Де НКОЛ.—втрати тиску у колекторі, НФНЕВРАХОВ,--невраховані втрати тиску.

Таблиця розрахунку транспортуючої частини пневмотранспортуючої установки № 1.

№ матеріаорпроводу	Розмельна система	Розрахункове навантаження на матеріалопровід GP кг/г	Надійно транспортуюча швидкість Vм/с	Коефіцієнт концентрації μ	Витрата повітря, м^3/г Q	Діяметер матеріалопроводу D, мм	Довжина материалопроводу L, м	Втрата тиску у технологічній машині, Па	Втрата тиску у пневмоприймальнику НПР, Па.	Коефіцієнт розгону i, Па/(т/г)	Втрата тиску на розгон НРОЗГ=iGP, Па.	Втрати тиску на тертя на 1 м довжини R,Па/м
попередній	розрахунковий	Попереднє	розрахункове	Попереднє	розрахункове
	ІІ др.с.кр.	4,9		3,5	3.415	1341,6		150,9		15,2					37,8
	ІІ др.с. мілк.	4,7		3,5	3,27			147,2		14,9					37,8
	ІІІ др.с	4,5		3,5	3,5					14,7					39,7
	ІV др.с	4.3		3,5	3,51			144,3		15,3
	1схо-дова сист.	4,4		3,5	3,49			149,8		14.5					30,9
	2схо-дова сист.	4,1		3,5	3,43			144,6		15,5					32,5

Таблиця розрахунку транспортуючої частини пневмотранспортуючої установки №2.

№ матеріалопровода	Коефіц. тертя у відводах КВІДВ.	Коефіцієнт тертя при транспортуванні продукту у матеріалопроводі К(М) чи К(Г).	Втрата тиску на транспортування суміші у прямих ділянках НТЕР.СУМ., Па	Втрата тиску у відводах при пересуванні чистого повітря НВІДВ.Ч., Па.	Втрата тиску у відводі при мереміщенні суміші НВІДВ.СУМ., Па.	Втрати тиску на підйом, НП.= ρgμh, Па.	Втрати тиску у відділювачі, НВІД., Па.	Втрата тиску у транспортуючий частині, Па.	Тип розвантажівача	Вхідна швидкість повітря у розвантажувачі, VВХ., м/с.		Примітки
	0.993	0,459	1497,6		526,9	671,36	870,39		ЦР-450	17,95
	0,993	0,459	1408,6		509,65	573,56	870,39	5327,6	ЦР-450	17,95
	0,954	0,434			520,68	605,66	696,5		ЦР-450	16,06
	1,015	0,463	1445,9		501,89	632,19	800,33	5232,7	ЦР-425	17,21
	1,127	0,352	998,5		493,32	595,72	850,25	4815,7	ЦР-425	17,74
	1,082	0,333	1095,9		481,94	644,1	721,78		ЦР-425	16,35

При зрівнюванні втрат тиску у всіх матеріалопроводах виявляється, що найбільші втрати визначаються на ПТУ №1, що і буде враховане при розрахунку.

6. Визначаємо кількість повітря, що входить на відчищення у фільтр.

де ΔQ_ЦР.—кількість повітря, що підсмоктується у розвантажувачі. При 500<H_ПТ.<10000 Па ця кількість дорівнює ΔQ_ЦР.=40 м³/г.

7. Необхідна фільтруюча поверхня фільтру: F_НЕОБХ.=8460/(2,2 х 60)=64.09 м². Вибираємо фільтр Г4—2БФМ з площею фільтруючої поверхні у 60 м². Розраховуємо питоме навантаження на тканину фільтру:

Q_П.РОЗР.= Q_Ф /(F_ФАКТ. х 60) = 8460/(60 х 60)=2,35 м³/м² хв.

7.1. Втрата тиску у фільтрі. Згідно з таблицею на стор.65, мал.205, Н_{ФІЛЬТРУ}=1500 Па.

8. Вибір повітрядувної машини.

8.1. Необхідна продуктивність повітрядувної машини.

Q_П.М.=1,05(Q_Ф+ ΔQ_Ф)=1.05(7473+600)=8476 м³/г.

При цьому підсмоктування повітря у фільтрі Г4--2БФМ згідно з нормами складає ΔQ_Ф=600м³/г.

