Площинна розрахункова схема аспіраційної мережі

Варіант 5.

1. Динамічний тиск. Схеми вимірювання динамічного тиску у всмоктуючих та нагнітаючих повітроводах.

Якщо перпендикулярно повітряному потоку поставити тонку платівку, то, окрім статичного, з*явиться тиск, викликаний раптовим гальмуванням потоку.

Цей тиск має назву динамічного або швидкісного. Він дорівнює кінетичній енергії потоку, тобто (Па)

де V—середня швидкість потоку повітря, м/с; ρ—щільність повітря, кг/м³.

Приймаючи щільність стандартного повітря ρ=1,2 кг/м³, одержимо вираз швидкісного тиску (Па)

При визначені розміру динамічного тиску, рівного різниці між повним та статичним тисками, кінці манометру типу ММН з*єднують із повітроводом так, як показано на малюнку. Динамічний тиск (Н_д.) завжди має позитивне значення.

+ - + -

А б

Вимір динамічного тиску у всмоктуючому Вимір динамічного тиску у нагнітаючому

повітроводі за допомогою мікроманометру ММН. повітроводі за допомогою мікроманометру ММН.

Мікроманометр ММН багатогранічний для виміру надлишкових тисків. Штуцер з позначкою “ + “ служить для підведення тиску до циліндру, а штуцер із позначкою “ – “ призначений для передавання тиску на спирт у трубці за допомогою третього штуцеру, з*єднаного із верхнім кінцем скляної трубки.

2. Поняття про піл, його склад та стан.

Пилом зветься сукупність тонкодісперсних частинок твердої речовини, які можуть знаходитися як у взваженому стані у повітрі (аерозоль), так і у вигляді пилового відкладення на будь—якій поверхні (аерогель).

Запорошене повітря являє собою дісперсну систему. Вона складається із розподіленої у навколишньому газообразному (повітряному) середовищі твердої дисперсної фази.

За походженням пил розподіляють на органічну, неорганічну та змішану. За розмірами пил умовно розподіляють на крупну (50…250 мкм), середню (10…50 мкм) та мілку (меншу 10 мкм). Дісперсність пилу зворотньо пропорційна розмірам її частинок.

Другою характеристикою дисперсності пилу може прислужити швідкість осадження частинок, що залежить від розміру частинок,форми поперекового перерізу та густини.

Даліпил розподіляють в залежності від шкідливості для людини. Ступінь шкідливості залежить від розмірів та хімічного складу частинок. Крупний пил менш небезпечний, тому що затримується при диханні слизистою оболонкою носа. Самий шкідливий пил ждя здоров*я людини—мілкій пил, який складається із частинок розміром меншим, ніж 5 мкм. Небезпечність пилу за хімічним складом оцінюють вмістом кремнезему (двоокису кремнія).

Пил хлібоприймальних підприємств та борошномельних заводів змішана:складається із частин рослинного походження (частини колосу соломи, оболонок, бородки та зародишу зернини, квіткових оболонок, крахмальні зернини злаків та сорняків). Мінеральну частину пилу складають частини землі, атмосфери. На борошномельних заводах буває також металевий пил, що витворюється при зношуванні вальців вальцевих верстатів та інших робочих поверхней машин. У елеваторному пилу вміщується до 50% мінеральних частинок. У пилу зерноочисних відділень борошномельних та круп*яних заводів 80…95% органічних частинок. У розмельних та вибійних відділеннях борошномельних заводів пил органічний (борошно). На хлібоприймальних підприємствах та борошномельних заводах пил може бути негідною (чорною), кормоіою (сірий) та борошнистий (білий) пил.

3. Призначення, схема, устрій, робота циклонів 4БЦШ.). Підібрати батарейну установку типу 4БЦШ та визначити його опір, якщо кількість відчищеного повітря 6500 м³/г. Чи можна використати цю батарейну установку, якщо кількість повітря, що відчищується збільшується на 15%.

Батарейні установки 4БЦШ рекомендують використовувати у зерноочисних відділеннях борошномельних та круп*яних заводів. Батарейні циклони складаються із циклонів з малими розмірами діаметру циліндру, що забезпечує більш ефективне відчищення повітря від пилу. Пропускна спроможність батареї циклонів залежить від числа елементів даної установки. Коефіцієнт місцевого опору ς=5. Для регулювання розміру та характеру тиску повітря у пиловому отворі конічної частини циклону, що працює на нагнітальному боці, монтують протипідсмоктувальний устрій.

