III. Метроритм

Мистецького навчального закладу)

ШЕСТИРІЧНЕ НАВЧАННЯ

ОРІЄНТОВНИЙ РОЗПОДІЛ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ ПО КЛАСАХ

ШЕСТИРІЧНЕ НАВЧАННЯ

I. ВОКАЛЬНО – ІНТОНАЦІЙНІ НАВИЧКИ

Клас

· Прищеплення початкових навичок вірного звуковидобування й інтонування.

· Спів:

– пісень-вправ у зручному для дітей діапазоні на нейтральні склади, з назвою звуків (спочатку на 2-3-х сусідніх звуках, потім з поступовим розширен­ням діапазону);

– пентахордів та тонічних тризвуків однойменних тональностей у порівнянні на прикладі пісень-вправ (різниця у висоті Ш ступеня);

– гам тональностей До, Ре, Соль, Фа мажор вгору та вниз, тетрахордів, стійких звуків (з різноманітною послідовністю), увідних з розв'язанням, нестійких з розв'язанням, обспівування стій­ких звуків (по ступеневій «драбинці»);

– мелодичних зворотів у мажорі, наприклад: V–VI–V, III–II–I, V–IV–III, III–IV–V, V–VI–VII–I, I–IІI–V тощо;

– тонічного тризвуку (Т⁵₃) у мажорної тональності з різноманітною послідовністю ступенів; тонічних тризвуків однойменних тональностей як попереднє знайомство з мажорними та мінорними тризвуками;

– секвенцій вгору та вниз, що містять звороти:

- повторність звуків при поступовому русі, наприклад: I–I–II, II–II–III тощо;

- трихорд – I–II–III, II–III–IV або I–II–III–I, II–III–IV–II тощо.

Клас

· Повторення, поглиблення та вдосконалення матеріалу за перший клас.

· Спів:

– мажорних та мінорних гам (3 види мінору) до 2-х ключових знаків;

– гам і тонічних тризвуків однойменних (Ре мажор, ре мінор) і паралельних тональ­ностей у порівнянні; мажору й паралельного мінору на два голоси по тетрахордах;

– стійких ступенів та нестійких ступенів ладу з розв’язанням; поспівок по ступеневій «драбинці», з ручними знаками, за допомогою пальців рук тощо;

– мелодичних зворотів у натуральному мажорі та натуральному і гармонічному мінорі, наприклад: II–V–I, V–VII–I, IV–III–II–V–I, V–VI–VII–І та подібних;

– розв’язання увідного тону в натуральному і гармонічному видах мінору;

– простих інтервалів вгору та вниз (крім секст і септим) на основі стійких ступенів, а також від тоніки (мелодично й гармонічно); на прикладі діатонічних секвенцій;

– терцій на ступенях мажору та мінору, тонічного тризвуку мелодично або гармонічно (з використанням прийому нашарування звуків);

– мажорних і мінорних тризвуків (В.⁵₃, м.⁵₃) від звука;

Клас

· Повторення, поглиблення та вдосконалення матеріалу за попередні класи.

· Спів:

– мажорних та мінорних гам (3 види мінору) до 3-х ключових знаків;

– збільшеної секунди (зб.2) у гармонічному мінорі;

– окремих ступенів, мелодичних зворотів у трьох видах мінору, наприклад: I–V–VI–V–II, V–III–II–VII–I, II–III–VI–V–VII–I тощо, обспівування нестійких звуків;

– секст на ступенях натурального ладу від звука на прикладі діатонічних секвенцій;

– в ладу вивчених інтервалів (крім септим) від стійких ступенів без розв’язання (вгору та вниз), а також на прикладі діатонічних секвенцій;

– інтервалу секста на ступенях натуральних ладів, у діатонічних секвенціях;

– обернень інтервалів і обернень тонічного тризвуку мелодично чи гармонічно;

– мажорних й мінорних тризвуків (В.⁵₃ та м.⁵₃) від звука (вгору та вниз).