8.2. Необхідний тиск, що повинна відтворити повітрядувна машина:

Н_Р= Н_ПТ.+ Н_{ФІЛЬТРУ}+ Н_КОЛ.+ Н_{ФНЕВРАХОВ,}=5567+1500+1000+1000=9067 Па.

Де НКОЛ.—втрати тиску у колекторі, НФНЕВРАХОВ,--невраховані втрати тиску.

8.3. Необхідний тиск

Згідно з додатком 12 (1) вибираємо тупбоповітрядувку ТВ—150—1.12 із ККД=0,7.

9.Необхідна потужність електродвигуна:

Приймаємо ел двигун марки 4А180М2 із N=30кВт, n=2950 об/хв.

Розрахункова схема пневмотранспортної установки.

3. Накреслити схему та розрахувати мережу для аспірації обладнання крупозаводу

1. Лузковий верстат ЗШН--по таблиці Q₁=1080 м³/г та Н_М1=180 Па.

2. Шлифувальна машина БШМ, Q₅=1200 м³/г та Н_М5=150 Па.

l₁= 12 м, l₅=13,5 м.

4. Параметри ділянки 1. Згідно з таблицею на стор. 327 при рекомендованій швидкості повітря для повітряводів розмельного вiддiлення V=10…12 м/с, Q=1080 м^3./г, V=11,8м/с, Н_СК=85,2 Па, R=9,34 Па/м, D=180м.

Параметри ділянки 5. Q=1198 м^3./г, V=10,6 м/с, Н_СК=68,6 Па, R=6,67 Па/м, D=200м.

Знайдемо коефіцієнти місцевих опорів для трійника, який об*єднує ділянки 1 та 5. Для цього знайдемо співвідношення D_ПРЯМЕ/D_БОКОВЕ= D₅/D₁=200/180=1,11; V_БОКОВЕ/V_ПРЯМЕ= V₁/V₅=10,6/11,8=0,89. При цьому ξ₅=-0,38 а ξ₁=0,035. Змінюємо індекси, бо не можна вибрати трійник.

Н₁ = Н_М1 + R₁ L₁ + Σ ξ Н_ДИН1 =180 + 9,34 х 12 + 0,475 x 85,2 =180 + 112 +40,47 = 332,46 Па.

Н₅ = Н_М5 + R₅ L₅ + Σ ξ Н_ДИН5 = = 150 + 6,67 х 13,5 + 0,81 x68,6 = 150 + 90,045 + 55,56 =295,6 Па.

Параметри ділянки 2. Витрата повітря на цій ділянці є сумою витрат на першій та п*ятій, тобто Q₂= Q₁+ Q₅=1080+ 1198=2278 м³/г. Q₂=2296 м^3./г, V=13,0 м/с, Н_СК=103,4 Па, R=7,44 Па/м, D=250м.

Н₂ = R₂ L₂ + Σ ξ Н_ДИН2 =7,44 x 4,0 + 0 x 109,8 = 29,76 Па.

5. Вибір пиловідділювача типу 4УЦ. З урахуванням 5% підсмоктування повітря внаслідок нещільностей, продуктивність циклону Q_Ц=2280 х 1,05= 2394 м^3./г. За данними таблиці 5, стор. 59, підходить циклон 3УЦ--550, який має площу вхідного отвору F=0,059 м². Перевіримо вхідну швидкість повітря у циклон V_ВХІДНЕ=2394/ (3600 х 0,059)= 11,12 м/с. Така швидкість є штатною для цього виду циклона. Визначаємо опір циклону за формулою

H_Ц=ζ ρ V_ВХ² / 2= 11 х 1,2 х 11,12² / 2= 816,6 Па

де ζ=20 D=20 x 0,55=11 згідно з таблицею стор. 59.

Внаслідок того. що на ділянці 3 та 4 немає змін витрати повітря, можна залишити діяметери на цих ділянках однаковими з ділянкою 2 та перерахувати тільки опіри тиску на цих ділянках.

Ділянка 3. D₃=280 мм, V₃=10,8м/с, L₃=8м, Н_ДИН =71,3 Па, R= 4,55 Па/м, Σ ξ = 0,134, Q_3ТАБЛ =2393 м³/г;

Н₃ = R L + Σ ξ Н_ДИН = 4,55 х 8 + 0,3 x 71,3 = 36,4 + 21,39 = 57,79 Па.