При роботі батареїциклонів, незважаючи на герметизацію випуску із циклогу, підсмоктування повітря крізь шлюзовий затвор становить 250 м³/г, що слід враховувати при виборі та розрахунку мереж.

Іспити циклону 4БЦШ показали, що ефективність відчищення повітря у ньому досягає 90…98% та більше.

Батарейні циклони 4БЦШ мають слідуючі недоліки: нерівномірне розподілення повітря по елементах циклонів внаслідок затримання у вхідних отворах циклонів волокнистих домішок (соломи та т.і.) засмітнення вихідних отворів; перетікання повітря із одних елементів у другі крізь загальний бункер; складність монтажу та виготовлення; велика собівартість.

Вибираємо по табл.3 (стор. 56) циклон 4БЦШ--450, у якого Q_Ц=6680--7520 м³/г та площа вхідного отвору F=0,0936 м². Тоді вхідна швидкість повітря V= Q_Ц / (3600 F)=6500 / (3600 • 0,0936)=19,29 м/с. Опір тиску циклону становить за формулою Н_Ц= ς • ρV²/2=5 • 1,2 • 19,29²/ 2=1116 Па. Цю установку не можна використати при збільшенні продуктивності на 15%, тобто Q_Ц=6500 х 1,15=7475 м³/г. Тоді можна використати установку 4БЦШ—500, з площею вхідного отвору F=0,116 м². Тоді вхідна швидкість повітря V= Q_Ц / (3600 F)=7475 / (3600 • 0,116)=17,88 м/с. Опір тиску циклону становить за формулою Н_Ц= ς • ρV²/2=5 • 1,2 • 17,88²/ 2=961,2 Па.

4. Призначення та схеми різних фасоних детелей повітроводів. Втрати тиску у фасоних деталях. Визначити втрати тиску: у конфузорі (α=30⁰, L/D=1,0); дифузорі переходу ((α=15⁰, F/ f=1,5); відводі (α=60⁰, R=2D). Швидкість повітряного потоку 14 м/с.

Відвод змінює напрямок пересування повітря та на схемах має таке зображення

Конфузор звужує потік повітря і на схемах має таке умовне зображення:

Діфузор, навпаки, розширює потік повітря і має таке умовне зображення:

Трійник з*єднує два чи декілька потоків у один і має таке зображення:

Втрати тиску у фасоних частинах називають місцевими опорами. Розмір місцевих

Опорів розраховують за формулой:

де ξ—коефіцієнти місцевих опорів, які визначають по таблицям (стор.329—332)

Визначаємо втрати тиску:

У конфузорі

У діфузорі

У відводі

5. Накреслити схему та розрахувати мережу для аспіріції машин, прийняв

Q₁ =2304 м³/г; V₁=12м/с, Н_{МАШ 1} =200 Па, L₁=1,5м

Q₅ =2260 м³/г; V₅=12м/с, Н_{МАШ 5} =150 Па, L₅=1,0м.

При необхідності втрати тиску у точці злиття повітряних потоків зрівняти за допомогою діафрагми з центрально розташованим отвором.

Згівдно з рекомендаціями (додаток 4, стор.323), данні для подальшого розрахунку такі:

Ділянка 1. D₁=250 мм, V₁=13,0 м/с, L₁=1,5м, Н_ДИН =103,5 Па, R= 7,44 Па/м, Σ ξ = 0,97, Q_1ТАБЛ =2296 м³/г;

Н₁ = Н_М1 + R L + Σ ξ Н_ДИН = 200 + 7,44 x 1,5 + 0,97 x 103,5 = 311,555 Па.

Ділянка 5.

D₅=250 мм, V₅=12,8 м/с, L₂=1,0 м, Н_ДИН =100,2 Па, R= 7,22 Па/м, Σ ξ = 0,4, Q_5ТАБЛ =2261 м³/г;

Н₅ = Н_М5 + R L + Σ ξ Н_ДИН = = 150 + 7,22 x 1,0 + 0,4 x 100,2 = 197.3 Па.

Примітка: для визначення коефіц. Опору трійника треба мати відношення діяметрів у прямому та боковому напрямках, тобто D₁ / D₅= 250 / 250=1,0, та також відношення швидкостей повітря на боковому та прямому напрямках, що становить V₅ / V₁= 12,8 / 13,0= 0,98.Тоді по табл.додатку 5, стор.329, ξ₁= ξ_1ПРЯМЕ=0,45, та ξ₅ = ξ_БОКОВЕ =0,15.

