Електромагнітні методи діагностики та лікування.

НЧ-магнітотерапія”

Варіант – 5

1. Суть методу мас-спектрометрії полягає в тому, що попередньо йонізовані атоми й молекули речовини розділяються в електричному і магнітному полях:

A) на позитивні і негативні йони;

B) за величиною їх мас і роздільно реєструються;

C) за величиною відношенням їхньої маси до заряду і роздільно реєструються;

D) за величиною їх зарядів і роздільно реєструються;

E) за величиною добутку їхньої маси і заряду і роздільно реєструються.

2. Для діамагнетиків магнітна сприйнятливість χ має такі значення:

A) χ < 0; B) χ ≥ 0; C) χ ≤ 0;

D) χ > 1; E) χ = 1.

3. Напруженість магнітного поля, утвореного довгим прямолінійним провідником зі струмом І у точці, віддаленій від провідника на відстані r:

A) H = I∙ Φ; B) H = I /(2 R); C) H = I /(2π R);

D) ; E) Н= I∙S.

4. Вкажіть одиниці магнітного моменту:

A) Тл; B) А/м²; C) А∙м;

D) В/м; E) А∙м².

5. Магнітоенцефалографію застосовують:

A) для дослідження діяльності мозку реєстрацією змін у часі магнітної складової електромагнітної діяльності мозку;

B) з лікувальною метою;

C) для вимірювання магнітометром розподілу магнітного поля над поверхнею грудей або спини пацієнта;

D) для визначення відношення магнітних моментів атомів або елементарних частинок до їх відповідних механічних моментів;

E) для дослідження діяльності серця реєстрацією змін у часі магнітної складової електромагнітної діяльності серця.

6. Магнітомеханічним відношенням називається:

A) відношення маси частинки до її заряду;

B) відношення заряду частинки до її маси;

C) виміряний магнітометром розподіл магнітного поля над поверхнею грудей або спини пацієнта;

D) відношення магнітних моментів атомів або елементарних частинок до їх відповідних механічних моментів;

E) відношення механічних моментів атомів або елементарних частинок до їх відповідних магнітних моментів.

7. Від чого і як залежить магнітна проникність речовини?

A) від природи речовини і індукції магнітного поля . Зі зростанням зменшується ; B) від природи речовини і індукції магнітного поля . Зі зростанням зростає ; C) тільки від індукції магнітного поля . Зі зростанням зростає ;

D) тільки від природи речовини;

E) тільки від індукції магнітного поля . Зі зростанням зменшується .

8. Всі речовини в більшій чи меншій мірі володіють магнітними властивостями. Чим це пояснити?

A) кожен електрон в атомі створює магнітне поле. Від кількості електронів в речовині залежить ступінь намагніченості цієї речовини;

B) всередині молекул і атомів циркулюють елементарні електричні струми, які створюють магнітні поля і обумовлюють магнітні властивості речовини;

C) будь-яка речовина містить магнітні домени;

D) кожен протон в атомі створює магнітне поле. Від кількості протонів в речовині залежить ступінь намагніченості цієї речовини;

E) молекули і атоми речовини створюють макроструми.

9. Для діамагнетиків магнітна проникність μ має такі значення:

A) μ << 1; B) μ ≥ 1; C) μ >> 1;

D) μ ≤ 1; E) μ = 0.

10. Електрон атома Гідрогену у стаціонарному стані рухається навколо ядра по колу радіусом r = 52,9 пм зі швидкістю v = 2,19 10⁶ м/с. Знайти магнітний момент, спричинений обертанням електрона.

A) p _m ≈ 5,29·10^-30 А·м²; B) p _m ≈ 6,34·10^-18 А·м²;

C) p _m ≈ 6,34·10^-18 А·м²; D) p _m ≈ 9,27·10^-24 А·м²;

E) p _m ≈ 744,27·10^-28 А·м².

ПОТОЧНИЙ КОНТРОЛЬ ПО МОДУЛЮ III

“Явище радіоактивності. Рентґенівське випромінювання”

Варіант – 1

1. Енергія фотона K_a-лінії рентґенівського випромінювання і енергія йонізації атома Гідрогену Е_і пов’язані співвідношенням:

A) ; B) ; C) ;

D) ; E) .

2. Що таке гальмівне рентґенівське випромінювання?

A) електромагнітне випромінювання, що виникає внаслідок гальмування заряджених частинок в електричному або магнітному полях;

B) електромагнітне випромінювання, викликане квантовими переходами на внутрішні глибоко залеглі електронні оболонки атома;

C) поширення пружних деформацій у рідинах і твердих тілах;

D) корпускулярне випромінювання, спричинене потоком протонів;

E) корпускулярне випромінювання, спричинене потоком нейтронів.

3. Жорстке рентгенівське випромінювання порівняно з м’яким має:

А) більшу густину потоку;

B) більшу проникну здатність;

C) більшу довжину хвилі випромінювання;

D) меншу енергію фотонів випромінювання;

E) дискретний спектр випромінювання.

