Фіксовані виступи:

1. Поняття та класифікація міжнародних організацій.

2. Правові норми та принципи функціонування міжнародних організацій.

Питання для обговорення:

1. Причини зростання ролі міжнародних організацій у світі.

2. Виникнення та етапи розвитку міжнародних організацій.

3. Ліга Націй та її діяльність.

Практичне завдання:

1. Скласти схему типової організаційно-функціональної структури міжнародної організації.

Реферат:

1. Ліга Націй і Україна.

Література:

А)основна: 5; 6; 8; 9.

Б)додаткова: 5; 7; 9; 12; 21; 25; 26; 29; 31; 36.

Тема 2: Організація Об’єднаних Націй та основи її

функціонування

Семінарське заняття №2

ООН – головний форум міжнародного співробітництва.

Фіксовані виступи:

1. Генеральні секретарі ООН.

2. Проекти реформування системи ООН.

Питання для обговорення:

1. Конференція в Сан-Франциско. Прийняття Статуту ООН.

2. Цілі та принципи діяльності ООН.

3. Головні органи та структура ООН.

4. Основні напрями діяльності ООН.

Практичне завдання:

1. Скласти схему організаційної структури ООН.

Реферат:

1. ООН і Україна: історія та сучасне співробітництво.

Індивідуальне завдання:

1. Програми та фонди в діяльності ООН.

Література:

А) основна: 1; 3; 5; 6; 8; 9.

Б) додаткова: 2; 5; 6; 12; 14; 15; 21; 26; 30; 31; 32; 34; 36;

Тема 3. Спеціалізовані установи та автономні організації ООН

Семінарське заняття №3

Організація ООН з питань освіти, науки і культури

(ЮНЕСКО).

Фіксовані виступи:

1. Поняття спеціалізованої установи та її характерні риси.

2. Класифікація спеціалізованих установ ООН.

Питання для обговорення:

1. Історія утворення автономнихОрганізації ООН.

2. Статут, членство та структура Організації.

3. Цілі та основні напрями діяльності Організації.

Реферат:

1. Україна і ЮНЕСКО.

Індивідуальні завдання:

1. Міжнародна організація праці: особливості структури та діяльності.

2. Фінансові спеціалізовані установи ООН.

3. Спеціалізовані установи ООН у галузі транспорту і зв’зку.

Література:

А) основна: 1; 2; 3; 5; 6; 8; 9.

Б) додаткова: 1; 2; 4; 5; 10; 11; 12; 14; 15; 16; 19; 26; 28; 31; 32; 36.

Семінарське заняття №4

Світова організація торгівлі (СОТ)

Фіксовані виступи:

1. Міжнародні організації у сфері регулювання торгівлі

2. Всесвітня організація інтелектуальної власності.

Питання для обговорення:

1. Історія утворення СОТ.

2. Статут, членство та структура Організації.

3. Цілі, функції та принципи діялльності СОТ.

Реферат:

1. Україна і СОТ: сучасний стан та перспективи

співробітництва.

Індивідуальні завдання:

1. Економічні спеціалізовані установи ООН.

2. Міжнародне агенство з атомної енергії.

Література:

А) основна: 1; 2; 3; 4; 5; 6; 8; 9.

Б) додаткова: 1; 11; 12; 15; 17; 21; 26; 28; 30; 31; 32; 36.

Тема 4: Міжнародні міжурядові регіональні організації

Семінарське заняття №5

Організація Північноатлантичного договору (НАТО)

Фіксовані виступи:

1. Історія утворення НАТО. Цілі, характер і структура Організації.

2. Організація Варшавського договору (ОВД).

3. Регіональні організації союзного типу: Західноєвропейський Союз, Організація договору про безпеку Австралії, Нової Зеландії і США (АНЗЮС).

Питання для обговорення:

1. Еволюція НАТО після закінчення «холодної війни».

2. Основні напрямки сучасної діяльності НАТО.

3. Україна і НАТО

Реферати:

1. Організація з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ).

2. Україна і НАТО.

3. Проблеми розширення НАТО на Схід.

4. Шанхайська організація співробітництва (ШОС).

Індивідуальне завдання:

1. Економічні спеціалізовані установи ООН.

2. Міжнародне агенство з атомної енергії.

Література:

А) основна: 5; 6; 7; 9.

Б) додаткова: 12; 13; 26; 31; 36.

Семінарське заняття №6

Європейський Союз (ЄС)

Фіксовані виступи:

1. Історія утворення та основні етапи становлення ЄС.

2. Структура, цілі, напрями діяльності ЄС.

3. Проблеми розширення ЄС.

4. Україна – ЄС: стан та перспективи співробітництва.

Питання для обговорення:

1. Рада Економічної Взаємодопомоги (РЕВ) в історії міжнародного економічного співробітництва.

2. Європейська політика сусідства.

Реферати:

3. Європейська політика сусідства.