· Виховання творчих навичок ансамблевого співу:

– спів інтервалів (крім септим) на два голоси, де один з голосів виконує педагог;

– введення елементів двоголосся у діатонічні інтервальні секвенції;

– створення звучання на три голоси під час співу одного акорду, обернень тонічного тризвуку (за допомогою нашарування звуків).

Клас

· Повторення, поглиблення та вдосконалення матеріалу за попередні класи.

· Спів:

– мажорних і мінорних гам (3 види мінору) в тональностях до 3-х ключових знаків;

– окремих ступенів та мелодичних зворотів у мажорі та гармонічному мінорі зі стрибками вгору та вниз по сту­пенях ладу, наприклад: V–IV–VII–I–III, III–II–VI–V–VII–I, II–VI–V–IV–III, V–VII–II–IV–III, V–VII–II–I; діатонічних секвенцій;

– вивчених інтервалів: від звука, на прикладі діатонічних секвенцій (вголос та про себе, спів ланцюжком); на ступенях натуральних ладів без розв’язання;

– малої септими (м.7) на V ступені в мажорі та гармонічному мінорі з розв’язанням, із заповненням;

– тритонів збільшеної кварти (зб.4) на IV ст. та зменшеної квінти (зм.5) на VII ст. з розв’язанням у мажорі та гармонічному мінорі (мелодично та гармонічно);

– головних тризвуків ладу в натуральному мажорі та гармонічному мінорі;

– від звука тризвуків мажорних, мінорних, збільшених (зб.⁵₃) та зменшених (зм.⁵₃);

– від звука обернень мажорних та мінорних тризвуків як переміщень;

– зменшеного тризвуку (зм.⁵₃) з розв’язанням на VII ст. мажору та VII^# ст. гармонічного минору;

– домінантсептакорду (D₇) з розв’язанням у мажорі та гармонічному мінорі.

Клас

· Повторення, поглиблення та вдосконалення матеріалу за попередні класи.

· Спів:

– мажорних та мінорних гам (3 види мінору) до 4-х ключових знаків;

– окремих ступенів та мело­дичних зворотів зі стрибками вгору та вниз по сту­пенях ладу: VI-VII, IV-VII, V-IV, V-VII-II-IV, VII-IV та подібних в натуральному мажорі й гармонічному мінорі;

– вивчених простих інтервалів від звука та на ступенях натуральних ладів;

– інтервальних послідовностей з 2-3 інтервалів, наприклад: ^в.3/_I – ^зм.5/_VII – ^в.3/_I тощо;

– тритонів з розв’язанням у мажорі та гармонічному мінорі (продовження роботи);

– характерних інтервалів збільшеної секунди (зб.2) на VI ст. та зменшеної септими (зм.7) на VII ст. з розв’язаннями у гармонічному мінорі;

– тризвуків головних ступенів з оберненнями (спів на три голоси – для розвинутих груп); субдомінантового та домінантового тризвуків (S⁵₃ та D⁵₃) з розв’язанням у мажорі та гармонічному мінорі (S⁵₃ – Т⁶₃, D⁵₃ – Т⁶₄);

– від звука обернень мажорного та мінорного тризвуків;

– домінантсептакорду з розв’язанням від звука в однойменних тональностях;

– увідних септакордів малого (м.VII₇) та зменшеного (зм.VII₇) з розв'язанням у тонічний тризвук в натуральному мажорі та гармонічному мінорі;

– акордових послідовностей з 2-3 акордів, наприклад: Т⁵₃ – D⁶₃ – Т⁵₃; Т⁶₃ – S⁵₃ – Т⁶₃.

Клас

· Повторення, поглиблення та вдосконалення матеріалу за попередні класи.

