Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

В) grand mal.

А) проба Мохова-Шинкаренко. | А) подразлива слабість | Д) нічого з переліченого |


Читайте также:
  1. A Grand Design
  2. American grand strategy and the islamic wars
  3. Arthur D.W. Grandma FatherMother Narrator 1 Narrator 2 Buster Francine Santa
  4. Chapitre V. La Sensibilitй et une grande Dame dйvote
  5. Chapitre X. Un grand cњur et une petite fortune
  6. Chapter 41 Grand Central
  7. D'autres grands discours qui marquent différemment.

г) епілептичне недоумство;

д) епілептичні зміни особистості;

21. До генералізованих малих нападів належать:

а) простий абсанс;

б) складний абсанс;

в) пікнолептичний напад;

г) сенсорні джексонівські напади;

д) дисфоричні пароксизми.

22. До умов припинення лікування епілепсії відносяться

а) повна відсутність пароксизмів протягом 5 років;

б) поступове зниження дози препарату;

в) контроль ЕЕГ;

г) неефективність антиконвульсантів;

д) ризик виникнення барбітурової залежності у пацієнта.

23. Розрізняють такі типи епілептичної деменції:

а) амнестично-олігофазична;

б) афективна;

в) паралогічна;

г) аутична;

д) псевдопаралітична.

24. До гострих епілептичних психозів з розладами свідомості відносяться:

а) епілептичний делірій;

б) епілептичний онейроїд;

в) епілептичний ступор;

г) епілептична депресія;

д) галюцинаторно-параноїдний психоз.

25. Типовими змінами ЕЕГ при епілепсії є наступні:

а) спорадичні або множинні піки;

б) комплекс «гостра хвиля-повільна хвиля»;

в) гіперсинхронний частий ритм;

г) скорочення фази повільних дельта-хвиль під час сну;

д) дифузні зміни біоелектричної активності в лобних ділянках.

 

 

АФЕКТИВНІ РОЗЛАДИ

1. Загальні діагностичні вказівки щодо рекурентного афективного розладу включають наступні, крім:

а) виникає виключно в молодому віці;

б) щонайменше два епізоди в анамнезі;

в) відсутність розгорнутих маніакальних епізодів;

г) тривалість в середньому півроку;

д) може бути спровокований стресовою ситуацією.

2. Тріада Протопопова характеризує:

а) сомато-вегетативний компонент депресивного синдрому;

б) типові клінічні прояви маніакальної фази;

в) типові клінічні прояви депресивної фази;

г ) діагностичні критерії прихованої депресії;

д)типовий перебіг біполярного психозу.

3. До змішаних варіантів маніакального синдрому відноситься:

а) гнівлива манія;

б) весела манія;

в) непродуктивна манія;

г) сплутана манія;

д) гіпоманія.

4. Монополярний тип перебігу МДП в МКХ-10 відповідає критеріям:

а) рекурентного депресивного розладу;

б) дистимії;

в) депресивного епізоду;

г) циклотимії;

д) шизоафективний розлад, депресивний тип

5. Згідно МКХ-10 до підрубрики “Хронічні афективні розлади” відносять

а) дистимію;

б) циклотимію;

в) гіпоманію;

г)біполярний афективний розлад;

д) рекурентний афективний розлад

6. До варіантів прихованої депресії відносять усі наступні, крім:

а) гіпоманіакального;

б) алгічно-сенестопатичного;

в) агрипнічного;

г) наркоманічного;

д) діенцефального.

7. Для діагностики прихованої депресії важливими є наступні критерії, крім:

а) соматичні скарги;

б) поліпшення загального стану ввечері;

в) наявність стертих симптомів депресії;

г) сезонні (осінньо-весняні) загострення депресії;

д) позитивна реакція на антидепресанти.

8. Циклотимія характеризується:

а) чіткими маніакальними і депресивними фазами;

б) постійною хронічною нестабільністю настрою;

в) виключно маніакальними станами;

г) проявами субдепресії чи гіпоманії;

д) станом хронічно зниженого настрою.

9. В МКХ-10 існують усі наступні діагностичні категорії, крім:

а) Маніакально-депресивний психоз;

б) Маніакальний епізод;

в) Депресивний епізод;

г) Біполярний афективний розлад;

д) Дистимія.

10. При лікуванні солями літію його концентрація в плазмі крові не має перевищувати:

а) 0,6-1,2 ммоль/л;

б) 0-0,3 ммоль/л;

в) 0,3-0,6 ммоль/л;

г) 1,2-2,4 ммоль/л;

д) 3,0-6,0 ммоль/л.

11. Щодо антидепресанту ніаламіду вірними є наступні ствердження, крім:

а) є селективним інгібітором зворотного захоплення серотоніну;

б) протипоказаний при захворюваннях печінки, нирок;

в) неприпустимо поєднувати з трициклічними антидепресантами;

г) має активуючу дію;

д) не можна поєднувати з продуктами, що містять тиамін (сир, какао, кава тощо).

12. Для депресивного епізоду найбільш характерними симптомами є:

а) ангедонія;

б) настрій більш знижений зранку;

в) дратівливість і подразливість;

г)погіршення самопочуття у вечірній час;

д) гіперчутливість до звуків і кольорів.

13. До атипових варіантів маніакального синдрому відноситься:

а) непродуктивна манія;

б) сплутана манія;

в) весела манія;

г) гнівлива манія;

д) гіпоманія.

