Читайте также: |
|
Клас
· Підготовчі вправи по диктанту:
– спів окремих ступенів, мотивів, фраз по ступеневій «драбинці»;
– запам’ятовування невеликих фраз та відтворення їх ритмоскладами або з текстом;
– письмові вправи для розвитку навичок запису нотного тексту.
· Мелодичні диктанти:
– усні (2-4 такти) – на окремі інтонаційні звороти з рухом по звуках тонічного тризвуку, поступовим рухом, обспівуванням стійких звуків (спів з назвою звуків чи на нейтральні склади, з тактуванням або без нього вслід за програванням);
– письмові (під керівництвом викладача) – запис з попереднім аналізом мелодій, що були вивчені раніше або проспівані з назвою звуків з використанням , , у розмірі 2/4 та у розмірі 3/4 при повторності або незначному варіюванні фраз в мажорних тональностях з 1-2 ключовими знаками; обсяг – 4 такти.
· Запис знайомих мелодій, що були вже раніше вивчені (на основі матеріалу збірок українських народних пісень М. Лисенка, Я. Степового, К. Стеценка, М. Веріківського та інших) – для розвинутих груп.
Клас
· Продовження роботи над розвитком музичної пам’яті та внутрішнього слуху з використанням підготовчих вправ:
– самодиктант – запис мелодії, що була вивчена напам’ять вдома;
– підбір нескладних знайомих мелодій на інструменті, їх транспонування.
· Мелодичні диктанти – усні, письмові; обсяг – 4 такти з попереднім аналізом побудови мелодії:
– тональності – мажорні, мінорні з 1-2 ключовими знаками;
– запис мелодії повторної або єдиної будови з незначним варіюванням фраз, з секвенціями у розмірах 2/4, 3/4;
– ладові звороти – поступовий рух, рух по звуках тризвуку, обспівування стійких та нестійких звуків, секундові та терцові секвенції, стрибки на ч.4, ч.5, ч.8;
– гармонічний мінор: VII# як допоміжний звук у зворотах обспівування;
– запис мелодій у розмірі 4/4 з цілою нотою (на розсуд викладача);
– ритмічна група у розмірах 2/4, 3/4, 4/4.
Клас
· Усні диктанти:
– мелодії в обсязі 2-4 тактів (спів з назвою звуків);
– підбір нескладних знайомих мелодій на інструменті, їх транспонування.
· Письмові диктанти:
– запис 4-8-тактових мелодій з попереднім аналізом будови мелодії у розмірах 2/4, 3/4, 4/4;
– запис мелодій повторної будови з варіюванням фраз, з секвенціями або неповторної будови з 4-8 тактів;
– тональності мажорні та мінорні до 2-х ключових знаків;
– затакти , у розмірах, що були вивчені;
– інтонаційна складність – мелодичні звороти з великою та малою секстами (в.6 та м.6) по стійких ступенях, оберненнями тризвуків, секундовими та терцовими секвенціями, стрибками на ч.4, ч.5 з мелодичним заповненням;
– ритмічна група та інші вивчені у розмірах 2/4, 3/4, 4/4;
– сполучення вивчених ритмічних груп та (для розвинутих груп);
– самодиктант;
– транспонування диктантів за наданим інтервалом – для розвинутих груп.
Клас
· Усні диктанти:
– транспонування мелодій (обсяг – 2-4 такти).
· Письмові диктанти:
– запис 4-8-тактових мелодій з попереднім аналізом будови у розмірах 2/4, 3/4, 4/4;
– запис мелодій повторної будови з варіюванням фраз, з секвенціями або неповторної будови з 4-8 тактів;
– тональності мажорні та мінорні – з 2-3 ключовими знаками;
– інтонаційна складність – стрибки на сексту, рух по звуках головних тризвуків, тонічного тризвуку з оберненнями, тритонів, малої септими на V ступені, домінантсептакорду;
– ритмічні групи , та інші вивчені у розмірах 2/4, 3/4, 4/4;
– самодиктант;
– транспонування диктантів у вивчені тональності.
Клас
· Усні диктанти:
– різні форми усних диктантів; спів диктантів з диригуванням; транспонування (обсяг – 4-8 тактів).
· Письмові диктанти:
– запис мелодій з попереднім аналізом та без нього;
– структура – період неповторної будови з 8 тактів;
– тональності – з 2-4 ключовими знаками;
– інтонаційна складність: тритони, співзвуччя зменшених гармоній (зменшена септима, зменшений увідний септакорд);
– ритмічна група у розмірах 2/4, 3/4, 4/4;
– пауза наприкінці фрази, речення – для розвинутих груп;
– самодиктант;
– транспонування диктантів у вивчені тональності.
