Текстові тестові завдання 12 страница

E. еластичний хрящ.

1323. Який ріст відбуваеться в процесах регенерації суглобових хрящів?

A. апозиційний

B. шляхом накладання

C. апозиційний і інтерстиційний

D. *інтерстиційний

E. не регенерує.

1324. В якій тканині клітини розміщуються поодинці та ізогрупами, а в міжклітинній речовині видно волокнисті структури?

A. гладка м’язова тканина

B. епітеліальна тканина

C. кісткова тканина

D. *волокниста хрящова тканина

E. м'язова тканина.

1325. Регенерація хрящової тканини відбувається за рахунок:

A. клітин зовнішнього шару охрястя

B. клітин у складі ізогенних груп

C. клітин зони молодого хряща

D. *клітин внутрішнього шару охрястя

E. клітин, що надходять з кровоносних судин.

1326. Хрящ вкритий охрястям, яке не виконує таку функцію:

A. трофічну

B. регенераторну

C. захисну

D. *забезпечує апозиційний ріст

E. забезпечує інтерстиційний ріст.

1327. За якими ознаками можна відрізнити еластичниий хрящ від гіалінового?

A. за наявністю ізогенних груп клітин

B. за наявністю зони молодого хряща

C. за наявністю охрястя

D. *за наявністю еластичних волокон

E. за наявністю аморфної речовини.

1328. Де локалізується гіалінова хрящова тканина?

A. вушна раковина, зовнішній слуховий прохід, слухова труба

B. сухожилля, фіброзні мембрани

C. суглобові поверхні кісток, повітроносні шляхи, хрящові частини ребер

D. *місця прикріплення сухожилків до кісток

E. між хребцеві диски, симфіз лобкових кісток.

1329. Назвіть клітини хрящової тканини:

A. адипоцити

B. моноцити

C. остеоцити

D. *хондроцити

E. лімфоцити

1330. На основі яких ознак кісткову тканину поділяють на грубоволокнисту і пластинчасту?

A. за складом клітин

B. за джерелом походження

C. за хімічним складом міжклітинної речовини

D. *за організацією міжклітинної речовини

E. за типом клітин.

1331. Що є критерієм поділу пластинчастої кісткової тканини на губчасту і компактну?

A. співвідношення між елементами міжклітинної речовини

B. співвідношення клітин і міжклітинної речовини

C. ступінь мінералізації міжклітинної речовини

D. *взаєморозташування кісткових пластинок

E. взаєморозташування елементів в міжклітинній речовині.

1332. Яку функцію виконують остеокласти?

A. утворюють аморфну речовину

B. забезпечують трофіку кісткової тканини

C. утворюють волокна

D. *руйнують міжклітинну речовину

E. депонують і відкладають міхоральні речовини.

1333. Що є структурно–функціональною одиницею компактної частини кістки?

A. остеоцит

B. остеобласт

C. остеокласт

D. *остеон

E. кісткова пластинка.

1334. Що забезпечує ріст трубчастої кістки в товщину?

A. діафіз

B. епіфіз

C. ендост

D. *окістя

E. метаепіфізарна пластинка.

1335. З яких клітин походять остеокласти?

A. з проостеобластів

B. з остеобластів

C. з остеоцитів

D. *з моноцитів

E. з хондрокластівю

1336. Що являють собою вставні кісткові пластинки в діафізі трубчастої кістки?

A. матеріал для утворення остеонів

B. матеріал для утворення зовнішніх і внутрішніх загальних пластинок

C. частина остеонів заново сформованих

D. *залишки старих остеонів

E. основний структурний компонент грубоволокнистої кісткової тканини.

1337. Що таке остеоїд?

A. це кістковий матрикс, який не містить колагенових волокон

B. це матрикс новоутвореної кісткової тканини, який безпосередньо оточує остеобласт

C. містить гідрооксиапатит, зв’язаний з колагеном

D. *це некальцинований кістковий матрикс

E. це група остеоцитів.

1338. Синдесмоз. Вкажіть тканину, яка утворює це безперервне з’єднання.