Ділянка 4. D₄=280 мм, V₄=10,8 м/с, L₄=5,0м, Н_ДИН =71,3 Па, R= 4,55 Па/м, Σ ξ = 0,134, Q_3ТАБЛ =2393 м³/г;

Н₄ = R L + Σ ξ Н_ДИН = 4,55 х 5 + 0,134 x 71,3,3 = 22,75 + 9,55 = 32,3 Па.

Визначення магістрального напрямку мережі. Розраховуємо сумарні витрати по напрямкам 1—2—циклон—3—4, та 5—2—циклон—3—4. Тоді витрата тиску по двом напрямкам:

Н_1—4 = Н₁ + Н₂ + Н_{Циклону} + Н₃ + Н₄ = 332,46+29,76+816,6+57,79+32,3= 1268,91 Па;

Н_5—4 = Н₅ + Н₂ + Н_{Циклону} + Н₃ + Н₄ = 295,6+29,76+816,6+57,79+32,3 = 1232,05 Па.

Отже, згідно з результатом, магістральним є напрямок Н_1—4 = Н_МЕРЕЖІ = 1268,91 Па.

Вибір вентилятору. Продуктивність вентилятору за розрахунками сягає, з урахуванням можливого 5% підсмоктування, розміру Q_ВЕНТ. =1,05 Q_1ТАБЛ =1,05 х 2393 = 2512,65 м³/г; тиск, який повинен відтворити вентилятор на 10% більший за тий, який у мережі, тобто Н_ВЕНТ. =1,1 х Н_МЕРЕЖІ =1,1х 1268,91 = 1395,8 Па.

Вибираэмо вентилятор Р3-Б.ВЦ-Ц5-37-4,5-01лев у якого ККД η=0,71, а оберти n=2850 хв^-1.

Таблиця коефіцієнтів місцевих опорів.

Характеристика фасоних деталей	Ділянки
Кількість	ξ	Кількість	ξ	Кількість	ξ	Кількість	ξ	Кількість	ξ
Колектор α=30^0, L/D=1,0 L/D=0,6 α=10^0		0,11								0,28
Відводи α=90^0, R=1,5D α=90^0, R=2D α=90^0, R=2,5D α=45^0, R=2D		0,18   0,15				0,15		0,144		0,15
Трійник α=30^0	1 б	0,035							1 п	0,38
Діфузор=20^0 F/ f=1,25								0,03
Усього		0,475				0,3		0,134		0,81

Необхідна потужність електродвигуна становить за формулою:

N_Уст.= (2512,65 х 1395,8 / (3600 х 1000 х 0,71)) х 1,2= 1,64 кВт.

Вибираємо електродвигун 4А80В, який має потужність 2,2 кВт, та кількість обертів 3000 об/хв.

За вимогами для вирівнювання втрат тиску між ділянками 1 та 5 слід встановити обертову засувку, на ділянці, де втрати тиску меньші, у нашому випадку на ділянці 1. Встановиму різницю тисків, яку повинна створити обертова засувка, точніше на який кут її треба буде повернути.

Тоді h_{ЗАСУВКИ}=Н₁—Н₅=332,46—295,6=36,86 Па. При цьому коефіцієнт втрати тиску повинен бути ξ= h_{ЗАСУВКИ}/Н_ДИН.5=36,86 / 68,6=-0,53. Далі, згідно з таблицею 13 (стор. 130) кут оберту засувки становить α=10⁰.

Лузковий верстат ЗШН

Q=1080 м³/ г

Н=180 Па

α=30⁰

l / D=1

L₁=12 м

α=90⁰ α=90⁰ R=1,5D R=2D α=20⁰

F/f=1,25

α=90⁰

R=2D α=45⁰

R=2D

α=90⁰ α=15⁰ L₄=5 м

R=1,5D

L₂=4 м L₃=8 м

R=2D α=90⁰

α=90⁰ R=2D

L₅=13,5м ВЦП--5

α=90⁰ 2 х 4УЦ--550

R=2D

α=10⁰

L/D=0,6

Шлифувальна машина БШМ

Q=1200 м³/ г

Н=150 Па

Дата добавления: 2015-11-14