· Спів:

– окремих ступенів та мелодичних зворотів у гармонічних ладах (вгору та вниз), наприклад: II-VI, II-IV-VI, VII-IV, VII-II-IV, VII-VI, VII-II-IV-VI (з різноманітною послідовністю ступенів) та подібних;

– мажорних гам (2 види) та мінорних гам (3 види) до 4-х ключових знаків;

– інтервалів чистих, малих й великих в тональностях мажору та мінору (натуральних), а також від звука (вгору і вниз);

– тритонів з розв’язаннями у натуральних та гармонічних ладах, а також від звука (вгору і вниз);

– інтервальних послідовностей з 3-4 інтервалів на два голоси, наприклад: ^в.3/_I – ^ч.5/_I – ^м.7/_VII – ^ч.5/_I та подібних;

– характерних інтервалів (зб.2 та зм.7) з розв’язаннями в гармонічних ладах, а також від звука (вгору і вниз);

– мажорних і мінорних тризвуків (В.⁵₃, м.⁵₃), їх обернень від звука (вгору та вниз);

– тризвуків головних ступенів ладу з оберненнями;

– домінантсептакорду та його обернень в ладу й від звука (вгору і вниз) з розв’язаннями в мажорі та гармонічному мінорі;

– увідного септакорду (2 види) в ладу та від звука вгору і вниз з розв’язаннями (два способи) в натуральних й гармонічних ладах;

– акордових послідовностей з 3-4 акордів, наприклад: Т⁵₃ – S⁶₃ – VII₇ – Т⁵₃.

ІІ. СОЛЬФЕДЖУВАННЯ ТА СПІВ З ЛИСТА

Клас

· Розучування пісень з метою вірного звуковидобування, дихання та інтонування.

· Спів пісень зі співставленням однойменного мажору та мінору.

· Спів нескладних поспівок чи пісень з текстом, що були вивчені на слух без супроводу та з супроводом, з показом напрямку руху мелодії.

· Сольфеджування (з тактуванням):

– мелодій з ритмічними тривалостями , , у розмірі ²/₄ та з у розмірі ³/₄, що містять затакти (, ) та паузи (, , ) у розмірах ²/₄, ³/₄;

– мелодій у розмірі ⁴/₄ (для розвинутих груп);

– спів по нотах нескладних мелодій, що містять повторність звуків, поступовий рух вгору і вниз, хвилеподібний рух, стрибки до тоніки, поєднання плавності зі стрибком, стрибки по стійких ступенях, обспівування І, ІІІ, V ст. (з назвою звуків).

· Спів з листа найпростіших мелодій з назвою звуків та на нейтральний склад.

· Сольмізація нотних прикладів. Спів вивчених мелодій по нотах або напам’ять.

· Спів нескладних канонів (підготовка до двоголосного співу, де другий голос виконує викладач); нескладних пісень підголоскового складу з переважанням унісонів.

· Транспонування нескладних мелодій у вивчені тональності на тон вгору або вниз.

Клас

· Повторення, поглиблення та вдосконалення матеріалу за перший клас.

· Спів з текстом нескладних пісень, що були вивчені на слух.

· Чергування співу вголос та про себе, почерговий спів фраз (групами чи індивідуально).

· Сольфеджування (з тактуванням):

– мелодій із співставленням мажору і мінору (паралельних, однойменних);

– мелодій з ритмічними тривалостями , , , у розмірі ⁴/₄;

– мелодій з ритмічною групою та іншими вивченими у розмірах ²/₄, ³/₄, ⁴/₄;

– мелодій, що містять мелодичні звороти у вивчених тональностях, а саме: стрибки на нестійкі ступені; рух по звуках тризвуку; рух по звуках вивчених інтервалів (крім секст і септим); рух по звуках тетрахордів натурального, гармонічного або мелодичного мінору; секвенції; вольти;

– мелодій по нотах із одночасним виконанням ритмічного акомпанементу;

– нескладних поспівок на два голоси з педагогом; спів канонів.

· Спів з листа з тактуванням у вивчених тональностях найпростіших мелодій з назвою звуків чи на нейтральний склад.

· Транспонування вивчених мелодій у тональності з одним ключовим знаком (або на се­кунду чи терцію).

Клас

· Повторення, поглиблення та вдосконалення матеріалу за попередні класи.

· Спів більш складних пісень, що були вивчені на слух або по нотах (з назвою звуків чи з текстом). Розвиток навичок підтекстовування мелодій.