Клас
· Різноманітні форми усного диктанту (обсяг – 4-8 тактів). Запис знайомих мелодій по пам’яті.
· Письмові диктанти:
– запис мелодій з попереднім аналізом або без нього;
– структура – період неповторної будови з 8 тактів;
– тональності до 4-х ключових знаків;
– ладово-інтонаційна складність: сполучення трьох видів мінору; нескладні стрибки вгору та вниз по звуках інтервалів та вивчених акордів;
– ритмічні складності: ноти з крапкою, шістнадцяті у різних групах у розмірах 2/4, 3/4, 4/4;
– самодиктант;
– транспонування диктантів у вивчені тональності.
VІ. ВИХОВАННЯ ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ
Клас
· Доспівування знайомих та незнайомих мелодій до тоніки.
· Складання мелодій за наданим текстом.
· Виконання найпростішого ритмічного акомпанементу (ритмічне остінато) з використанням інструментів шумового оркестру.
· Вільна імпровізація:
– мелодичні фрази у діалозі (запитання – відповідь) – спів на нейтральний склад або з назвою звуків;
– ритмічні фрази у діалозі (початок – закінчення).
· Колективна ритмічна імпровізація на шумових інструментах.
· Підбір до мелодій (для розвинутих груп):
– другого голосу з використанням косвеного або протилежного руху голосів (в обсязі терції);
– басу з чергуванням I та V ст.
Клас
· Підбір ритмічного акомпанементу до музичних творів, які виконує педагог.
· Використання нової ритмічної групи в ритмічному акомпанементі у розмірах 2/4, 3/4, 4/4 (у вигляді остінато) в жанрах вальсу, маршу чи будь-яких інших.
· Ритмізація та запис ритмічного рисунку текстів (дитячі вірші).
· Створення другої фрази або речення (за допомогою викладача):
– за наданим текстом, ритмом;
– зі стрибками на вивчені інтервали;
– з секвенціями та повторами у розвитку;
– з вивченими ритмічними групами;
– створення мелодичних варіантів фрази.
· Запис складеної мелодії – для розвинутих груп.
· Підбір до мелодій:
– другого голосу (сполучення паралельних терцій з примами, квінтами);
– акомпанементу з чергуванням I та V ст. – для розвинутих груп.
· Колективна музична імпровізація за наданим текстом.
Клас
· Завершення мелодії з назвою звуків.
· Складання мелодій:
– за наданим ритмом у вивчених розмірах та за наданим текстом;
– з різними варіантами до наданої фрази;
– у вивчених ладах (мажор, мінор, паралельно-змінний) та у вивчених розмірах;
– з інтонаціями засвоєних інтервалів, обернень тонічного тризвуку;
– з різними жанровими ознаками – для розвинутих груп.
· Скласти ритмічний акомпанемент до мелодії з використанням остінато з ритмічною групою та іншими вивченими у розмірах 2/4, 3/4, 4/4.
· Підбір до мелодій:
– другого голосу з використанням вивчених інтервалів за допомогою паралельних терцій, секст, сполучення вивчених інтервалів;
– акомпанементу з використанням головних ступенів та тризвуків – для розвинутих груп.
· Скласти варіації: ритмічні, мелодичні, ладові (в обсязі чотирьох тактів) – для розвинутих груп.
· Колективна імпровізація у паралельно-змінному ладі у вигляді музичного діалогу.
Клас
· Ритмічні та мелодичні варіанти другої фрази речення.
· Доскладання пісень за наданим текстом та початком мелодії.
· Створення мелодій у паралельно-змінному ладі (співставлення тональностей).
· Створювання та запис мелодичних фраз або мотивів для секвенцій з використанням стрибків на інтервали зб.4, зм.5, в.6, м.6, м.7; рухом по звуках D7.
· Складання мелодій у різних метрах та ритмах на один і той же текст – для розвинутих груп.
· Підбір до мелодії:
– другого голосу з використанням тритонів та м.7 на V ст.;
– акомпанементу з використанням головних тризвуків (за принципом бас – акорд) – для розвинутих груп.
· Запис створених мелодій – для розвинутих груп.
· Колективна імпровізація пісенних мелодій різних жанрів.
