Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Оцінка захисних споруд за життєзабезпеченням.

Читайте также:
  1. Аналіз умов і оцінка потенціалу зовнішнього ринку
  2. В комплексному технологічному процесі зведення монолітних конструкцій і споруд основним простим процесомє бетонування.
  3. Визнання, класифікація та оцінка основних засобів
  4. Визначення показників надійності візуальних аеронавігаційних засобів забезпечення польотів на вертолітному майданчику та оцінка їх впливу на рівень безпеки польотів
  5. ГІГІЄНІЧНА ОЦІНКА ЯКОСТI ПОВIТРЯ ТА ЕФЕКТИВНОСТI ВЕНТИЛЯЦIЇ
  6. Грошова оцінка землі.
  7. Економічна оцінка природно-ресурсного і виробничого потенціалу

До систем життєзабезпечення належить:

- повітропостачання;

- водопостачання;

- теплопостачання;

- каналізація;

- електропостачання та зв'язок.

Під час оцінки сховищ за системами життєзабезпечення визначається можливість систем забезпечувати безперервне людей у сховищах не менше двох діб.

7.1. Система повітропостачання.

7.1.1. Визначаємо кліматичну зону, яка, в свою чергу, визначає середньою температурою зовнішнього повітря найбільш теплого місяця і норми подачі повітря на одного чоловіка в годину в режимі І і ІІ.

Норми зовнішнього повітря, що подається в захисну споруду за 1 годину в «Режимі-1»:

- W1 = 8 м2/г. (для І кліматичної зони, температура повітря до 20°С);

- W1 = 10м2/г. (для ІІ кліматичної зони, температура повітря до 20-25°С);

- W1 = 11 м2/г. (для ІІІ кліматичної зони, температура повітря до 25-30°С);

- W1 = 13 м2/г. (для ІV кліматичної зони, температура повітря більше 30°С).

7.1.2. Визначаємо загальну кількість повітря, що подається за годину в

«Режимі І» за формулою:

м3/г,

де, КФВКІ – кількість фільтровентиляційного обладнання ФВК-1;

QФВКІ – продуктивність фільтровентиляційного обладнання ФВК-1 в «Режимі-І» - 1200 м3/год;

КЕРВ – кількість електроручних вентиляторів ЕВР-72-2;

QЕРВ – продуктивність електроручного вентилятора ЕРВ-72-2 в «Режимі-І» - 900м3/год.

7.1.3. Визначаємо чисельність людей, яких можна забезпечити повітрям в «Режимі-І»:

осіб,

де, WOI – кількість повітря, яке подається за одну годину в «Режимі І»;

W1 – норма зовнішнього повітря, для ІІ кліматичної зони – 10 м3/ч на одну людину.

7.1.4. Визначаємо кількість повітря, що подається за одну годину в «Режимі-ІІ» за формулою:

м3/ч,

де, КФВКІ – кількість фільтровентиляційного обладнання ФВК-1;

QФВКІ – продуктивність фільтровентиляційного обладнання ФВК-1 в «Режимі-ІІ» - 300 м3/год.

Електроручний вентилятор ЕРВ-72-2 в «Режимі-ІІ» не працює.

7.1.5. Визначаємо необхідну кількість повітря, в «Режимі-ІІ» за формулою:

м3

де, Nзах – число людей у сховищі;

W2 – норма повітря, розрахована на людину в «Режимі-ІІ» (фільтровентиляції – 2м3/год, для І та ІІ кліматичних зон; і 10 м3год для ІІІ та ІV кліматичних зон);

NПУ – розрахунок пункту управління,осіб;

W2 ПУ – норма для тих, хто працює на ПУ – 5м3/год.

7.1.6. Визначаємо, яку кількість людей можуть забезпечити в «Режимі-ІІ».

осіб.

 

7.1.7. Визначаємо коефіцієнт повітропостачання в режимі І і ІІ.

В режимі І:

де, NОІ – мінімальне число людей, забезпечених повітрям в «Режимі-І»

В режимі ІІ:

де, NОІІ – мінімальне число людей, забезпечених повітрям в «Режимі-ІІ»

 

Висновок:

Кповіт. пост. ˂ 1, кількість фільтровентиляційних комплектів недостатня для забезпечення чистим повітрям згідно з нормами, я у режимі І, так і у режимі ІІ. Необхідно вжити заходів для збільшення кількості фільтровентиляційних комплектів

Система повітропостачання може забезпечити в «Режимі-І»350осіб і в «Режимі-ІІ» 300осіб.

7.2. Система водопостачання.

7.2.1. Визначаємо можливості системи водопостачання.

З вихідних даних маємо аварійний запас води – 4000л, отже, можливість системи водопостачання WО = 4000л.

7.2.2. Визначаємо кількість людей, яких забезпечує система водопостачання:

осіб,

де, Т- тривалість укриття = 3 доби;

N1 – норма споживання на одну людину в аварійному режимі – 3л;

N2 – для санітарно-гігієнічних потреб – 2л;

WO – можливість системи водопостачання.

7.2.3. Визначаємо коефіцієнт водопостачання:

.

Висновок:

1. Система водопостачання може забезпечити 53% робітників і службовців.

2. Необхідно додати аварійний запас води у кількості 2650 літрів.

 

7.3. Система електропостачання.

Електропостачання сховища від мережі промислового об’єкта аварійне постачання акумуляторна батарея.

Висновок:

1. Система електропостачання в аварійному режимі забезпечує тільки освітлення сховища.

2. Робота системи повітропостачання в аварійному режимі забезпечується ЕРВ-72-2 вручну.

На основі проведених оцінок систем життєзабезпечення визначається загальна оцінка за мінімальним показником однією із систем.

7.4.Визначаємо показник, що характеризує інженерний захист об’єкта по життєзабезпеченню (коефіцієнт життєзабезпечення).

Найменша кількість захищених визначається водопостачання (Nж.з. = 300 осіб), виходячи з цього, коефіцієнт, який характеризує життєзабезпечення, дорівнює:

 

.

Висновок:

1. Система життєзабезпечення може забезпечити життєдіяльність до 53% робітників протягом 3 діб.

2. Система водо забезпечення знижує життєдіяльність 53% за якою йде система повітропостачання – 88%.

 


Дата добавления: 2015-11-14; просмотров: 41 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Оцінка інженерного захисту робітників та службовців промислового об’єкта.| Оцінка сховища за своєчасним укриттям людей.

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.007 сек.)