· Сольфеджування (з тактуванням):

– мелодій у паралельно-змінному ладі;

– мелодій, що містять секвентний та варіаційний розвиток, рух і стрибки по звуках вивчених інтервалів (крім септим) та обернень тонічного тризвуку;

– мелодій з ритмічною групою та іншими вивченими у розмірах ²/₄, ³/₄, ⁴/₄;

– мелодій з затактами , у розмірах ²/₄, ³/₄, ⁴/₄;

– мелодій у розмірі ³/₈ (без шістнадцятих);

– невеликих пісень на два голоси з паралельним рухом терціями, секстами;

– вправ та пісень на два голоси, у тому числі, простих канонів, найпростіших зразків підголоскової поліфонії.

· Спів з листа мелодій з тактуванням у розмірах ²/₄, ³/₄, ⁴/₄, що містять інтонації вивчених інтервалів, рух по звуках тонічного тризвука та його обернень.

· Транспонування вивчених мелодій у засвоєні тональності.

Клас

· Повторення, поглиблення та вдосконалення матеріалу за попередні класи.

· Сольфеджування (з тактуванням):

– мелодій з ритмічними групами , й іншими вивченими у розмірах ²/₄, ³/₄, ⁴/₄;

– мелодій, що містять стрибки на малу септиму на V ступені, рух по звуках домінантсептакорду й тритонів, інші вивчені інтонаційні звороти;

– музичних прикладів у відповідному характері, темпі, фразуванні, нюансах – для розвинутих груп;

– мелодій у розмірі ⁶/₈ без шістнадцятих з тактуванням (2 способи);

– вивчених мелодій із акомпанементом викладача;

– одного з голосів вивченої народної пісні на два голоси.

· Спів з листа мелодій з тактуванням у розмірах ²/₄, ³/₄, ⁴/₄, що містять рух по звуках голов­них тризвуків, домінантсептакорду, по звуках вивчених інтервалів.

· Транспонування вивчених мелодій у тональності до 3-х ключових знаків.

Клас

· Повторення, поглиблення та вдосконалення матеріалу за попередні класи.

· Сольфеджування (з тактуванням):

– мелодій з ритмічною групою та іншими вивченими у розмірах ²/₄, ³/₄, ⁴/₄;

– мелодій з тріолями, внутришньотактовими синкопами у розмірах ²/₄, ³/₄, ⁴/₄;

– різноманітних за жанром та характером одноголосних народних пісень (з назвою звуків або з текстом), нескладных прикладов пісень на два голоси;

– мелодій у розмірі ⁶/₈ з нескладними ритмічними групами з шістнадцятими.

· Спів з листа мелодій з тактуванням у розмірах ²/₄, ³/₄, ⁴/₄, що містять рух по звуках домінантсептакорду, по звуках інших акордів та інтервалів.

· Транспонування вивчених мелодій у тональності до 4-х ключових знаків.

Клас

· Повторення, поглиблення та вдосконалення матеріалу за попередні класи.

· Сольфеджування (з тактуванням):

– мелодій у вивчених тональностях, що містять стрибки на діатонічні ступені, інтонації характерних інтервалів збільшеної секунди, зменшеної септими й тритонів, домінантсептакорду та його обернень, септакордів VІІ ступеня;

– більш складних двоголосних прикладів.

· Спів з листа мелодій з тактуванням у розмірах ²/₄, ³/₄, ⁴/₄, що містять ладово-інтонаційні складності: сполучення 3-х видів мінору, нескладні стрибки вгору та вниз по звуках акордів; ритмічні складністі: ноти з крапкою, шістнадцяті у різних групах.

· Транспонування вивчених мелодій у тональності до 4-х ключових знаків.

III. МЕТРОРИТМ

Клас

· Формування відчуття пульсації в музиці. Рух під музику.

· Назви основних тривалостей: ціла, половинна, четвертна, восьма; їх утворення, основний поділ, вимір. Назви пауз, їх позначення (, , ), вимір.

· Сильні і слабкі (акцентовані і неакцентовані) долі. Дводольні і тридольні розміри.

· Ритмізація тексту. Повторення ритмічного рисунку ритмоскладами.

