Агрофармакологія

ПИТАННЯ, ЩО ПРОПОНУЮТЬСЯ ДЛЯ ОБГОВОРЕННЯ НА СЕМІНАРСЬКОМУ ЗАНЯТТІ "ОСНОВИ АГРОНОМІЧНОЇ ТОКСИКОЛОГІЇ. ФІЗИКО-ХІМГЧНІ, САНІТАРНО-ГІГІЄНІЧНІ ОСНОВИ ЗАСТОСУВАННЯ ЗАСОБІВ ЗАХИСТУ РОСЛИН ВІД ШКІДЛИВИХ ОРГАНІЗМІВ"

УМАНЬ 2015

Вступ

Забезпечення потреб населення України продуктами харчування, до того ж якісними, а промисловості -сировиною, є найважливішим завданням сільськогосподарського виробництва. У вирішенні цих завдань значну роль відіграє захист рослин від шкідників, хвороб та бур'янів, втрати від яких досягають 25-10%, а то і більше, особливо в роки епіфітотій (спалахів) хвороб та епіфітотій шкідників. Без організованого захисту, який, до того ж, базувався б на наукових підвалинах, не може обійтися жодна система землеробства, що переконливо доведено наукою і практикою.

Як і у всі часи, в умовах сучасного сільськогосподарського виробництва у тих, кому випало вирішувати долю урожаю будь-якої з сільськогосподарських культур, є постійна необхідність звертатися до поглибленого логічного аналізу самих основ своїх знань, а особливо тих знань, що пов'язані з засобами, що застосовуються для захисту рослин від шкідників, хвороб і бур'янів.

Студенти третього курсу факультету агрономії які набувають освітньо-кваліфікаційного рівня - бакалавр, вивчають засоби захисту рослин, в тому числі і хімічні (пестициди), слухаючи курс лекцій з такої дисципліни як фітофармакологія (хімічні та біологічні засоби захисту рослин). Перші з цих лекцій (5-6) присвячуються, в основному, теоретичним питанням та всі вони спрямовані на вирішення практичних проблем в захисті рослин, від яких в значній мірі залежать як кількісні, так і якісні показники врожаю плодових, овочевих та інших культур.

Особливу увагу, якщо брати з точки зору поглиблення студентом наукових знань пов'язаних з застосуванням пестицидів, мають перші 4-5 перших лабораторно-практичних занять, на яких студент має змогу або доповнити отримані на названих лекціях знання, або, що найголовніше, в результаті проведених наукових досліджень, підтвердити почуте на лекції особистими розрахунками, висновками, зробленими на основі побудованих графіків. Останнє мас велике значення, так як з допомогою графіків, діаграм яскравіше висвітлюється залежність між різними показниками, що характеризують, наприклад, токсичність пестицидів для шкідливих організмів, її залежність від наявності в них, чи в їх робочих сумішах, поверхнево-активних речовин тощо.

Контроль за знаннями, які були отримані студентами на вказаних лекціях і лабораторно-практичних заняттях, здійснюється, перш за все, у вигляді усного опитування та письмових, розрахованих на 7-10 хвилин робіт, але найповніше майбутній бакалавр зможе виявити ці знання в процесі участі в обговоренні питань, що виносяться на семінарське заняття (питання наведені нижче). При цьому викладач необов'язково ставить студентам запитання в такому вигляді, в якому вони наводяться в переліку питань, він, як правило, формує їх таким чином, щоб студент міг правильно його розкрити, обгрунтувати лише в разі використання своїх поглиблених наукових знань, отриманих ним при вивченні інших тем чи окремих питань при студіюванні як даної дисципліни, так і інших спеціальних дисциплін (ентомології, фітопатології) та загальноосвітніх дисциплін (ботаніки, фізколоїдної хімії, фізики тощо).

Наведемо приклад. Для обговорення на семінарі пропонується таке запитання: „Чому в боротьбі з буряковою попелицею ефективним буде глибинний інсектицид, а з цикадками - системний, але такий, що проникаючи в рослину, пересувається по ній не акропетально, а базипетально?" Обговорюючи це питання, студент спершу повинен дати визначення поняттям „акропетально" і „базипетально". Подальша його відповідь щодо ефективності різного типу інсектицидів в боротьбі з названими комахами повинна базуватися на знаннях щодо особливостей живлення цих членистоногих, тобто на тих знаннях, що були отримані при вивченні курсу ентомології тощо.

