Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

типова програма

Читайте также:
  1. Oslash; Розрізняють такі види навчальних програм:типова, робоча
  2. V. ПРОГРАМА ЗМАГАНЬ
  3. Виробнича програма у натуральному виразі
  4. Комп’ютерна програма – що це?
  5. Мета та програма роботи
  6. Навчальна програма
  7. Навчальна програма дисципліни

Тематика дисципліни

Вступ

Місце та роль системної методології у пізнанні природи та суспільства. Мета вивчення системного аналізу і його основні завдання. Історія виникнення і розвитку системного аналізу в економіці. Внутрішня системність пізнавальної діяльності в управлінні економічними процесами. Необхідність комплексного дослідження та моделювання соціально-економічних процесів на засадах системного аналізу. Основні переваги системного підходу при дослідженні складних економічних об’єктів.

Тема 1. Засади загальної теорії систем

Визначення терміна «система». Елементи, підсистеми, входи та виходи, зовнішнє середовище системи. Поняття про структуру, ієрархію, зв’язки між елементами систем. Поняття про ціль системи.

Класифікація систем. Природні та штучні системи. Прості, складні та дуже складні, великі системи. Стохастичні та детерміновані системи. Статичні та динамічні системи. Поняття про кібернетичні системи, управління системами, зворотний зв’язок. Стадії життя системи.

Властивості систем. Цілісність, відкритість, цілеспрямованість, жорсткість, надійність, емерджентність, адаптивність систем. Ефект синергії.

Поведінка та стійкість систем. Функціонування систем. Приклади систем різноманітної природи.

Тема 2. Основні етапи та методи системного аналізу

Принципова послідовність етапів системного аналізу. Етапи системного аналізу, що важко піддаються формалізації.

Формування проблеми та її проблематики. Виявлення цілей. Метод побудови дерева цілей. Формування критеріїв. Визначення наявних ресурсів для досягнення цілей. Генерування альтернатив та сценаріїв.

Евристичні методи генерування альтернатив. Метод «мозкового штурму». Метод Дельфі. Метод експертних оцінок. Синергія. Метод сценаріїв. Морфологічні методи. Ділові ігри.

Методи аналізу та синтезу систем.

Тема 3. Методи моделювання систем

Кількісні та якісні методи описування систем. Описування систем за допомогою моделі «чорного ящика». Єдність аналізу та синтезу систем. Основні методи аналізу систем. Декомпозиція та агрегування.

Методи системного аналізу, що найчастіше використовуються в економічних дослідженнях. Метод побудови дерева цілей. Метод побудови дерева проблеми. Метод тезауруса.

Загальні поняття про моделі та моделювання систем. Попередня оцінка структури системи. Поняття моделі системи. Моделі складу та структури системи. Класифікація методів моделювання систем: графічне моделювання, математичне моделювання, імітаційне моделювання, структурне моделювання, фізичне моделювання. Етапи математичного моделювання систем. Оцінка адекватності математичних моделей.

Тема 4. Системна методологія дослідження
соціально-економічних об’єктів та процесів

Головні особливості соціально-економічних систем. Основні напрями і галузі використання системного аналізу в економіці та управлінні. Системне уявлення соціально-економічних процесів.

Системне зображення ринкової економіки. Територіальна та галузева структури економічної системи. Інтегрованість у моделюванні соціально-економічних процесів як невід’ємна його складова на макро- та мікрорівнях. Застосування принципів системотехнічних підходів і методів до аналізу і синтезу економічних явищ, зокрема до процесів управління макроекономікою, мікроекономікою, окремими галузями народного господарства та їх особливості.

Синергетичний підхід до дослідження соціально-економічних систем.

Тема 5. Системний аналіз організацій

Системне уявлення фірми. Модель організації як відкритої системи. Аналіз входів, виходів, зовнішнього середовища. Системний аналіз організацій. Аналіз зовнішнього та внутрішнього середовищ системи. Різноманітність та структура цілей організації. Цілі підрозділів. Організаційні функції.

Застосування системного підходу до завдань управління організаціями. Моделі управління організаціями: поведінка, структура, процеси.

Тема 6. Застосування
системного підходу в управлінні

Загальні принципи управління економічними системами. Аналіз структури та ієрархії управління.

Виявлення цілей та шляхів їх досягнення за допомогою системного підходу. Функції управління. Сутність та функції стратегічного планування. Управління продуктивністю: системний підхід.

Процеси прийняття рішень. Прийняття рішень у складних соціально-економічних системах за умов невизначеності, динаміки і конфліктності. Вимоги до якості організаційно-економічних управлінських рішень. Обґрунтування та методи оптимізації рішень на основі системного підходу.

Тема 7. Інформаційне забезпечення
системного аналізу

Інформаційні аспекти дослідження систем. Інформаційне забезпечення та його складові при проведенні системних досліджень економічних явищ.

Інформаційна підтримка процесів вимірювання, накопичення, оброблення, аналізу, інтерпретації, підготовки та передання інформації для підготовки управлінських рішень. Автоматизовані системи управління підприємством. Експертні системи підтримки прийняття рішень у бізнесі.

Комп’ютерне моделювання та проектування систем. Поняття UML. Структурне та функціональне моделювання систем. Основні принципи та концептуальні основи SADT - та CASE - технологій.

Аналіз даних за допомогою математичних та статистичних пакетів. Проблеми аналізу економічних даних. Інтелектуальний аналіз даних.