· Тактовий розмір, такт, тактова риска.

· Сольмізація нотних прикладів (початкові навички).

· Простий розмір ²/₄, тактування. Паузи у розмірі ²/₄. Ритмічні групи у тактах.

· Простукування ритмічного рисунку мелодії за нотним текстом, ритмічними картками.

· Впізнавання мелодії за ритмічним рисунком.

· Простий розмір ³/₄, , тактування. Паузи у розмірі ³/₄. Ритмічні групи у тактах.

· Затакти (, ) у розмірах ²/₄, ³/₄.

· Темп – повільний, помірний, швидкий (швидкість метричної пульсації).

· Двоголосні ритмічні партитури. Нескладні ритмічні канони. Ритмічне остінато. Вільна ритмічна імпровізація.

· Складний розмір ⁴/₄, тактування, ритмічні групи у тактах – для розвинутих груп.

· Ритмічні диктанти (усно та письмово). Обсяг – 2-4 такти.

Клас

· Повторення, поглиблення та вдосконалення матеріалу за перший клас.

· Складний розмір ⁴/₄ – тактування, ритмічні групи; затакти (, ), ціла нота та пауза.

· Ритмічна група у розмірах ²/₄, ³/₄, ⁴/₄. Закріплення нової ритмічної групи при відтворенні ритмічного остінато та при виконанні ритмічних канонів (2 голоси).

· Ритмічне остінато з вивченими тривалостями й ритмічними групами. Ритмічний канон (2 голоси). Найпростіші ритмічні партитури у супроводі фортепіано чи без нього.

· Варіювання ритму дробленням тривалостей: заміна двох четвертей на ритм у розмірах ²/₄, ³/₄, ⁴/₄ – для розвинутих груп.

· Відтворення ритмічного рисунку мелодій. Виконання ритмічних вправ по нотах.

· Складання ритмічних фраз із наданих ритмічних груп.

· Розміри та ритмічні групи, що типові для різних жанрів (жанри обираються викладачем на власний розсуд з поступовим розширенням їх розмаїття).

· Створення ритмічного акомпанементу до вивченої мелодії або музичного уривку.

· Закріплення навичок тактування при прослуховуванні прикладів з музичних творів у виконанні викладача чи в запису.

· Ритмічні диктанти (усно та письмово). Обсяг – 4 такти.

Клас

· Повторення, поглиблення та вдосконалення матеріалу за попередні класи.

· Ритмічна група у розмірах ²/₄, ³/₄, ⁴/₄.

· Затакти , у розмірах ²/₄, ³/₄, ⁴/₄.

· Розмір ³/₈ без шістнадцятих, групування (, , ), тактування, паузи.

· Виконання ритмічних блоків, що складаються із вивчених тривалостей.

· Відтворення ритмічного остінато, виконання ритмічних партитур, канонів (2-3 голоси), що спрямовані на засвоєння нових ритмічних груп.

· Варіювання ритму дробленням тривалостей: заміна четверті або двох восьмих на чотири шістнадцятих у розмірах ²/₄, ³/₄, ⁴/₄ – для розвинутих груп.

· Інструментальне та вокальне групування тривалостей.

· Групування та розподіл тривалостей по тактах у розмірах ²/₄, ³/_4.

· Розміри та ритмічні групи, що типові для різних жанрів (жанри обираються викладачем на власний розсуд з поступовим розширенням їх розмаїття).

· Сольмізація нотних прикладів, що були вивчені, та незнайомих прикладів як підготовка до читання з листа більш складних мелодій.

· Ритмічні диктанти (усно та письмово). Обсяг – 4 такти.

Клас

· Повторення, поглиблення та вдосконалення матеріалу за попередні класи.

· Ритмічні групи , , їх поєднання з вивченими у розмірах ²/₄, ³/₄, ⁴/₄;

· Різноманітні види затактів.

· Інструментальне та вокальне групування тривалостей.

· Групування та розподіл тривалостей по тактах у розмірах ²/₄, ³/₄, ⁴/_4.

