Які типові помилки найчастіше зустрічаються у наукових текстах при перекладі його з російської мови на українську?

Під час перекладу українською мовою наукових текстів неправильно добирають українські еквіваленти загальновживаних лексем російської мови, перекладають дослівно усталені словосполуки, а постійне тиражування одних і тих помилок у наукових текстах зумовлює до розхитування мовної норми.

Як свідчить досвід, складним виявляється переклад поширеної у науковому стилі конструкції з фразеологічним сполученням в качестве кого-то (чего-то). Наприклад, словосполучення в качестве сетевой операционной системы слід перекласти так: як мережева операційна система; но чтобы служить в качестве денег, предмет должен пройти одно испытание.../але щоб служити (бути) грошима, предмет повинен пройти одне випробування...

Для наукового стилю характерна наявність слів, які позначають процесуальні поняття. У цьому зв'язку треба розрізняти назви дій (процесів) і назви наслідків дії (процесу). В українській мові на позначення дій (процесів) зазвичай бажано уживати віддієслівні іменники, утворені від дієслів недоконаного виду за допомоги -еішя, -ання, -інші, -иття, -іття, -уття: змінювати - змінювання.

Віддієслівні іменники, що означають наслідок дії, утворюються переважно від дієслів недоконаного виду, що означають багаторазову дію:

· безсуфіксним способом: обмінювати - обмін; гнути, згинати - згин;

· за допомоги додавання -а, -una, -ок: міняти, змінювати - зміна; колоти, розколювати - розколина; лити, випивати - виливок;

· за допомоги додавання -овання, якщо дієслово має форму, яка закінчується на -овувапш: групувати, угруповувати - угруповання; статкувати, устатковувати - устаткованая.

У наукових текстах переклад дієслів залежить від контексту: иногда встречаются ошибки - інкаїи трапляються помилки

Виникають труднощі і під час перекладу конструкцій з активно вживаним дієсловом является, яке в українській мові уживається тільки в художньому стилі, переважно в поетичних творах (згадаймо І. Франка: "Чому являєшся мені у сні?"). У науковому стилі уживаються форми виявляється, є; але обирати відповідну форму слід, враховуючи значення контексту.

Активні дієприкметники теперішнього часу, які утворюються від дієслів 1 і II дієвідміни обмежені утворенні й використанні. У сучасній мові функціонують тільки ті дієприкметники, які втратили дієслівні ознаки й перейшли до класу прикметників. При цьому слід пам'ятати, що активні дієприкметники теперішнього часу відтворюються прикметниками: господствующий - панівний, разрушающий - руйнівний, металлорежущий - металорізний, нержавеющий - нержавний. Натомість поширені у сучасній українській мові віддієслівні прикметники на -льний: знижувальний, ослаблювальний.

Пасивні дієприкметники на -мий здебільшого заступаються дієприкметниками на -ний: управляемый - керований, производимый -вироблюваний; познаваемый - пізнаваний тощо.

Окремо зазначимо особливості перекладу російських конструкцій із дієприкметником следующий. Дієприкметник слідуючий неможливий в українській мові навіть теоретично, оскільки немає дієслів, від яких він міг би утворитися. Отже, перекладається:

§ ^ словом наступний (у часовому й просторовому значенні), порівняймо: Следующий вариант стандарта использует в качестве среды передачи / Наступний варіант стандарту використовує як середовище передачі;

§ ^ словом такий (перед переліком або поясненням).

У наукових текстах часто вживаються так звані кліше, які струк-турують текст. Вони мають перекладатися як одне ціле: в заключение - на закінчення, підсумовуючи; другими словами - інакше кажучи; прежде всего - насамперед; с другой стороны-з іншого боку; с одной стороны - з одного боку: в настоящее время - зараз, нині, наразі; в основному - здебільшого; в отличие - на відміну; в результате -внаслідок, як наслідок; в связи с тем что, поскольку - позаяк, оскільки;

в то же время - водночас; в частности - зокрема; во многом - багато в чому; вместо этого - натомість; впрочем - а втім, зрештою; как правипо - зазвичай; наконец - нарешті, зрештою; ни в коем случае -у жодному разі; по крайней мере - принаймні; при этом используются...- водночас використовуються; при анализе - під час аналізу; с помощью - за допомоги; учитывая то что - з огляду на те що.

Під час перекладу прийменникових конструкцій слід звертати увагу на їх значення:

1) російським конструкціям з прийменником по в українській мові відповідають конструкції з прийменниками;

а) по (якщо вказується на простір, поверхню, межі): В практике горного дела принято ориентировать линии падения и простирания пласта по сторонам света / У практиці гірничої справи прийнято орієнтувати лінії падіння і простягання пласта по сторонах світу;

б) орудним відмінком без прийменника (якщо вказується напрямок): по компенсационному каналу поступает сигнал / компенсаційним каналом надходить сигнал;

в) за, на, з (у значенні згідно з чимось): по принципу построения І за принципом побудови; по запросу клиента/на запит клієнта; по интересующим их вопросам /з питань, що їх цікавчять; по другому адресу І на іншу адресу;

г) за, з, із, через (у значенні причини, наслідку, деякі інші випадки): по недоразумению / через непорозуміння; не однородны по составу І не однорідні за складом; доступ по вызову/ доступ за викликом.