Індивідуальні завдання:

1. Організація економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР).

2. Регіональні організації на пострадянському просторі. (СНД, ГУАМ).

3. Центральноєвропейська ініціатива (ЦЄІ).

4. Організація Чорноморського економічного співробітництва (ОЧЕС).

5. Регіональні організації в Азії та Азійсько-Тихоокеанському регіоні.

6. Регіональні організації в Північній та Південній Америці.

7. Регіональні організації в Африці.

Література:

А) основна: 1; 2; 3; 4; 5; 6; 7; 8; 9.

Б) додаткова: 4; 7; 11; 12; 16; 21; 24; 26; 28; 31; 36.

Тема 6: Міжнародні туристські організації

Семінарське заняття №7

Всесвітня туристська організація – спеціалізована установа ООН

(ЮН ВТО)

Фіксований виступ:

1. Історія утворення ЮН ВТО.

2. Статут, членство та структура Організації.

3. Цілі та основні функції Організації.

Практичні завдання:

1. Класифікація міжнародних туристських організацій.

2. Скласти організаційно-функціональну структуру ЮН ВТО.

Питання для обговорення:

1. ЮН ВТО і Україна.

Реферати:

1. Співробітництво України з міжнародними туристськими організаціями.

Індивідуальні завдання:

1. Міжнародні туристські організації глобального типу.

2. Регіональні туристські організації Європи.

3. Регіональні туристські організації Азії та Азійсько-Тихоокеанського регіону.

4. Регіональні туристські організації Північної та Південної Америки.

Література:

А) основна: 6; 8; 9.

Б) додаткова: 3; 8; 12; 18; 20; 25; 26; 33; 35; 36.

Семінарське заняття №8

Ділова гра «Організація міжнародної конференції/семінару за підтримки ЮН ВТО»

Література:

А) основна: 6; 8; 9.

Б) додаткова: 3; 8; 18; 20; 21; 25; 27; 33; 35; 36.

Тема 7: Співробітництво України з міжнародними організаціями

Семінарське заняття №9

Україна у міжнародних організаціях

(Форма проведення семінару – реферативна)

Питання для обговорення:

1. Діяльність України у міжнародних організаціях глобального характеру.

2. Діяльність України у міжнародних регіональних організаціях.

3. Співпраця України з міжнародними неурядовими організаціями.

4. Підсумковий тест.

Література:

А) основна: 1; 3; 4; 5; 6; 7; 8; 9; 10.

Б) додаткова: 1; 2; 3; 4; 8; 11; 12; 13; 14; 15; 16; 17; 18; 19; 20; 22; 25; 27;

28; 30; 31; 33; 34; 36.

Семінарське заняття №8

Ділова гра «Організація міжнародної конференції/семінару за підтримки ЮН ВТО»

Література:

А) основна: 6; 8; 9.

Б) додаткова: 3; 8; 18; 21; 25; 27; 33; 35; 36.

6. ІНДИВІДУАЛЬНА ТА САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТА

6.1. Індивідуальна робота студента

Індивідуальна робота студента є формою організації навчального процесу, яка передбачає створення умов для якнайповнішої реалізації творчих можливостей студентів через індивідуально-спрямований розвиток їхніх здібностей, науково-дослідну роботу і творчу діяльність. Індивідуальні заняття проводяться під керівництвом викладача у позааудиторний час за окремим графіком, складеним кафедрою з урахуванням потреб і можливостей студента.

Індивідуальні заняття на четвертому курсі навчання мають бути науково-дослідного спрямування і передбачати участь студентів у виконанні творчих завдань.

Види індивідуальних занять:

Консультація – один з видів навчальних занять (індивідуальні або групові), які проводяться з метою отримання студентом відповіді на окремі теоретичні чи практичні питання для пояснення певних теоретичних положень або аспектів їх практичного застосування (проводяться протягом семестру – поточні консультації, семестрові та перед контрольним заходом). У процесі консультацій (особливо поточного консультування) допускається діагностичне тестування знань студентів (зазвичай, машинне) для виявлення ступеня засвоєння окремих теоретичних положень, теорій, закономірностей, рівня сформованості практичних умінь і навичок та перевірки ефективності прийомів і методів навчання, використовуваних під час аудиторних занять.

Індивідуальні навчально-дослідні завдання (ІНДЗ) – це форма організації навчання, яка має на меті поглиблення, узагальнення та закріплення знань, які студенти отримують у процесі навчання. Одними із видів ІНДЗ є підготовка рефератів різноманітних видів рефератів – оглядових та критичних.

Захист рефератів

Захист рефератів проводиться протягом 5-15 хв. Під час захисту визначається: актуальність поставленої мети і завдань; структура основної частини; висновки, що зроблені в ході написання.

Контроль за виконанням студентами індивідуальних завдань і самостійного опрацювання питань, які визначені в робочій програмі, здійснюється за допомогою проміжного та підсумкового тестування, написання контрольних робіт, захисту, рефератів, проведення семінарів та індивідуальних бесід.

