Основні положення нормативно-правових документів України з питань забезпечення техногенної безпеки і сталості функціонування об’єктів господарювання

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

Національний аерокосмічний університет ім. М.Є. Жуковського

“Харківський авіаційний інститут”

ЗАТВЕРДЖУЮ

Завідуючий кафедрою 106

д.т.н., проф. В.М. Кобрін

ЛЕКЦІЯ

з нормативної дисципліни «Цивільний захист»

Тема 3.2.1. «Забезпечення заходів і дій в межах Єдиної державної системи цивільного захисту»

Час: 90 хвилин

Місце: аудиторія

Навчальна та виховна мета:

Надати знання з питань забезпечення техногенної безпеки і сталості функціонування об’єктів господарювання.

Виховувати у студентів якості свідомого та обов’язкового виконання вимог Законів України та інших нормативно-правових документів з питань цивільного захисту.

Навчальні питання та розподіл часу:

Вступ 5 хв

1. Основні положення нормативно-правових докумнтів України з питань забезпечення техногенної безпеки і сталості функціонування об’єктів господарювання 10 хв

2. Організація досліджень сталості функціонування об’єктів економіки у надзвичайних ситуацій 25 хв

3. Дослідження межі фізичної стійкості елементів промислового об’єкта до впливу уражальних чинників ймовірних надзвичайних ситуацій 45 хв

Висновок та відповіді на запитання студентів 5 хв

Наочно-навчальні посібники:

Комплект плакатів до теми 3.2.1.

Навчальна література:

Дослідження сталості функціонування промислових об’єктів в умовах надзвичайних ситуацій / В.М. Кобрін, В.Л. Клеєвська, Л.Б. Яковлев. – Навч. посібник до лабораторного практикуму. – Харків: Нац.аерокосм. ун-т «Харк. авіац. ін-т» - 2004. – 51 с.

ВСТУП

Тема, що розглядається, є складовою нормативної дисципліни «Цивільний захист» і передбачена для надання студентам знань основних положень нормативно-правових документів Украіни з питань забезпечення техногенної безпеки і сталості функціонування об’єктів господарювання.

/Розповідь/

Основні положення нормативно-правових документів України з питань забезпечення техногенної безпеки і сталості функціонування об’єктів господарювання

Згідно з положеннями ДСТУ 2156-93 (Безпечність промислових підприємств. Терміни та визначення) «небезпека - це сукупність факторів, пов’язаних з експлуатацією підприємства, що діє постійно або виникає внаслідок певної ініціюючої події чи певного збігу обставин, що чинять (здатні чинити) негативний вплив на реципієнтів».

«Кожне підприємство в усіх режимах його функціонування тіею чи іншою мірою впливає на здоров’я та тривалість життя персоналу, населення регіону, а також на стан навколишнього середовища. При цьому як реципієнти виступають:люди; флора і фауна; атмосфера, гідросфера і літосфера; урбанізовані та сільськогосподарські території; об’єкти рекреації; території, що охороняються особливо, тобто національні парки, заповідники, пам’ятки історії та культури тощо». / ДСТУ 3273-95. Безпечність промислових підприємств. Загальні положення та вимоги/.

«Потенційно небезпечний об’єкт – це будь-яке джерело потенційної шкоди життєво важливим інтересам людини» /ДСТУ 2156-93/.

«Потенційно небезпечне підприємство – це промислове підприємство, що використовує у своїй діяльності або має на своїй території потенційно небезпечні об’єкти» /ДСТУ 2156-93/.

«Ризик промислового підприємства – це ймовірноість реалізації потенційної небезпеки, що ініціюється промисловим підприємством та (або) негативним впливом цієї реалізації» /ДСТУ 2156-93/

«Безпека населення (матеріальних об’єктів, навколишнього середовища) – це відсутність недопустимого риизку, пов’язаного з можливістю завдання будь-якої шкоди» /ДСТУ 2156-93/.

«Безпечність промислового підприємства - це властивість підприємства (об’єкта) за нормальної експлуатації та у разі аварії обмежувати вплив джерел небезпеки на персонал, населення та навколишнє середовище встановленими межами» /ДСТУ 2156-93/.

Згідно з полоденнями Закону України «Про правові засади цивільного захисту» техногенна (природна) безпека – це стан захищенності населення, території, об’єктів від негативних наслідків надзвичайних ситуацій техногенного (природного) характеру.

«Надзвичайна ситуація (НС) – це порушення нормальних умов життєдіяльності людей на об’єкті або території, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом або іншими чинниками, які призвели (можуть призвести) до ураження чи загибелі людей, тварин і рослин, значних матеріальних збитків і (або) завдати шкоди довкіллю» /ДСТУ 3891-99. Безпека у надзвичайних ситуаціях. Терміни та визначення основних понять/.

Отже, техногенна безпека – це такий стан промислового підприємства (виробничого та (або) транспортного процесу, технічної системи, технічного пристрою, промислового виробу та ін), при якому негативні наслідки аварії техногенного походження (або тіеї, що ініційована впливом уражальних чинників надзвичайних ситуацій природного, соціально-політичного або воєнного характеру) не підпадають під визначення НС державного, регіонального, місцевого або об’єктового рівня, а ризик виникнення такої аварії не перевищує величини прийнятного ризику.