2) прийменник при-це уживаний і універсальний прийменник російської мови, натомість в українській має набагато вужчу сферу вживання, тому, перекладаючи відповідні прийменникові конструкції, треба бути дуже уважним, бо калькування російськомовних висловів не тільки позбавляє текст виразності, якої можна досягти вживанням суто українських мовних засобів, а й може змінити зміст цього тексту. Український прийменник при має лише такі значення: розташування (просторової близькості), хоча в багатьох випадках краще вживати й інші прийменники (біля, поряд, коло тощо); підпорядкованості або належності, наявності чогось, обставин, що їх характеризує наявність чогось поряд.

Прийменник при не вживають у значенні під час (рос. во время) наприклад, рос. при испытании, при изменении, при выполнении, при измерении тощо. У таких випадках російськийпри слід перекладати за допомоги за, під час, коли, для.

Завдання

Доберіть фаховий текст російською мовою (обсяг 200 слів). Перекладіть українською мовою. Запишіть 5-10 ключових слів та словосполучень. Проаналізуйте 10 термінів за схемою: дефініція, ступінь спеціалізації, спосіб творення.

Перекладіть пропонований текст. Складіть перелік запитань, які б точно й усебічно вичерпували б його змістове наповнення. Випишіть словосполучення з числівниками, числівники запишіть словами, дотримуючись відповідних граматичних форм. Складіть до тексту українсько-російський словник труднощів.

На початку вересня 1996 року в Україні з'явилася своя постійна національна валюта - гривня. Але насправді вона не з'явилася, а повернулася. Її символічне повернення відбулося через 78 років.

1 березня 1918 Центральна Рада Української Народної Республіки прийняла Закон про гривню. Незабаром в Берліні були надруковані банкноти номіналом 2, 10, 100 і 500 гривень. Влада гетьмана Скоропадського (1873-1945) пізніше випустила в грошовий обіг купюри вартістю 1000 і 2000 гривень (на останній замість абревіатури «УНР» був напис «Українська держава»). Цікаво, що ескіз 100-гривневого кредитного білету виконав відомий український художник Григорій Нарбут (1886-1920) - основоположник української графіки. Крім номінальної вартості на банкноті були зображені жінка в національному костюмі з хлібним снопом в руках і робітник. Малюнок наче символізував єдність робітників і селян у будуванні молодої української держави.

У квітні 1918 року були випущені й поштові марки української Народної Республіки номіналом 10, 20, 30, 40 і 50 шагів, які одночасно слугували й поштовими знаками і розмінною монетою. Судячи з того, що в альбомах філателістів майже всі поштові випуски збереглися негашеними (чистими), навряд чи їх використовували для відправлення кореспонденції, зате вони були у вигляді дрібних грошей. У той час українська валюта цінувалася досить високо. Одна гривня (сто шагів) дорівнювала 0,46 марки Німеччини. У період правління Центральної Ради, яку очолював Михайло Сергійович Грушевський (1866-1934), були підготовлені проекти золотих монет - гривень з портретом Т. Г. Шевченка і срібних гривень із зображенням Центральної Ради. Однак справа до карбування не дійшла.

У 1919 році Директорія - уряд Української Народної Республіки, яку очолив Симон Петлюра, продовжив випуск банкнот з номіналом гривні, а також поштових марок із зображенням Т. Г. Шевченка, інших видатних діячів але у зв'язку з інфляцією їх номінали були вже не ті: гривня втратила свою вагу.

Історія гривні почалася в Стародавній Русі в княжі часи. У IX-XV століттях гривнями називали злитки срібла, а іноді й золота різної форми і ваги (від 100 до 200 грамів). Злитки використовували як гроші. Так гривня X століття представляла 160-грамовий срібний злиток шестигранної форми. У обігу була київська, чернігівська та інші гривні. Вага київської становила приблизно 160 грамів, новгородської - приблизно 200 грамів срібла.

У різні часи різною була купівельна спроможність гривні. Наприклад, на початку тисячоліття за одну гривню можна було придбати човен - струг, а за три гривні – заморський човен. За крадіжку коня передбачалася компенсація у дві гривні. Ці дані наведені у збірнику законів давньоруського права «Правді Ярослава» («Руській правді») - найдавнішому письмовому зводі законів княжої доби, укладеному за Ярослава Мудрого (978-1054).

Гривня була і лічильно-грошовою одиницею, що служила для позначення певної кількості монет або цінних хутр. У цьому сенсі слово «гривня» схоже на сучасні поняття «дюжина» чи «пара». Поняття «гривня» чи «гривенка» слугувало для позначення ваги дорогоцінних металів. Наприклад, гривня срібла або золота. До того ж в різні часи і в різних князівствах Київської Русі гривня, як міра ваги, дорівнювала і 204,7 грама (мала гривня) і 409, 5 грамів (велика гривня або російський фунт).

