Ознаки, що стосуються права країн Стародавнього Сходу.

1. Збереження пережитків первіснообщинного ладу, яке відобразилося у слабкому розвиткові права приватної власності на землю, у збереженні патріархальної сім’ї, колективної відповідальності членів сім'ї та общини за злочини, скоєні їх членами, відповідальність за чужу вину, дія принципу "таліона".

2. Право відкрито закріплювало соціальну нерівність, що проявлялась як в приниженому становищі рабів, так і деяких категорій вільного населення.

3. Право Стародавнього Сходу було тісно пов'язане з релігією і мораллю. Правова норма мала релігійне обгрунтування (хоча були і винятки). Правопорушення – це одночасно і порушення норми релігії і моралі.

4. Основним джерелом права давньосхідних держав на протязі століть були звичаї, які будучи продуктом общинної творчості, тривалий час не записувались, а зберігали в усній традиції і пам’яті співплемінників. Звичай наповнений новим соціальним змістом, санкціонований державою, залишався основним джерелом права і то коли з'явились письмові законники, брахманські компіляції і ін.

5. Перші пам’ятки права в основному закріплювали найбільш поширені звичаї, встановлену юридичну практику. З цим і пов'язаний їх казуїстичний характер, тобто правова норма фіксується не в абстрактній формі, а у вигляді конкретного випад (від "casus" - випадок).

6. Нерозвиненість правотворчої техніки сповільнює процес зміни та утворення нових правових норм, звідси консерватизм та формалізм давньосхідного права.

7. У правових системах Стародавнього Сходу неможливо знайти уяву про галузі права, про чіткі відмінності злочинів від приватних провопорушень. Лише на перший погляд, правові документи викладені безсистемно та без внутрішньо логіки. Але внутрішня логіка є. Вона визначається або релігійними концепціями про тяжкість, гріховність тієї чи іншої поведінки людини у Стародавньому Вавилоні і в Стародавньому Китаї або релігійною концепцією світостворення, стано-варного поділу в Стародавній Індії.

Казуїстика, консерватизм та формалізм права свідчать про низький рівень юридичної техніки у країнах Стародавнього Сходу. Тому всі високорозвинені правові культури, які передували римському праву, включаючи і давньосхідні, називають ще архаїчними або стародавніми.

Надмірна централізація управління, архаїзм правових норм, безправ'я народу, застій у розвитку суспільних відносин вели до стагнації процеси історичного розвитку країн Стародавнього Сходу. З часом східна цивілізація втратила свою роль лідера, вона перейшла до західної цивілізації.

3. Суспільний лад і державний устрій давньосхідних держав (Єгипет,

Дата добавления: 2015-11-14