Курсова робота як одна з основних форм учбового процесу.

Державний вищий навчальний заклад

«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМені ВАДИМА ГЕТЬМАНА»

КАФЕДРА БАНКІВСЬКИХ ІНВЕСТИЦІЙ

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ДЛЯ ПІДГОТОВКИ КУРСОВОЇ РОБОТИ З науки

ІНВЕСТИЦІЙНЕ КРЕДИТУВАННЯ

для спеціальності «Фінанси і кредит»

УКЛАДАЧІ: к. е. н., доцент Майорова Т.В.

ст. викладач кафедри Урванцева С.В.

УХВАЛЕНО

На засіданні кафедри банківських інвестицій

Протокол № 7 від 14 січня 2013 року

Завідувач кафедри_______________ Т.В. Майорова

КИЇВ КНЕУ 2013

ЗМІСТ

І. Загальні методологічні положення.

1.1 Курсова робота як одна з основних форм учбового процесу.

1.2 Вимоги до написання курсових робіт.

1.3 Основні питання наукової мови.

ІІ. Послідовність виконання курсової роботи.

2.1 Вибір теми.

2.2 Бібліографічний пошук літературних джерел.

2.3 Складання плану курсової роботи.

2.4. Композиція курсової роботи. Зміст основних частин.

2.5. Оформлення курсової роботи.

2.6 Оцінювання курсової роботи.

2.7. Захист курсової роботи.

2.8. Перелік тем курсових робіт.

I. Загальні методологічні положення.

Курсова робота як одна з основних форм учбового процесу.

Згідно з навчальним планом підготовки бакалаврів за спеціальністю “Банківська справа” студенти 4 курсу усіх форм навчання мають підготувати та захистити курсову роботу з науки «Інвестиційне кредитування»

Написання курсової роботи сприяє поглибленому вивченню науки, подальшій систематизації, розширенню і закріпленню отриманих знань. Таку форму навчання можна розглядати як своєрідний тренажер, за допомогою якого студент проходить стажування в напрямку: ведення наукового дослідження; грамотного і логічного викладення матеріалу; аргументованого і зрозумілого висвітлення власної думки; застосування теоретичних знань для практичного вирішення конкретних фінансово-економічних завдань тощо.

Зміст такої учбової форми, як курсова робота, обумовлює її функції, базисом яких є надання студентам навичок:

Æ підбирати, систематизувати та аналізувати необхідну інформацію про організацію інвестиційного кредитування в Україні;

Æ виявляти базові та похідні причини виникнення певних економічних явищ, з’ясовувати їх кількісний вплив на об’єкт дослідження;

Æ вести науковий пошук, узагальнювати різні методичні підходи та концепції, чітко аргументувати власну точку зору з досліджуваної проблеми;

Æ розробити пропозиції щодо вирішення існуючих проблем інвестиційного кредитування з урахуванням зарубіжного досвіду та обґрунтуванням можливостей його застосування в умовах національних особливостей та традицій.

1.2. Вимоги до написання курсових робіт.

1. Обрана тема курсової роботи має бути динамічною та актуальною.

2. Курсова робота є закінченим дослідженням з науки.

3. За структурою курсова робота має складатися з теоретичної, аналогічної частини та пропозицій, зміст даних частин має відповідати певним вимогам (див. 2.4).

4. Стиль роботи має бути науковим, мова – українська.

Оформлення курсової роботи має здійснюватися у відповідності із наданими рекомендаціями (див. 2.5).

Студент несе відповідальність за дотримання встановлених вимог до курсової роботи і регламенту її виконання. Позитивний результат захисту курсової роботи є необхідною умовою допуску студента до екзамену з відповідної дисципліни.

1.3. Поняття «науковий стиль»

Приступаючи до виконання курсової роботи, як макромоделі наукової праці, необхідно перш за все засвоїти мову науки, яка є дуже специфічною. Від ступеня оволодіння категоріальним науковим апаратом залежить, наскільки точно, грамотно і розумно студент висловить свою думку, пояснить той чи інший факт, обґрунтує висновки та пропозиції.

Основу мови науки складають слова і словосполучення термінологічного характеру. Деякі з них наведені нижче:

Актуальність теми – ступінь її важливості в даний момент і в даній ситуації для вирішення даної проблеми (задачі)

Аспект – кут зору, під яким розглядається об’єкт (предмет) дослідження.

Аргументування – це логічний процес, суть якого полягає в тому, що в ньому обґрунтовується істинність судження.

Аналіз – є методом наукового дослідження шляхом розкладу предмета на складові частини.

Визначення – уточнення змісту понять, що використовуються.

Категорія - форма логічного мислення, в якій розкриваються внутрішні суттєві сторони та відношення предметів, що досліджуються.

Концепція – система поглядів на будь - що; основна думка, коли визначаються цілі та задачі дослідження і вказуються шляхи його ведення.

Класифікація – поєднання предметів, що досліджуються, за певним и ознаками в групи.

Метод дослідження - спосіб застосування старого значення для отримання нового значення.

Методологія пізнання – вчення про принципи, форми та засоби дослідницької діяльності.

Огляд економічної літератури – систематизація наукових даних (підходів) з будь-якої теми, що отримані в результаті аналізу першоджерел. Знайомить з сучасним станом проблеми та з її перспективами розвитку.

Об’єкт дослідження – процес або явище, яке породжує проблемну ситуацію.

Предмет дослідження – все те, що знаходиться в межах об’єкта дослідження в певному аспекті розгляду.

Поняття – це думка, в якій відображаються відмінні властивості предметів і відношень між ними.