· Варіювання ритму дробленням тривалостей: заміна двох восьмих на ритмічні групи та у розмірах ²/₄, ³/₄, ⁴/₄ – для розвинутих груп.

· Розмірі ⁶/₈ без шістнадцятих, тактування (2 способи), групування, паузи.

· Розміри та ритмічні групи, що типові для різних жанрів (жанри обираються викладачем на власний розсуд з поступовим розширенням їх розмаїття).

· Ритмічні канони, остінато, акомпанемент, що спрямовані на засвоєння нових ритмічних груп.

· Ритмічне двоголосся, що виконується групами, парами чи обома руками одним учнем (з одночасним виконанням метру та ритму).

· Сольмізація нотних прикладів, що були вивчені, та незнайомих прикладів.

· Шістнадцята пауза (загальне ознайомлення).

· Ритмічні диктанти (усно та письмово). Обсяг – 4-8 тактів.

Клас

· Повторення, поглиблення та вдосконалення матеріалу за попередні класи.

· Ритмічна група , її поєднання з пунктирним ритмом у розмірах ²/₄, ³/₄, ⁴/₄.

· Тріоль, різні види внутришньотактової синкопи у розмірах ²/₄, ³/₄, ⁴/₄.

· Більш складні поєднання вивчених ритмічних груп.

· Ритмічні групи з шістнадцятими у розмірах ³/₈ та ⁶/₈.

· Варіювання ритму дробленням тривалостей: заміна двох восьмих на ритмічну групу у розмірах ²/₄, ³/₄, ⁴/₄ – для розвинутих груп.

· Ритмічні двоголосні вправи індивідуально (обома руками одним учнем).

· Розміри та ритмічні групи, що типові для різних жанрів (жанри обираються викладачем на власний розсуд з поступовим розширенням їх розмаїття).

· Ритмічний акомпанемент з використанням вивчених ритмічних груп.

· Ритмічні диктанти (усно та письмово). Обсяг – 4-8 тактів.

Клас

· Повторення, поглиблення та вдосконалення матеріалу за попередні класи.

· Шістнадцяті в різних групах та ноти з крапкою у розмірах ²/₄, ³/₄, ⁴/₄.

· Більш складне поєднання вивчених ритмічних груп, у тому числі та , у розмірах ²/₄, ³/₄, ⁴/₄ – для розвинутих груп.

· Ритмічний акомпанемент, двоголосні ритмічні вправи з використанням вивчених ритмічних груп.

· Ритмічні диктанти (усно та письмово). Обсяг – 8 тактів.

· Загальне уявлення про розміри змінний, мішані (⁵/₄, ⁷/₄), складні (⁶/₄, ⁹/₈, ¹²/₈) та про між­тактову синкопу.

ІV. РОЗВИТОК МУЗИЧНОГО СПРИЙНЯТТЯ

Клас

· Слуховий аналіз. Визначення та усвідомлення:

– звукорядів мажору та мінору на прикладі співставлення поспівок та пісень в однойменних тональностях;

– окремих ступенів та їх послідовностей (згідно з розділом «Вокально-інтонаційні навички»), стійких ступенів та їх обспівування;

– співзвуч з двох звуків (без визначення назви інтервалів), що звучать як широкі та вузькі консонанси або дисонанси (первинні уявлення);

– співставлення тонічних тризвуків однойменних тональностей.

· Визначення при прослуховуванні музичного твору:

– характеру музичного твору, засобів музичної виразності, розміщення кульмінації;

– способів виконання (legato, staccato, non legato);

– темпу – повільного, помірного, швидкого;

– напрямку мелодичного руху (повторність звуків, висхідний, низхідний, плавний, стрибковий, хвилеподібний);

– розміру ²/₄, ³/₄, сильних та слабких долів, ритмічних рисунків, затактових побудов;

– кількості частин, їх повторності або неповторності, завершеності або незавершеності музичних будов;

– характерних ознак жанрів пісня, танець, марш;

– куплетної форми (заспів, приспів); мелодичної лінії та акомпанементу (вступ, закінчення); типів фактури (без визначення назви): гомофонно-гармонічної (на прикладі мелодії та акомпанементу), а також поліфонічної (на прикладі контрастної поліфонії) – на розсуд викладача для розвинутих груп.