На ділянку 2 надходить повітря з ділянок 1 та 5, тобто витрата повітря становить, з урахуванням норми на підсмоктування:

Розмір витрати повітря на підсмоктування приведені згідно з літ.2, стор 22 для випадку застосування фільтру Г4—1БФМ—45.

Вибір фільтру. Згідно з рекомендаціями, приймаємо питоме навантаження на тканину фільтру у розмірі Q_ПИТОМЕ=100 м³ /м² г. Тоді, площа фільтрувуальної поверхні рукавів фільтру становить:

F_{ФІЛЬТРУ}=Q₂ / Q_ПИТОМЕ = 5158,2 / 100 = 51,58 м².

Таблиця коефіцієнтів місцевих опорів.

Характеристика фасоних деталей	Ділянки
Кількість	ξ	Кількість	ξ	Кількість	ξ	Кількість	ξ	Кількість	ξ
Колектор α=10, L/D=0,25 Колектор α=30, L/D=0,6 Відводи α=60^0, R=1,5D α=90^0, R=1,5D α=90^0, R=2D α=120^0, R=2D Трійник α=30^0 Діфузор α=25^0 F/ f=1,75	1п	0,34     0,18     0,45		0,17		0,15		0,07	1б	0,13   0,12   0,15
Усього		0,97		0,17		0,3		0,07		0,4

Розрахунок показує. що можна використати фільтр марки Г4—1БФМ—45, який має площу тканини рівно 45 м². Розрахуємо дійсне питоме навантаження на тканину:

Q_ПИТОМЕ = Q₂ / F_{ФІЛЬТРУ ТАБЛ.}= 5158,2 / 45 = 114,62 м³ /м² г.

Опір тиску фільтра. Згідно з мал. 20, стор. 65, використавши графік 1 для розмельного відділення, знаходимо, що опір фільтру становить Н_{ФІЛЬТРУ}= 800 Па.

Ділянка 2. D₂=355 мм, V₁=14,6 м/с, L₂=11,0м, Н_ДИН =130,4 Па, R= 5,98 Па/м, Σ ξ = 0,17, Q_1ТАБЛ =5200 м³/г;

Н₂ = R L + Σ ξ Н_ДИН = 5,98 x 11,0 + 0,17 x 130,4 = 97,94 Па.

Внаслідок того. що на ділянці 3 та 4 немає змін витрати повітря, можна залишити діяметери на цих ділянках однаковими з ділянкою 2 та перерахувати тільки опіри тиску на цих ділянках.

Ділянка 3. D₃=355 мм, V₃=14,6 м/с, L₃=8,0м, Н_ДИН =130,4 Па, R= 5,98 Па/м, Σ ξ = 0,3, Q_3ТАБЛ =5200 м³/г;

Н₃ = R L + Σ ξ Н_ДИН = 5,98 x 8,0 + 0,3 x 103,4 = 39,02 Па.

Ділянка 4. D₄=355 мм, V₄=14,6 м/с, L₄=12,0м, Н_ДИН =130,4 Па, R= 5,98 Па/м, Σ ξ = 0,07, Q_3ТАБЛ =5200 м³/г;

Н₄ = R L + Σ ξ Н_ДИН = 5,98 x 12,0 + 0,07 x 130,4 = 96,436 Па.

Визначення магістрального напрямку мережі. Розраховуємо сумарні витрати по напрямкам 1—2—циклон—3—4, та 5—2—циклон—3—4. Тоді витрата тиску по двом напрямкам:

Н_1—4 = Н₁ + Н₂ + Н_{Циклону} + Н₃ + Н₄ = 311,555+97,94+800+39,2+96,436= 1345,131 Па;

Н_5—4 = Н₅ + Н₂ + Н_{Циклону} + Н₃ + Н₄ = 1971345,3+97,94+800+39,2+96,436 = 1230,876 Па.

Отже, згідно з результатом, магістральним є напрямок Н_1—4 = Н_МЕРЕЖІ =1345,131 Па.

Вибір вентилятору. Продуктивність вентилятору за розрахунками сягає, з урахуванням можливого 5% підсмоктування, розміру Q_ВЕНТ. =1,05 Q_1ТАБЛ =1,05 х5200 = 5460 м³/г; тиск, який повинен відтворити вентилятор на 10% більший за тий. Який у мережі, тобто Н_ВЕНТ. =1,1 х Н_МЕРЕЖІ =1,1х 1345,131 = 1479,64 Па.

