Читайте также:
|
Методи дослідження генетики людини.
Особливості генетики людини:
1) неможливість відбору та проведення направленого схрещування;
2) переважно одноплідність;
3) мала кількість дітей в шлюбі;
4) нечаста зміна поколінь (25-30 років) і пізнє статеве дозрівання (16-18 років);
5) складний набір хромосом (2n = 46).
Близнюковий метод заснований на існуванні двох типів близнюків – моно- і дизиготних.
Класичний варіант близнюкового методу полягає у порівнянні внутрішньопарної подібності близнюків.
формула Хользингера: h=(КМЗ - КДЗ) / (100 % - КДЗ), де h – внесок спадковості в формування ознаки, КМЗ – коефіцієнт конкордантності монозиготних близнюків, КДЗ - коефіцієнт конкордантності дизиготних близнюків.
С = 1 – h, де С – внесок зовнішнього середовища у формування ознаки.
Теоретично розраховані коефіцієнти спорідненості для різних пар родичів.
| Типи родичів | Теоретично розраховані коефіцієнти спорідненості |
| Монозиготні близнята | |
| Дизиготні близнята, сибси (брати і сестри), батьки-діти | ½ |
| Дідусі /бабусі-онуки, дяді /тітки-племінники, напівсибси | ¼ |
| Двоюрідні сибси | 1/8 |
Метод розлучений близнят дозволяє відділити подібність, яка викликана однаковим генотипом, від подібності, причиною якої є однакові впливи середовища.
Метод близнюкових родин дозволяє визначитися з так званими фенокопіями та материнським ефектом.
Фенокопії – неспадкові зміни фенотипу організму, при яких у фенотипі в результаті певного впливу зовнішнього середовища розвивається ознака, яка звичайно пов’язана з певним геном або набором генів.
Материнський ефект – більший ефект материнського організму на фенотип нащадків. В основі цього явища може лежати цитоплазматична спадковість. Крім того материнський організм здатен справляти вплив на плід протягом внутрішньоутробного розвитку.
Метод контрольного близнюка. В експериментальну і контрольну групи включають по одному близнюку з кожної пари. Якщо один близнюк із пари піддається впливу певного фактору, а інший є контролем, то можна безпосередньо оцінити можливий внесок цього фактора у мінливість ознаки.
Метод названих дітей дозволяє пояснити, що більше впливає на розвиток ознаки – генетичні задатки або певний вплив середовища.
Родинний (генеалогічний) метод. (див. Додаток 3). Проте за допомогою цього методу неможливо відділення генетичних ефектів від впливів середовища.
Цитогенетичний метод. (див. Додаток 3).
Онтогенетичний метод. (див. Додаток 3).
Популяційний метод. (див. Додаток 3).
Біохімічний, молекулярно-генетичний, генно-інженерні методи. (див. Додаток 3).
Дата добавления: 2015-11-14; просмотров: 69 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| Генетичні основи онтогенезу. | | | Классификация продуктов и услуг на промышленном рынке. |