Принципи – основне, вихідне положення будь - якої теорії, вчення, науки.

Проблема велика узагальнена численність сформульованих наукових питань, які охоплюють галузь майбутніх досліджень.

Судження – думка, за допомогою якої будь-що затверджується або заперечується.

Теорія сукупність узагальнених положень, які створюють науку або її розділ. Вона є формою синтетичного знання, в межах якої окремі поняття гіпотези і закони втрачають автономність і стають елементами цілісної системи.

Синтез - являє собою поєднання отриманих при аналізі частин у ціле.

2. Послідовність виконання курсової роботи.

2.1. Вибір теми.

В додатку №1 наведено орієнтовану тематику курсових робіт, на основі якої студент самостійно обирає конкретну тему з урахуванням визначеного даними методичними вказівками регламенту виконання курсових робіт.

При виборі теми курсової роботи враховується:

Æ актуальність теми;

Æ можливість ефективного використання економічної інформації про досліджуваний об’єкт;

Æ професійні інтереси студента;

Æ можливість одержання, обробки та використання відповідних практичних матеріалів;

Æ напрямок сформованої науково – дослідницької роботи студента.

Студент може самостійно запропонувати власний варіант теми, що відсутній в орієнтованому переліку, але чітко дотримуючись професійної спрямованості фахової підготовки. В такому разі кафедра розглядає мотиви та обґрунтування запропонованої студентом теми.

Виконання курсової роботи з однієї теми кількома студентами можливе лише в межах як комплексної курсової роботи з чітким виділенням завдань кожного з виконавців або ж, як що мова йде про різноаспектні дослідження однієї проблеми, що відображається у назві роботи та її змісті. Дана умова є обов’язковою, якщо вона не виконується, такі курсові роботи до захисту не допускаються.

Обрана студентом тема має бути узгоджена з викладачем кафедри – науковим керівником і наведена в письмовій заяві. Уточнення або зміна теми курсової роботи можливі лише в окремих випадках при достатньо аргументованих причинах з дозволу наукового керівника.

Обравши тему курсової роботи студент має з’ясувати:

Æ в чому полягає мета, певні аспекти та конкретні задачі дослідження;

Æ за допомогою яких прийомів і методів буде їх вирішувати;

Æ що стане об’єктом та предметом дослідження.

2.2. Бібліографічний пошук літературних джерел.

В процесі підготовки складання плану і написання курсової роботи студент підбирає та вивчає відповідні літературні джерела і складає бібліографію.

Перегляду мають підлягати всі види джерел, зміст яких пов’язаний з темою курсової роботи. До них відносяться матеріали, які опубліковані в різних вітчизняних та зарубіжних виданнях, статистичні збірники, Закони і Постанови Верховної ради і Кабінету Міністрів України, а також фактичні статистичні (планові, прогнозні) та бухгалтерські дані по досліджуваному підприємству.

Для самостійного пошуку літературних джерел студент використовує бібліографічні каталоги (алфавітний та систематичний), бібліографічні довідники, літописи, реферативні журнали, внутрішньо книжкові та після статейні списки літератури, а також автоматизовані інформаційно – пошукові системи, бази та банки даних.

В процесі пошуку літературних джерел студенту рекомендується вести відповідну картотеку, де на окремому аркуші, який має свою літеру алфавіту, необхідно записати автора (прізвище якого починається з цієї літери), назву статті (книги), місце та рік видання, номер сторінок, з яких взята цитата, а також бібліографічний шифр (на випадок, якщо ще раз необхідно буде звернутися до даного джерела інформації). Нижче під цією інформацією, студент робить відповідні нотатки, конспективні записи, виписки з тексту, цифрові дані.

При вивченні літератури не слід прагнути тільки до запозичення матеріалу. Паралельно слід осмислювати найдену інформацію. Цей процес повинен відбуватися протягом всієї роботи над темою, тоді власні думки, що виникають в ході опрацювання зібраного матеріалу, стають основою для власних спостережень, винаходів, висновків.

При викладенні матеріалу по обраній темі використовується не вся інформація, а тільки та її частка, яка має безпосереднє відношення до теми курсової роботи і тому є більш цінною та корисною.

Попереднє ознайомлення з досліджуваною проблемою на основі літературних джерел є основою для складання плану курсової роботи.

2.3. Складання плану курсової роботи.

План курсової роботи студент складає самостійно і погоджує його з науковим керівником. Такий план в основних рисах характеризує предмет дослідження, але в подальшому (в залежності від специфіки діяльності підприємства, що досліджується, від особливостей обліку та практики ведення господарської діяльності) він може уточнюватися, залишаючи основне завданням роботи незмінним.

План складається з переліку вузлових питань, що пов’язані внутрішньою логікою дослідження з темою.

При складанні плану базові питання необхідно розмістити в такій послідовності, яка б дозволяла знайти найбільш логічну і прийнятну для даного дослідження схему викладення матеріалу.

Позитивно зарекомендувала себе практика, коли студент перш, ніж прийняти до роботи остаточний план, складає план - проспект, в якому крім назв розділів роботи тезисна викладено їх зміст. Це вдосконалює логіку і дозволяє оцінити необхідність та кількість мілких частин розділу-параграфів.

В процесі складання плану, а також в подальшій співпраці науковий керівник надає студенту наукову і методичну допомогу, вносить певні корективи до плану, надає рекомендації про доцільність висвітлення того чи іншого питання в контексті обраної теми, систематично контролює виконання роботи.

2.4. Композиція курсової роботи. Зміст основних її складових.