Згідно з аеродинамічними характеристиками на стор. 344 найбільш підходить вентилятор ВЦП—5, у якого ККД= 0,6, та кількість обертів колеса повинна бути n=1650 об/хв.

Необхідна потужність електродвигуна становить за формулою:

N_Уст.= (5460 х 1479,64 / (3600 х 1000 х 0,6 х 0,95 х 0,98)) х 1,2= 4,01 кВт.

Вибираємо електродвигун 4А100Б, який має потужність 4,0 кВт, та кількість обертів 1500 об/хв.

Q₅=2260 м³/г α=120⁰

Н_М5=150 Па R=2D α=25⁰

α=10⁰ F/ f=1,75

L/D=0,6

L₅=1,0 м

5 V₅=12 м/с 2 α=90⁰

α=60⁰ α=30⁰ R=2D 4

R=1,5D L₂=11 м

L₃=8 м

3 L₄=12 м

α=90⁰

R=1,5D

1 L₁=1,5 м

V₁=12 м/с Г4—1БФМ--45 α=90⁰

R=2D

α=30⁰ ВЦП--5

L/D=0,25

Q₁=2304 м³/г

Н_М1=200 Па

Площинна розрахункова схема аспіраційної мережі

Призведемо вирівнювання витрат тиску у відгалуженнях ділянок 1 та 5. Згідно із розрахунком, втрати тиску на ділянках становлять відповідно Н₁=311,55 Па та Н₅=197,3 Па. Тоді втрата тиску. Яку повинна створити діафрагма із центрально розташованим отвором становить h_д.= Н₁--- Н₅= 311,55--197,3=114,255 Па. Діафрагма буде встановлена на тій ділянці, у якої менший тиск, тобто на ділянці 5. Швидкість повітря на цій ділянці має розмір 12.8 м/с. Використовуємо номограму на стор. 129 і знаходимо відношення Z=D/d=1,21. При цьому D=250 мм—діаметр повітроводу на ділянці 5, d—діаметр отвору діафрагми.: d= D/ 1,21= 250 / 1,21= 206,61 мм.

6. Порядок розрахунку центральних аспіраційних установок.

1. На накреслену площинну схему наносять усі данні для розрахунку: витрати повітря, швидкість повітряного потоку, довжину ділянок, характеристики фасоних деталей. При розрахунках слід використовувати рекомендовані мінімально транспортуювчі швидкості руху повітряного потоку, які залежать від виду пилу, тобто від характеру підприємства.

2. Розраховують кожну ділянку.

3. За витатами тиску на окремих ділянках визначають магістральний напрямок та відгалуження.

4. Вирівнюють втрати тиску у відгалуженнях до розміру втрат тиску у магістралі у точці зіткнення.

5. Вибирають пиловідділювач та визначають втрати тиску на ньому.

6. Визначають загальні втрати тиску у мережі, розраховуючи суму втрат тиску на ділянках по магістралі без урахування втрат тиску у відгалуженнях.

7. За заданою кількістю повітря, що відсмоктується, та загальним втратам тиску у мережі вибираємо вентилятор та визначаємо необхідну потужність для процесу.

8. Вибираємо електродвигун із урахуванням встановленої потужності.

7. Призначення, устрій, принцип дії вентиляторів високого тиску ВПЗ. Можливі неполадки та засоби їх усунення.

Вентилятори ВПЗ—9,6/1200 застосовують на розгалужених всмоктуючих пневмотанспортних установках борошномельних заводів на комплектному високопродуктивному борошномельному обладнанні. Марки ВПЗ—(0,18/1000, 0,3/700, 0,72/1000, 3,6/650) використовують у однотрубних всмоктуючих ПТУ. Вентилятори виготовляють у іскробезпечному виконанні. У фланці на нагнітаючому патрубку отвору із різбленнямрозташовують на боці, що ближча до вісі вентилятору. Корпус вентилятору складається із равлика, накривки та рами, що виконані у вигляді зварних конструкцій.Равлик має дві стінки. До передньої закріплена накривка, а до задньої—рама. До стіноу приварені утворююча та фланець, до якого приєднаний повітровод. Для герметизації корпусу на маточину робочого колеса встановлюють ущільнююче кільце. Накривка корпусу складається із кільцевої стінки та всмоктуючого патрубка. Рама вентилятору змонтована із двох стояків та двох площинок. На верхній площинці встановлюють електродвигун.

