Матеріальними носіями спадковості є нуклеїнові кислоти. За хімічною структурою нуклеїнові кислоти є полімерами, мономерами яких є нуклеотиди. Нуклеотид є складною органічною сполукою, яка складається з трьох компонентів – азотистої основи (пуринові – аденін, гуанін, піримідинові – цитозин, тимін, урацил), моносахариди (рибоза або дезоксирибоза) і фосфорної кислоти. Первинна структура - це постійна і строго специфічна для кожного виду ДНК (РНК) послідовність нуклеотидів, які складають полімерний (полінуклеотидний) ланцюг. Вторинна структура – це розташування полінуклеотидних ланцюгів ДНК або РНК в просторі.
Двохланцюгова молекула ДНК утворюється завдяки водневим зв’язкам між азотистими основами (між аденіном і тиміном, між гуаніном та цитозином). Така відповідність між парами азотистих основ називається комплементарністю, а самі парні основи – комплементарні. Стабільність цієї структури досягається також завдяки гідрофобним зв’язкам, які діють вздовж осі спіралі. Два поліпептидні ланцюги молекули ДНК є антипаралельні. Генетична інформація записана послідовністю нуклеотидів у напрямку від 5’-кінця до 3’-кінця – це “змістовний” ланцюг ДНК.
Правило Чаргаффа:
Ø в молекулі ДНК молярна сума А і Г дорівнює молярній сумі Ц і Т;
Ø в молекулах ДНК число залишків А завжди дорівнює числу залишків Т, а число Г дорівнює числу Ц;
Ø відношення молярних сум (А+Т)/(Г+Ц) в молекулі ДНК, а також (А+У)/(Г+Ц) в молекулі РНК специфічно для різних організмів і тому може слугувати їх важливою молекулярно-біологічною характеристикою. Таке співвідношення називається коефіцієнтом специфічності нуклеїнових кислот.
АТ-тип ДНК (багатий на залишки А і Т) характерний для вищих рослин, тварин, людини; ГЦ-тип ДНК – для грибів бактерій, вірусів.
Види ДНК: а/ ядерна ДНК; б/ ДНК плазмід; в/ ДНК хлоропластів; г/ ДНК мітохондрій; д/ ДНК вірусів.
Види РНК: а/ інформаційні РНК; б/ транспортні РНК; в/ рибосомальні РНК; г/ РНК вірусів.
Інформаційні (матричні) РНК (іРНК, мРНК) здійснюють передачу інформації від ДНК на білок-синтезуючий апарат. Вони синтезуються на матриці ядерної ДНК. Цей процес називається транскрипцією.
Транспортні РНК (тРНК) строго вибірково зв’язують і транспортують амінокислоти в рибосоми, де із них збирається поліпептидний ланцюг. Індивідуальна тРНК здатна переносити одну амінокислоту.
Рибосомальні РНК (рРНК) є невід’ємним компонентом рибосом. В рибосомах вони утворюють нуклеопротеїновий комплекс з білками і виконують структуроутворюючу функцію.
Дата добавления: 2015-11-14; просмотров: 77 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| Біохімічні механізми взаємодії генів. | | | Потік біологічної інформації: РНК → ДНК → РНК → білок |