Клас
· Створення:
– ритмічних та мелодичних варіантів другого речення періоду;
– окремих фраз або речень з використанням стрибків на інтервали сексти, септими, тритонів, також руху по звуках тризвуків головних ступенів з оберненнями та D7 у натуральному мажорі та гармонічному мінорі;
– мелодій з використанням секвенцій;
– мелодій (4-8 тактів) у різних жанрах з використанням ритмічних груп (ритмічних формул), характерних для маршу, вальсу, пісні за зразком, що був наданий викладачем – для розвинутих груп.
· Підбір до мелодії:
– другого голосу з використанням характерних інтервалів зб.2 та зм.7 з розв’язанням у гармонічному мінорі;
– другого голосу до відомої народної пісні – для розвинутих груп;
– акомпанементу у паралельно-змінному ладі на прикладі співставлення тональностей – для розвинутих груп.
· Запис створених мелодій – для розвинутих груп.
· Колективна імпровізація мелодій у різних жанрах з використанням їх характерних особливостей.
Клас
· Закріплення навичок, отриманих протягом 1-5 класів.
· Створення та запис власного продовження одноголосної мелодії.
· Створення другої фрази до наданої першої, виконання її голосом або на інструменті.
· Імпровізація мелодій різного характеру та жанру за наданою ритмічною схемою (8 тактів) з використанням інтонацій певних інтервалів, акордів.
· Імпровізація та складання мелодії на задану акордову послідовність – для розвинутих груп.
· Підбір до мелодії:
– другого голосу з використанням вивчених інтервалів зб.2 та зм.7 з розв’язанням у гармонічних ладах;
– другого голосу з паралельним, протилежним, косвеним рухом голосів;
– фактурного акомпанементу в жанрах вальсу, маршу, польки – для розвинутих груп.
· Колективна імпровізація з використанням характерних особливостей запропонованого жанру.
VІI. ТЕОРЕТИЧНІ ЗНАННЯ ТА ПРАКТИЧНІ НАВИЧКИ
Клас
· Звуки: шумові й музичні, високі і низькі, звукоряд.
· Клавіатура фортепіано: назви октав; початкове уявлення про регістри, їх виразні можливості; назви звуків та їх розміщення на клавіатурі.
· Початкові навички нотного письма: нотний запис (головка ноти, штилі, хвости, ребра), правопис штилів, розміщення на нотному стані нот 1, 2 та малої октави (ля і сі), ключі скрипковий та басовий, знаки альтерації (дієз, бемоль).
· Основні елементи нотного письма: нотний стан, ключі, ноти, паузи.
· Правопис штилів у залежності від розташування нот на нотоносці.
· Правила запису мелодії: ключ, ключові знаки, позначення розміру, тактові риски, заключна риска, позначення репризи.
· Напрямок мелодичного руху: повторність звуків, поступовий рух вгору і вниз, плавний, стрибковий, хвилеподібний.
· Метроритм:
– метроритмічна пульсація в музиці, метр, сильні й слабкі долі, порядок їх чергування у розмірах 2/4, 3/4;
– темп – повільний, помірний, швидкий (швидкість метричної пульсації).
– назви основних тривалостей (ціла, половинна, четвертна, восьма), їх утворення, основний поділ, вимір; ритмізація тексту;
– тактовий розмір, такт, тактова риска; затакти (, ) у розмірах 2/4, 3/4;
– метри: 2-дольний (маятниковий рух) і 3-дольний (коловий рух);
– прості розміри 2/4, 3/4 – тактування, групування; крапка біля ноти () у розмірі 3/4;
– паузи (, , ) у розмірах 2/4, 3/4;
– складний розмір 4/4 – для розвинутих груп;
– ритмічні: групи, рисунок, партія, партитура, остінато, канон, вільна імпровізація;
– сольмізація нотних прикладів.
· Лад:
– звуки ладу, їх складове позначення і розташування у висхідному та низхідному напрямках;
– мажор і мінор, порівняння пентахордів та тризвуків (різниця у висоті ІІІ ступеня);
– тон, півтон, побудова мажорного ладу, тетрахорди верхній та нижній;
– ступені ладу, їх позначення римськими цифрами;
– головні ступені ладу тоніка і домінанта (у вигляді І та V ступенів) при створенні супроводу до мелодії – для розвинутих груп (на розсуд викладача);
– стійкість і нестійкість; стійкі як опорні звуки ладу, закінчення мелодій на І, III, V ступенях, тоніка;
– нестійкі ступені, їх спрямованість у стійкі (тяжіння); увідні ступені з розв'язанням у тоніку;
– обспівування тоніки увідними ступенями, обспівування III і V ступенів.