Протягом заняття в обговоренні запропонованих тем та питань приймають участь всі студенти академгрупи, чи підгрупи. Оцінюються їх знання викладачем лише в кінці семінарського заняття. Необхідно зазначити, що модульно-рейтинговою системою матеріал, що вивчається в названих лекціях і лабораторно-практичних заняттях і обговорюється на даному семінарі складає два модулі. Відмінні знання цього матеріалу оцінюються 25 балами (всього з дисципліни фітофармакологія студент повинен мати або "набрати" протягом семестру 150 балів, як визначено провідним викладачем і затверджено на засіданні кафедри захисту рослин). Добрі знання студента оцінюються 20 балами, посередні- 10 балами. Треба пам'ятати, що студенту дається можливість мати високий рейтинг. При цьому, якщо в урочний період він "не зумів" отримати 20-25 балів за свої відповіді, то може зробити це в два наступні дні, тобто він має можливість виборювати високий рейтинг лише двічі. Якщо тому не вдасться це зробити, то він отримає 10 балів, що означає, що студент майже не засвоїв матеріалу перших двох модулів і тому потрібно негайно поглиблювати знання з агрономічної токсикології, так як в наступних семінарських заняттях, що стосуватимуться спеціальної частини, при проведенні „Ділової гри" ці знання вкрай будуть необхідні і в цілому необхідні бакалавру для вирішення практичних проблем захисту рослин.

Питання, що пропонуються для обговорення на семінарському занятті "Агрономічна токсикологія. Фізико-хімічні, санітарно-гігієнічні основи застосування засобів захисту рослин від шкідників, хвороб і бур'янів"

1. Захист рослин - проблема соціальна, економічна, екологічна.

2. Захист рослин - важливий фактор збільшення виробництва польових, овочевих, плодових, ягідних, та інших сільськогосподарських культур.

3. Інтегрована система захисту рослин від шкідливих організмів, місце в ній хімічним засобам захисту (ХЗЗР).

4. З історії застосування хімічних засобів в боротьбі з шкідниками, хворобами і бур'янами в посівах та насадженнях сільськогосподарських та інших культур.

5. Суворе дотримання елементів агротехніки – основа раціонального застосування хімічних засобів захисту рослин.

6. Фізичні фактори в захисті рослин від хвороб та шкідників, механічне знищення інфекції та шкідників.

7. Хімічні засоби захисту рослин від шкідливих організмів, суть їх застосування. Біологічні засоби захисту рослин від шкідливих організмів як альтернативна хімічним пестицидам

8. Позитивний та негативний бік застосування хімічних засобів захисту рослин.

9. Стан захисту рослин в Україні. Служба захисту рослин, її завдання та шляхи поліпшення її роботи.

10. Тактика захисту рослин від шкідливих організмів.

11. Основні напрямки вдосконалення захисту рослин. Стратегія захисту рослин в умовах сучасного сільськогосподарського виробництва.

Асортимент хімічних засобів захисту і вимоги, що до нього висуваються.

13. Принципи класифікації засобів захисту рослин (ЗЗР).

14. Класифікація ЗЗР в зв'язку з об'єктами, на які вони згубно впливають.

15. Класифікація хімічних засобів захисту (ХЗЗ) залежно від шляхів проникнення в організм шкідника (комахи, кліща, гризунів), в шкідливу чи корисну рослину.

16. Класифікація за хімічним складом інсектоакарицидів.

17. Класифікація за хімічним складом фунгіцидів.

18. Класифікація за хімічним складом гербіцидів.

19. Поняття про отруту та отруєння.

20. Поняття "доза", "концентрація", "експозиція", "норма витрати" пестициду.

21. Шляхи проникнення ХЗЗ в організм членистоногих.

22. Шляхи проникнення ХЗЗ в шкідливі рослини.

23. Шляхи проникання ХЗЗ в тваринну чи рослинну клітину та їх пересування в організмі шкідника, шкідливої рослинності.

24. Вплив ХЗЗ на обмін речовин в шкідливих організмах(на ферменти, білки тощо).