14. Стосовно маніакальних і депресивних фаз біполярного психозу вірними є наступні ствердження:

а) депресивні фази триваліші за маніакальні;

б) депресивні фази бувають частіше за маніакальні;

в) в похилому віці частішають маніакальні фази;

г) ризик суїциду однаково високий під час обох видів фаз;

д) депресивні фази загалом краще піддаються медикаментозному лікуванню.

15. Щодо циклотимії вірними є наступні ствердження:

а) проявляється гіпоманіакальними і субдепресивними станами;

б) може мати біполярний або моно полярний перебіг;

в) ніколи не трансформується в типовий МДП;

г) фази більш часті і затяжні, ніж при типовому МДП;

д) призводить до значного особистісного дефекту.

16. Щодо рекурентного афективного розладу вірними є наступні ствердження:

а) вік початку – зазвичай п’ятий десяток життя;

б) епізод може бути спровокований стресовою ситуацією;

в) початок зазвичай в підлітковому віці;

г) обов’язкова наявність розгорнутих маніакальних станів;

д) у чоловіків зустрічається частіше, ніж у жінок.

17. Найбільш прогностично обтяжливими факторами при МДП є:

а) перебіг типу континуа;

б) високий ризик суїциду;

в) переважання маніакальних фаз над депресивними;

г) «здвоєні фази»;

д) наявність змішаних фаз.

18. Для лікування маніакальних станів найчастіше використовуються:

а) нейролептики;

б) солі літію;

в) інсуліно-коматозна терапія;

г) антидепресанти із седативним компонентом дії;

д) психотерапія.

19. Для профілактики афективних фаз в структурі біполярного розладу використовують:

а) солі літію;

б) фінлепсин;

в) транквілізатори;

г) антидепресанти із збалансованою дією;

д) ноотропи.

20. Для подолання резистентності до антидепресантів застосовують:

а) одномоментну відміну препарату;

б) електроконвульсивну терапію;

в) мегадози аміназину;

г) препарати літію до 900 мг на добу;

д) піротерапію.

21. Які з нижче перерахованих препаратів відносяться до трициклічних антидепресантів?

а) амітриптилін;

б) меліпрамін;

в) нуредал;

г) флуоксетин;

д) циталопрам.

22. Які з нижчеподаних антидепресантів небажано призначати хворому з високим ризиком суїциду?

а) іміпрамін;

б) флуоксетин;

в) альпразолам;

г ) амітриптилін;

д)доксепін.

23. Щодо біполярного афективного розладу вірними є наступні ствердження:

а) наявність в анамнезі хворого з депресією щонайменше одного маніакального, гіпоманіакального або змішаного епізоду;

б) вік маніфестації 15-25 років;

в) депресії мають тенденцію до більшої тривалості з віком;

г)афективні приступи за проявами і динамікою нагадують розлади особистості

д) включає хворих з уніполярною депресією.

24. Стосовно біполярного психозу вірними є наступні ствердження:

а) в етіопатогенезі має значення спадковий фактор;

б) в дитячому віці має атиповий перебіг;

в) прогноз загалом сприятливий;

г) чоловіки хворіють у 1,5-2 рази частіше за жінок;

д) хворі з цією формою патології складають 25-30% госпіталізованих до психіатричного стаціонару.

25. Типовими варіантами депресивної фази МДП є:

а) тужлива депресія;

б) анестетична депресія;

в) тривожна депресія;

г) сенестопатично-іпохондрична депресія;

д) маячна депресія.

 

РОЗЛАДИ ОСОБИСТОСТІ

1. Щодо акцентуйованої особистості вірними є наступні ствердження, крім:

а) відповідають усім трьом критеріям Ганушкіна-Кербікова;

б) є крайнім варіантом норми;

в) можуть бути преморбіднм тлом для психогеній;

г) характеризуються вибірковою уразливістю до певних психогенних впливів;

д) не є самі собою клінічним діагнозом.

2. Термін «акцентуація характеру» був запропонований:

а) А.Е. Лічко;

б) П.Б.Ганушкіним;

в) О.В.Кербіковим;

г) С.Г.Жисліним;

д) Е. Кречмером.

3. Діагностичні критерії психопатій були запропоновані:

а) П.Б. Ганушкіним;

б) К.Леонгардом;

в) А.Е.Лічко;

г) К.Ясперсом;

д) Е.Кречмером.

4. Схильність до самоушкоджень і суїцидальної поведінки найбільш притаманна для:

а) межового розладу особистості;

б) диссоціального розладу особистості;

в) істеричного розладу особистості;

г) анакастного розладу особистості;

д) шизоїдного розладу особистості.

5. В рубриці «Розлади особистості» МКХ-10 наявні усі нижчеподані типи розладів, крім:

а) нарцистичного;

б) істеричного;

в) параноїдного;

г) залежного;

д) емоційно нестійкого.

6. Астенічна психопатія за МКХ-10 відповідає діагностичним критеріям:

а) залежного розладу особистості;

б) ананкастного розладу особистості;

в) емоційно нестійкого розладу особистості;

г) пасивно-агресивного розладу особистості;

д) шизоїдного розладу особистості.

7. Психастенічний тип психопатії за МКХ-10 відповідає діагностичним критеріям:

а) анакастного розладу особистості;

б) залежного розладу особистості;

в) емоційно нестійкому розладу особистості;

г) пасивно-агресивному розладу особистості;

д) параноїдного розладу особистості.

8. Класифікацію, згідно якої виділяють наступні типи психопатичних особистостей: циклоїди, астеніки, шизоїди, істеричні, нестійкі, антисоціальні, конституційно тупі запропонував:


Дата добавления: 2015-11-14; просмотров: 40 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Б) в подальшому можлива зміна діагнозу.| а) Всі відповіді вірні

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.018 сек.)