· Тональність:
– поняття тональності, складання назви тональності з назви тоніки і ладу;
– хроматичні знаки – дієз, бемоль;
– ключові знаки, порядок їх появи, запису; кількість ключових знаків у тональностях Ре, Соль, Фа мажор, визначення тональності за ключовими знаками;
– випадкові знаки; різниця між ключовими та випадковими знаками;
– тонічний тризвук у мелодичному і гармонічному звучанні; акорд;
– гама, тетрахорд (спів, гра на прикладі вивчених тональностей);
– однойменні тональності на прикладі пісень;
– гра на інструменті вивчених пісень у засвоєних тональностях;
– транспонування мелодій на тон вгору або вниз у вивчені тональності.
· Загальна характеристика та структура твору:
– фраза – закінчення стійке і нестійке, повторність та неповторність фраз, цезура, речення, секвенція, реприза та ї визначення;
– куплет (заспів, приспів), мелодія та супровід (вступ, закінчення); кульмінація.
· Засоби музичної виразності: динаміка – f, P, регістр; штрихи – legato, non legato, staccato; темп. Визначення характеру музичного твору через аналіз засобів музичної виразності.
· Жанри: пісня, танець, марш.
· Назви простих інтервалів. Загальне уявлення про консонанси та дисонанси, вузькі та широкі інтервали (ознайомлення на слух без визначення назви інтервалів).
Клас
· Лад:
– будова мінорного ладу, порівняння мажору та натурального мінору;
– три види мінору – натуральний, гармонічний та мелодичний;
– запис та гра на інструменті вивчених гам мажору, трьох видів мінору;
– тетрахорди мажору і трьох видів мінору (порівняння);
– тяжіння нестійких ступенів до стійких, розв’язання нестійких ступенів;
– мінорний тонічний тризвук;
– розв'язання увідного тону в натуральному і гармонічному видах мінору (на основі порівняння);
– ступеневі послідовності (в обсязі 3-5-ти ступенів);
– головні ступені ладу: тоніка, субдомінанта, домінанта (T, S, D), головні тризвуки ладу у вигляді автентичного та плагального зворотів на прикладі створення супроводу до мелодії – для розвинутих груп.
· Тональність:
– тональності натурального мажору і мінору трьох видів (до 2-х ключових знаків включно); знак альтерації – бекар;
– поняття квінтове коло тональностей (до 2-х ключових знаків), квінтове коло як один із засобів закріплення інтервалу квінта або тризвуку;
– паралельні тональності до 2-х знаків (співвідношення тонік);
– однойменні тональності (порівняння III, VI, VII ступенів).
· Інтервали:
– поняття про інтервал, визначення назви простих інтервалів (у межах октави);
– мелодична та гармонічна форма викладення інтервалів; консонанси та дисонанси;
– звучання, кількість ступенів, тонів та півтонів, позначення прими, секунди, терції, кварти, квінти, октави;
– поняття про якість інтервалів – чисті, великі і малі;
– побудова вивчених інтервалів крім секст і септим від звука та на ступенях ладу (письмово, усно та на інструменті).
· Акорди:
– мінорний тонічний тризвук (t53) у мелодичному виді та гармонічному звучанні;
– тонічні тризвуки паралельних та однойменних тональностей (порівняння);
– мажорний (В.53) і мінорний (м.53) тризвуки, їх звучання, інтервальний склад і побудова від звука (письмово, усно та на інструменті).
– тоніка, домінанта у вигляді тризвуків Т53, D53 на прикладі створення гармонічного супроводу – для розвинутих груп.
· Метроритм:
– розмір 4/4 – тактування, групування, ритмічні тривалості (, , ), затакти (, ); ціла нота та пауза;
– ритмічна група у розмірах 2/4, 3/4, 4/4;
– варіювання ритму дробленням тривалостей: заміна четверті або двох восьмих – на чотири шістнадцятих, двох четвертей – на ритм – для розвинутих груп.
· Засоби музичної виразності:
– динамічна шкала (f, ff, mf, p, pp, mp, crescendo, diminuendo);
– зміна темпу (прискорення та уповільнення); фермата.
· Загальна характеристика та структура твору:
– речення; фраза, повторність фраз (аа), їх варіювання (аа 1); більш складне варіювання фраз (аабб, аа 1 бб 1 або абаб 1 тощо) – для розвинутих груп;
– закінчення твору першою та другою вольтами;
– жанрові особливості вальсу, маршу (розмір, нота з крапкою).