A. волокниста хрящова

B. кісткова

C. синовіальна

D. *щільна сполучна

E. гіалінова хрящова.

1339. Остеон – це:

A. клітина кісткової тканини

B. кісткова пластинка

C. система кісткових пластинок, розташованих навколо діафіза трубчастої кістки

D. *система кісткових пластинок діафізу трубчастої кістки, розташованих концентрично навколо живильної судини

E. клітина гаверсового каналу.

1340. Назвіть основні типи кісткової тканини:

A. трабекулярна, губчаста

B. компактна, циркулярна

C. кам’яниста, компактна

D. *пластинчаста, грубоволокниста

E. решітчаста, волокниста.

1341. Яка функція метаепіфізарної хрящової пластинки?

A. забезпечує ріст і регенерацію хряща

B. місце диференціації окістя

C. забезпечує еритропоез

D. *служить для подовження трубчастих кісток

E. місце утворення енамелобластів.

1342. Якою кістковою тканиною утворені шви черепа?

A. пластинчатою

B. компактною

C. зрілою

D. *грубоволокнистою

E. вторинною.

1343. Яка структура забезпечує ріст кісток у довжину?

A. кісткова манжетка

B. кісткова пластинка

C. остеон

D. *метаепіфізарна пластинка

E. шар внутрішніх генеральних пластинок.

1344. Які клітини сполучної тканини здатні викликати ектопічний остеогенез?

A. остеобласти

B. фібробласти

C. остеоцити

D. *остеогенні клітини

E. перицити.

1345. Кісткова пластинка це:

A. пучок різнонаправлених колагенових волокон

B. остеоцит з прилеглими до нього колагеновими волокнами

C. група остеобластів

D. *пучок паралельно розміщених колагенових волокон з осеомукоїдом

E. клітина гаверсового каналу.

1346. Основні клітинні елементи кісткової тканини – це:

A. адипоцити

B. хондроцити

C. лімфоцити

D. *остеоцити

E. фібробласти.

1347. Морфофункціональні ознаки остеоцитів:

A. мають кубічну, пірамідну або полігональну форму, добре розвинену гранулярну ендоплазматичну сітку, високу активність лужної фосфатази, активно продукують міжклітинну речовину кістки

B. великі багатоядерні клітини моноцитарного генезу, руйнують кістку і звапнований хрящ

C. мають кубічну, пірамідну або полігональну форму

D. *клітини з відростками, тіла яких лежать в лакунах, а відростки – у канальцях, підримують тканинний метаболізм кістки

E. клітини з відростками.

1348. Морфофункціональні ознаки остеобластів:

A. великі багатоядерні клітини моноцитарного генезу, руйнують кістку і звапнований хрящ

B. клітини з відростками, тіла яких лежать в лакунах, а відростки - у канальцях, підримують тканинний метаболізм кістки

C. мають кубічну, пірамідну або полігональну форму

D. *мають кубічну, пірамідну або полігональну форму, добре розвинену гранулярну ендоплазматичну сітку, високу активність лужної фосфатази, активно продукують міжклітинну речовину кістки

E. клітини з відростками.

1349. Морфофункціональні ознаки остеокластів:

A. мають кубічну, пірамідну або полігональну форму, добре розвинену гранулярну ендоплазматичну сітку, високу активність лужної фосфатази, активно продукують міжклітинну речовину кістки

B. клітини з відростками, тіла яких лежать в лакунах, а відростки – у канальцях, підримують тканинний метаболізм кістки

C. мають кубічну, пірамідну або полігональну форму

D. *великі багатоядерні клітини моноцитарного генезу, руйнують кістку і звапнований хрящ

E. клітини з відростками.

1350. Ріст кістки у постнатальному періоді здійснюється шляхом:

A. інтерстиційного остеогенезу

B. апозиційного остеогенезу

C. апозиціцйного, інтерстиційного остеогенезу

D. *за рахунок метаепіфізарної пластинки

E. екстенсивно.

1351. Скільки типів м’язових тканин виділяють згідно морфологічної класифікації?

