Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

II. Rédiger: pratique de l'écrit

1. Reconstituez la phrase en remplissant les trous par les mots et les expressions des mots qui manque:

1. L'État est..... de l'unité nationale. 2. Pour maintenir....., il dispose des forces de la police nationale et de la gendarmerie. 3. L'État est..... de la conduite de la politique économique et sociale et de la solidarité nationale. 4. L'État assure en tout temps et contre toutes les formes d'agression..... et..... du territoire et la vie des populations. 5. Il prévoit..... à..... au moyen de plans successifs qui fixent..... à atteindre. 6. L'État est responsable de..... de l'éducation nationale.7. Il..... les transports publics. 8. L'État..... des liens avec les pays étrangers. 9. L'État..... du budget national, pour..... toutes ces tâches. 10. L'État c'est la nation organisée, soumise à un..... constitué et à des..... communes.

2. Lisez les textes, donnez-en un titre et résumez-les par écrit en 5 - 7 phrases:

Une constitution est un texte fondamental qui définit l'organisation et le fonctionnement des institutions politiques d'un État. La Constitution de 1958, ou Constitution de la Ve République, a été adoptée à la suite d'une longue crise politique que les institutions prévues par la précédente Constitution, celle de 1946, ne parvenaient pas à débloquer. Elle a été approuvée par voie de référendum le 28 septembre 1958.

La Constitution de 1958 comprend:

- Un préambule par lequel le peuple français proclame solennellement son attachement aux droits de l'Homme et aux principes de la souveraineté nationale.

Des titres qui définissent:

- La nature même de l'État: la France est une république, indivisible, laïque, démocratique et sociale.

- Les institutions: le Président de la République, le Gouvernement, le Parlement, le Conseil constitutionnel, la Haute Cour de Justice, le Conseil économique et social.

- Le fonctionnement des institutions: attributions du Président de la République, du Premier ministre, du Parlement, rapports entre le Parlement et le Gouvernement.

La Constitution fixe le fonctionnement des institutions politiques de l'État. En réalité, elle n'en fixe que les grands traits. Par exemple, l'article 24 de la Constitution dit: «Le Parlement comprend l'Assemblée nationale et le Sénat. Les députés de l'Assemblée nationale sont élus au suffrage direct. Le Sénat est élu au suffrage indirect». Cet article est peu précis. C'est pourquoi il est complété par une loi organique qui définit dans les moindres détails l'organisation et l'élection des deux assemblées.

Les lois organiques sont obligatoirement soumises au Conseil constitutionnel qui s'assure qu’elles sont conformes à la Constitution. Nulle loi organique ne peut être promulguée avant avis du Conseil constitutionnel.

Les lois ordinaires sur la demande du Président de la République, du Premier ministre, des présidents des deux assemblées, de soixante députés ou soixante sénateurs au moins, peuvent être déférées au Conseil constitutionnel qui statuera sur leur constitutionnalité, c'est-à-dire leur légalité.

L'article 89 de la Constitution stipule que l'initiative d'une révision appartient:

- soit au Président de la République sur proposition du Premier ministre;

- soit aux membres du Parlement.

Deux procédures sont possibles:

- vote du projet en termes identiques par les deux assemblées ou ce projet de loi est soumis par le Président au référendum;

- vote du projet à la majorité des 3/5 par le Parlement réuni en Congrès.

Cas particulier: l'article 11 de la Constitution permet au président de la République de soumettre au référendum tout projet de loi portant sur l'organisation des pouvoirs publicsou tendant à autoriser la ratification d'un traité qui aurait des incidences sur les institutions.

La constitution française s'est trouvée placée au sommet de la pyramide des normes, au-dessus du bloc de supralégalité (traités internationaux, directives européennes), et lois organiques

3. Traduisez:

1. Держава є гарантом національної єдності, що ґрунтується на історичному минулому та спільній державній території. 2. Вона захищає в усі часи і проти всіх форм агресії життя населення, гарантує безпеку і цілісність території, забезпечує військовий і цивільний захист. 3. Для підтримання правопорядку держава має у своєму розпорядженні сили національної поліції і жандармерії. 4. Порушники закону притягуються до відповідальності. 5. Держава відповідає за проведення економічної соціальної політики (захист грошової одиниці, трудова зайнятість). Вона відповідальна за національну солідарність (боротьба із соціальною нерівністю, охорона здоров'я, допомога потерпілим від стихійного лиха). 6. Вона передбачає свою діяльність на довготривалий строк через послідовні плани, що закріплюють мету для досягнення. 7. Держава відповідає за організацію національної освіти, зокрема вищої освіти. 8. Держава встановлює зв'язки з іноземними країнами і привілейовані відносини з деякими країнами третього світу. Вона є членом чисельних міжнародних організацій: ООН, HАТО, Європейське співтовариство, Євросоюз. 9. Держава має у своєму розпорядженні національний бюджет на виконання цих завдань. 10. Управління народу, народом і для народу. 11. Демократія є прямою і представницькою. 12. Франція є незалежною державою. 13. Франція є демократичною, ліберальною, суверенною і правовою державою. 14. Вибори є всезагальними, рівними і таємни ми, прямими або непрямими. 15. Конституція визнає політичний плюралізм, 16. Політичні партії утворюються і здійснюють вільно свою діяльність, проте вони повинні дотримуватись принципів національної суверенності і демократії. 17. Міжнародні угоди мають бути ратифіковані й схвалені голосуванням відповідного закону. Вони мають вищу владу над національними законами. Як це, наприклад, має місце у випадку Маахстрітського договору, 18. Розрізняють три гілки влади: законодавчу, виконавчу і судову. 19. За старого режиму ці гілки влади здійснювались однією людиною, королем (абсолютним монархом), звідки зловживання владою. 20. Тиран або диктатор керують державою безконтрольно.

 


Дата добавления: 2015-11-14; просмотров: 35 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
E République: 1958- ?| B) The main rules

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.008 сек.)