· Підголоскова поліфонія – для розвинутих груп на розсуд викладача.
З клас
· Лад:
– паралельно-змінний;
– головні ступені ладу: тоніка, субдомінанта, домінанта (Т, S, D).
· Тональність:
– натуральний мажор і мінор (3 види) до 3-х ключових знаків включно;
– квінтове коло тональностей до 3-х ключових знаків (квінтовий принцип зростання кількості ключових знаків та розташування тональностей);
– визначення тональностей за ключовими знаками.
· Інтервали:
– обернення інтервалів (запис та гра);
– інтервал секста в ладу та від звука; визначення секст між стійкими ступенями;
– використання терцій для визначення якості секст;
– мала та велика сексти (м.6 та в.6) як крайні звуки секстакорду й квартсекстакорду;
– збільшена секунда (зб.2) у гармонічному мінорі (загальні відомості);
– вміння знаходити вивчені інтервали у нотному тексті.
· Акорди:
– обернення тонічного тризвуку в мажорі і мінорі та їх назва; визначення знаходження в них основного тону; розміщення чистої кварти (порівняння);
– головні тризвуки ладу (Т53, S53, D53) – для розвинутих груп.
– мажорний та мінорний тризвуки від звука вгору та вниз, назва тонів тризвука.
· Метроритм:
– ритмічна група у розмірах 2/4, 3/4, 4/4;
– варіювання ритму дробленням тривалостей: заміна двох восьмих на групу – для розвинутих груп;
– розмір 3/8 без шістнадцятих (тактувавння, групування, паузи).
· Загальна характеристика та структура твору:
– період повторної та неповторної будови, складові періоду (речення, фраза, мотив);
– прості форми: період, двочастинна та тричастинна форми (реприза);
– жанрові особливості польки (розмір, ритмічна група );
– імітаційна поліфонія – для розвинутих груп на розсуд викладача.
Клас
· Лад (закріплення, поглиблення та систематизація знань й навичок).
· Тональності:
– мажорні і мінорні до 3-х ключових знаків включно;
– квінтове коло тональностей (до 3-х ключових знаків);
– літерне позначення звуків і тональностей.
· Інтервали:
– септими в натуральному мажорі та мінорі;
– використання секунд для визначення якості септим;
– мала септима на V ступені як крайні звуки домінантсептакорду (з розв’язанням);
– тритони: збільшена кварта (зб.4) на IV ступені та зменшена квінта (зм.5) на VII ступені з розв'язанням у натуральному мажорі та гармонічному мінорі;
– поняття енгармонізм інтервалів (на прикладі тритонів).
· Акорди:
– чотири види тризвуків – мажорний, мінорний, збільшений, зменшений;
– головні тризвуки ладу, їх літерне та цифрове позначення й розпізнавання на слух;
– обернення мажорних та мінорних тризвуків як переміщення (від звука);
– зменшений тризвук (зм.53) з розв’язанням на VII ступені мажору та VII# гармонічного минору;
– домінантсептакорд (D7) з розв’язанням у мажорі та гармонічному мінорі;
– головні тризвуки ладу у вигляді повного гармонічного звороту Т53 – S53 – D53 – Т53 з плавним голосоведінням на прикладі створення супроводу до мелодії – для розвинутих груп.
· Метроритм:
– ритмічні групи , у розмірах 2/4, 3/4, 4/4;
– розмір 6/8 з ритмічними групами без шістнадцятих;
– варіювання ритму дробленням тривалостей: заміна четверті на групи , (для розвинутих груп);
– інструментальне та вокальне групування тривалостей.
· Загальна характеристика та структура твору:
– лад, зміна ладу, розмір, ритмічний рисунок та його особливості;
– загально структура: кількість фраз, частин; види простих форм;
– засоби тематичного розвитку (повторність, секвентність, варіантність);
– жанрові особливості мазурки й полонезу (розмір, ритмічні групи , );
– музична форма варіації (загальне ознайомлення).
Клас
· Лад (закріплення, поглиблення та систематизація знань й навичок).
· Тональність:
– мажорні та мінорні тональності до 4-х ключових знаків – практично, до 7-ми ключових знаків – теоретично; дубль дієз, дубль бемоль;
– квінтове коло тональностей (до 4-х ключових знаків);
– відхилення, модуляція, споріднені тональності.