6.2. Самостійна робота студента

Самостійна робота є основним засобом засвоєння студентом навчального матеріалу в час, вільний від обов’язкових навчальних занять, без участі викладача.

Метою самостійної роботи є сприяння формуванню самостійності як риси особистості, яка реалізується у вміннях систематизувати матеріал, доопрацьовувати конспекти лекцій, опрацьовувати рекомендовану літературу, готуватися до семінарських та контрольних занять.

Самостійна робота передбачає:

· обов’язкове опрацювання інформації, що отримана

безпосередньо під час лекційних занять.

· робота з навчальними посібниками, підручниками нормативними матеріалами та конспектом лекцій самостійне вивчення окремих тем або питань із розробкою власного конспекту, плану;

· робота з додатковою літературою (монографіями, науковими статтями, матеріалом з мережі Інтернет тощо) та довідковою літературою (словниками, енциклопедіями, глосаріями тощо);

· виконання письмових завдань і робіт, у т.ч. творчих (презентацій, рефератів, повідомлень, виступів, доповідей на актуальні та дискусійні теми, письмових відповідей на проблемні питання);

· виконання індивідуальних завдань (аналітична, дослідницька робота, моделювання ситуації тощо);

· виготовлення наочності (таблиць, схем, графіків тощо);

· складання картотеки літератури за змістом певної теми чи питання;

· підготовка до лекційних, семінарських, контрольних робіт;

· участь у наукових конференціях, семінарах, круглих столах, дискусіях, бесідах тощо;

· робота над вирішенням ситуаційних завдань, самостійна підготовка студентів за окремою темою, проблемою, а також розроблення міждисциплінарних завдань і занять на професійну компетентність;

· розробка проблемних ситуацій, участь у рольових і ділових іграх, тренінгах тощо;

· складання словника термінів, понять та категорій з теми чи дисципліни;

· пошук і обробка інформації в мережі Інтернет.

6.3. Питання для самостійної роботи та написання коротких повідомлень

1. Проблеми реформування ООН.

2. Особливості участі України в діяльності ООН.

3. Цілі та принципи діяльності ООН.

4. Проблеми реформування ООН.

5. Регіональні інтеграційні угруповання в Азії.

6. Регіональні інтеграційні угруповання в Північній Америці.

7. Регіональні інтеграційні угруповання в Південній Америці.

8. Всесвітня туристська організація.

9. Членство України в міжнародних глобальних організаціях.

10.Співпраця України з міжнародними регіональними організаціями.

11. Україна і міжнародні неурядові організації.

12.Ефективність діяльності України в міжнародних організаціях

13.Причини зростання ролі міжнародних організацій у світі.

14.Виникнення та етапи розвитку міжнародних організацій.

15.Ліга Націй та її діяльність.

16.Конференція в Сан-Франциско. Прийняття Статуту ООН.

17.Цілі та принципи діяльності ООН.

18.Головні органи та структура ООН.

19. Основні напрями діяльності ООН.

20.Історія утворення автономнихОрганізації ООН.

21. Статут, членство та структура автономнихОрганізації ООН.

22. Цілі та основні напрями діяльності автономнихОрганізації ООН.

23. Міжнародна організація праці: особливості структури та діяльності.

24. Фінансові спеціалізовані установи ООН.

25. Спеціалізовані установи ООН у галузі транспорту і зв’язку.

26. Історія утворення СОТ.

27. Статут, членство та структура Організації.

28. Цілі, функції та принципи діяльності СОТ.

29. Україна і СОТ: сучасний стан та перспективи співробітництва.

30. Економічні спеціалізовані установи ООН.

31. Міжнародне агентство з атомної енергії.

32. Міжнародні туристські організації глобального типу.

33. Регіональні туристські організації Європи.

34. Регіональні туристські організації Азії та Азійсько-Тихоокеанського регіону.

35. Регіональні туристські організації Північної та Південної Америки.

7. СИСТЕМА ПОТОЧНОГО ТА ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ

7.1. Система поточного модульного контролю (ПМК) знань студентів

Система оцінювання знань, умінь та навичок студентів охоплює всі види занять, які згідно з програмою залікового кредиту передбачають лекційні, семінарські заняття, виконання письмових контрольних робіт, а також самостійну (індивідуальну) роботу.

Контрольні заходи включають поточний і підсумковий контроль. Перевірка та оцінювання знань студентів може здійснюватися в таких формах:

· оцінювання знань студентів під час семінарських занять;

· оцінка рівня виконання реферативних (індивідуальних) робіт;

· проведення поточного тестування знань студентів;

· проведення поточного модульного контролю;

· проведення підсумкового модульного контролю (ПМК).