A. п’ять

B. чотири

C. три

D. *два

E. п’ять.

1352. З якого ембріонального зачатка розвивається гладка м’язова тканина?

A. із ектодерми

B. із міотома

C. із ентодерми

D. *із мезенхіми

E. із спланхнотома.

1353. Яка функціональна особливість характерна для всіх видів м’язової тканини?

A. утворювати колагенові волокна

B. фагоцитоз

C. утворювати ретикулярні волокна

D. *здатність до скорочення

E. виробляти енергію.

1354. Структурно–функціональна одиниця гладкої м’язової тканини?

A. міобласт

B. міосателітоцит

C. міон

D. *міоцит

E. м’язове волокно.

1355. Які спеціальні органели знаходяться в цитоплазмі м’язового волокна?

A. тонофібрили

B. нейрофібрили

C. пероксисоми

D. *міофібрили

E. лізосоми.

1356. Чим утворений ендомізій?

A. колагеновими волокнами

B. ендоплазматичною сіткою

C. еластичними волокнами

D. *колагеновими, еластичними і ретикулярними волокнами

E. ендотендимієм.

1357. Як скорочується гладка м’язова тканина?

A. швидко

B. тетанічно

C. залежить від свідомості

D. *тонічно

E. сильно.

1358. Що являється джерелом регенерації гладкої м’язової тканини?

A. малодиференційовані клітини сполучної тканини і гладкий міоцит

B. малодиференційовані клітини сполучної тканини

C. фібробласт

D. *гладкий міоцит

E. гістіоцит.

1359. З яких структур складається м’язове волокно?

A. міосимпласта

B. міосателітоцитів

C. міона

D. *міосимпласта і міосателітоцитів

E. міофібрил.

1360. Що таке міосимпласт?

A. веретеноподібна клітина

B. кругла клітина

C. клітина, що містить багато ядер

D. *циліндр з багатьма ядрами

E. клітина з відростками.

1361. Які органели загального призначення знаходяться в м’язовому волокні?

A. всі органели, крім ЕПС

B. всі органели, крім мітохондрій

C. всі органели, крім лізосом

D. *всі органели, крім клітинного центру

E. всі органели, крім рибосом.

1362. Яка роль плазмолеми, що покриває м’язове волокно?

A. рецепторна

B. здійснює скорочення волокна

C. виробляє білок актин

D. *бере участь в проведенні імпульсів

E. виробляє білок міозин.

1363. Яких включень знаходиться більше в червоних м’язових волокнах скелетної м’язової тканини, порівняно з білими?

A. глікогену

B. ліпідів

C. меланіну

D. *міоглобіну

E. міозину.

1364. Структурно–функціональна одиниця міофібрил м’язового волокна:

A. міозинові нитки

B. актинові нитки

C. диск І

D. *саркомер

E. диск А.

1365. Що являє собою саркомер?

A. ділянка міофібрил обмежена Н-лініями

B. ділянка міофібрил обмежена М-мембранами

C. анізотропний диск

D. *ділянка міофібрил обмежена телофрагмами (Z-лініями)

E. ізотропний диск.

1366. Що входить в склад саркомера?

A. диск А + половина диска І

B. диск А + диск І

C. диск І + половина диска А

D. *половина диску І + диск А + половина диску І

E. половина диска А + диск І + половина диска А

1367. Які білки входять в склад міофібрили?

A. міозин

B. актин

C. актоміозиновий комплекс

D. *актин + міозин

E. тропоколаген.

1368. В яких ділянках саркомера розташовані товсті мікрофіламенти?

A. в половині диску А

B. в диску І

C. в половині диску І

D. *в диску А

E. в диску А і в диску І.

1369. З якою структурою саркомера сполучені міозинові міофіламенти?

A. з мембраною М і мембраною Т

B. з мембраною Т

C. з цитолемою

D. *з мембраною М

E. з цитолемою і мембраною Т.

1370. Як змінюються взаємовідношення між товстими і тонкими міофіламентами саркомера при скороченні?