Оскільки курсова робота є кваліфікаційною працею, її оцінюють не тільки за змістом теоретичного і практичного матеріалу, актуальністю теми, а й за рівнем загально методичної підготовки, що перш за все знаходить своє відображення в композиції роботи.

Композиція курсової роботи - це послідовність розташування її основних частин, до яких відносять основний текст (тобто розділи і параграфи), а також частини її довідково - супровідного апарату.

Традиційно склалася певна композиційна структура курсової роботи, основними елементами якої в порядку їх розташування є наступні:

1. Титульна сторінка

2. Зміст.

3. Вступ.

4. Розділи основних частин.

5. Висновки.

6. Література.

7. Додатки.

Титульна сторінка є першою сторінкою курсової роботи і заповнюється суворо за встановленою формою (див. додаток 1).

Вступ. В цій частині курсової роботи обґрунтовується актуальність та практичне значення теми, ступінь її дослідження, мета і задачі; визначається об’єкт, предмет та методологічна основа дослідження, характеризуються джерела одержаної інформації. Об’єм цієї частини роботи-1-2 сторінки.

Розділ I.

Дана частина роботи повинна містити теоретико-методологічні положення обраних для дослідження питань.

Цей розділ слугує теоретичною основою та передумовою дослідження конкретно – економічних, прикладних аспектів теми, тому питання, що розглядаються в теоретичному розділі роботи, повинні стати своєрідною базою для прикладного дослідження, яке буде здійснюватися в другому розділі. Виконання даної роботи дозволить студенту отримати цілісну, завершену наукову працю.

Вивчаючи теоретичні основи певних проблем, студент повинен здійснити огляд економічної літератури. Присутність такого матеріалу в роботі має показати ґрунтовне знайомство студента із спеціальною літературою, його вміння систематизувати джерела, критично їх розглядати, аналізувати різні підходи, що існують в науковій думці, виділяти суттєве, робити влаcні аргументовані висновки.

Бажано наводити фактичні статистичні дані, які відображають тенденції змін відповідних економічних явищ на макрорівні (України та світу в цілому) і дозволяють визначити особливості зовнішнього соціально - економічного клімату.

Розділ II.

Другий розділ курсової роботи є основною її частиною. Враховуючи це, в ній обов’язково повинен бути використаний статистичний матеріал, який підтверджує важливість досліджуваних питань. Вагомості курсовій роботі надає використання статистичних матеріалів кредитного ринку. Ці матеріали треба оформити у вигляді таблиць, графіків, діаграм і обов’язково їх проаналізувати. Аналітичні розрахунки мають бути здійснені за 2-3 роки. Результати такого аналізу дозволять виявити тенденції і причини змін певних показників, напрямки вирішення існуючих проблем.

Представлені в курсовій роботі таблиці і графічний матеріал мають бути наочними і зручними для читання.

Для того, щоб робота мала високий рівень оцінки, необхідно виявити і кількісно визначити взаємозв’язки між економічними процесами і явищами, що дозволить комплексно вивчити проблему і отримати підстави для пошуку шляхів удосконалення процесу інвестиційного кредитування.

Розділ III.

Третій розділ є логічним завершенням курсової роботи. В ньому студент, виходячи з результатів, проведеного в II розділі аналізу, самостійно розробляє пропозиції щодо усунення проблем та покращення стану інвестиційного кредитування в Україні. Надані рекомендації мають бути обґрунтованими, в зв’язку з чим студент (там, де це можливо) розраховує ефект (економічний, фінансовий, соціальний) від впровадження даного заходу.

Зміст всіх розділів основної частини повинен відповідати темі курсової роботи і повністю її розкривати. Ці розділи повинні відобразити вміння студента стисло, логічно та аргументовано вести дослідження, оформлення якого повинно відповідати існуючим вимогам.

Висновки містять послідовне викладення отриманих результатів дослідження і їх співвідношення із загальною метою та конкретними завданнями, які були окреслені на початку роботи.

Об’єм курсової роботи – 30-50 сторінок комп’ютерного тексту. Разом з тим курсова робота може бути виконана в рукописному вигляді. Наявність таблиць, графіків, схем, рисунків має бути доречною, а їх кількість - оптимальною.

2.5. Оформлення курсової роботи.

Курсова робота повинна бути стилістично, грамотно, а також технічно правильною й акуратно оформлена.

Зміст оформляється у вигляді переліку назв розділів роботи, для кожного з яких вказується відповідний номер початкової сторінки тексту.

Курсова робота має бути віддрукована чітко, охайно, без помарок та виправлень.

Текст роботи треба розміщувати тільки з одного боку аркуша, на білому папері формату А4 (210х297 мм), залишаючи поля зліва не менше 30 мм, справа – не менше 10 мм, зверху та знизу – не менше 20 мм. Удрукованому варіанті на одній сторінці тексту міститься 38-40 рядків по 68 70 знаків у кожному.

Викладення тексту кожного розділу та підрозділу, а також вступу та завершення слід починати з нової сторінки.

Відстань між заголовками та текстом не повинна перевищувати 20 мм. Переноси слів у заголовках не дозволяються. Якщо заголовок складається з двох речень, то їх розділяють крапкою. Крапка наприкінці заголовка не ставиться.

Скорочення слів у тексті, крім загальноприйнятих, не допускається. Розділи починаються порядковими номерами арабськими цифрами (1,2,3), підрозділи позначаються номером розділу та підрозділу через крапку (1.1, 1. 2., або 2. 1, 2. 2, 2. 3 тощо).