4. Яка частина енергії потоку електронів перетворюється в енергію рентгенівських променів?

A) ≈ 95 %; B) ≈ 5 %; C) ≈ 15 %; D) ≈ 60 %; E) ≈ 1 %.

5. М’яке рентґенівське випромінювання – це електромагнітні промені в діапазоні: а) довжин хвиль; b) енергій:

А) а) 0,2 < λ < 30 нм; b) 40 < E < 6200 еВ;

B) а) 0,01 < λ < 1 нм; b) 1,2< E < 120 кеВ;

C) а) 30 < λ < 100 нм; b) 12< E < 40 еВ;

D) а) 1 < λ < 30 пм; b) 40 < E < 1200 кеВ;

E) а) 0,01 < λ < 1 пм; b) 1,2 < E < 120 МеВ.

6. Які тканини людського організму найсильніше поглинають рентґенівське випромінювання:

A) кісткові; B) м’язові; C) жирові;

D) хрящові; E) повітря в легенях.

7. Енергія зв’язку ядра і дефект мас рівні:

A) ; ; B) ; ;

C) ; ; D) ; ;

E) ; .

8. В яких одиницях вимірюється стала радіоактивного розпаду?

A) с; B) Дж; C) м; D) м^-1; E) с^-1.

9. Якщо в ядрі є Z протонів і А – Z нейтронів (маси яких m _p і m _n), то: а) заряд ядра Q; б) маса ядра М _я відповідно дорівнюють:

A) а) Ze; б) М _я = Z m _p + (A - Z) m _n;

B) а) Ae; б) М _я = Z m _p + A m _n;

C) а) (A - Z) e; б) М _я < Z m _p + (A - Z) m _n;

D) а) (A + Z) e; б) М _я > Z m _p + (A - Z) m _n;

E) а) ; б) М _я = (A - Z) m _p + Z m _n.

10. Як змінюються в результаті β⁺-розпаду: а) порядковий номер елемента Z; б) масове число А?

A) а) Z збільшується на одиницю; б) А збільшується на одиницю;

B) а) Z не змінюється; б) А зменшується на одиницю;

С) а) Z збільшується на одиницю; б) А не змінюється;

D) а) Z не змінюється; б) А збільшується на одиницю;

E) а) Z зменшується на одиницю; б) А не змінюється.

ПОТОЧНИЙ КОНТРОЛЬ ПО МОДУЛЮ III

“ Явище радіоактивності. Рентґенівське випромінювання”

Варіант – 2

1. Закон Мозлі для K_a-ліній записується так:

A) ; B) ; C) ;

D) ; E) .

2. Яким співвідношенням пов’язані коефіцієнт поглинання m _m і шар половинного поглинання d _1/2?

A) ; B) ; C) ;

D) ; E) .

3. Рентґенографія – це метод рентґенологічного дослідження, при якому за допомогою рентґенівського випромінювання:

A) аналізують хімічний склад зразків за їх рентґенівськими спектрами;

B) вивчають зміну періодів ґратки за допомогою оптичних лінз, виникнення дифракційних максимумів;

C) просвічують контрольовані вироби;

D) на чутливому до цього випромінювання матеріалі отримують фіксоване зображення досліджуваного об’єкту;

E) реєструють рухи органу за його рентґенограмою.

4. Яку напругу U подають на анод рентґенівської трубки під час її нормальної роботи?

A) U = 110 В; B) U = 12 В; C) U = 110–220 В;

D) U = 50–60 МВ; E) U = 40–100 кВ.

5. В рентґенотерапії застосовують рентґенівське випромінювання енергією:

A) Е = 10–100 еВ; B) Е = 60–120 кеВ; C) Е = 150–200 кеВ;

D) Е = 10–100 МеВ; E) Е = 1–10 ГеВ.

6. Рентґенівське випромінювання яких довжин хвиль найсильніше поглинається органами людського тіла:

A) м’яке в діапазоні 1 < λ < 10 нм;

B) м’яке в діапазоні 20 < λ < 30 нм;

C) жорстке в діапазоні 0,01 < λ < 0,1 нм;

D) жорстке в діапазоні0,1 < λ < 1 нм;

E) ультрам’яке в діапазоні30 < λ < 100 нм?

7. Зв’язок між періодом піврозпаду T _1/2 і сталою радіоактивного розпаду λ:

A) ; B) ; C) ;

D) ; E) .

8. При яких радіоактивних перетвореннях виникає нейтрино?

A) при a-розпаді; B) при викиді протона;

C) при b-розпаді; D) при викиді нейтрона;

E) разом з g-випромінюванням.

9. В основу систематизації хімічних елементів покладено:

A) енергію зв’язку ядра; B) кількість нейтронів у ядрі;

C) кількість протонів у ядрі; D) заряд ядра;

E) питому енергію зв’язку ядра.

10. Як змінюються в результаті електронного захоплення: а) порядковий номер елемента Z; б) масове число А?

