Ознайомлення із сучасними інформаційними технологіями, які використовуються в митній службі України.

В сучасних умовах для ефективної роботи державних інституцій загалом та митних структур зокрема, необхідно мати потужну інформаційну підтримку у вигляді якісно побудованої системи інформаційно-аналітичного забезпечення. Цього можна досягнути створенням адекватної по своїх функціональних ознаках системи інформаційних модулів, тобто новий етап розвитку митних систем немислимий без адекватного розвитку мережевого інформаційного забезпечення. Електронному бізнесу, торгівлі і електронним зовнішньоекономічним документам повинна відповідати інформаційно-комп'ютерна митна служба. Впровадження автоматизованих інформаційних систем, які забезпечують підтримку процесів обробки митних документів, на практиці дозволяє стандартизувати більшість функцій, тим самим знижуючи можливість посадових осіб митниць суб'єктивно приймати рішення, і перевіряти їх в режимі реального часу вищестоящою митною адміністрацією. Вдосконалення митної системи на базі інформаційних митних технологій сприяє формуванню таких відносно нових для митниці напрямів, як інформаційно-електронна митниця та міжнародний інформаційний обмін.

Роль інформаційних технологій в митній справі відображена в Міжнародній конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур (Кіотська конвенція, 1999 рік), яка: передбачає максимальне практичне використання інформаційних технологій; розглядає інформаційні технології як один з принципів митного оформлення, реалізація якого сприятимете спрощенню та гармонізації митних процедур; установлює стандартне правило використання інформаційних технологій і засобів електронних комунікацій для удосконалення митного контролю.

З розширенням зовнішньоекономічних відносин України та подальшим збільшенням обсягів зовнішньоекономічних операцій різко зріс потік та масштаби митної інформації. Тому зростала роль системи автоматизації митного оформлення, контролю за ввезення автотранспортних засобів на територію України, доставкою в митниці призначення підакцизних товарів тощо. Надійне функціонування такої системи опирається на транспортну мережу супутникового зв'язку, що дозволяє прикордонній митниці в реальному режимі часу, перевіряти всі зазначенні в декларації реквізити.

На сьогодні головною метою інформатизації Державної митної служби України є створення інформаційної інфраструктури на основі сучасних інформаційних технологій, програмних, технічних засобів та високошвидкісних наземних каналів зв'язку з урахуванням світових досягнень у цій сфері, спроможної забезпечувати інформаційну підтримку основних напрямів діяльності митної служби України, сприяти вирішенню комплексу найважливіших поточних і перспективних завдань, що вирішують митні органи. Одним із пріоритетних напрямків інформатизації митної справи є не тільки ведення митної статистики, а й формування аналітичних матеріалів з питань зовнішньоекономічної діяльності України та надання на її базі відповідних пропозицій Уряду країни з метою вжиття належних заходів тарифного та нетарифного регулювання. Для виконання цієї відповідальної роботи в системі митних органів України сформовано аналітичні підрозділи як на центральному, так і на регіональних рівнях.

Враховуючи нагальні потреби сучасного рівня розвитку світової торгівлі та необхідність приведення процедур митного контролю у відповідність до нього, Державна митна служба України повинна активізувати систему автоматизації процедур митного контролю та митного оформлення, запровадити сучасні системи зв'язку та електронних комунікацій. Результатом цього повинна бути дієва система «електронної митниці». Ця нова інформаційна технологія повинна бути домінантою ефективного механізму реалізації митної справи.

Застосування інформаційних технологій в митній службі України, створення інформаційного середовища розпочалося в 1992 році та по етапам провадження поділяється на чотири етапи. Спочатку це було формування бази даних електронних копій вантажних митних декларацій з паперових примирників та подальшою обробкою і наданням керівництву держави статистичних даних зовнішньоекономічної діяльності.

Протягом 1994-2005 років відбувалося застосування новітніх інформаційних технологій, вдосконалення вже існуючих побудованих автоматизованих систем та розвиток власних інформаційних ресурсів. В результаті створено центральну базу даних електронних копій вантажних митних декларацій, автоматизовано процеси контролю доставки вантажів та митного оформлення, формування електронних копій вантажних митних декларацій здійснюється суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності, впроваджено відомчу електронну пошту і транспортну мережу супутникового зв’язку, розпочато побудову відомчої телекомунікаційної мережі та комплексної системи захисту інформації.

ІV етап включає створення сучасних механізмів, які реалізують інформаційні технології митного оформлення та контролю за митною діяльністю. Фактично створення та організація електронного інформаційного середовища в митній службі можливо представити як перехід від інформаційного сховища до інформаційно-довідкової системи, яка, в свою чергу, потребує перетворення в автоматизовану виконавчо-контрольну.

Архітектура клієнт-сервер

З появою перших спеціалізованих серверів баз даних з'явилася можливість іншої реалізації моделі доступу до віддаленої бази даних. У цьому випадку ядро СУБД функціонує на сервері, протокол обміну забезпечується за допомогою мови SQL. Такий підхід у порівнянні з файловим сервером веде до зменшення завантаження мережі й уніфікації інтерфейсу "клієнт-сервер". Однак, мережевий трафік залишається досить високим, крім того, по колишньому неможливо задовільний адміністрування додатків, оскільки в одній програмі поєднуються різні функції.

Пізніше була розроблена концепція активного сервера, який використовував механізм збережених процедур. Це дозволило частину прикладного компонента перенести на сервер (модель розподіленого додатка). Процедури зберігаються в словнику бази даних, розділяються між декількома клієнтами й виконуються на тому ж комп'ютері, що і SQL-сервер. Переваги такого підходу: можливо централізоване адміністрування прикладних функцій, значно знижується мережеве навантаження (тому що передаються не SQL-запити, а виклики збережених процедур)..

На практиці зараз звичайно використовуються змішаний підхід:

- найпростіші прикладні функції виконуються збереженими процедурами на сервері

- більш складні реалізуються на клієнті безпосередньо в прикладній програмі

Зараз ряд постачальників комерційних СУБД оголосило про плани реалізації механізмів виконання збережених процедур з використанням мови Java. Це відповідає концепції "тонкого клієнта", функцією якого залишається тільки відображення даних (модель віддаленого подання даних). Також це робить програмні додатки кросплатформеними, що додає системі універсальності і робить її більш гнучкою, а також виключає необхідність користування одними операційними системами (можливо побудувати гетерогенну мережу).

Останнім часом також спостерігається тенденція до все більшого використання моделі розподіленого додатка. Характерною рисою таких додатків є логічне розділення додатка на дві і більше частин, кожна з яких може виконуватися на окремому комп'ютері. Виділені частини додатка взаємодіють один з одним, обмінюючись повідомленнями в заздалегідь погодженому форматі. У цьому випадку дворівнева архітектура клієнт-сервер стає трьохрівневою, а до деяких випадках, вона може включати й більше ланок, в залежності від складності задачі частини програмного комплексу можливо рознести на декілька машин, що обмінюються інформацією через локальну обчислювану мережу, або через сервер бази даних.

Рис. 2 Зображення взаємодій “клієнт-сервер”

В Східній митниці існує Інформаційно-довідковий сервер (рис.3). Він виконує різноманітні функції:

· Виконує функції поштового серверу

· Виконує функції файлового серверу

· Надає довідкову інформацію;

· Містить статистичну інформацію по митниці та митним постам що підпорядковуються митниці;

· Надає інформацію працівникам митниці про суб’єктів ЗЕД;

· Містить нормативні документи та інші.

Дата добавления: 2015-11-14