A. нитки міозину вкорочуються

B. нитки актину відходять від ниток міозину

C. нитки актину вкорочуються

D. *нитки актину переміщуються між нитками міозину

E. нитки актину і міозину вкорочуються.

1371. Яким шляхом відбувається поширення збудження по м’язовому волокні?

A. по цитолемі

B. по саркотубулярній системі

C. по цитоплазматичній сітці

D. *по цитолемі і саркотубулярній системі

E. по мікротрубочках.

1372. Як відбувається регенерація скелетної м’язової тканини?

A. шляхом ділення фібробластів

B. шляхом ділення малодиференційованих клітин сполучної тканини

C. шляхом мітотичного поділу ядер волокна

D. *шляхом ділення міосателітоцитів

E. шляхом диференціації фібробластів.

1373. Як побудоване м’язове волокно міокарда?

A. являє собою симпласт

B. являє собою синцитій

C. побудоване з декількох багатоядерних клітин

D. *утворене ланцюжком міоцитів

E. являє собою багатоядерну клітину.

1374. Структурно–функціональна одиниця серцевої м’язової тканини:

A. гладкий міоцит

B. посмуговане м’язове волокно

C. м’язова трубочка

D. *посмугований міоцит

E. фіброцит.

1375. Чим предствалений скоротливий апарат клітин серцевої м’язової тканини?

A. товстими міофіламентами

B. непосмугованими міофібрилами

C. тонкими міофібрилами

D. *посмугованими міофібрилами

E. кардіоміоцитом.

1376. З яких структурних компонентів складається провідна система серця?

A. нервових волокон

B. колагенових волокон

C. нейронів

D. *атипових серцевих міоцитів

E. типових серцевих міоцитів.

1377. Як відбувається регенерація серцевої м’язової тканини?

A. шляхом швидкого поділу тканин

B. шляхом поділу міосателітоцитів

C. шляхом внутрішньоклітинної регенерації міоцитів

D. *за рахунок фібробластів сполучної тканини

E. шляхом поступового ділення міоцитів.

1378. Які є види м’язових тканин?

A. скелетна, гладка

B. скоротлива, нескоротлива

C. поперечнопосмугована скелетна, серцева

D. *гладка, поперечнопосмугована серцева і скелетна

E. поперечнопосмугована серцева, гладка.

1379. Яка функціональна особливість характерна для всіх видів м’язових тканин?

A. висока механічна міцність

B. висока еластичність

C. пружність

D. *здатність до скорочення

E. амортизаційні властивості.

1380. Які елементи скелетного м’язового волокна приймають участь в регенерації посмугованої скелетної тканини?

A. Міобласти.

B. Гладкі міоцити.

C. Міофібробласти.

D. *Міосателітоцити.

E. Міоепітеліальні клітини.

1381. В препараті мімічної мускулатури виявляються міосимпласти. Яка це м’язова тканина?

A. М’язово–епітеліальна

B. Гладка

C. Вісцеральна

D. *Поперечно–смугаста

E. Серцева.

1382. Як зміниться при максимальному скороченні H–зона саркомера?

A. Не змінюється.

B. Збільшується в два рази.

C. Зменшується в два рази.

D. *Зникає.

E. Займає весь саркомер.

1383. Які структури зазнають ушкодження після руйнування тонких міофіламентів?

A. Міозинові філаменти

B. Тонофібрили

C. Тропоколагенові комплекси

D. *Актинові міофіламенти.

E. Нуклеопротеїдні комплекси.

1384. За рахунок чого наступає репаративна регенерація і ріст скелетних м’язів.

A. За рахунок актинових міофіламентів.

B. За рахунок міозинових міофіламентів.

C. За рахунок саркомера

D. *За рахунок клітин міосателітоцитів.

E. За рахунок Т– систем м’язових волокон.

1412. Аналогом якої органели є хроматофільна субстанція нейроцитів?