A) а) Z зменшується на одиницю; б) А не змінюється;

B) а) Z не змінюється; б) А зменшується на одиницю;

С) а) Z збільшується на одиницю; б) А не змінюється;

D) а) Z не змінюється; б) А збільшується на одиницю;

E) а) Z збільшується на одиницю; б) А збільшується на одиницю.

ПОТОЧНИЙ КОНТРОЛЬ ПО МОДУЛЮ III

“ Явище радіоактивності. Рентґенівське випромінювання”

Варіант – 3

1. Закон Мозлі в загальному випадку має вид:

A) ; B) ;

C) ; D) ;

E) .

2. Для фотонів з енергією порядку 60–120 кеВ масовий коефіцієнт вбирання m _m довжина хвилі l, порядковий номер елемента Z пов’язані співвідношенням:

A) m_m = k l² Z ³; B) m_m = k l Z;

C) m_m = k l³ Z ³; D) m_m = k l³ Z ²;

E) m_m = k l⁴ Z.

3. Рентґеноструктурний аналіз – методи дослідження...

A) хімічного складу зразків за їх рентгенівськими спектрами;

B) атомної будови речовини за розподілом у просторі та інтенсивностями розсіяного на досліджуваному об’єкті рентґенівського випромінювання;

C) що ґрунтуються на поляризації жорсткого рентґенівського випромінювання;

D) допомогою електронного зонда в мікроаналізаторі;

E) що ґрунтуються на реєстрації рухів органу за його рентґенограмами.

4. Яке призначення вольфрамової пластинки, припаяної до кінця анода?

A) для різкого гальмування протонів;

B) для різкого гальмування позитронів;

C) для зміни напрямку руху електронів;

D) для різкого гальмування електронів;

E) для зміни напрямку руху протонів.

5. В рентґенодіагностиці застосовують рентґенівське випромінювання енергією:

A) Е = 10–100 еВ; B) Е = 60–120 кеВ;

C) Е = 150–200 кеВ; D) Е = 10–100 МеВ;

E) Е = 1–10 ГеВ.

6. Рентґенівське випромінювання проникає у речовину тим глибше, чим:

А) більша довжина хвилі; B) менша енергія кванта;

С) більший атомний номер речовини; D) менша частота випромінювання;

E) більша енергія кванта.

7. Який вираз визначає число атомів, що розпалися за час t?

A) ; B) ; C) ;

D) ; E) .

8. Вкажіть, яке перетворення відбувається в ядрі при a-розпаді?

A) ; B) ; C) ; D) ; E) .

9. При взаємодії фотона рентгенівського випромінювання з речовиною, енергія якого ( – робота іонізації атому або молекули речовини) може відбутись:

A) фотоефект;

B) когерентне розсіювання;

C) комптон–ефект;

D) інтерференція променів;

E) дисперсія променів.

10. При b^--розпаді новоутворене ядро зміщується у Періодичній таблиці елементів:

A) на чотири клітини до її початку;

B) на дві клітини до її початку;

C) на одну клітину вправо;

D) на одну клітину до її початку;

E) на дві клітини вправо.

ПОТОЧНИЙ КОНТРОЛЬ ПО МОДУЛЮ III

“ Явище радіоактивності. Рентґенівське випромінювання”

Варіант – 4

1. Умова Бреґґів-Вульфа записується так:

A) ; B) ; C) ;

D) ; E) .

Тут φ – кут ковзання рентґенівського проміння на кристал, d – відстань між атомними площинами кристала; n – порядок дифракційного максимуму; l – довжина хвилі.

2. Що таке характеристичне рентґенівське випромінювання?

A) електромагнітне випромінювання, що виникає внаслідок гальмування заряджених частинок в електричному або магнітному полях;

B) електромагнітне випромінювання, викликане квантовими переходами на внутрішні глибоко залеглі електронні оболонки атома;

C) поширення пружних деформацій у рідинах і твердих тілах;

D) корпускулярне випромінювання, спричинене потоком протонів;

E) корпускулярне випромінювання, спричинене потоком нейтронів;

3. Рентґенівська томографія – метод пошарового дослідження структури неоднорідних об’єктів у рентґенівському випромінюванні, який ґрунтується на:

А) дифракції рентґенівського випромінювання на кристалічній ґратці;

B) залежності лінійного коефіцієнта поглинання у рентґенівському діапазоні від складу і щільності речовини;

C) залежності лінійного коефіцієнта поглинання у рентґенівському діапазоні від довжини хвилі;

D) повному внутрішньому відбиванні рентґенівського випромінювання від кристала;

E) поляризації жорсткого рентґенівського випромінювання.

4. Яке призначення катода рентгенівської трубки?

A) для випускання електронів; B) для випускання протонів;

C) для створення термоелектронної емісії; D) для спрямування руху електронів;

E) для випускання позитронів.

5. Жорстке рентґенівське випромінювання – це електромагнітні промені в діапазоні а) довжин хвиль; b) енергій:

А) а) 1 < λ < 30 нм; b) 40 < E < 1200 еВ;

B) а) 0,001 < λ < 0,2 нм; b) 6,2 < E < 1200 кеВ;

C) а) 30 < λ < 100 нм; b) 12 < E < 40 еВ;

D) а) 1 < λ < 30 пм; b) 40 < E < 1200 кеВ;

E) а) 0,01 < λ < 1 пм; b) 1,2 < E < 120 МеВ.