2 клас [1]

· Повторення, поглиблення та вдосконалення матеріалу за перший клас.

· Слуховий аналіз. Визначення та усвідомлення:

– натурального мажору, трьох видів мінору на прикладах звукорядів, тетрахордів, нескладних пісень з текстом;

– окремих ступенів та їх послідовностей (згідно з розділом «Вокально-інтонаційні навички»); мелодичних зворотів у ладу та в музичних творах: увідних ступенів з розв’язанням у натуральному та гармонічному мінорі, розв’язання нестійких;

– простих інтервалів за винятком секст і септим;

– мажорного й мінорного тризвуків у мелодичному виді та гармонічному звучанні;

– тонічних тризвуків на прикладі однойменних та паралельних тональностей.

· Цілісний аналіз музичного твору або його фрагменту. Визначення та усвідомлення:

– кількості фраз у мелодії, їх повторність або неповторність;

– особливих видів повторності (секвенція, варіювання);

– характеру, форми, ладу, темпу, розміру ²/₄, ³/₄, ⁴/₄, ритмічних особливостей, динаміки, мелодичних зворотів з інтонаціями вивчених інтервалів та акордів;

– первинних уявлень про музичну форму та її складові частини (мотив, фраза, речення), вольти;

– жанрових особливостей музичних творів (жанри обираються викладачем на власний розсуд);

– підголоскової поліфонії – для розвинутих груп на розсуд викладача.

Клас

· Повторення, поглиблення та вдосконалення матеріалу за попередні класи.

· Слуховий аналіз. Визначення та усвідомлення:

– натурального мажору, трьох видів мінору на прикладі звукорядів, тетрахордів, паралельно-змінного ладу на прикладі пісень з текстом;

– окремих ступенів та їх послідовностей (згідно з розділом «Вокально-інтонаційні навички»); обспівування нестійких ступенів;

– мелодичних зворотів, що містять рух по звуках тонічного тризвуку та його обернень (як переміщень) в мажорі й мінорі в ладу та у музичних творах;

– вивчених інтервалів в ладу (у мелодичному виді та гармонічному звучанні), від звука, обернень інтервалів; збільшеної секунди у гармонічному мінорі.

· Цілісний аналіз музичного твору або його фрагменту. Визначення та усвідомлення:

– розміру (²/₄, ³/₄, ⁴/₄, ³/₈), ритмічних особливостей музичного твору;

– структури твору: повторності частин (точної та неточної), завершеності або незавер­шеності музичних будов;

– структури періоду (мотив, фраза, речення), його повторної та неповторної будови;

– будови простої форми – періоду, двочастинної, тричастинної форми (репризи) – у межах міжпредметних зв’язків з фахом (на прикладі відомих творів);

– жанрових особливостей музичних творів (на розсуд викладача);

– елементів імітаційної поліфонії – для розвинутих груп на розсуд викладача.

Клас

· Повторення, поглиблення та вдосконалення матеріалу за попередні класи.

· Слуховий аналіз. Визначення та усвідомлення:

– натурального мажору, трьох видів мінору й паралельно-змінного ладу;

– окремих ступенів та їх послідовностей (згідно з розділом «Вокально-інтонаційні навички»);

– інтонацій вивчених інтервалів на ступенях натуральних ладів та від звука;

– тритонів та малої септими (м.7) з розв’язанням у мажорі та гармонічному мінорі;

– головних тризвуків у мажорі та гармонічному мінорі;

– мажорних і мінорних тризвуків, а також їх обернень за інтервальним складом акордів: терція – кварта, кварта – терція;

– зменшеного тризвуку (зм.⁵₃) на VII ступені мажору та VII^# ступені гармонічного мінору з розв’язанням;

– домінантсептакорду з розв’язанням у мажорі та гармонічному мінорі.