При оцінюванні знань студентів особу увагу приділяється на їх роботу під час семінарських занять і виконанні контрольних робіт, яка має на меті перевірку рівня засвоєння студентом конкретної теми. Об'єктами поточного контролю є:

· систематичність, активність та результативність роботи

протягом семестру щодо вивчення та засвоєння програмного матеріалу дисципліни;

· відвідування занять;

· рівень виконання студентом завдань для самостійного

опрацювання (конспект лекцій, конспект самостійної підготовки до семінарських занять, виконання індивідуальних завдань);

· рівень виконання студентом модульних завдань;

Оцінювання поточної роботи проводиться за такими критеріями:

1) розуміння, ступінь засвоєння теорії та методології проблем, що розглядаються;

2) ступінь засвоєння фактичного матеріалу навчальної дисципліни;

3) ознайомлення з рекомендованою літературою, а також із сучасною літературою з питань, що розглядаються;

4) уміння поєднувати теорію з практикою при розгляді виробничих ситуацій, розв'язанні задач, проведенні розрахунків при виконанні завдань, винесених для самостійного опрацювання, та завдань, винесених на розгляд в аудиторії;

5) логіка, структура, стиль викладу матеріалу в письмових роботах і при виступах в аудиторії, уміння обґрунтовувати свою позицію, здійснювати узагальнення інформації та робити висновки.

При оцінюванні контрольних (практичних) завдань увага також приділяється якості, самостійності та своєчасності здачі виконаних завдань викладачу (згідно з графіком навчального процесу). Невиконання будь-якої із вимог є підставою для зниження оцінки викладачем.

Тестовий контроль покликаний закріпити знання студентів, отримані в процесі вивчення тем курсу. При проведенні поточного тестування визначається рівень знань студентами основних термінів, теоретичних питань навчальної дисципліни та вміння використовувати отримані знання.

Тестові завдання охоплюють усі теми, які вивчаються в межах залікового кредиту та згруповані за кожною темою.

Формат тестових завдань поділяється на:

· завдання закритої форми із запропонованими відповідями, із яких вибирають одну правильну;

· завдання відкритої форми з вільно конструйованими відповідями.

Тестові завдання для поточного контролю знань поділені на три групи. Завдання першої групи покликані сприяти закріпленню студентами основних теоретичних понять курсу. Друга група призначена для самоперевірки глибини засвоєння основних положень теми та їх закріплення. Студенту пропонується вибрати одну правильну (або неправильну) відповідь із п'яти запропонованих. Оцінка запропонованих тверджень, завдання третьої групи, сприятиме розвитку навичок практичного використання студентами здобутих знань. Відповіді на перше й друге завдання пов'язують між собою відповідні поняття. У випадках, коли правильних відповідей на третє завдання чотири, наводиться одна неправильна відповідь.

Тестове завдання для модульного та підсумкового контролю знань містить до 10 запитань одиничного і множинного вибору щодо перевірки знань основних категорій навчальної дисципліни.

Для оцінювання рівня відповідей студентів на тестові завдання використовуються такі критерії:

· високий, творчій рівень компетентності – 90-100% правильних відповідей;

· достатній рівень компетентності – 75-90% правильних відповідей;

· середній рівень компетентності – 55-75% правильних відповідей;

· низький рівень компетентності – менше ніж 55% правильних відповідей.

Завдання, які не увійшли до об’єктів поточного контролю – участь у роботі конференцій, підготовка наукових публікацій тощо, можуть, за рішенням кафедри, бути об’єктом додаткового заохочення роботи студентів. При цьому загальна кількість балів, що вноситься до відомості успішності за поточну роботу не може перевищувати 65 балів. Рішенням кафедри можуть бути встановлені додаткові заохочувальні бали (10-12 балів) для студентів, які виконували додаткові творчі завдання та з метою підвищення їх підсумкової оцінки. Семестровий підсумковий модульний контроль (ПМК) виставляється за умови, коли студент успішно виконав всі модульні (контрольні) завдання та інші види робіт, що передбачені навчальною програмою дисципліни і набрав при цьому 30 і більше балів.

У разі невиконання завдань поточного модульного контролю з об’єктивних причин, студенти мають право, за дозволом декана, скласти їх до останнього семінарського (практичного) заняття. Час та порядок визначає викладач.

Шкала оцінки знань студентів

Вид роботи	Кількість робіт	Оцінка виду робіт (в балах)	Максимальна оцінка (в балах)
VIII семестр
Робота на лекції, ведення конспекту лекцій
Робота на семінарському занятті, виконання контрольних робіт та написання реферату
Відпрацювання завдання самостійної роботи (реферат)
Складання ПМК
Разом за модуль

Система підсумкового контролю знань студентів

Підсумкова оцінка з дисципліни складається як середня з кількох складових, що враховує оцінки кожного виду робіт за роботу протягом семестру та оцінка за результатами складання заліку.

Підсумкова оцінка з дисципліни згідно з Методикою проведення показників успішності знань студентів КУТЕП в систему оцінювання за шкалою ECTS конвертується в підсумкову оцінку за шкалою ECTS.