6. Лінійний μ і масовий μ_m коефіцієнти поглинання рентґенівського випромінювання пов’язані співвідношенням:

A) μ_m = μ/2ρ; В) μ_m = μ/ρ²; C) μ_m = μ/ρ;

D) μ = 2μ_m/ρ; E) μ_m = 0,1μ/ρ².

7. Вкажіть, яке перетворення відбувається в ядрі при b⁺-розпаді?

A) ; B) ; C) ;

D) . E) .

8. Енергія зв’язку ядра вимірюється роботою, яку необхідно виконати, щоб:

A) усунути зовнішній електрон атома, який перебуває в основному енергетичному стані;

B) розщепити ядро на його складові нуклони з наданням їм кінетичної енергії;

C) утворити ядро з вільних протонів і нейтронів;

D) розщепити ядро на його складові нуклони без надання їм кінетичної енергії;

E) усунути зовнішній електрон атома, який перебуває у збудженому стані.

9. При взаємодії фотона рентгенівського випромінювання з речовиною, енергія якого ( – робота іонізації атому або молекули речовини) може відбутись:

A) фотоефект;

B) когерентне розсіювання;

C) комптон–ефект;

D) інтерференція променів;

E) дисперсія променів.

10. Як зміниться потік енергії гальмівного випромінювання при збільшенні анодної напруги в рентгенівській трубці в 2 рази?

A) збільшиться в 4 рази;

B) зменшиться в 2 рази;

C) не зміниться;

D зменшиться в 4 рази;

E) зменшиться в 8 разів.

ПОТОЧНИЙ КОНТРОЛЬ ПО МОДУЛЮ III

“ Явище радіоактивності. Рентґенівське випромінювання”

Варіант – 5

1. Гранична найкоротша довжина хвилі l₀ спектру гальмівного випромінювання і напруга U між анодом і катодом рентґенівської трубки пов’язані співвідношенням:

A) ; В) ; C) ;

D) ; E) .

2. Залежність інтенсивності рентґенівського випромінювання в речовині від товщини шару х, густини речовини r і масового коефіцієнта вбирання m _m виражається формулою:

A) ; B) ;

C) ; D) ;

E) .

3. Рентґеноспектральний аналіз – метод дослідження:

A) хімічного складу зразків за їх рентґенівськими спектрами;

B) кристалічної речовини за допомогою рентґенівського випромінювання;

C) що ґрунтується на просвічуванні контрольованих виробів рентґенівським промінням;

D) речовини чи організму за допомогою рентґенівського випромінювання;

E) реєстрації рухів органу за його рентґенографією.

4. Яке призначення анода рентгенівської трубки?

A) для випускання електронів; B) для випускання позитронів;

C) для створення термоелектронної емісії; D) для спрямування руху електронів;

E) до анода рухаються електрони від катода; при їх гальмуванні утворюється рентгенівське випромінювання.

5. Рентґенівське випромінювання – це:

А) потік високоенергетичних нейтронів;

B) потік високоенергетичних протонів;

C) електромагнітні промені з довжиною хвиль від 10^-3 до 10² нм;

D) електромагнітні промені з довжиною хвиль від 10^-2 до 10 мкм;

E) електромагнітні промені з довжиною хвиль від 10^-3 до 10² мм.

6. Земна атмосфера повністю непрозора для космічного випромінювання внаслідок його:

A) інтенсивного розсіяння на електронах;

В) поляризації при двоякому променезаломленні;

C) повного внутрішнього відбивання на висотах від 120 до 40 км;

D) інтенсивного поглинання у цьому діапазоні хвиль;

E) дифракції та інтерференції.

7. Основне рівняння радіоактивного розпаду:

A) ; B) ; C) ;

D) ; E) .

8. Вкажіть, яке перетворення відбувається в ядрі при b^--розпаді?

A) ; B) ; C) ;

D) . E) .

9. В ядрі зосереджена:

A) приблизно половина маси атома і весь позитивний заряд;

B) практично вся маса атома і весь позитивний заряд;

C) нехтовно мала маса порівняно з масою атома і весь негативний заряд;

D) приблизно половина маси атома і весь негативний заряд;

E) серед відповідей правильної немає.

10. При α-розпаді новоутворене ядро зміщується у Періодичній таблиці елементів:

A) на чотири клітини до її початку; B) на дві клітини до її початку;

C) на одну клітину вправо; D) на одну клітину до її початку;

E) на дві клітини вправо.

ПОТОЧНИЙ КОНТРОЛЬ ПО МОДУЛЮ III

“Фізичні основи реографії”

Варіант – 11

1. Д’арсонвалізація місцева полягає у дії на окремі ділянки тіла:

A) змінного високочастотного електричного поля;

B) слабким імпульсним змінним струмом високої частоти і високої напруги;

C) постійного струму;

D) змінного струму промислової частоти і великої сили;

E) лазерного випромінювання.