25. Перетворення отрути в організмі членистоногих, гризунів.

26. Перетворення отрути в організмі шкідливої та корисної рослини.

27. Токсичність пестицидів для шкідливих організмів і фактори, що її визначають.

28. Характеристика біотичних, абіотичних і фізико-хімічних факторів, що впливають на токсичність. Приклади факторів, що впливають на тривалість утримання пестициду на поверхні шкідливого організму.

30. Приклади факторів, що впливають на швидкість проникнення пестициду в шкідливий організм.

31. Приклади факторів, що впливають на поведінку пестицидів в середині організму.

32. Вибіркова токсичність пестицидів, причини їх вибірковості.

33. Стійкість шкідливих організмів до пестицидів, її види.

34. Природна стійкість шкідливих організмів до пестицидів, її види.

35. Характеристика виробленої (специфічної) стійкості шкідників до пестицидів.

36. Шляхи попередження виникнення стійкості шкідливих організмів до пестицидів.

37. Хімічні засоби захисту рослин як можливі забруднювачі навколишнього середовища, причини, що призводять до забруднення, і заходи, що попереджують його.

38. Безпосередній та побічний вплив пестицидів на навколишнє середовище.

39. Шляхи, якими потрапляють пестициди в повітря, воду, та їх поведінка в цих середовищах.

40. Шляхи, якими потрапляють пестициди в грунт та їх поведінка в ньому.

41. Поглинання та детоксикація пестицидів з грунту рослинами.

42. Вплив пестицидів на мікрофлору та фауну грунту, в цілому на агротехнічні його властивості.

43. Прямий та побічний вплив пестицидів на біоценози.

44. Вплив пестицидів на ентомофагів та комах, що є запилювачами рослин.

45. Вплив пестицидів на корисних теплокровних тварин та птахів.

46. Вплив пестицидів на рослину-продуцента (корисний та шкідливий, локальний і загальний вплив).

47. Шляхи проникнення, руху та метаболізму пестицидів і рослині.

48. Екотоксикологічна класифікація пестицидів і оцінка екотоксикологічних ситуацій за кількісними параметрами.

49. Показники порівнювальної токсичності пестицидів для рослини, що захищаємо. Хемотерапевтичний індекс.

50. Система інтегрованого захисту рослин – основа попередження негативного впливу пестицидів на навколишнє середовище.

51. Санітарно-гігієнічні основи застосування пестицидів.

52. Причини та умови отруєнь людини та корисних тварин пестицидами.

53.Гігієнічна класифікація пестицидів залежно від токсичності при введенні в шлунок експериментальним тваринам.

54.Гігієнічна класифікація пестицидів залежно від токсичності при попаданні пестицидів крізь шкірні покриви (шкірно-резорбтивна токсичність).

55.Гігієнічна класифікація пестицидів в залежності від ступеня леткості, кумуляції та стійкості в грунті.

56.Класифікація пестицидів, за деякими "патологічними" ефектами їх дії (бластомогенність, мутагенність, тератогенність, ембріотропність тощо). 57.Регламентація при застосуванні пестицидів. 58.Державний контроль за використанням пестицидів.

59. Класи шкідливості пестицидів.

60. Загальні заходи безпеки та охорони природи від забруднення пестицидами.

61.Порядок зберігання та заходи безпеки при зберіганні пестицидів.

62.Засоби захисту при роботі з пестицидами.

63.Порядок відпускання та транспортування пестицидів і заходи безпеки при цьому.

64.Суть отруєних принад та технологія їх приготування, заходи безпеки.

65.Суть протруєння та технологія його проведенні, заходи безпеки.

66.Суть процесу фумігації та технологія її проведення.

67.Робота з пестицидами в теплицях та заходи безпеки при цьому.

68.Суть обприскування та характеристика технологічного процесу при проведенні обприскування польових культур і плодових насаджень.

69.Застосування аерозолів (аерозольний дим, аеорозольний туман), заходи безпеки.

70. Знезаражування індивідуальних засобів захисту (пестицидів), тари і приміщення від пестицидів, знезаражування транспортних засобів.

71. Препаративні форми у вигляді яких застосовуються пестициди, їх характеристика.

72. Допоміжні речовини (інгредієнти), їх види, призначення при застосуванні пестицидів.