Переведення показників успішності знань студентів у систему оцінювання за шкалою ECTS

За шкалою ЕСES	За 4-бальною шкалою	За шкалою навчального закладу (семестровий контроль - ПМК)
А	Відмінно	65 – 50
В	Добре	49 - 45
С	44-40
D	Задовільно	39 – 35
E	34-30
FX	Незадовільно з можливістю повторного складання, необхідно виконати певну додаткову роботу для успішного складання	20-29
F	Незадовільно з обов’язковим повторним курсом, повторне вивчення дисципліни	менше 20

8. ПЕРЕЛІК КОНТРОЛЬНИХ ПИТАНЬ ДЛЯ ПМК

1. Поняття „міжнародна організація".

2. Класифікація міжнародних організацій.

3. Правові норми і принципи функціонування міжнародних організацій.

4. Типові організаційні структури міжнародних організацій.

5. Виникнення, етапи становлення і розвитку міжнародних організацій.

6. Утворення та діяльність Ліги Націй.

7. Статут, мета, цілі та структура Ліги Націй. Уроки Ліги Націй.

8. Історія утворення ООН.

9. Головні органи та структура ООН.

10.Класифікація спеціалізованих установ ООН.

11.Економічні спеціалізовані установи ООН, структура, мета, цілі, основні принципи діяльності.

12.Фінансові спеціалізовані установи ООН.

13.Міжнародний валютний фонд (МВФ).

14.Група Всесвітнього банку.

15.Мета створення, структура, особливості функціонування та основні напрями діяльності міжнародної організації праці (МОП).

16. Статут, основні напрямки діяльності ЮНЕСКО.

17.Автономні організації ООН.

18.Мета створення, функції, основні принципи та сфера діяльності Світової організації торгівлі (СОТ).

19.Визначення та критерії поняття „міжурядова регіональна організація".

20.Класифікація міжурядових регіональних організацій.

21. Міжнародні регіональні організації Союзного типу (ОВД, ЗЄС, АНЗЮС).

22. Історія утворення Північноатлантичного Союзу. Структура та основні завдання блоку НАТО.

23. Еволюція НАТО в умовах закінчення „холодної війни".

24. Організація з безпеки і співробітництва в Європі. Етапи оформлення та основні напрямки діяльності ОБСЄ_.

25. Міжнародні регіоніальні організації Європи, Північної і Південної Азії, Африки.

26. Історія утворення і етапи становлення ЄС.

27. Цілі, принципи та організаційна структура ЄС.

28. Проблеми розширення ЄС в сучасних умовах.

29. Сучасний стан співробітництва України з ЄС.

30. Роль міжнародних неурядових організацій в сучасному світі. Характерні риси, види та особливості діяльності МНУО.

31. Міжнародні туристські організації, їхня класифікація.

32. Всесвітня туристська організація. Історія утворення, членство, особливості структури та основні напрямки діяльності ЮН ВТО.

33. Діяльність України в міжнародних організаціях.

34. Співробітництво Київського університету туризму, економіки і права з міжнародними організаціями.

9. ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ДО КУРСУ

«Міжнародні організації»

1. Стабільна форма міжнародних відносин, яка створюється представниками щонайменше трьох країн (державами, юридичними, фізичними особами), має погоджені учасниками цілі, компетенцію діяльності та свої постійні органи, а також інші специфічні політико – організаційні норми (статут, процедура, членство, порядок роботи, прийняття рішень тощо), цілі і діяльність якої відповідають принципам міжнародного права – це:

1) міжнародна конференція

2) міжнародна організація

3) організаційний інститут

2. Базовим критерієм класифікації міжнародних організацій є:

1) географічне охоплення

2) членство держав

3) компетенція

3. Які з аспектів діяльності міжнародних організацій виступають у якості функції:

1) спостереження, збирання інформації

2)контроль, регулювання, сприяння економічному

співробітництву

3) консенсус, зважене голосування

4. Визначте тип міжнародної організації, до якого належить Організація Об'єднаних Націй:

1)універсальна

2) спеціалізована

3)глобальна

4) міжнародна

5) наднаціональна

5. Міжнародні організації виконують наступні функції:

1) регулююча

2)оперативна

3) інформаційна

4)консультативна

6. Головними органами ООН є:

1) Генеральна Асамблея

2) Рада Безпеки

3) Міжпарламентська асамблея

4) Економічна і Соціальна Рада

5) Рада з Опіки

6) Міжнародний Суд

7) Рада міністрів

8) секретаріат

7. На відміну від інших органів ООН право прийняття рішень, обов'язкових для виконання всіма членами ООН, має:

1) Генеральна Асамблея

2) Міжпарламентська асамблея

3) Рада Безпеки

8. Єдиною офіційною міжнародною організацією, яка об'єднує не тільки кількісно значну й відносно однородну групу держав, а й практично всі розвинуті країнами є:

1) МВФ

2) ОЕСР

3) СНД

9. Найвищого ступеня економічної і політичної інтеграції досягла організація:

1) ООН

2) ЄС

3) АСЕАН

10. Основними органами ЄС є:

1) Європейська рада

2) Європейська комісія

3) Міжпарламентська Асамблея

4) Європейський парламент

5) Європейська Рада міністрів

6) Економічний і соціальний комітет

11. Україна бере участь у ООН з:

1) 1945р.