2. Повний опір електричного кола змінного струму, зумовлений послідовно з’єднаними омічним, ємнісним та індуктивним опорами:

A) ; B) ; C) ;

D) ; Е) .

3. Імпеданс живих тканин має такі складові:

A) ємнісний і індуктивний; B) тільки ємнісний;

C) тільки індуктивний; D) активний опір і індуктивний.

E) активний опір і ємнісний;

4. Діатермокоаґуляція – спосіб електролікування, який полягає:

A) у штучному підвищенні температури при поглинанні енергії змінного електричного або електромагнітного полів;

B) у збудженні діяльності органів або систем органів подразненням їх струмом;

C) у припіканні тканин змінним струмом високої частоти;

D) у використанні імпульсних електричних струмів, що викликають у пацієнта сон;

E) у ослабленні болю під дією струму на ЦНС або периферичний нерв.

5. Електроплетизмографія –...

A) метод графічної реєстрації змін об’єму кровоносних судин органу, частини тіла людини або тварин на підставі реєстрації змін їх електричного опору або діелектричних властивостей;

B) застосування різних видів електрики з лікувальною метою;

C) здатність живих тканин і організмів пропускати електричний струм під дією електричної напруги;

D) метод реєстрації опору тіла людини змінному струму;

E) наука про плинність і деформації суцільних середовищ у електричному полі.

6. Вкажіть одиниці вимірювання питомої електропровідності:

A) Ом∙м; B) Ом; C) См ·м; D) Ом/м; E) См/м;

7. Імпедансна реографія – метод дослідження кровообігу в тканинах та органах за результатами вимірювання їх електричного імпедансу за систолою і діастолою серця. На якому фізичному принципі ґрунтується цей метод?

A) кров має найбільший питомий електричний опір порівняно з іншими тканинами, тому в систолі, коли об’єм крові в тканинах збільшується, їх електричний опір повинен зменшуватися;

B) кров має найменший питомий електричний опір порівняно з іншими тканинами, тому в систолі, коли об’єм крові в тканинах зменшується, їх електричний опір повинен зменшуватися;

C) кров має найменший питомий електричний опір порівняно з іншими тканинами, тому в систолі, коли об’єм крові в тканинах збільшується, їх електричний опір повинен збільшуватися;

D) кров має найменший питомий електричний опір порівняно з іншими тканинами, тому в систолі, коли об’єм крові в тканинах збільшується, їх електричний опір повинен зменшуватися;

E) кров має найбільший питомий електричний опір порівняно з іншими тканинами, тому в систолі, коли об’єм крові в тканинах збільшується, їх електричний опір повинен збільшуватися.

8. Чому при гальванізації з часом сила струму, що протікає через організм, зменшується?

A) при проходженні змінного електричного струму в тканинах виникає йонна поляризація, внаслідок якої утворюється внутрішня ЕРС напрямлена проти зовнішньої, тому сила струму за законом Ома для повного кола зменшується;

B) при дії постійного електричного поля в тканинах виникає йонна поляризація, внаслідок якої утворюється внутрішня ЕРС напрямлена проти зовнішньої, тому сила струму за законом Ома для повного кола зменшується;

C) при проходженні постійного електричного струму в тканинах виникає йонна поляризація, внаслідок якої утворюється внутрішня ЕРС, напрямлена проти зовнішньої, тому сила струму за законом Ома для повного кола зменшується;

D) при дії змінного електромагнітного поля в тканинах виникає йонна поляризація, внаслідок якої утворюється внутрішня ЕРС, напрямлена проти зовнішньої, тому сила струму за законом Ома для повного кола зменшується;

E) при проходженні постійного електричного струму в тканинах збільшується їх електричний опір.

9. α-дисперсія електропровідності живих тканин спостерігається:

A) у низькочастотному діапазоні (до 1 кГц);

B) у діапазоні частот від 10 кГц до 100 МГц;

C) на частотах, вищих від 10 ГГц;

D) у діапазоні частот від 2 кГц до 5 кГц;

E) у діапазоні частот від 10¹⁷ до 10²⁰ Гц).

10. При діатермії (ν = 0,5–2,0 МГц) живі тканини нагріваються:

A) завдяки виникненню в них струмів провідності;

B) пучком прискорених електронів;

C) завдяки виникненню в них струмів зміщення;

D) пучком прискорених нейтронів;

E) пучком прискорених протонів.

ПОТОЧНИЙ КОНТРОЛЬ ПО МОДУЛЮ III

“Фізичні основи реографії”

Варіант – 12

1. Індуктивний опір X _L дорівнює:

A) ; B) C) X _L = ; D) X _L = ω L; E) .

2. Що називають дисперсією імпедансу?

A) огинання електромагнітних хвиль тканинами;

B) залежність імпедансу Z від частоти ν змінного струму;

C) відношення імпедансу на низькій частоті до імпедансу на високій частоті;

D) розсіяння електромагнітних хвиль тканинами;

E) залежність показника заломлення від інтенсивності електромагнітної хвилі.

