Тема: Займенники й контекст. Синоніміка займенникових форм. Правопис займенників.

Самоаналіз уроку з української мови у 11 класі

Тип уроку: урок узагальнення і систематизації знань, умінь і навичок.

Мета уроку:

· навчальна: повторити вивчений раніше матеріал про займенники, їх розряди, правопис, особливості вживання; формувати вміння грамотно вживати займенники для уникнення тавтології у творчих роботах;

· розвивальна: розвивати мислення, аналітичні здібності, усне й письмове мовлення, уміння грамотно будувати зв’язні монологічні висловлювання, уникаючи лексичних помилок; відпрацьовувати орфографічні навички через відпрацювання вмінь знаходити помилки в мовному потоці на розглянуті правила;

· виховна: виховувати уважне ставлення до багатств української мови та культури.

Методи й прийоми:

· фронтальне опитування;

· розповідь учителя;

· бесіда;

· метод вправ;

На уроці використовувалась Наочність та ТЗН: таблиця «Розряди займенників», словник синонімів, «Правопис займенників», картки із завданнями.

Урок мав чітку структуру:

1. Організаційний момент

2. Перевірка домашнього завдання.

3. Повідомлення теми й мети уроку.

4. Актуалізація опорних знань.

5. Закріплення знань, умінь і навичок.

6. Підсумки уроку. Оцінювання.

7. Домашнє завдання. Інструктаж до виконання домашнього завдання.

Структура відповідає типу уроку, протягом уроку порядок цих етапів не змінювався.

На організаційному етапі відбулося налаштовування дітей на продуктивну роботу протягом уроку, підтримання дисципліни.

Повідомлення теми й мети уроку відбувалося після перевірки домашнього завдання. Тема звучала чітко, вмотивовано, поставлено перед учнями завдання, які були виконані протягом уроку.

Актуалізація опорних знань проводилася у вигляді фронтального опитування. Після цього учні працювали з таблицями «Розряди займенників», «Правопис займенників». Це дало змогу залучити всіх дітей до роботи.

На високому рівні проведений етап закріплення знань, умінь і навичок, використовувався метод вправ: тренувальні, творче завдання (відредагувати речення), застосовано один з різновидів диктантів, вправи для закріплення орфографічних навичок.

Характер завдань досить різноманітний, це забезпечує активність учнів, підсилює пізнавальний інтерес, підвищує ефективність і продуктивність уроку.

Підсумок проведений у вигляді бесіди, учні відповідали на запитання по темі. Отримали оцінки, які були вмотивованими.

На дошці записано домашнє завдання, проведено інструктаж до його виконання.

Під час спілкування між учнями та практикантом виникав мовний бар’єр. Діти вживали на уроці російську мову, суржик. Але було вчасно помічено помилки, які відразу виправлялися, практикант слідкував за мовою учнів. Пропонував приклади, які допоможуть уникнути проблем.

Клас активно працював протягом уроку. Діти вели бесіду з практикантом, піднімали руки, щоб відповісти на питання та попрацювати біля дошки. Практикант намагався залучити до роботи всіх учнів, індивідуально працював з кожним у класі.

На уроці були реалізовані внутрішньопредметні зв’язки морфології та стилістики, морфології та орфографії, мови і мовлення. Наявні міжпредметні зв’язки з українською літературою.

У класі панувала дисципліна, налаштованість на роботу. Спілкування велося діалогічне, основане на довірі та пошані.

Отже, проаналізувавши урок української мови, можна сказати, що мета уроку була реалізована повністю. Дотримана структура уроку, використано різні методи й прийоми для розвитку та набуття знань, умінь, навичок. Практикант встиг виконати всі поставлені завдання, вклався у 45 хвилин.

Дата добавления: 2015-11-14