Нумерація сторінок має бути наскрізною: номер сторінки проставляється арабськими цифрами у правому верхньому кутку, але на титульному аркуші (перша сторінка курсової роботи) номер проставляти не слід.

Формули, які приводяться в роботі, в рукописному варіанті слід вписувати чорним чорнилом (пастою) і нумерувати арабськими цифрами. Порядковий номер приводиться в круглих дужках праворуч від формули. Він повинен складатися з номеру розділу та порядкового номеру формули, розділених крапкою. Наприклад: (1.3) означає третю формулу першого розділу.

Допускається й інший підхід до нумерації формул: усі формули, вміщені в текст курсової роботи, нумеруються наскрізно, підряд з першої до останньої.

Наприклад: (5) означає п’яту формулу, вміщену у тексті роботи.

Нумерацію формул здійснюють окремо від нумерації таблиць та нумерації рисунків.

Цифровий матеріал, який студент вважає за доречне вмістити у текст курсової роботи, як правило, подається у табличній формі. Кожна таблиця повинна мати заголовок (найменування), що відображає її зміст. Нумерація таблиць здійснюється таким чином: справа над заголовком з прописної з прописної букви пишуть слово “Таблиця” та її порядковий номер (знак “№” перед цифрою не ставиться). Номер таблиці складається з номеру розділу та порядкового номеру таблиці в даному розділі. Наприклад: таблиця 1.3 - третя таблиця першого розділу.

Допускається й інший підхід до нумерації табличного матеріалу: всі таблиці, вміщені у роботу, нумеруються наскрізно, підряд з першої до останньої.

Наприклад: Таблиця 4 - четверта таблиця, вміщена у текст курсової роботи.

Нумерацію таблиць здійснюють окремо від нумерації формул та нумерації рисунків.

При оформлені таблиць слід дотримуватись певних правил. Так, у випадку переносу таблиці та її продовження на наступній сторінці (в цьому випадку у правому верхньому кутку сторінки пишуть “Продовження табл.” і ставлять той же порядковий номер; не повторюючи заголовку таблиці та найменування граф, вказують номери граф та продовжують таблицю).

Якщо всі показники, вміщені у таблицю, мають одну й ту ж одиницю виміру, то її виносять у заголовок таблиці. Якщо використовуються показники з різними одиницями виміру, то відповідних графах або рядках таблиці одиниці виміру наводять окремо.

Таблицю вміщують у текст після першого посилання на неї. Розрахункові таблиці, що мають великий обсяг, не рекомендується вміщувати в текст основної частини, доцільніше винести їх у додатки, але з обов’язковими посиланнями на них у тексті

Посилення в тексті мають бути на всі таблиці. Вміщувати у курсову роботу таблиці, що не мають заголовків, нумерації, або на які відсутні посилення у тексті, не дозволяється.

Ілюстративний матеріал у формі схем, діаграм, графіків тощо, вміщений у основну частину курсової роботи, оформляється наступним чином: знизу під ілюстрацією з прописної букви пишуть слово “Рис”. проставляють порядковий номер, ставлять крапку (знак “№” перед цифрою не ставиться). Далі, продовжуючи той самий рядок, з великої літери вписують назву рисунка, яка повинна відображати його зміст.

Номер рисунка складається з номеру розділу та порядкового номеру рисунка у даному розділі (наприклад: Рис. 2.1. – перший рисунок другого розділу).

Допускаються й інший підхід до нумерації ілюстративного матеріалу: усі рисунки, вміщені в роботу, нумеруються наскрізно, підряд з першого до останнього (наприклад: Рис. 8.- восьмий рисунок, вміщений у текст курсової роботи).

Нумерація рисунків ведеться окремо від нумерації таблиць та нумерації формул.

Ілюстративний матеріал вміщується у відповідний підрозділ тільки після посилання на нього. В тексті курсової роботи мають бути присутніми посилення на всі вміщені рисунки.

В тексті обов’язково мають бути зроблені посилання на джерела, з яких була запозичена будь-яка статистична інформація, рисунки таблиці, а також цитати, що їх наведено в курсовій роботі. Посилення на першоджерела можна здійснювати у висновках, що роблять знизу під текстом на відповідній сторінці (у виносцівказуються: прізвище та ініціали автора, найменування джерела, видавництво, рік видання та сторінка). Інший спосіб полягає у використанні квадратних дужок, в яких зазначається порядковий номер джерела у списку використаної літератури та відповідна сторінка (наприклад: [6,с. 17 ]).

Перелік джерел інформації, що була використана під час виконання курсової роботи, укладають у встановленій послідовності:

1.Закони України.

2.Інструкції та нормативні акти, видані Міністерством фінансів України, галузевими міністерствами, іншими установами та відомствами.

3.Наукова, навчально – методична, спеціальна література, видана українською або російською мовами.

4.Наукова, навчально – методична, спеціальна література, видана іноземними мовами.

По кожному з перелічених підрозділів списку літератури першоджерела вміщуються у перелік в алфавітному порядку (згідно з українським або латинським – для іншомовних видань алфавітом).

Набір елементів бібліографічного списку літературних джерел різних видів Закон України, підручник, навчальний посібник, монографія, стаття, перекладене видання, статистичний щорічник, оригінальне зарубіжне видання), спосіб написання кожного елементу, використання розділових знаків тощо.

Додатки до курсової роботи оформляють наступним чином: у правому верхньому кутку аркуша з прописної букви пишуть слово “Додаток” та вказують його порядковий номер (знак “№” перед цифрою не ставиться). Послідовність вміщення додатків визначається порядком появи посилань на них у тексті. Нумерація додатків здійснюється наскрізно, підряд, від першого до останнього, арабськими цифрами.