3. Клінічними спостереженнями встановлено, що при больовому синдромі, атеросклеротичному ураженні і тромбозі судин амплітуда реограми зменшується. Який біофізичний механізм цих симптомів?

A) при больовому синдромі катехоламіни (адреналін), що виділяються в крові, викликають мікроструми у м’язових артеріях та артеріолах; це призводить до зменшення амплітуди коливань електричного опору;

B) при больовому синдромі катехоламіни (адреналін), що виділяються в крові, викликають вихрові струми у м’язових артеріях та артеріолах; це призводить до зменшення амплітуди коливань електричного опору;

C) при больовому синдромі катехоламіни (адреналін), що виділяються в крові, викликають спазм м’язових артерій та артеріол; це призводить до зменшення просвіту судин і підвищення їх жорсткості, зменшення об’єму крові в тканині і відповідно амплітуди коливань електричного опору;

D) при больовому синдромі катехоламіни (адреналін), що виділяються в крові, викликають спазм м’язових артерій та артеріол; це призводить до зменшення просвіту судин і підвищення їх жорсткості, збільшення об’єму крові в тканині і відповідно амплітуди коливань електричного опору;

E) при больовому синдромі катехоламіни (адреналін), що виділяються в крові, викликають спазм м’язових артерій та артеріол; це призводить до збільшення просвіту судин і підвищення їх жорсткості, зменшення об’єму крові в тканині і відповідно амплітуди коливань електричного опору..

4. Електропірексія – спосіб електролікування, який полягає:

A) у припіканні тканин змінним струмом високої частоти;

B) у збудженні діяльності органів або систем органів подразненням їх струмом;

C) у ослабленні болю під дією струму на ЦНС або периферичний нерв;

D) у використанні імпульсних електричних струмів, що викликають у пацієнта сон;

E) у штучному підвищенні температури при поглинанні енергії змінного електричного або електромагнітного полів.

5. Реографія –...

A) метод дослідження наповнення кров’ю органа або частини тіла на підставі реєстрації змін їх електричного опору або діелектричних властивостей;

B) застосування різних видів електрики з лікувальною метою;

C) здатність живих тканин і організмів пропускати електричний струм під дією електричної напруги;

D) метод реєстрації опору тіла людини змінному струму;

E) наука про плинність і деформації суцільних середовищ.

6. Вкажіть одиниці вимірювання електропровідності:

A) См/м; B) См; C) См/м²; D) А/м; E) Ом∙м.

7. Для електродефібриляції серця на організм діють електричним імпульсом з напругою близько 5000 В. Чому це не є небезпечно для пацієнта?

A) небезпечна дія електричного розряду залежить від сили струму в ньому, величина якого не становить загрози для життя пацієнта;

B) тому що опір серця дуже малий;

C) тому що опір серця дуже великий;

D) небезпечна дія електричного розряду залежить від кількості енергії, що виділяється в тканинах організму, яка в свою чергу залежить від тривалості електричного імпульсу, оскільки тривалість імпульсу велика, виділена енергія не становить загрози для життя пацієнта;

E) небезпечна дія електричного розряду залежить від кількості енергії, що виділяється в тканинах організму, яка в свою чергу залежить від тривалості електричного імпульсу, оскільки тривалість імпульсу мала, виділена енергія не становить загрози для життя пацієнта.

8. Ефективні значення сили змінного струму І _еф:

A) ; B) ; C) ; D) ; E) .

9. β-дисперсія електропровідності живих тканин спостерігається:

A) у низькочастотному діапазоні (до 1 кГц);

B) у діапазоні частот від 1 кГц до 100 МГц;

C) на частотах, вищих від 10 ГГц;

D) у діапазоні частот від 2 кГц до 5 кГц;

E) у діапазоні частот від 10¹⁷ до 10²⁰ Гц).

10. Електрична схема заміщення складається з активного опору R і конденсатора С, з’єднаних паралельно. Імпеданс Z такої електричної схеми розраховується за формулою:

A) B) ; C) ;

D) ; E) .

ПОТОЧНИЙ КОНТРОЛЬ ПО МОДУЛЮ III

“Фізичні основи реографії”

Варіант – 13

1. Що називають коефіцієнтом поляризації?

A) залежність імпедансу Z від частоти ν;

B) відношення активного опору до реактивного;

C) відношення імпедансу на високій частоті (ν = 5 МГц) до імпедансу на низькій частоті (ν = 50 Гц);

D) залежність показника заломлення від інтенсивності електромагнітної хвилі.

E) відношення імпедансу на низькій частоті (ν ~ 10⁴ Гц) до імпедансу на високій частоті (ν > 10⁶ Гц);

2. Реактивний опір:

A) ; B) ; C) ;

D) ; E) .

3. Життєздатна тканина має коефіцієнт поляризації:

A) К >1; B) К = 0; C) К = 1;

D) К <<1; E) К <1.

