Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки: проблеми впровадження в Україні.

Податок на нерухоме майно є основою майнового оподаткування в переважній більшості європейських країн. В Україні цей податок був передбачений ще в першій редакції Закону України «Про систему оподаткування», проте до прийняття ПКУ так і не було розроблено механізму його адміністрування, тому в Україні він досі не був введений. ПКУ розроблено механізм нарахування та сплати податку на нерухоме майно, але вступить він в дію лише з 1 липня 2012 року.

Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, запроваджено для забезпечення місцевих органів влади стабільними джерелами фінансування, а також з метою детінізації майнових відносин, розвитку інституту приватної власності, зменшенню неконтрольованого зростання цін на житло.

Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, набрав

чинності в Україні з 1 січня 2012 р. Однак до того часу слід було виконати чимало

роботи. Передусім слід створити Єдину державну систему реєстру нерухомості,

яка б містила виключно повну інформацію про усю нерухомість в країні,

оскільки на сьогодні ми маємо розпорошену інформацію, що акумулюється

різними суб’єктами та групується в локальні геоінформаційні бази даних (за окремими параметрами).

Одним з найбільш складних питань побудови податку на нерухомість є проблема оцінки вартості майна, що ввійде до складу об'єктів обкладання. Оцінка нерухомості на основі ринкових цін припускає приведення цінових характеристик нерухомості до об'єктивних величин, тому що ні балансова, ні інвентаризаційна вартість майна не дають реального уявлення про справжню ціну об'єкта. А також потрібно розробити систему кадастру нерухомості.

Існує певна проблема в тому, що при оподаткуванні нерухомості, яка належить юридичним особам, виникає ситуація, коли значна частка цього майна може бути вже значно зношеною і за балансовою вартістю не представлятиме фіскального інтересу з метою оподаткування. В Україні це питання ще й досі не врегульоване на законодавчому рівні. Однією з головних проблем є те, що в Україні це питання ще й досі не врегульоване на законодавчому рівні.

ЩЕ проблемні питання полягають в тому, що По-перше, ціни на нерухоме майно у різних регіонах України суттєво відрізняються та в більшості випадків завищені, що продиктовано спекулятивними операціями на ринку нерухомості. По-друге, проблемним є механізм проведення індексації цін на нерухоме майно з метою встановлення регіональних поправок, оскільки вартість нерухомості може коливатися упродовж року. По-третє, впровадження системи ринкової оцінки нерухомості буде залежати від впливу «людського фактора», що призведе до корупції та зловживань з боку чиновників.

Ставки даного податку: Мешканці квартир загальною площею до 240 квадратних метрів і будинків до 500 квадратних метрів повинні сплачувати 1 % розміру мінімальної зарплати за один квадратний метр площі. Ті, хто живе у квартирах і будинках з більшою за вказану площу – 2,7 % розміру мінімальної зарплати. Звільнені від оподаткування мешканці квартир площею до 120 квадратних метрів і будинків – до 250 квадратних метрів. Позитивними наслідками податку на нерухомість є регулярне джерело поповнення бюджету та полегшення адміністрування податку. Недоліком введення даного податку є можливість зловживання з метою ухилення від сплати податку. У зв’язку із введенням податку, спостерігатиметься тенденція перепису житла на ветеранів, інвалідів, тобто нечесним шляхом деякі громадяни зможуть ухилятися від сплати податків.

Дата добавления: 2015-11-14