· Інтервали:
– перша пара характерних інтервалів збільшена секунда й зменшена септима (зб.2 й зм.7) з розв’язанням у гармонічному мінорі; енгармонізм зб.2 та зм.7;
– тритони з розв'язанням у натуральному мажорі та гармонічному мінорі.
· Акорди:
– мажорні та мінорні тризвуки з оберненням від звука, їх інтервальний склад;
– тризвуки головних ступенів з оберненнями;
– домінантсептакорд від звука з розв'язанням в мажорі та гармонічному мінорі;
– обернення домінантсептакорду з розв'язанням в мажорі та гармонічному мінорі;
– субдомінантовий і домінантовий тризвуки в мажорі й мінорі з розв'язанням (S53 – Т63, D53 – Т64);
– увідні септакорди малий (м.VII7) та зменшений (зм.VII7) з розв'язанням у тонічний тризвук у натуральному мажорі та гармонічному мінорі.
· Метроритм:
– ритмічна група у розмірах 2/4, 3/4, 4/4;
– тріоль, різні види внутришньотактової синкопи у розмірах 2/4, 3/4, 4/4;
– ритмічні групи з шістнадцятими у розмірах 3/8 та 6/8;
– більш складні поєднання вивчених ритмічних груп.
· Загальна характеристика та структура твору:
– мелодії вокальні та інструментальні, кантиленні та речитативні;
– типові ритмічні рисунки та мелодичні звороти як характерні ознаки різних жанрів (у межах міжпредметних зв’язків з музичною літературою та фахом);
– відхилення, модуляція, споріднені тональності, їх визначення за нотним текстом;
– музична форма рондо (загальне ознайомлення).
Клас
· Лад:
– гармонічний мажор;
– старовинні діатонічні лади, пентатоника (загальне ознайомлення);
– двічі гармонічний мажор, двічі гармонічний мінор, гуцульський лад (ознайомлення);
– штучні лади збільшений, зменшений (загальне ознайомлення).
· Тональність:
– мажорні та мінорні тональності до 4-х ключових знаків включно;
– квінтове коло тональностей до 4-х ключових знаків – практичне засвоєння;
– квінтове коло тональностей до 7-ми ключових знаків – теоретичне засвоєння; дубль дієз, дубль бемоль;
– альтерація, хроматизм, хроматична гама (загальне ознайомлення);
– відхилення, модуляція, споріднені тональності – закріплення, поглиблення та систематизація теоретичних знань й практичних навичок.
· Інтервали:
– інтервали чисті, малі та великі в тональностях мажору та мінору (натуральних) та від звука (вгору та вниз);
– тритони з розв’язанням у натуральному та гармонічному мажорі та мінорі, а також від звука (вгору та вниз);
– характерні інтервали (збільшена секунда та зменшена септима) з розв’язанням у гармонічних ладах, а також від звука (вгору та вниз).
· Акорди:
– мажорний та мінорний тризвуки з оберненнями від звука вгору та вниз;
– види тризвуків (мажорний, мінорний, збільшений, зменшений), їх побудова та визначення від звука;
– тризвуки головних ступенів з оберненнями та для розвинутих груп з розв’язаннями в ладу;
– увідні септакорди 2-х видів з розв’язаннями (2 способи) в натуральних і гармонічних ладах та від звука (вгору та вниз);
– домінантсептакорд та його обернення з розв’язаннями в тональностях мажору і мінору та від звука (вгору та вниз).
· Загальна характеристика та структура твору:
– визначення засобів музичної виразності: розмір, лад, регістр тощо;
– диференціація у межах одного жанру, наприклад: марші – військові, дитячі, казкові, урочисті тощо;
– види каденцій у періоді;
– типові ритмічні рисунки та мелодичні звороти як характерні ознаки різних жанрів (жанри обираються викладачем на власний розсуд);
– відхилення, модуляції; їх розпізнавання у нотному тексті;
– альтерація, хроматизм (загальне ознайомлення);
– органний пункт (загальне ознайомлення).
· Знаки скорочення та спрощення нотного письма (загальне ознайомлення).
· Знаки збільшення тривалості звука (загальне ознайомлення).
[1] З моменту вивчення музичної літератури значна частина роботи з розвитку музичного сприйняття переноситься на ці уроки, коли виконується цілісний аналіз та аналіз елементів музичної мови, при цьому слід використовувати знання, що були отримані на уроках сольфеджіо.
Дата добавления: 2015-11-14; просмотров: 444 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
III. МЕТРОРИТМ | | | ФОТО В ПОЛНЫЙ РОСТ |