4. Електростимуляція – спосіб електролікування, який полягає:

A) у припіканні тканин змінним струмом високої частоти;

B) у збудженні діяльності органів або систем органів подразненням їх струмом;

C) у штучному підвищенні температури при поглинанні енергії змінного електричного або електромагнітного полів;

D) у використанні імпульсних електричних струмів, що викликають у пацієнта сон;

E) у ослабленні болю під дією струму на ЦНС або периферичний нерв.

5. Електропровідність біологічних систем –

A) дослідження наповнення кров’ю органа або частини тіла на підставі реєстрації змін їх електричного опору або діелектричних властивостей;

B) застосування різних видів електрики з лікувальною метою;

C) метод реєстрації опору тіла людини змінному струму;

D) здатність живих тканин і організмів пропускати електричний струм під дією електричної напруги;

E) наука про плинність і деформації суцільних середовищ.

6. Вкажіть одиниці питомого електричного опору:

A) Ом · м; B) Ом/м²; C) Ом/м; D) Ом; E) См.

7. Як повинні відрізнятися реограми верхньої кінцівки, вертикально піднятої вгору і опущеної до низу?

A) амплітуда реограми має бути більша в піднятої руки і менша в опущеної, оскільки сила тяжіння, що діє на кров, буде зменшувати її об’єм у першому випадку і збільшувати кровонаповнення у другому;

B) амплітуда реограми має бути менша в піднятої руки і більша в опущеної, оскільки сила тяжіння, що діє на кров, буде зменшувати її об’єм у першому випадку і збільшувати кровонаповнення у другому;

C) амплітуда реограми має бути менша в піднятої руки і більша в опущеної, оскільки сила тяжіння, що діє на кров, буде збільшувати її об’єм у першому випадку і зменшувати кровонаповнення у другому;

D) реограми не мають відрізнятися за амплітудою;

E) амплітуда реограми має бути більша в піднятої руки і менша в опущеної, оскільки сила тяжіння, що діє на кров, буде збільшувати її об’єм у першому випадку і зменшувати кровонаповнення у другому;

8. Потужність в колі змінного струму:

A) ; B) ; C) ;

D) ; E) .

9. γ-дисперсія електропровідності живих тканин спостерігається:

A) у низькочастотному діапазоні (до 1 кГц);

B) у діапазоні частот від 10 кГц до 100 МГц;

C) на частотах, вищих від 10 ГГц;

D) у діапазоні частот від 2 кГц до 5 кГц;

E) у діапазоні частот від 20 кГц до 50 кГц.

10. При діатермії тепловий ефект, який виникає в організмі людини, створюється:

A) магнітною складовою електромагнітного поля;

B) струмами провідності;

C) як струмами зміщення, так і струмами провідності;

D) вихровими струмами;

E) електричною складовою електромагнітного поля.

ПОТОЧНИЙ КОНТРОЛЬ ПО МОДУЛЮ III

“Фізичні основи реографії”

Варіант – 14

1. Як можна поділити біологічні тканини за їх здатністю проводити електричний струм?

A) феромагнетики; B) діелектрики; C) парамагнетики;

D) провідні тканини; E) діамагнетики.

2. Що називають дисперсією електропровідності?

A) огинання електромагнітних хвиль тканинами;

B) відношення імпедансу на низькій частоті до імпедансу на високій частоті;

C) залежність імпедансу Z від частоти ν змінного струму;

D) залежність електропровідності живої тканини від частоти електромагнітного поля;

E) залежність показника заломлення від інтенсивності електромагнітної хвилі.

3. Діатермія – застосування з лікувальною метою:

A) змінного високочастотного електричного поля;

B) змінного високочастотного магнітного поля;

C) постійного струму;

D) змінного струму промислової частоти і великої сили;

E) змінного струму високої частоти і великої сили.

4. Електроанельгезія – спосіб електролікування, який полягає:

A) у ослабленні болю під дією струму на ЦНС або периферичний нерв;

B) у збудженні діяльності органів або систем органів подразненням їх струмом;

C) у штучному підвищенні температури при поглинанні енергії змінного електричного або електромагнітного полів;

D) у використанні імпульсних електричних струмів, що викликають у пацієнта сон;

E) у припіканні тканин змінним струмом високої частоти.

5. Імпедографія –...

A) дослідження наповнення кров’ю органа або частини тіла на підставі реєстрації змін їх електричного опору або діелектричних властивостей;

B) метод графічної реєстрації зміни електричного імпедансу живих тканин;

C) здатність живих тканин і організмів пропускати електричний струм під дією електричної напруги;

D) застосування різних видів електрики з лікувальною метою;

E) наука про плинність і деформації суцільних середовищ.

6. Вкажіть одиниці густини струму:

A) См∙м²/моль; B) См/м²; C) A/м²; D) A/м; E) A∙м².

7. Який первинний біофізичний механізм терапевтичного ефекту при гальванізації?