Усі додатки, незалежно від їх характеру (звітні форми, аналітично розрахункові таблиці, громіздкі ілюстративні схеми, комп’ютерні розрахунки тощо), повинні мати заголовок, у якому відображено зміст інформації, що й має той чи інший додаток.

Оформлена у відповідності до сформульованих вимог та повністю укомплектована курсова робота повинна бути переплетена (зброшурована).

На першій та на останній сторінці студент повинен поставити свій підпис та дату остаточного завершення роботи.

2.6. Оцінювання та захист курсової роботи.

Виконана курсова робота у встановлений термін подається на кафедру та після реєстрації передається науковому керівнику для рецензування.

В рецензії відмічаються позитивні сторони та недоліки курсової роботи, оцінюється наявність елементів творчого пошуку та новизни і обсяг охопленої інформації, дотримання вимог оформлення роботи, робиться висновок щодо допуску до захисту роботи і виставляється попередня оцінка.

Захист курсової роботи здійснюється прилюдно, перед комісією. Процедура захисту передбачає стислий (до 7 хвилин) виклад студентом основних результатів проведеного дослідження та пропозиції. Після доповіді студент відповідає на усі запитання членів комісії. В процесі захисту можуть використовуватись таблиці, схеми, графіки.

В ході захисту комісія оцінює глибину знань студента по досліджуваній темі, його вміння вести дискусію, відповідати на запитання, обґрунтовувати та відстоювати свою власну точку зору.

У процесі визначення оцінки враховується низка важливих показників якості курсової роботи:

Змістовні аспекти роботи:

Ø актуальність обраної теми дослідження;

Ø спрямованість роботи на розробку реальних практичних рекомендацій;

Ø відповідність логічної побудови роботи поставленим цілям і завданням;

Ø широта й адекватність методологічного та діагностичного апарату;

Ø наявність альтернативних підходів до вирішення визначених проблем;

Ø рівень обґрунтування запропонованих рішень;

Ø ступінь самостійності проведення дослідження;

Ø рівень виконання індивідуального завдання;

Ø розвиненість мови викладення роботи та її загальне оформлення.

Якість захисту роботи:

Ø уміння стисло, послідовно й чітко викласти сутність і результати дослідження;

Ø здатність аргументовано захищати свої пропозиції, думки, погляди;

Ø загальний рівень підготовки студента;

Ø володіння культурою презентації.

Основні умови одержання оцінки:

Відмінно. Курсова робота є бездоганною: містить елементи новизни, має практичне значення, індивідуальне завдання виконано повністю, доповідь логічна і коротка, проголошена вільно, зі знан­ням справи, оформлена на високому рівні, відповіді на запитання правильні і стислі.

Добре. Тема роботи розкрита, але мають місце окремі недоліки непринципово­го характеру: в теоретичній частині поверхово зроблений аналіз літературних джерел, елементи новизни чітко не подані, недостатньо використані інформаційні матеріали, доповідь логічна, проголошена вільно, відповіді на запитання в основному правильні, оформлення роботи в межах вимог.

Задовільно. Тема курсової роботи в основному розкрита, але мають місце недоліки змістов­ного характеру: нечітко сформульована мета роботи, теоретичний розділ має вира­жений компілятивний характер, наукова полеміка відсутня, в аналітичній частині є надлишок елементів описовості, добір інформаційних матеріалів (таблиці, графіки, схеми) не завжди обґрунтований, заходи і пропозиції, що містяться в третьому роз­ділі, обґрунтовані непереконливо, рецензія і відгуки містять окремі зауваження, до­повідь прочитана за текстом, не всі відповіді на запитання членів ДЕК правильні або повні. Є зауваження щодо оформлення дипломної роботи.

Незадовільно. Нечітко сформульована мета курсової роботи. Розділи погано пов'язані між собою. Відсутній критичний огляд сучасних літературних джерел. Аналіз ви­конаний поверхово, переважає описовість на шкоду системності і глибині. Про­поновані заходи випадкові, з аналізу не випливають, економічне обґрунтування неповне. Оформлення роботи далеке від зразкового. Ілюстрації до захисту відсутні. Відповіді на запитання при захисту неточні або неповні

Курсова робота до захисту не допускається за таких умов:

È подана науковому керівникові на перевірку або на будь-який подальший етап проходження з порушенням стро­ків, установлених регламентом;

È написана на тему, яка не відповідає змісту дисципліни “Інвестиційне кредитування”;

È виконана не самостійно;

È структура не відповідає вимогам;

È відсутнє економічне обґрунтування запропонованих заходів;

È недбало оформлена чи роздрукована;

È інші умови, які можуть бути визначені кафедрою.

Склад комісії по захисту курсових робіт (не менш ніж із двох викладачів) призначається завідувачем кафедри.

Рішення про оцінку по захисту курсової роботи приймається комісією. Оцінка вноситься в відомість та залікову книжку студента і перегляду (пере захисту) не підлягає.

Порядок переведення чотирибальної шкали оцінювання курсової у 100-бальну шкалу та ECTS:

Оцінка за шкалою ECTS	Оцінка курсової роботи за бальною шкалою, що використовується в КНЕУ	Оцінка курсової роботи за національною шкалою
А	90-100	5 (відмінно)
В	80-89	4 (добре)
С	70-79	4 (добре)
Д	66-69	3 (задовільно)
Е	60-65	3 (задовільно)
FХ	21-59	2 (незадовільно) з можливістю повторного захисту курсової роботи
F	0-20	2 (незадовільно) з обов'язковим повторним виконанням курсової роботи

2.8. Перелік тем курсових робіт.