A. агранулярної ендоплазматичної сітки

B. лізосоми

C. комплексу Гольджі

D. * гранулярної ендоплазматичної сітки

E. фагосоми

1413. Безмієліновое нервове волокно являє собою відросток нейронів, оточений:

A. Лемоцитами, плазмолема яких утворює концентричні нашарування

B. Периневрієм

C. Астроцитами, плазмолема яких утворює концентричні нашарування

D. * Тілами лемоцитів

E. Клітинами сполучної тканини

1414. В аксоні відсутні:

A. Агранулярна ендоплазматична сітка

B. Комплекс Гольджі

C. Мітохондрії

D. * Хроматофільна субстанція

E. Мікротрубочки, нейрофіламенти

1415. В мієліновому волокні ЦНС відсутні:

A. Перетяжка Ранв’є

B. Осьовий циліндр

C. Мезаксони

D. * Насічки мієліну та базальна мембрана

E. Олігодендроцити

1416. В мієліновому нервовому волокні периферійної нервової системи присутнє все, крім:

A. Мезаксона

B. Нейрофіламентів

C. Вузлових перехватів

D. * Декількох осьових циліндрів

E. Шванівських клітин

1417. В процесі нейруляціі нейроектодерма формує:

A. Нервову трубку, прехордальну плаcтинку, соміти

B. Нервовий гребінь, нервову трубку, прехордальну пластинку

C. Плакоди, прехордальну пластинку, соміти

D. * Нервовий гребінь, нервову трубку, плакоди

E. Нервову трубку, соміти, спланхнотом

1418. В регенерації нервових волокон основна роль належить:

A. Епендимоцитам

B. Волокнистим астроцитам

C. Олігодендроцитам

D. * Шванівським клітинам

E. Мікроглії

1419. В складі нервового волокна є:

A. Відростки нервових клітин і сполучнотканинна капсула

B. Відростки нервових клітин і м’язові елементи

C. Дендрити, аксони та астроцити

D. * Відростки нервових клітин і гліальні оболонки з нейролемоцитів

E. Відростки нервових клітин, нейролемоцити і сполучнотканинна капсула

1420. В цитоплазмі аксона нейрона містяться:

A. Канальці грЕПС і аЕПС, комплекс Гольджі

B. Мітохондрії, лізосоми, канальці грЕПС

C. Мітохондрії, елементи цитоскелета, вільні рибосоми

D. * Мітохондрії, елементи цитоскелета, канальці аЕПС

E. Елементи цитоскелета, лізосоми, секреторні гранули

1421. В цитоплазмі дендрита нейрона містяться:

A. Комплекс Гольджі, мітохондрії, вільні риібосоми

B. Мітохондрії, елементи циітоскелета, комплекс Гольджі

C. Лізосоми, пероксисоми, комплекс Гольджі

D. * Мітохондрії, елементи цитоскелета, канальці грЕПС і аЕПС

E. Мітохондрії, елементи цитоскелета, секреторні гранули

1422. В цитоплазмі перикаріона нейрона особливого розвитку досягають:

A. Мікроворсинки, комплекс Гольджі, мітохондрії, елементи цитоскелета

B. аЕПС, комплекс Гольджі, мітохондрії, секреторні гранули

C. грЕПС і аЕПС, комплекс Гольджі, лізосоми, пероксисоми

D. * грЕПС, комплекс Гольджі, мітохондрії, лізосоми, елементи цитоскелета

E. аЕПС, мітохондрії, міофіламенти

1423. В яких ділянках мозку дорослої людини утворюються нові нервові клітини?

A. Субвентрикулярній зоні мозку

B. Субгранулярній зоні гіпокампа

C. Корі мозку

D. * Субвентрикулярній і субгранулярній зонах

E. Мозочку

1424. В яких структурах шкіри будуть спостерігатися зміни при перерізанні чутливих нервових волокон?

A. Епідермісі

B. Дермі

C. Ефекторах

D. * Рецепторах

E. Синапсах

1425. В яких частинах нейроцита локалізується базофільна речовина?