2) 1986р.

3) 1991р.

12. До глобально – універсальних міжнародних організацій відносять:

1)ЮНКТАД

2) НАФТА

3) ЮНСІТРАЛ

4) МТП

5) ОПЕК

13. ООН з промислового розвитку, цілями якої є сприяння промисловому розвитку і співробітництву на глобальному, регіональному, національному і галузевому рівнях, є:

1)ЮНІДО

2) ЮНКТАД

3) ПРООН

14. Конференція ООН з торгівлі і розвитку має назву:

1) ЮНІДО

2) ЮНКТАД

3) ПРООН

15. Допомога країнам, що розвиваються, вирішувати питання розширення експорту є метою:

1) ЮНСІТРАЛ

2) НАФТА

3)МТП

16. Угода між Канадою, США та Мексикою, яка почала свою діяльність у 1994 р., має назву:

1) ОПЕК

2) МЕРКОСУР

3) НАФТА

17. Механізм регулювання ОПЕК світового ринку нафти полягає у:

1) встановленні сумарного ліміту видобутку нафти для

країн – членів

2) заохоченні і захисту інвестиції у нафтову галузь

3) розподіленні ліміту між країнами – членами організації

4) контролі за дотриманням встановлених квот

18. Основними принципами діяльності ГАТТ є:

1) торгівля без дискримінації

2) захист за допомогою експортних субсидій

3) заохочення справедливої конкуренції

19. Міжнародна організаційна структура на основі ГАТТ, діяльність якої спрямована на підтримку юридичних норм торгівлі, є:

1) ГАТС

2) СОТ

3) ВМО

20. Вищим керівним органом МВФ є:

1) директорат

2) секретаріат

3) Рада керуючих

21. Дохід МВФ складається з:

1) членських внесків

2) зборів за використання ресурсів фонду

3) комісійних зборів

22. Доходи фінансових ресурсів МБРР складається з:

1) акціонерного капіталу

2) доходів від власної діяльності

3) запозичень на світовому ринку капіталів

23. Міжнародне співробітництво в галузі транспорту в рамках ООН здійснюється спеціалізованими установами:

1) ФАО, МФСР

2) ММО, ІКАО

3) МЕА, АЯЕ

24. В структурі Генеральної Асамблеї ООН економічними питаннями займаються:

1) Конференція ООН з торгівлі і розвитку – ЮНКТАД

2) Програма розвитку ООН – ПРООН

3) Комітет з економічних і фінансових питань

25. Однією з основних цілей ЮНІДО є:

1) сприяння співробітництву країн – членів у досягненні в повітряному просторі

2) індустріалізація країн, що розвиваються, подолання їх труднощів з ресурсами й інфраструктурою

3) сприяння міжнародному співробітництву в галузі

морських перевезень

26. Міжнародна фінансова корпорація (МФК) створена у 1956р. Фактично вона є:

1) філією Міжнародного банку реконструкції та розвитку (МБРР)

2) членом Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР)

3) філією Банку міжнародних розрахунків

27. Особливою відзнакою Міжнародної Асоціації розвитку (МАР) серед інших валютно – фінансових організацій є:

1) сприяння країнам – членам у розвитку економіки шляхом надання їм довгострокових позик та кредитів

2) заохочення іноземного інвестування

3) надання безвідсоткових кредитів країнам, що розвиваються

28. Обов'язковою умовою країн – членів МВФ є надання інформації про:

1) офіційні золоті запаси і валютні резерви

2) стан платіжного балансу

3) закордонні інвестиції

29. Вищим органом Європейського Союзу (ЄС) є:

1) Європейський парламент

2) Європейська рада

3) Європейський Суд

30. Які функції має Європейський парламент:

1) законодавчі

2) контрольні

3) рекомендаційні

31. СНД утворилося в 1991 р. на просторі колишнього СРСР і складається з:

1) 15 країн

2) 14 країн

3) 12 країн

32. Статут СНД був прийнятий:

1) 24 серпня 1991р.

2) 12 грудня 1991р.

3) 28 липня 1993р.

33. У яких структурах СНД Україна не бере участі:

1) організаційних

2) консультативних

3) прикордонних

4) військових

34. МАГАТЕ і СОТ належить до:

1) робочих органів ООН

2) спеціалізованих установ ООН

3) автономних організацій, пов'язаних з ООН

35. СОТ є головним регулятором світової торгівлі:

1) товарами і послугами

2) послугами та інтелектуальною власністю

3) товарами, послугами та інтелектуальною власністю

36. Організація Північноатлантичного договору була створена в:

1) 1945 р.