1. Наукова парадигма інвестиційного кредитування.

2.

3. Характеристика та особливості інвестиційного кредиту.

4. Учасники інвестиційного кредитування.

5. Кредитний метод фінансування інвестиційних проектів.

6. Напрямки реформування системи інвестиційного кредитування в Україні.

7. Економічна природа банківського інвестиційного кредиту.

8. Емісія корпоративних облігацій – як джерело фінансування інвестиційних проектів.

9. Види та форми банківських інвестиційних кредитів.

10. Довгострокові проектні кредити.

11. Банківське консорціумне кредитування.

12. Порядок відбору банком об’єктів для інвестиційного кредитування.

13. Ціна інвестиційного кредиту.

14. Процес банківського інвестиційного кредитування.

15. Механізм інвестиційного кредитування.

16. Робота банку з аналізу та попереднього відбору заявок клієнтів на отримання інвестиційного кредиту.

17. Порядок оцінки кредитоспроможності позичальника інвестиційного кредиту.

18. Основні форми забезпечення банківського інвестиційного кредиту.

19. Роль застави при банківському інвестиційному кредитуванні.

20. Оцінка якості застави підприємств-юридичних осіб при банківському інвестиційному кредитуванні.

21. Основні фінансово-кредитні механізми управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю.

22. Напрямки діяльності в Україні Фонду фінансування будівництва.

23. Напрямки діяльності в Україні Фонду операцій з нерухомістю.

24. Способи погашення банківських інвестиційних позичок.

25. Строк інвестиційного кредиту.

26. Моніторинг банківського інвестиційного кредиту.

27. Процедура оцінки інвестиційного проекту банком.

28. Види експертиз документів обґрунтування інвестицій.

29. Оцінка діяльності замовника при інвестиційному кредитуванні.

30. Фінансово-економічна оцінка інвестиційного проекту банком.

31. Критерії та показники ефективності інвестиційного проекту.

32. Державне інвестиційне кредитування.

33. Державне кредитування інноваційних проектів.

34. Роль державного інвестиційного кредитування в розвитку національної економіки.

35. Роль Державної інноваційної фінансово-кредитної установи у фінансуванні інноваційних проектів.

36. Фінансова (кредитна) підтримка суб’єктів інноваційної діяльності.

37. Форми державного інвестиційного кредиту.

38. Кредитування державних капітальних вкладень.

39. Порядок відбору інвестиційних проектів, які передбачають залучення коштів державного бюджету.

40. Порядок проведення комплексної державної експертизи та затвердження інвестиційних програм та проектів, які передбачають залучення коштів державного бюджету.

41. Інвестиційне кредитування фізичних осіб.

42. Суб’єкти та об’єкти інвестиційного кредитування фізичних осіб.

43. Оцінка інвестиційного кредиту для фізичних осіб.

44. Робота банку у сфері інвестиційного кредитування фізичних осіб.

45. Зміст державного інвестиційного кредитування фізичних осіб.

46. Напрямки розвитку споживчого інвестиційного кредитування в Україні.

47. Іпотека та її роль у системі банківського кредитування.

48. Характеристика та оцінка нерухомого майна.

49. Основні напрями створення національної системи іпотечного кредитування.

50. Ринок іпотеки в Україні.

51. Структура іпотечного ринку.

52. Діяльність Державної іпотечної установи в Україні.

53. Інвестиційний іпотечний кредит.

54. Механізм іпотечного інвестиційного кредитування.

55. Моделі іпотечного кредитування.

56. Вартість об’єктів власності при оцінці нерухомості.

57. Оцінка майна та майнових прав в Україні.

58. Методи оцінки об’єктів нерухомості, які використовуються при іпотечному кредитуванні.

59. Доходний підхід в оцінці нерухомості.

60. Витратний підхід в оцінці нерухомості.

61. Ринкового підхід в оцінці нерухомості.

62. Техніка іпотечно-інвестиційного аналізу як методу оцінки нерухомості.

63. Оцінка землі при іпотечному кредитуванні.

64. Порядок визначення грошової оцінки земельних ділянок в Україні.

65. Напрями реформування та обслуговування іпотечних активів.

66. Іпотечні цінні папери.

67. Сек’юритизація активів як метод підтримки ліквідності та платоспроможності банку.

68. Перспективи розвитку іпотечного кредиту в Україні.

69. Іпотечні банки: зарубіжний досвід та перспективи розвитку в Україні.

70. Організація лізингу в Україні.

71. Фінансовий лізинг.

72. Переваги та недоліки лізингу як джерела фінансування інвестиційних проектів.

73. Стан лізингового бізнесу в Україні.

74. Перспективи розвитку лізингових відносин в Україні.

75. Лізингові операції комерційних банків.

76. Роль іноземного інвестиційного кредиту у розвитку економіки України.

77. Інвестиційне кредитування Міжнародним банком реконструкції та розвитку.

78. Напрями діяльності ЄБРР в Україні.

79. Напрями та умови інвестиційного кредитування в Україні міжнародними фінансово-кредитними установами.

80. Управління зовнішнім боргом.

81. Аналіз проектних ризиків при інвестиційному кредитуванні.

82. Характеристика проектних ризиків, притаманних інвестиційному кредитуванні.

83. Управління ризиками при інвестиційному кредитуванні.

84. Оцінка кредитних ризиків.

85. Роль страхування при інвестиційному кредитуванні.

86. Методи мінімізації кредитних ризиків.

