Поняття та характеристика юридичної діяльності.

Юридична діяльність – вид соціальної діяльності який здійснюють юристи з використанням юридичних засобів, дотримуючись в установлених законом випадках юридичної форми з метою розв’язання різних юридичних проблем.

Зміст юридичної діяльності полягає у веденні юридичних справ. Вирішення юридичної справи (не лише кримінальної чи цивільної) передбачає з’ясування юристом фактичної сторони певного життєвого випадку, а також вчинення його правової класифікації.

В процесі вивчення юридичної діяльності необхідно звернути увагу на те, що серед всіх інших форм прояву соціальної діяльності юридична діяльність набула цілого ряду ознак, які дозволяють виділяти її в окремий напрям або вид соціальної. Таким чином можливо встановити взаємодію та причинні зв’язки між окремими видами соціальної діяльності, де юридична має форми свого прояву.

З точки зору соціальної ролі або способу прояву в науковій літературі юридична діяльність розглядається в різних аспектах, що підкреслює її багатоплановість та складний характер. Так, юридичну діяльність можна розглядати як правову форму соціальної діяльності, як інструмент соціального управління, як зміст правових відносин або правопорядку, як системоутворюючий фактор правової системи, як спосіб втілення правових норм у реальну площину життя.

Стає очевидним, що соціальне походження та соціальна обумовленість юридичної роботи дають можливість говорити про її об’єктивну необхідність та практичне значення, завдяки чому суспільством задовольняється цілий ряд специфічних потреб та інтересів, які безпосередньо ґрунтуються на праві. Цікаво, що само право як явище за ознаками свого походження, розвитку, існування та реалізації також має об’єктивний характер і з такою ж самою об’єктивністю з якою воно існує в системі соціальних зв’язків, передбачає існування цілої армії фахівців права, які стоять на захисті його нормативів і створюють всі можливі умови для їх ефективної реалізації. Таким чином, складається відокремлена сфера діяльності суспільства, що обумовлена фактором об’єктивного існування засобів регламентації суспільного життя, в тому числі і правових. Цю ситуацію слід розглядати як потребу суспільства, життєво важливий інтерес, на реалізацію якого воно спрямовує свій юридичний потенціал.

Наявність фактору регламентації діяльності всіх учасників суспільних відносин, виходячи з їх соціального стану, можливостей забезпечення інтересу тощо, передбачається важливою потребою суспільного існування. Така потреба соціального життя об’єктивно викликає необхідність існування права, а разом з ним і всієї системи супутніх механізмів, засобів та явищ, які забезпечують функціонування та розвиток права. Це означає, що без діяльності юридичних установ, юристів, без запровадження правових інститутів та процедур право в умовах суспільства функціонувати не може. Юридична діяльність, таким чином, націлюється на об’єкт права чим і забезпечує його функціонування, регулятивний вплив на суспільні відносини, задовольняє соціальну потребу регламентації (нормування, узгодження, впорядкування).

Дата добавления: 2015-11-14