«Сталість функціонування промислового об’єкта – це його здатність виробляти продукцію у запланованому обсязі та номенклатурі навіть в умовах НС, а у разі виникнення слабких зруйнувань та інших видів пошкоджень – поновлювати виробництво у найкоротший термін» (ГОСТ 22.0.002-84).

Сталість функціонування промислового об'єкта в надзвичайних ситуаціях визначається сталістю роботи кожного з основних (визначаль­них) елементів цього об'єкта. Якщо хоча б у одного із зазначених елементів не забезпечується сталість роботи, то неможливо забезпечити стале функціонування всього виробничого комплексу.

У свою чергу, сталість роботи в надзвичайних ситуаціях конкретно­го елемента об'єкта визначається його фізичною стійкістю до впливу кожного з уражальних чинників, вірогідних для зазначеного об'єкта над­звичайних ситуацій. Тому для кожного з основних елементів промисло­вого об'єкта розрізняють: його фізичну стійкість до дії повітряної ударної хвилі (до впливу землетрусу, вітру тощо); його фізичну стійкість до дії теплового випромінювання вибухів і (або) пожеж; його фізичну стійкість до дії проникаючої радіації та радіоактивного зараження ядерного вибу­ху і (або) до дії радіоактивного забруднення внаслідок аварії на ядерно-енергетичному об'єкті; його фізичну стійкість до дії хімічного зараження БОР і (або) до дії хімічного забруднення НХР та ін.

Фізична стійкість конкретного елемента об'єкта до впливу кон­кретного уражального чинника визначається: надійністю захисту вироб­ничого персоналу цього елемента; опороздатністю будівлі, захисних споруд, технологічного обладнання, комунально-енергетичних і технологічних мереж та інших складових частин цього елемента до дії зазначеного уражального чинника.

Кількісною оцінкою фізичної стійкості конкретного елемента до впливу конкретного уражального чинника є його межа фізичної стійкості. Так, наприклад, межею фізичної стійкості конкретного елемента об'єкта до впливу повітряної ударної хвилі є таке найбільше із значень величини надлишкового тиску у фронті повітряної ударної хвилі (що діє в районі розташування зазначеного елемента) ΔР_ф.LIM, під впливом якого: осо­би виробничого персоналу цього елемента зовсім не одержують уражень; будівлі, захисні споруди, технологічне обладнання, комуналь­но-енергетичні та технологічні мережі, інші складові частини цього елемента одержують слабкі зруйнування (пошкодження).

Межею фізичної стійкості конкретного об'єкта до впливу тепло­вого випромінювання вибухів і (або) пожеж є таке найбільше із значень величини світлового імпульсу вибуху І_{св.виб.LIM} і (або) найбільше із зна­чень величини густини потоку теплового випромінювання пожежі I_{тепл.пож.LIM} (що діють у місці розташування зазначеного елемента), під впливом якого: особи виробничого персоналу цього елемента зовсім не одержують уражень; будівлі, захисні споруди, технологічне облад­нання, комунально-енергетичні мережі, технологічні мережі, інші складові частини зазначеного елемента не спалахують (при цьому захисні споруди цього елемента забезпечують надійний захист його виробничого персоналу також і від впливу вторинних уражальних чинників пожеж, що можуть виникнути на території об'єкта: теплового випромінювання, задимлення території, виділення НХР).

Межею фізичної стійкості конкретного елемента об'єкта до впливу проникної радіації та радіоактивного зараження ядерного вибуху є таке найбільше із значень величини потужності дози радіоактивного зара­ження на першу годину після ядерного вибуху P_{1РАД.ЗАР.LIM}. (що діє на відкритій місцевості у районі розташування цього елемента), під впливом якого будівлі, захисні споруди, технологічне обладнання, комунально-енергетичні та технологічні мережі, інші складові частини зазначеного елемента ще не одержують иезворотних радіаційних пошкоджень, а особи виробничого персоналу цього елемента одержують сумарну по­глинуту однократну дозу опромінювання (від впливу проникної радіації та радіоактивного зараження) Д_LIM, величина якої не перевищує значення величини встановленої дози опромінювання Двст.

Межею фізичної стійкості конкретного елемента об'єкта до впливу радіоактивного забруднення внаслідок аварії на ядерно-енергетичному об'єкті є таке найбільше із значень величини потужності дози радіоактивного забруднення на першу годину після аварії P_{1РАД.ЗАР.LIM} (що діє на відкритій місцевості у районі розташування цього елемента), під впливом якого будівлі, захисні споруди, технологічне обладнання, кому­нально-енергетичні та технологічні мережі, інші складові частини зазна­ченого елемента ще не одержують незворотних радіаційних пошкод­жень, а особи виробничого персоналу цього елемента одержують по­глинуту однократну дозу опромінювання Д_ПОГЛ.LIM, величина якої не перевищує величини встановленої дози опромінювання Двст.

Межею фізичної стійкості конкретного елемента об'єкта до дії хімічного зараження БОР і (або) хімічного забруднення НХР є таке найбільше із значень величини концентрації БОР (або НХР) в атмосферному повітрі (що діє у районі розташування зазначеного елемен­та) К_БОР.LIM (або К_НХР.LIM під впливом якого особи виробничого персоналу цього елемента не одержують уражень; будівлі, захисні споруди, технологічне обладнання, комунально-енергетичні та технологічні мережі, інші складові частини зазначеного елемента ще не одержу­ють незворотних хімічних пошкоджень.

Дата добавления: 2015-11-14