87. Роль ризик-менеджменту в управлінні ризиками інвестиційного кредитування.

88. Емісія цінних паперів як інструмент фінансування підприємницької діяльності.

89. Банківське інвестиційне кредитування підприємств АПК.

90. Особливості інвестиційного кредитування підприємств суднобудівної галузі.

91. Особливості інвестиційного кредитування підприємств металургійного комплексу.

92. Особливості інвестиційного кредитування підприємств авіабудівної промисловості.

93. Особливості інвестиційного кредитування підприємств вугільної промисловості.

94. Особливості інвестиційного кредитування підприємств легкої промисловості.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Вимоги до іпотечних кредитів. Рішення Правління Державної іпотечної установи. Протокол №15 від 12 вересня 2005 р.

2. Деякі питання Державної іпотечної установи. Постанова Кабінету міністрів України від 8 жовтня 2004 року № 1330.

3. Земельний кодекс України. Прийнято 25 жовтня 2001 року № 2768 - ІІІ

4. Інструкція про порядок регулювання діяльності банків в Україні. Затверджена Постановою Правління НБУ від 28 серпня 2001 року № 368.

5. Методичні рекомендації щодо організації та функціонування систем ризик-менеджменту в банках України. Постанова Правління НБУ від 02.08.2004 року № 361.

6. Наказ Міністерства фінансів і Міністерства економіки України “Про внесення змін і доповнень до Положення про державне кредитування будов і об’єктів виробничого призначення” від 14 травня 1998 року за № 315/ 2755.

7. Положення “Про державне кредитування будов і об’єктів виробничого призначення”, затверджене Наказом Міністерства фінансів і Міністерства економіки України з урахуванням змін і доповнень від 26 червня 1996р. № 128/ 79.

8. Положення про оцінку та конкурсний відбір запропонованих міністерствами, іншими центральними органами та місцевими органами виконавчої влади інвестиційних проектів, що передбачають залучення коштів державного бюджету та створення відповідної Комісії Мінекономіки. Наказ Мінекономіки України від 27.11.2000 р. № 258.

9. Про банки і банківську діяльність. Закон України від 7 грудня 2000 року № 2121 – ІІІ.

10. Про власність. Закон України від 07.02.91р. № 697 – ХІІ.

11. Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій Закон України від 14 вересня 2006 року № 143-V.

12. Про державну підтримку сільського господарства України. Закон України від 24 червня 2004 року № 1877-IV

13. Про експертну грошову оцінку земельних ділянок. Постанова Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2002 р. № 1531.

14. Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень. Закон України від 18 листопада 2003 року

15. Про заставу. Закон України від 02.10.92р. № 2654 – ХІІ.

16. Про затвердження Методики оцінки ефективності виконання інноваційних проектів та діяльності технологічних парків. Наказ Міністерства економіки України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства промислової політики України від 21.11.2005 р. № 434/668/442.

17. Про затвердження Методичних рекомендацій з розроблення бізнес-плану підприємств Наказ Мінекономіки України від 06.09.2006 № 290.

18. Про затвердження Національного стандарту №1 “Загальні засади оцінки майна та майнових прав. Постанова Кабінету Міністрів України № 1440 від 10 вересня 2003 року.

19. Про затвердження Положення про порядок отримання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів і надання резидентами позик в іноземній валюті нерезидентам. Постанова Правління НБУ від 17.06.2004 р. №270.

20. Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 31 «Фінансові витрати»: Наказ Міністерства фінансів України від 28.04.2006 № 415.

21. Про затвердження Положення про порядок створення та функціонування технопарків та інноваційних структур інших типів. Постанова Кабінету Міністрів України № 549 від 22 травня 1996 року

22. Про затвердження Порядку використання коштів державного бюджету для надання підтримки фермерським господарствам. Постанова КМУ від 25 серпня 2004 р. № 1102. 23. Про затвердження Порядку використання у 2008 році коштів, передбачених у державному бюджеті для виконання Загальнодержавної програми реформування і розвитку житлово-комунального господарства, в тому числі на здешевлення залучених з цією метою кредитів. Постанова КМУ від 19 березня 2008 р. № 225.

24. Про затвердження Порядку конкурсного відбору інвестиційних проектів, що реалізуються за рахунок кредитів комерційних банків з частковим відшкодуванням відсоткових ставок. Постанова Кабінету Міністрів України від 29 січня 2002 року № 101.

25. Про затвердження Порядку конкурсного відбору інвестиційних проектів підприємств суднобудівної промисловості. Наказ Міністерства промислової політики України від 15.03.2007 № 104.

26. Про затвердження Порядку конкурсного відбору інноваційних проектів для їх фінансової підтримки Наказ Державного агентства України з інвестицій та інновацій від 16.11.2006 р. № 34.

27. Про затвердження Порядку конкурсного відбору інноваційних проектів у сфері промисловості. Наказ Міністерства промислової політики України від 30.05.2006р. № 194

28. Про затвердження Порядку конкурсного відбору інноваційних проектів для їх фінансової підтримки. Наказ Державного агентства України з інвестицій та інновацій від 16.11.2006 N 34. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30 листопада 2006 р. за N 1250/13124.

29. Про затвердження Порядку конкурсного відбору інноваційних проектів у сфері промисловості. Наказ міністерства промислової політики України від 30.05.2006 № 194. 30. Про затвердження Порядку конкурсного відбору інноваційних та інвестиційних проектів для надання кредитів на їх реалізацію за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті на 2007 рік. Наказ Державного агентства України з інвестицій та інновацій від 03.05.2007 № 33.