A) дипольна поляризація тканин організму – при проходженні постійного електричного струму через тканини позитивні і негативні йони розділяються і накопичуються на протилежних сторонах мембран клітини та клітинних органоїдів; B) йонна поляризація тканин організму – при проходженні змінного електричного струму через тканини позитивні і негативні йони розділяються і накопичуються на протилежних сторонах мембран клітини та клітинних органоїдів;

C) електронна поляризація тканин організму – при проходженні постійного електричного струму через тканини позитивні і негативні йони розділяються і накопичуються на протилежних сторонах мембран клітини та клітинних органоїдів;

D) йонна поляризація тканин організму – при проходженні постійного електричного струму через тканини позитивні і негативні йони розділяються і накопичуються на протилежних сторонах мембран клітини та клітинних органоїдів;

E) йонна поляризація тканин організму – при дії постійного електричного поля через тканини позитивні і негативні йони розділяються і накопичуються на протилежних сторонах мембран клітини та клітинних органоїдів.

8. Зсув фаз між напругою і струмом, зумовлений омічним, ємнісним та індуктивним опорами, можна знайти з виразу:

A) ; B) ; C) ;

D) ; E) .

9. При відмиранні живої тканини коефіцієнт поляризації:

A) К → 0; B) К = 0; C) К → ∞;

D) К >> 1; E) К →1.

10. При діатермії для оцінки теплопродукції (Δ Q) застосовують наступну формулу:

A) Δ Q ~ ; B) Δ Q ~ ; C) Δ Q ~ ;

D) Δ Q ~ ; E) Δ Q ~ .

Тут j _пр – густина струму провідності на ділянці тіла між електродами; Λ – питома електропровідність; ν – частота електромагнітних хвиль; tgδ – танґенс кута діелектричних втрат; Е, Н – напруженості електричної і магнітної складової відповідно; В – індукція магнітного поля.

ПОТОЧНИЙ КОНТРОЛЬ ПО МОДУЛЮ III

“Фізичні основи реографії”

Варіант – 15

1. Індуктотермія – метод електротерапії, в якому діючим на організм чинником є:

A) магнітне поле низької частоти;

B) високочастотне магнітне поле;

C) постійний струм високої напруги і малої сили;

D) змінний струм промислової частоти і високої напруги;

E) постійне однорідне електричне поле з напруженістю Е ≈ 2 кВ/м.

2. Зсув фаз Δφ між напругою і струмом на індуктивності:

A) 0^º; B) π; C) π/2; D) π/4; E) π/3.

3. Індуктивний опір X _L і ємнісний опір X _С дорівнюють:

A) X _L = ω L; ; B) ; C) X _L = ; ;

D) ; ; E) ; .

4. Електросон – спосіб електролікування, який полягає:

A) у припіканні тканин змінним струмом високої частоти;

B) у збудженні діяльності органів або систем органів подразненням їх струмом;

C) у штучному підвищенні температури при поглинанні енергії змінного електричного або електромагнітного полів;

D) у ослабленні болю під дією струму на ЦНС або периферичний нерв;

E) у використанні імпульсних струмів, що викликають у пацієнта сон;

5. Вкажіть одиниці вимірювання імпедансу живих тканин:

A) Ом · м; B) Ом/м²; C) Ом/м; D) Ом; E) См.

6. У чому відмінність, між гальванізацією та медикаментозним електрофорезом?

A) при гальванізації лікувальним чинником є постійний струм, при медикаментозному електрофорезі – змінний;

B) гальванізація – введення йонів лікарських речовин через шкіру або слизові оболонки, а медикаментозний електрофорез – лікування постійним струмом;

C) немає відмінності;

D) гальванізація – застосування постійного струму малої сили і низької напруги з лікувальною метою; медикаментозний електрофорез – ґрунтується на комплексній дії струму та йонів лікарської речовини, що вводяться ним у тканину;

E) різний тепловий ефект.

7. При індуктотермії для оцінки теплопродукції (Δ Q) застосовують наступну формулу:

A) Δ Q ~ ; B) Δ Q ~ ; C) Δ Q ~ ;

D) Δ Q ~ ; E) Δ Q ~ .

Тут j _пр – густина струму провідності на ділянці тіла між електродами; Λ – питома електропровідність; ν – частота електромагнітних хвиль; tgδ – танґенс куті діелектричних втрат; Е, Н – напруженості електричної і магнітної складової відповідно; В – індукція магнітного поля.

8. Для синусоїдальних змінних струмів миттєве значення сили струму

A) ; B) ; C) ;

D) ; E) .

9. Д’арсонвалізація загальна полягає у дії на весь організм хворого:

A) слабким імпульсним електромагнітним полем високої частоти;

B) постійного струму;

C) слабким імпульсним змінним струмом високої частоти і високої напруги;

D) змінного струму промислової частоти і великої сили;

E) лазерного випромінювання.

10. Електрична схема заміщення складається з активного опору R і конденсатора С, з’єднаних послідовно. Імпеданс Z такої електричної схеми розраховується за формулою:

A) ; B) ; C) ;

D) ; E) .

ПОТОЧНИЙ КОНТРОЛЬ ПО МОДУЛЮ III

Дата добавления: 2015-11-14