ВСТУП

Бурхливий розвиток науково-технічного прогресу у ХХ ст. та зростаюча складність досліджуваних процесів і явищ привели до виникнення таких понять, як складні та великі системи, дослідження та аналіз яких пов’язані зі специфічними труднощами. Необхідність розв’язання цих проблем спричинила появу багатьох прийомів, методів, підходів, які поступово накопичувались, розвивались, узагальнювались, формуючи певну методологію подолання кількісних та якісних труднощів у процесі дослідження складних об’єктів.

Однією з найважливіших об’єктивних причин виникнення системних наук є не тільки системність людини та її мислення, а й системність навколишнього середовища, природи і всього всесвіту (див. рис. 1).

Рис. 1. Системність всесвіту

У різних сферах практичної діяльності відповідні підходи та методи і їх теоретичні засади дістали різні назви: у технічних науках — системотехніка, методи проектування, методи інженерної творчості; у виробничому, адміністративному, політичному управлінні — менеджмент, стратегічний менеджмент, стратегічне планування, системний та ситуаційний аналіз; у військовій справі та економічних дослідженнях — методи дослідження операцій; у наукових дослідженнях — методи математичного моделювання. Але всі ці теоретичні та прикладні дисципліни розглядають системність не тільки як теоретичну категорію, а й як певний аспект практичної діяльності. Оскільки великі та складні системи стали предметом аналізу, виникла необхідність узагальнення методів їх дослідження, що спричинило виникнення таких самостійних дисциплін, як системний аналіз та загальна теорія систем.

Системний аналіз — це методологія дослідження та проектування складних систем, пошуку, планування та реалізації заходів, спрямованих на вирішення проблемних ситуацій [30]. Як загальна методологія дослідження складних об’єктів теорія систем та системний аналіз мають на меті об’єднати в єдиний комплекс різні методи дослідження систем різноманітної природи на будь-яких рівнях їх вивчення та стадіях існування.

Методологічна специфіка системного підходу визначається тим, що він орієнтований на розкриття цілісності об’єкта та механізмів, що її забезпечують; на виявлення численних типів зв’язків у складному об’єкті та зведення їх у єдину теоретичну картину; на подання складного об’єкта у вигляді ієрархічної системи взаємопов’язаних моделей, що дає змогу формалізувати властивості об’єкта в цілому, його структуру та динаміку.

Сучасний стан системних уявлень формувався під впливом досліджень багатьох наукових напрямів. З різних боків до сучасного розуміння системності наближалася філософська думка та практична наукова і технічна методологія. Водночас і деякою мірою незалежно методологія системного аналізу формувалася у кібернетиці, біології, психології, соціології, економічній науці.

Системний аналіз і теорія систем є ще досить молодими напрямами у наукових дослідженнях. Їх становлення продовжується й у наш час. Початок формування понятійного апарату системних досліджень відносять до 30—50-х років ХХ ст. та пов’я­зують з роботами відомого австрійського вченого-біолога Людвіга фон Берталанфі. Але цей процес має глибші історичні корені. Історію виникнення та розвитку філософських і загальнонаукових системних уявлень можна відстежити від первинних та розрізнених форм, що зустрічалися у стародавніх мислителів, до фундаментальних системних досліджень ХХ ст.

Біологи та психологи вже давно дійшли висновку, що при дослідженні цілісного організму дуже рідко вдається спостерігати за зміною однієї визначеної змінної у чистому вигляді. Зміни одного з параметрів, як правило, спричиняють взаємопов’язані зміни багатьох інших, що, в свою чергу, впливають на перший. Для дослідження подібних процесів необхідно створити певну модель досліджуваної системи, яка б враховувала найсуттєвіші взаємозв’язки та імітувала на абстрактному рівні поведінку об’єкта.

Але деякі прийоми моделювання при аналізі складних систем ще задовго до біологів, психологів та соціологів застосовували економісти. Тут доречно згадати, наприклад, про відомі «Економічні таблиці» Франсуа Кене. Інші аспекти системного аналізу (інформаційний та управлінський) також давно є предметом уваги економістів. Економісти розглядали процеси управління в системах, які складаються із взаємопов’язаних між собою елементів, раніше, ніж ці проблеми були сформульовані в загальнотеоретичному аспекті в інших науках — у техніці, в біології і задовго до того, як вони були сформульовані в кібернетиці.

Апарат системного аналізу дає можливість розкрити та зрозуміти закономірності функціонування технічних, біологічних, соціальних систем, логіку їхнього внутрішнього розвитку, і тому він широко застосовується в цих науках.

Економічна наука останнім часом активно використовує та розвиває методологію системного аналізу, котрий в останні десятиріччя почав застосовуватися в управлінні організаціями та прийнятті рішень, що стосуються виробничих, фінансових та адміністративних проблем.

Системний підхід до економіки як об’єкта дослідження має ряд значних переваг порівняно з іншими методами. Він уможли­влює виявлення всієї сукупності взаємодіючих елементів господарського механізму в їх єдності та взаємообумовленості й у той же час розуміння реального місця та значення кожного компоне­нта системи в структурній ієрархії.

Згідно з системним підходом до дослідження економічних систем можна виділити три основні завдання аналізу:

· по-перше, це вивчення інформаційного аспекту, який охоплює дослідження усієї сукупності питань організації «сигнальної» підсистеми, що забезпечує функціонування системи як єдиного цілого;

· по-друге, виявлення проблем управління, оскільки розвиток економічної системи є цілеспрямованим;

· по-третє, це моделювання систем.

 


Дата добавления: 2015-11-13; просмотров: 48 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Структурна декомпозиція змісту дисципліни| Статья 1. Предмет регулирования настоящего закона

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.017 сек.)