31. Про затвердження Порядку надання фінансової підтримки суб’єктам інноваційної діяльності за рахунок коштів державного бюджету шляхом здешевлення довгострокових кредитів. Постанова Кабінету міністрів України від 17 листопада 2004 року № 1563.

32. Про затвердження Порядку надання фінансової підтримки суб'єктам інноваційної діяльності за рахунок коштів державного бюджету шляхом здешевлення довгострокових кредитів. Постанова КМУ від 17 листопада 2004 р. N 1563

33. Про затвердження Порядку підтвердження права власності на нерухоме майно. Наказ ФДМ України від 24 травня 2002 року.

34. Про затвердження Порядку проведення конкурсного відбору регіональних і галузевих інноваційних програм, які впроваджуватимуться за рахунок бюджетних коштів Наказ Державного агентства України з інвестицій та інновацій від 17.10.2007 № 105.

35. Про затвердження Порядку та умов проведення конкурсів, переліку документів, що необхідні для часткового відшкодування відсоткових ставок за кредитами, що надаються суб’єктам малого та середнього бізнесу на реалізацію інвестиційних проектів. Наказ Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 07.05.2007 № 61.36. Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту: Постанова Правління НБУ від 10.05.2007 № 168.

37. Про заходи щодо створення єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру. Указ Президента України від 17. 02. 2003 року за № 134/2003.

38. Про заходи щодо створення системи реєстрації прав власності на нерухоме майно. Постанова КМУ від 16.05.2002р. № 661.

39. Про землеустрій. Закон України від 22 травня 2003 року № 858-ІV.

40. Про інноваційну діяльність Закону України від 4 липня 2002 року №40-IV.

41. Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвес­тиційні фонди). Закон Україні від 15 березня 2001 р. № 2299-III.

42. Про іпотеку. Закон України від 05.06.2003 р.

43. Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим боргом та іпотечні сертифікати. Закон України від 19 червня 2003 року № 979.

44. Про іпотечні облігації. Закон України від 22 грудня 2005 р. № 3273.

45. Про концесії. Закон України від 16 липня 1999 р., № 997-XIV.46. Про організацію роботи з банківськими установами щодо кредитування інвестиційних проектів. Наказ Міністерства вугільної промисловості України від 06.04.2007 № 117.

47. Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні. Закон України від 12 липня 2001 року № 2658-III

48. Про порядок здійснення консорціумного кредитування. Положення затверджене Правлінням НБУ 12.02.96 року, №37.

49. Про порядок підготовки та реалізації проектів економічного і соціального розвитку України, які підтримуються міжнародними фінансовими організаціями. Постанова Кабінету Міністрів України № 1317 від 10 жовтня 2001 року.

50. Про порядок проведення на конкурсних засадах оцінки та відбору інвестиційних проектів, що передбачають залучення коштів державного бюджету. Постанова Кабінету Міністрів України від 25 листопада 1999 року, із змінами та доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 14 березня 2001 року № 241 та від 15 лютого2002 року № 158.

51. Про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями. Положення НБУ від 6 липня 2000 року № 279.

52. Про продаж земельних ділянок несільськогосподарського призначення. Указ Президента України від 09.01.1999р. №32/99.

53. Про промислово-фінансові групи в Україні. Закон України від 21 листопада 1995 року.

54. Про страхування. Закон України від 7 березня 1996р.

55. Про схвалення Концепції створення національної системи іпотечного кредитування. Розпорядження Кабінету міністрів України від 10 серпня 2004 року № 559.

56. Про фінансовий лізинг. Закон України від 11.12.2003 року № 1381.

57. Про фінансові послуги та державне регулювання фінансових ринків. Закон України від 12 липня 2001 року № 2664.

58. Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю. Закон України від 19 червня 2003 року, № 978.

59. Цивільний кодекс України. Офіційний текст / Міністерство юстиції України. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – 464 с.

60. Щодо віднесення до складу валових витрат відсотків за залученими кредитними коштами на придбання основних фондів: Лист Державної податкової адміністрації України від 10.11.2008 № 22025/7/15-0217.

61. Банківські операції: Підручник.-3-тє вид., випр. і доп./ А.М.Мороз, М.І.Савлук, М.Ф.Пуховкіна та ін.; За ред. д-ра екон.наук, проф. А.М.Мороза.- К.: КНЕУ, 2007.- 476с.

62. Майорова Т.В. Інвестиційна діяльність: Навчальний посібник. Київ: “Центр навчальної літератури”, 2009. – 376 с.

63. Пересада А.А., Майорова Т.В. Інвестиційне кредитування. Київ. КНЕУ. 2002р.

64. Пересада А.А., Майорова Т.В. Інвестиційне кредитування: Навч.- метод. посібник для самост. вивч. дисц. К.: КНЕУ, 2002. – 272 с.

65. Пересада А.А., Майорова Т.В. Проектне фінансування. Підручник. Київ. КНЕУ. 2005р.

66. Пересада А.А., Майорова Т.В. Управління банківськими інвестиціями. Монографія. Київ. КНЕУ. 2005 р. с.

67. Пересада А.А. Управління інвестиційним процесом. - К.: Лібра, 2002. - 472с.

68. Інвестиційний аналіз: Підручник. – 2-ге вид., перероб. та доп. / А.А. Пересада, Т.В. Майорова, С.В. Онікієнко та ін.; Кер. авт. кол. і наук. ред. А.А. Пересада. – К.: КНЕУ, 2008. – 544 с.

Додаток 1.

Зразок форми титульного аркуша дипломної роботи

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

Дата добавления: 2015-11-14