А ще раніше гривнями називали чоловічі та жіночі прикраси, нагороди, всілякі обереги, талісмани і тому подібні предмети з дорогоцінних металів, які наші предки носили на шиї. У XIII столітті з'явилися злитки срібла, що отримали назву «рубль», які в XV столітті витіснили гривню з обігу.

Запитання:

Коли в Україні з’явилася постійна національна валюта та яка саме?

Яке було становище гривні у часи УНР та Директорії?

Що з самого початку називали гривнею?

Чим слугувала гривня у Київській Русі?

Словосполучення з числівниками:

Сімдесят вісім років; першого березня тисяча дев’ятсот вісімнадцятого року; дві, десять, сто і п’ятсот гривень; тисяча вісімсот сімдесят третій – тисяча дев’ятсот сорок п’ятий; тисячу і дві тисячі гривень; тисяча вісімсот вісімдесят шостий – тисяча дев’ятсот двадцятий; тисяча дев’ятсот вісімнадцятого року; десять, двадцять, тридцять, сорок і п’ятдесят шагів; нуль цілих сорок шість сотих марки; тисяча вісімсот шістдесят шостий – тисяча дев’ятсот тридцять четвертий; у тисяча дев’ятсот дев’ятнадцятому році; у дев’ятому-п’ятнадцятому століттях; від ста до двохсот грамів; десятого століття; сто шістдесят грамів; двісті грамів; дев’ятсот сімдесят восьмий – тисяча п’ятдесят четвертий; двісті чотири цілих і сім десятих грама; чотириста дев’ять і п’ять десятих грамів; у тринадцятому столітті; в п’ятнадцятому столітті.

Словник труднощів:

В начале – на початку

На самом деле – насправді

Отпечатать – надрукувати

Денежное обращение – грошовий обіг

Как бы – наче

Построение – будування

Крестьяне – селяни

Денежная мелочь – дрібні гроші

Чеканка – карбування

Покупательная способность – купівельна спроможність

Челн, ладья – човен

Сборник – збірник

Свод законов – звід законів

Счетно-денежная одиница – лічильно-грошова одиниця

Мех – хутро

3. Прочитайте подані нижче словосполучення, ставлячи числівники у формі родового, давального, орудного, місцевого відмінків. Зразок: 53 км (п’ятдесят три кілометри); родовий – п’ятдесяти трьох кілометрів; давальний – п’ятдесятьом трьом кілометрам; орудний – п’ятдесятьма трьома кілометрами; місцевий – на п’ятдесяти трьох кілометрах.

44 кг (сорок чотири кілограми); родовий – сорока чотирьох кілограмів; сорока чотирьом кілограмам; орудний – сорока чотирма кілограмами; місцевий – на сорока чотирьох кілограмах.

128 кг (сто двадцять вісім кілограмів); родовий – ста двадцяти восьми кілограмів; давальний – ста двадцятьом вісьмом кілограмам; орудний – ста двадцятьма вісьмома кілограмами; місцевий – на ста двадцятьох вісьмох кілограмах.

53 ц (п’ятдесят три центнери); родовий – п’ятдесяти трьох центнерів; давальний – п’ятдесяти трьом центнерам; орудний – п’ятдесятьма трьома центрами; місцевий – на п’ятдесяти трьох центнерах.

757 ц (сімсот п’ятдесят сім центнерів); родовий – семиста п’ятдесяти семи центнерів; давальний – семистам п’ятдесяти семи центнерам; орудний – сімомастами п’ятдесятьма сімома центнерами; місцевий – на семистах п’ятдесяти семи центнерах.

69 см (шістдесят дев’ять сантиметрів); родовий – шістдесяти дев’яти сантиметрів; давальний – шістдесяти дев’ятьом сантиметрам; орудний – шістдесятьма дев’ятьома сантиметрами; місцевий – на шістдесяти дев’ятьох сантиметрах.

246 см (двісті сорок шість сантиметрів); родовий – двохсот сорока шести сантиметрів; давальний – двомстам сорока шести сантиметрам; орудний – двомастами сорока шістьма сантиметрами; місцевий – на двохстах сорока шістьох сантиметрах.

5794 км (п’ять тисяч сімсот дев’яносто чотири кілометри); родовий – п’яти тисяч семиста дев’яноста чотирьох кілометрів; давальний – п’ятьом тисячам семистам дев’яноста чотирьом кілометрам; орудний – п’ятьма тисячами сімомастами дев’яноста чотирма кілометрами; місцевий – на п’яти тисячах семистах дев’яноста чотирьох кілометрах.

999 км (дев’ятсот дев’яносто дев’ять кілометрів); родовий – дев’ятиста дев’яноста дев’яти кілометрів; давальний – дев’ятистам дев’яноста дев’ятьом кілометрам; орудний – дев’ятьмастами дев’яноста дев’ятьма кілометрами; місцевий – на дев’ятистах дев’яноста дев’ятьох кілометрах.

Дата добавления: 2015-11-15