· Цілісний аналіз музичного твору або його фрагменту. Визначення та усвідомлення:

– ладу, зміни ладу, розміру (²/₄, ³/₄, ⁴/₄, ³/₈, ⁶/₈), ритмічних особливостей;

– мелодичної лінії та акомпанементу;

– загальної структури: кількості фраз у періоді, видів простих форм;

– форми варіацій (на прикладі творів, обраних викладачем, або творів з фаху);

– засобів тематичного розвитку (повторність, секвентність, варіантність);

– імітаційного двоголосся, канону – для розвинутих груп на розсуд викладача;

– функційного забарвлення головних тризвуків ладу;

– характерних мелодичних та ритмічних ознак, що типові для різних жанрі;

– цезури, її ознак (пауза, зупинка на довгому звуці, повтор, зміна регістру, динаміки) на слух та за нотним текстом.

Клас

· Повторення, поглиблення та вдосконалення матеріалу за попередні класи.

· Слуховий аналіз. Визначення та усвідомлення:

– окремих ступенів та їх послідовностей (згідно з розділом «Вокально-інтонаційні навички»);

– характерних інтервалів (збільшеної секунди й зменшеної септими) з розв’язанням у гармонічному мінорі;

– тритонів з розв’язанням у мажорі та гармонічному мінорі;

– інтервальних послідовностей з 2-3-х інтервалів;

– головних тризвуків з оберненням в мажорі та гармонічному мінорі;

– мажорних та мінорних тризвуків з оберненнями від звука;

– домінантсептакорду від звука з розв’язанням у мажорі та гармонічному мінорі;

– увідних септакордів (малого м.VII₇ та зменшеного зм.VII₇) з розв’язанням у тонічний тризвук у натуральному мажорі та гармонічному мінорі;

– акордових послідовностей з 2-3-х акордів.

· Цілісний аналіз музичного твору або його фрагменту. Визначення та усвідомлення:

– мелодій вокальних та інструментальних, кантиленних та речитативних;

– музичної форми рондо (загальне ознайомлення);

– простих форм та засобів музичної виразності;

– характерних мелодичних та ритмічних ознак, що типові для різних жанрів (жанри обираються викладачем на власний розсуд);

– відхилень та модуляцій у споріднені тональності (загальне ознайомлення).

Клас

· Повторення, поглиблення та вдосконалення матеріалу за попередні класи.

· Слуховий аналіз. Визначення та усвідомлення:

– мажорні гами (2 види) та мінорні гами (3 види);

– окремих ступенів та їх послідовностей (згідно з розділом «Вокально-інтонаційні навички»);

– простих інтервалів (чистих, малих та великих) у натуральних ладах та від звука (вгору та вниз);

– тритонів з розв’язанням у натуральних та гармонічних ладах, а також від звука (вгору та вниз);

– характерних інтервалів (зб.2 та зм.7) з розв’язанням в гармонічних ладах, а також від звука (вгору та вниз);

– інтервальних послідовностей з 2-3-х інтервалів;

– мажорних та мінорних тризвуків з оберненнями від звука (вгору та вниз);

– тризвуків головних ступенів з оберненнями у мажорі та гармонічному мінорі;

– домінантсептакорду та його обернень в ладу та від звука (вгору та вниз) з розв’язанням в мажорі та гармонічному мінорі;

– увідних септакордів (малого та зменшеного) в ладу та від звуку (вгору та вниз) з розв’язаннями (2 способи) в натуральних та гармонічних ладах;

– акордових послідовностей з 2-3-х акордів.

· Цілісний аналіз музичного твору або його фрагменту. Визначення та усвідомлення:

– визначення засобів музичної виразності у контексті твору: розмір, лад, регістр тощо;

– диференціації у межах одного жанру, наприклад, марші – військові, дитячі, казкові, урочисті тощо;

– форми періоду, речень, каденцій;

– альтерацій, хроматизмів, імітації, органного пункту (загальне ознайомлення);

– відхилень та модуляцій (по нотах) – для розвинутих груп;

– характерних мелодичних та ритмічних ознак, що типові для різних жанрів (жанри обираються викладачем на власний розсуд).

Дата добавления: 2015-11-14