73. Характеристика поверхнево-активних речовин (ПАР).

74. Біологічно-активні печовини і їх значення в підвищенні толерантності рослин до збудників хвороб.

75. Хемотерапевтичний показник (індекс).

76. Комплексне застосування пестицидів, його значення. Явище адитивності, синергізму та антогонізму, що виникають при цьому.

77. Суміші одноцільових та різноцільових пестицидів

78. Токсикація рослини-продуцента проти шкідників, що пошкоджують її в ранні фази розвитку культури.

79. Допоміжні речовини – інгредієнти як поліпшувачі фізичних властивостей робочих сумішей пестицидів (боніфактори, дефлокулятори, детергенти).

80. Біологічні препарати, що застосовуються в боротьбі з збудниками хвороб та шкідниками.

81. Маркування пестицидів

82. Шляхи поширення пестицидів та форми дії пестицидів у біосфері (локальна дія, післядія близька і дуже віддалена).

83. Джерела і причини забруднення пестицидами навколишнього природного середовища. Забруднення та поведінка пестицидів у атмосфері, у водоймах, у грунті.

84. Системні (внутрішньорослинні) пестициди, їх переваги і недоліки

85. Регулятори росту, розвитку і розмноження комах (РРР), їх основні групи: ювеноїди, антиювенільні препарати або перкоцени, аналоги гормону линяння комах (екдизоїди), інгібітори синтезу хітину (пригнічення формування кутикули у комах).

86. Антракт анти, їх класифікація. Репеленти

87. Взаємовплив різкого характеру факотрів на токсичність пестицидів

88. Закон України «Про пестициди і агрохімікати»

89. Закон України «Про захист рослин»

90. Регламенти при застосуванні пестицидів

91. Засоби індивідуального захисту при роботі з пестицидами (респіратори, протигази, спеціальний одяг)

92. Групи факторів, що впливають на толерантність (на експозицію пестицидів, на проникнення їх в рослину чи в шкідника, на перетворення їх в шкідливому організмі, їх виведення).

93. Дія пестицидів місцева, загальна або резороцитна, функціональна дія.

94. Транспортні системи рослин і їх роль у переміщенні пестицидних речовин (акропетальний напрямок, базипетальний, латеральний, трансламінарний напрямок).

95. Токсикологія, агрономічна токсикологія, їх визначення

96. Пестициди, загальні відомості про них.

97. Агрофармакологія, її завдання

98. Коротка історія створення хімічних засобів захисту рослин від шкідливих організмів.

99. Світові втрати та втрати України від шкідників, хвороб і бур΄янів

100.Природні та деякі антропічні фактори, що є альтернативою хімічним засобам, що застосовуються для захисту рослин від шкідливих організмів.

Рекомендована література

1. Химическая защита растений / Под ред.Г.С.Груздева. – М.:Колос, 1987.

2. Интегрированная защита растений / Под ред.Ю.Н.Фадеєва – М.: Колос, 1984.

3. Методическое пособие по изучению курса „Химическая защита растений" (Понятия и термины). Є.П.Ковальский, Ж.П.Шевченко Умань,1985.

4. Перелік пестицидів і агрохімікатів, дозволених для використання в Україні. К.: ЮнівестМаркетинг, 2003.

5. Пестициди та агрохімікати України: Практ. довід, для фахівців сільського господарства. - Д..АРТ-ПРЕС, 2006. - 319 с. „Перелік пестицидів і агрохімікатів дозволених до використання в Україні 2006"

6. Справочник: Пестициди / Мартиненко В.И., Промоненков В.К., Кукаленко С.С. и др. - М. Агропромиздат, 1992. - 368 с.

7. Ольховська - Буркова А.К., Шевченко Ж.П. та ін.Інтегрована система захисту зернових культур від шкідників, хвороб і бур'янів. - К.: Урожай, 1990.

8. Довідник з захисту рослин. За ред. М.П.Лісового -К.: Урожай 1999.-744 с.

9. Писаренко В.М., Писаренко П.В. Захист рослин: Екологічно обгрунтовані системи. Полтава, Камелот, 1999.-188 с.

10.Шевченко Ж.П. Курс лекцій, Умань, - 2006 н.р.

Дата добавления: 2015-11-14