Крильчатка робочого колеса являє собою два диски (основний та покриваючий), між якими закріплені лопаті, забезпечуючі вхід повітря, що всмоктується. Робочий процес нагнітання *стискання) повітря відбувається таким чином. Повітря крізь всмоктуючий патрубок та центальний отвор покриваючого диску надходить у робоче колесо. При обертання останнього під дією відцентрової сили нагнітається у равлик та звідкіля крізь патрубок проходить у нагнітаючий повітровод.

Характерні хиби, що зустрічаються при експлуатації вентиляторів ВПЗ.

А) Підвищена вібрація.

	Неурівноваженість частин вентилятору, що обертаються.	Перевірити балансування робочого колеса.
	Великі прозіри у підчипниках	Змінити підчипники
	Коротке замкнення у навитках ротора електродвигуна	Відремонтувати чи змінити електродвигун
	Деформація чи биття вала ротору електродвигуна	-- // --
	Велика нерівномірність прозіру між ротолром та статором, яка викликає магнітну асиметрію	-- // --
	Обриви у навитках ротора асинхроних електродвигунів	-- // --
	Налипання продукту на крильчатку	Відчистити крильчатку. Перевірити роботу шлюзових затворів під циклонами—розвантажувачами.^1

Примітки.

¹Основна причина налипання продукту—незадовільна робота шлюзового затвору під циклонами—розвантажувачами та, як наслідок, підвищена вфбрація робочого колеса.

Б) Надмірний шум та різке підвищення температури підчипників.

	Збільшення радіального прозору підчипників.	Замінити підчипники.
	Відсутність мастил.	Поповнити мастила.

8. Види технічного обслуговування (ТО) та ремонту (Р) шлюзових затворів РЗ—БШМ.

Шлюзовий затвор типу Р3—БШМ призначений для герметизації місць випускання борошна із фільтрів—розвантажувачів типу РЦІР, а також для дозування матеріалу у шлюзові живильники. Ці затвори приводяться у дію мотор—редуктором крізь ланцюгову передачу із кроком ланцюгу 19,05 мм. Вони випускаються 3—х типорозмірів. При технічному обслуговуванні (ТО) необхідно щоденно контролювати температуру та стан підчипників. Щотижня перевіряють герметичність з*єднань.

Ці огляди повинні запобігти дефектам, що виникають при експлуатації тобто: вібрація затвору від невірного встановлення та центрування, зачіплення чавунного барабану за гільзу та затинання внаслідок невірної центровки чи ослаблення болтів, підсмоктування повітря у результаті зношення поверхні барабану та гільзи; зношування вала та підчипників.

При проведені ремонту (Р) необхідно розібрати затвор. Для цього необхідно відокремити його від рушія, зняти бокові накривки з підчипниками та витягнути барабан із чарунками. Барабан перевіряють та при необхідності обточують на токарному верстаті до необхідного розміру. Після встановлення барабану у корпус призводять центрування таким чином, щоб прозір між ребрами барабану та внутрішньою стінкою корпусу по всьому колу рівнявся 0,1 мм. Необхідно ретельно встановити гумові перетинки між корпусом та боковими накривками для усунення підсмоктування повітря, тому що це знижує продуктивність.При великому підсмоктувані повітря може виникнути завалення, так що продукт не буде ні вводитися ні виводитися.

Після перевірки на неробочій ході рекомендовано зафіксувати бокові накривки корпусу шпильками для запобігання зсуву ротору чи бокових накривок. Для цього у них висвердлюють, а потім

розвертають на конус отвори Ǿ 12 мм. У ці отвори забивають фіксуючі точені конусні шпильки без різьблення. Отвори висвердлюють так, щоб вони попали у зовнішню частину тіла корпусу живильника.

9. Знайти середне значення швидкості повітряного потоку (при стандартних значеннях) для повітроводу діаметром 200мм, якщо показники мікроманометру (L) (при вимірі динамічного тиску).

L₁=90 мм. в. ст. L₃=89 мм. в. ст.

L₂=88 мм. в. ст. L₄=90 мм. в. ст.

Коефіцієнт К=0,2.

Якщо скористатися таблицями для обробки результатів аеродинамічних вимірів (Алешковская В.В. Практическое руководство по эксплуатации аспирационных и пневмотранспортных систем на предприятиях перерабатывающей промышленности: Практическое пособие.—М.: ДеЛи, 2000.—148 с.),

То можна визначити безпосередньо значення Запишемо ті значення.