2) 1949 р.

3) 1951 р.

37. НАТО належить до групи:

1)багатоцільових міжурядових регіональних організацій

2)військово-політичних міжурядових регіональних організацій

3)функціональних міжурядових регіональних організацій

38. До Ради економічної взаємодопомоги /РЕВ/ входили:

1)Болгарія, В'єтнам, Куба, Монголія, НДР, СРСР,Угорщина, Чехословаччина

2)НРБ, НДР, Куба, МНР, ПНР, СРВ, СРР, СРСР, УНР, ЧССР

3) Албанія, НРБ, Куба, НДР, МНР, ПНР, СРВ, СРР, СРСР, СФРЮ, УНР, ЧССР

39. Організація з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ) виникла в 1975 р. як:

1)дипломатичний форум

2)Нарада з безпеки та співробітництва в Європі

3)міжнародна конференція

40. До ОБСЄ входять:

1) 33 країни - учасниці

2)35 країн - учасниць

3)55 країн - учасниць

41. Всесвітня туристська організація (ЮН ВТО) була створена в:

1) 1947 р.

2) 1968 р.

3) 1975 р.

42. Особливою відзнакою ЮН ВТО серед інших міжурядових організацій є:

1)співробітництво з ООН

2)асоційоване членство державних і приватних структур галузі туризму й гостинності

3)повне членство суверенних держав

43. ЮН ВТО належить до:

1) автономних організацій, пов'язаних з ООН

2) допоміжних органів ООН

3) спеціалізованих установ ООН

44. Україна стала дійсним членом ЮНВТО в:

1) 1992 р.

2) 1997 р.

3) 2002 р.

45. Київський університет туризму, економіки і права був прийнятий до Ділової Ради ЮНВТО в:

1) 1997 р.

2) 1999 р.

3) 2003 р.

46. З означених груп міжнародних організацій назвіть ту, в якій перелічені тільки регіональні комісії ООН:

1) ЄАК, ЕКЛАК, МОП, ЮНЕСКО, ЕСКЗА

2) ІМД, ЕАК, ЕСКЗА, ФАД, ЄЕК

3) ЕКА, ЕКЛАК, ЄЕК, ЕСКЗА, ЕСКАТО

47. До «Великої п’ятірки» провідних міжнародних організацій включають:

1)ВОІВ, ІКАО, МВФ, МБРР, ООН

2)ВООЗ, МОП, ФАО, ЮНЕСКО, ЮНІДО

3) МАГАТЕ, МВФ, НАТО, ЄС,СОТ

48. Група Світового банку складається з:

1) МВФ, ЄБРР, МАР

2) МВФ, МБРР, ЄБРР

3) МБРР,МАР, МВФ, БАГІ, МЦУІС

49. Передумовою для вступу до Світового банку є членство в:

1)МАР

2)МВФ

3)МФК

50. Спеціальні права запозичення (СПЗ) – це:

1) валютний актив ЄС

2) міжнародні резервні та платіжні засоби, емітовані МВФ

3) валютний актив НАФТА

51. Основна роль у міжнародній стандартизації належить:

1) європейській економічній комісії ООН

2) міжнародній організації зі стандартизації

3) міждержавній раді країн СНД

52. Фінансування й стимулювання економічних реформ у країнах Центральної і Східної Європи є метою:

1)МБРР

2)МФК

3)ЕБРР

53. У 1992 р. Азербайджан, Албанія, Болгарія, Вірменія, Грузія, Греція, Молдова, Росія, Румунія, Туреччина, Україна підписали Декларацію про створення:

1)ПАЧЕС

2)ОЧЕС

3)ЧБТР

54. З підписанням Бельгією, Великою Британією, Люксембургом, Нідерландами та Францією Брюссельської угоди 1948 р. бере початок:

1)Європейський Союз (ЄС)

2)НАТО

3)Західноєвропейський Союз (ЗЄС)

55. Членами ЗЄС є:

1) члени НАТО, але не члени ЄС

2)члени ЄС, але не НАТО

3)водночас члени НАТО та ЄС

4)не є членами ні НАТО, ні ЄС

56. До складу ЗЄС з різною категорією членства входять:

1)10 країн

2)18 країн

3)28 країн

57. Головна мета створення Центральної європейської ініціативи (ЦЄІ) полягала у:

1) налагодженні багатосторонньої співпраці у політичній та соціально-економічній сферах

2) забезпеченні підготовки держав-учасниць до майбутнього членства в ЄС

3) зміцненні стабільності і безпеки в Центральній і Східній Європі

58. Засновниками ЦЄІ були:

1) Австрія, Албанія, Болгарія, Боснія і Герцеговина, Угорщина

2)Австрія, Італія, Польща, Румунія, Чехія

3)Австрія, Італія, Угорщина, Югославія

59. Політико-консультативний форум ГУАМ був створений:

1) 10 жовтня 1997 р. під час саміту Ради Європи у Страсбурзі

2) 24 квітня 1999 р. під час Вашингтонського саміту НАТО

3) 7 червня 2001 р. за Ялтинською хартією

60. Найбільшою міжнародною міжурядовою організацією Західної півкулі є:

1)Латиноамериканська асоціація інтеграції (ЛААІ);

2)МЕРКОСУР

3)НАФТА
4)ОАД

61. Найбільшою міжнародною міжурядовою регіональною організацією в Африці є:

1)Африканський Союз (АС)

2)Спільний ринок Східної і Південної Африки (СРСПА)

3) Митний та економічний союз Центральної Африки (МЕСЦА)

4) Економічне співробітництво держав Західної Африки (ЕСДЗА)

62. Найстарішою міжнародною міжурядовою організацією Близькосхідного регіону вважається:

1)Ліга арабських держав (ЛАД)

2)Організація "Ісламська конференція"

3)ОПЕК

63. Країнами-засновницями ЛАД виступили:

1) Алжир, Ірак, Йорданія, Кувейт, Лівія, Об'єднані Арабські Емірати

2)Ліван, Марокко, Оман, Сирія, Судан, Туніс

3)Єгипет, Ємен, Ірак, Йорданія, Ліван, Ліван, Саудівська Аравія, Сирія

64. До складу ЛАД входять:

1)7 країн

2)12 країн

3)22 країни

65. Основним документом, який регламентує ді-сть ЛАД є:
1) Договір про спільну оборону та економічне співробітництво арабських держав

2) Пакт Ліги арабських держав

3) Хартія національних економічних дій

66. Ор-ція «Ісламська конференція» (ОІК) була створена:

1) 1969 р.

2) 1972 р.

3) 1974 р.

67. Країни-члени ОІК за типом політичних систем належать до:

1) теократичних держав

2)держав, де іслам є державною релігією, але життя суспільства регламентується переважно світськими законами

3) офіційно світських держав

68. Членами ОІК є:

1)2 колишні республіки СРСР

2)3 колишніх республік СРСР

3)5 колишніх республік СРСР

69. Союз Арабського Магрибу (САМ) був започаткований у:

1) 1966 р.

2) 1983 р.

3) 1989 р.

70. До складу САМ увійшли:

1)Алжир, Марокко, Туніс

2)Алжир, Лівія, Марокко, Мавританія, Туніс

3)Алжир, Марокко, Сенегал, Туніс, Лівія, Мавританія

71. Головними напрямами ді-сті САМ в економ. сфері є:

1)забезпечення промислового, сільськогосподарського та соціального розвитку держав-членів

2)економічна інтеграція його держав-членів та розширення економічних зв'язків Союзу з Європейськими державами

3) здійснення спільних проектів в промисловості та у сфері розвитку інфраструктури

72. Членами Ради співробітництва арабських держав Перської затоки (РСАДПЗ), створеної у травні 1981 р., стали:

1) Бахрейн, Ємен, Катар, Саудівська Аравія

2) Бахрейн, Кувейт, ОАЕ, ОМАН, Саудівська Аравія

3) Бахрейн, Катар, Кувейт, ОАЕ, ОМАН, Саудівська Аравія

73. У 1967 р. Індонезія, Малайзія, Сінгапур, Таїланд, Філіппіни підписали Бангкокську декларацію про створення організації:

1) ОЧЕС

2)ЛАД

3)АСЕАН

.

74. У становленні та еволюції АСЕАН головну роль відіграють:

1)питання економічної співпраці

2)проблеми безпеки

3)питання соціально-культурного співробітництва

75. Міжнародна неурядова організація (МНУО) це:

1)будь-яка міжнародна організація, не створена на основі міждержавної угоди

2) громадське об’єднання або громадська організація, яка формується за принципом спільних інтересів

3) створена не на основі міжурядової угоди, а на основі установчих документів, зареєстрованих згідно з національним законодавством однієї держави, форма об'єднання представників громадськості різних країн світу, об'єднаних спільною ціллю, що відповідає духу і принципам ООН і нормам міжнародного права, яка не має на меті отримання прибутку і комерційних цілей, і функціонує на території більше ніж двох держав

76. Найпоширенішою є класифікація МНУО за:

1) спрямованістю діяльності

2) характуром членства

3)сферою діяльності

4) характером зв’язків з урядами країн

77. Одна з найвідоміших і найвпливовіших МНУО, Міжнародний Червоний Хрест, була заснована швейцарцем А.Дюнаном в:

1) 1863 р.

2) 1899 р.

3) 1946 р.

78. Міжнародна торговельна палата (МТП) заснована у 1919 р. для:

1) сприяння відносин між країнами

2) розвитку міжнародного бізнесу

3) боротьби з економічною злочинністю

Дата добавления: 2015-11-14