Призначення і типи операційних систем

Комп’ютер виконує дії, які відповідають командам програми, описаної однією з мов програмування.

Програми, що організують роботу пристроїв і не пов’язані зі специфікою розв’язуваної задачі, увійшли до складу комплексу програм, названого опе­ра­ційною системою. Функції операційної системи різноманітні, постійно роз­ши­рю­ються за рахунок уведення додаткових програм і модифікації старих.

Операційна система – це сукупність програмних засобів, що забезпечує керування апаратною частиною комп’ютера і прикладними програмами (додатками або застосунками), а також взаємодію між обчислювальною системою і користувачем.

Операційна система утворює автономне середовище, не пов’язане з жод­ною з мов програмування. Будь-яка ж прикладна програма пов’язана з операційною системою і може експлуатуватися тільки на тих комп’ютерах, де є аналогічне системне середовище. Прикладні програмні засоби, роз­ро­блені в середовищі однієї операційної системи, не можуть бути використані для роботи в середовищі іншої операційної системи, якщо немає спе­ціаль­ного комплексу програм (конвертера), що дозволяє це зробити.

Найважливіші функції операційної системи:

q управління роботою кожного блоку персонального комп’ютера і їх­ньою взаємодією;

q управління виконанням програм;

q організація збереження інформації в зовнішній пам’яті;

q взаємодія користувача з комп’ютером, тобто підтримка інтерфейсу ко­ри­стувача.

Зазвичай операційна система зберігається на жорсткому диску, а при його відсутності виділяється спеціальний диск, що називається системним диском. При включенні комп’ютера операційна система автоматично завантажується з диска в оперативну пам’ять і займає в ній визначене місце.

Типи операційних систем:

- однозадачні – підтримують роботу однієї програми користувача;

- багатозадачні – підтримують виконання одночасно кількох програм (муль­типрограмний режим роботи обчислювальної системи – режим розподілу обчислювальних ресурсів між кількома задачами. Зокрема багатозадачні ОС підтри­му­ють мультикористувацький режим роботи обчислювальних систем).

- мережеві ОС, призначені для підтримки роботи багатьох користувачів в обчислювальній мережі, тобто для розподілу обчислювальних ресурсів обчислювальної мережі; керування цими ресурсами і забезпечення колективного користування обчислювальною мережею, тобто багато­ма­шинною обчислювальною системою.

Кожна операційна система орієнтована на конкретний тип центрального процесора. Важливою характеристикою операційної системи є розрядність системи команд процесора, для якого ця система розроблена. Є 8-розрядні, 16-розрядні, 32-розрядні, 64-розрядні ОС.

Ще одна характеристика ОС – тип її користувацького інтерфейсу. Сту­пінь розвитку інтерфейсу характеризує ступінь її придатності для інтер­актив­ного використання: 8-бітні ОС використовують, як правило, примітивний інтер­фейс командного рядка; 16-бітні ОС постачаються спеціальною про­гра­мою-оболонкою, що реалізує інтерфейс текстових меню; 32-розрядні і 64-розрядні ОС обладнуються об’єктно-орієнтованим (як правило, віконно-графічним) інтер­фейсом. У перспективі – побудова систем інтелектуального інтерфейсу.

Дата добавления: 2015-11-14