Середне значення динамічного тиску визначаємо за формулою:

Середня швидкість повітря V_СЕР.=4,04 х 17,82^0,5= 17,05 м/с.

Об*єм повітря, що пересувається Q=3600 х 0,785 х D² x V_СЕР.=3600 х 0,785 х 0,2² х 12,19=1927,82 м³/г.

10. Розрахувати пневмотранспортер (за основу прийняти пневмотранспортер №6, мал. № 10), по якому транспортується борошно 1 р с (пневмоприймальник вбудований у вальцевий верстат).

Розрахункове навантаження—1,5 т/г, довжина дільниці—L₆=20 м, кут відводу = 90⁰, радіус відводу r=1,0 м.

Розрахунок.

При розрахунках визначається діяметер матеріалопроводу, розраховують втрати тиску у пневмотранспортері, визначається типорозмір розвантажувача.

10.1. З табл. 26, стор. 219 (1) визначаємо розрахункову швидкість повітря у матеріалопроводі для 1 розмельної системи V=20 м/с. Продукт відноситься до “грубих” продуктів.

10.2. Для пневмоустановок борошномельних та круп*яних заводів коеф. масової концентрації μ=3…6 кг продукту/кг., повітря. Приймаємо попередньо μ=3,5.

10.3. Розраховуємо попередньо кількість повітря:

де ρ_П = 1,2 м³/г—густина повітря.

10.4. Із додатку 6, стор. 336 при швидкості повітряного потоку V=20 м/с та кількості повітря Q=357,14 м³/г визначаємо діяметер матеріалопроводу D= 76 мм.

10.5. Розраховуємо дійсне значення коеф. масової концентрації, тому що при вільно прийнятому значені кількість повітря 357 м³/г. а для стандартного діяметера продуктопроводу D= 76 мм та при V=20 м/с, Q=345 м³/г.

10.6. Розраховуємо втрати тиску у пневмотранспортері (див. розрах. схему).

Н_ПТ = Н_М + Н_ПР. + Н_РОЗГ. + Н_{ТЕР.СУМ.} + Н_М.О. + Н_ПІД. + Н_РОЗВ..

10.6.1. Із додатку 15, стор. 355 (1) для вальцевого верстату втрати тиску у машині Н_М=100 Па;

10.6.2. За умовою, приймальний пристрій типу вбудований у вальцевий верстат. З таблиці 21, стор. 184 при V=20 м/с. втрати тиску у приймальному пристрої Н_ПР.=18 Па;

10.6.3. Втрати тиску на розгон продукту після приймального пристрою розраховуємо за формулою:

де i—втрати тиску на розгон 1т/г продукту (визначаємо з додатку на стор. 336; при V=20 м/с, D=76 мм.,

i=1130 Па/(т/г).

10.6.4. Втрати тиску на тертя при транспортуванні аеросуміши розраховують за формулою:

де R=80,6 Па/м—втрата тиску на тертя на 1 м довжини матеріалопроводу при пересуванні чистого повітря (додаток 6, стор. 336 (1) для розмельного відділення)

К=0,159—коеф. опору продукту (додаток 6, стор. 336.)

10.6.5. Втрати тиску у місцевих опорах (на схемі місцевим опором є відвод) розраховують за формулою:

де Н_ВІДВ.Ч.=220 Па—втрати тиску у відводі при пересуванні чистого повітря (табл. 28, стор. 222)

К_ВІДВ.=0,535—коеф. відводу (стор. 336)

10.6.6. Втрати тиску на під*йом продукту по вертикалі розраховують за формулою:

h=L+R=20+1,5=21,5 м—геометрична висота підйому.

10.6.7. Із табл.22. стор. 185 в залежності від об*єму повітря Q=345 м³/г вибираємо розвантажувач ЦР----225. Площа вхідного перерізу розвантажувача ЦР—225 має розмір F=0,0059м² (стор. 185, табл.22). Тоді вхідна швидкість повітря буде мати розмір V_ВХ= 345/ (3600 х 0.0059)= 16,24 м/с.Коеф. опору для розвантажувача ξ = 4,5(стор.188). Втрати тиску розраховуємо за формулою:

10.6.8. Втрати тиску у пневмотранспортері:

Н_ПТ.= 100 + 18 + 1695 + 2539.83 + 646,074 + 916,21 +712,34= 6627,46 Па.

Дата добавления: 2015-11-14