A. в тілі

B. у відростках

C. в аксоні та його конусоподібному розширенні

D. * в перикаріоні та дендритах

E. в дендритах

1426. Відповідно до морфологічної класифікації розрізняють наступні види нейронів:

A. Уніполярні, біполярні, мультиполярні, асоціативні

B. Аферентні, асоціативні, еферентні

C. Уніполярні, аферентні, асоціативні, мультиполярні

D. * Уніполярні, псевдоуніполярні, біполярні, мультиполярні

E. Кошикові, зірчасті, зернисті

1427. Вільні нервові закінченні це:

A. Розгалуження осьового циліндру і нейролемоцитів

B. Розгалуження аксона

C. Розгалуження нейролемоцитів

D. * Розгалуження дендрита

E. Сукупність відростків нейрона

1428. Гальмівний нейромедіатор:

A. Ацетилхолін

B. Гістамін

C. Норадреналін

D. * Гамааміномасляна кислота

E. Глютамат

1429. Гальмівну функцію виконує такий синапс:

A. Аксо-соматичний

B. Аксо-дендритний

C. Електричний

D. * Аксо-аксонний

E. Дендро-дендритний

1430. Джерелом розвитку макроглії є:

A. Мезенхіма

B. Соміти

C. Хорда

D. * Нервова трубка

E. Вентральна ектодерма

1431. Джерелом розвитку мікроглії є:

A. Спонгіобласти

B. Нейробласти

C. Дорсальна мезодерма

D. * Моноцити

E. Дорсальна ектодерма

1432. Для білої речовини в складі органів ЦНС характерні:

A. Протоплазматичні астроцити

B. Епендимоцити

C. Олігодендроцити

D. * Волокнисті астроцити

E. Нейроцити

1433. Для нейроцитів людей якого віку характерна в цитоплазмі велика кількість зерен ліпофусцину?

A. Дорослого

B. Дитячого

C. Старшого

D. * Старечого

E. Підліткового

1434. До макроглії відносяться такі клітини:

A. Астроцити, лемоцити, тимоцити

B. Епендимоцити, астроцити, макрофаги нервової тканини

C. Епендимоцити, астроцити, гістіоцити

D. * Епендимоцити, астроцити, олігодендроцити

E. Олігодендрогліоцити, нейроцити

1435. До мікроглії належать:

A. Астроцити протоплазматичні

B. Епендимоцити

C. Олігодендроцити

D. * Гліальні макрофаги

E. Астроцити волокнисті

1436. До яких закінчень відносяться пластинчасті тільця Пачіні?

A. Моторних еферентних нервових закінчень

B. Вільних аферентних нервових закінчень

C. Секреторних еферентних нервових закінчень

D. * Невільних інкапсульованих аферентних нервових закінчень

E. Невільних неінкапсульованих аферентних нервових закінчень

1437. З чого побудована нейролема в складі нервового волокна?

A. З нейроплазми

B. Із завитків мезаксона

C. З базальної мембрани

D. * З цитоплазми і ядер нейролемоцитів

E. З насічок мієліну

1438. З яких ультраструктур складається базофільна речовина?

A. Гранулярна ендоплазматична сітка, комплекс Гольджі

B. Гранулярна ендоплазматична сітка і мітохондрії

C. Гранулярна ендоплазматична сітка, рибосоми

D. * Гранулярна ендоплазматична сітка, рибосоми, полісоми

E. Багато рибосом, полісом, вакуолей

1439. З яких ультраструктур складається нейрофібрила?

A. Мікрофібрили, тонофібрили

B. Тонофібрили, мікрофібрили

C. Атипові і міозинові мікрофіламенти

D. * Нейрофіламенти і нейротрубочки

E. Мікротрубочки, фібрили

1440. Закриті (електричні) синапси:

A. Не містять медіатора в пресинаптичному полюсі

B. Не містять мітохондрій

C. Не містять синаптичної щілини

D. * Не містять медіатора і синаптичної щілини

E. Не містять постсинаптичної мембрани

1441. Згідно з функціональною класифікацією розрізняють наступні види нейронів:

A. Кошикові, зірчасті, зернисті

B. Уніполярні, аферентні, еферентні

C. Аферентні, еферентні, вегетативні

D. * Аферентні, асоціативні, еферентні

E. Уніполярні, біполярні, псевдоуніполярні, мультиполярні

1442. Зміну довжини м’язових волокон реєструють:

A. Пластинчасті тільця

B. Дотикові епітеліоцити

C. Нервово-сухожильні веретена

D. * М’язові веретена

E. Колби Краузе

1443. Інкапсульоване рецепторне нервове закінчення утворено:

A. Сенсорними епітеліоцитами і капсулою зі сполучної тканини

B. Терміналями аксона, клітинами олігодендрогліі і капсулою зі сполучної тканини

C. Терміналями дендрита і клітинами олігодендрогліі

D. * Терміналями дендрита, клітинами олігодендрогліі і капсулою зі сполучної тканини

E. Терміналями дендрита і капсулою зі сполучної тканини

1444. Капсульовані рецепторні нервові закінчення складаються з:

A. Розгалужень осьового циліндра

B. Розгалужень осьового циліндра, оточених нейролемоцитами

C. Розгалужень нейролемоцитів та сполучнотканинні структури

D. * Розгалужень осьового циліндра, оточених нейролемоцитами та сполучнотканинними структурами

E. Слоїстих нейрональних структур

1445. Клітини Меркеля в складі покривного епітелію виконують функцію:

A. Барорецепції

B. Терморецепції

C. Хеморецепції

D. * Механорецепції

E. Больової рецепції

1446. Крім макрофагічної функції мікроглія виконує:

A. Передачу нервового імпульсу

B. Розмежувальну

C. Секреторну

D. * Синтез білків-імуноглобулінів (антитіл)

E. Опорну

1447. Медіатор в нервово-м’язовому синапсі скелетних м’язів:

A. Гамааміномасляна кислота

B. Норадреналін

C. Дофамін

D. * Ацетилхолін

E. Гліцин

1448. Мієлінова оболонка – це:

A. Продовження оболонки нервових клітин

B. Цитоплазма нейролемоцита

C. Осьовий циліндр

D. * Завитки мезаксона, концентрично нашаровані на осьовий циліндр

E. Базальна мембрана навколо мязового волокна

1449. Вплив мієлінової оболонки:

A. Повільне проходження нервового імпульсу

B. Не впливає на проходження нервового імпульсу

C. Вплив на проходження імпульсу незначний

D. * Швидке проходження нервового імпульсу

E. Гальмування нервового імпульсу

1450. Мієлінова оболонка периферійного нервового волокна утворена:

A. Міжклітинною речовиною, що містить фосфоліпіди і білки.

B. Білками мієліну, що транспортуються з перикаріону нейрона

C. Спеціалізованою частиною периневрію

D. * Плазматичною мембраною шванівських клітин

E. Спірально-закрученою мембраною аксона

1451. Мієлінове нервове волокно являє собою відросток нейронів, оточений:

A. Клітинами сполучної тканини

B. Астроцитами, плазмолема яких утворює концентричні нашарування

C. Периневрієм

D. * Лемоцитами, плазмолема яких утворює концентричні нашарування

E. Тілами лемоцитів

1452. Мікроглія - це:

A. Клітини, які утворюють мієлінову оболонку

B. Клітини, що беруть участь в утворенні гематоенцефалічного бар'єру

C. Опорні елементи нервової тканини

D. * Макрофаги нервової тканини

E. Клітини оболонок нервового стовбура

1453. Місце локалізації нейрофібрил в нейроциті:

A. В аксоні та тілі

B. В дендритах та перикаріоні

C. В тілі

D. * В перикаріоні та відростках

E. В аксоні

1454. Морфологічні ознаки аксона:

A. Короткий відросток, що галузиться

B. Перикаріон

C. Довгий відросток, що добре галузиться

D. * Довгий відросток, що не галузиться

E. Довгий відросток, що має в аксоплазмі глибки базофільної речовини

1455. Морфологічно розрізняють наступні види рецепторних нервових закінчень:

A. Інкапсульовані, неінкапсульовані, больові

B. Чутливі, рухові, секреторні

C. Секреторні, больові, терморецептори

D. * Вільні, невільні

E. Вільні, невільні, секреторні

1456. Назвіть гліоцити, які знаходяться в білій речовині спинного мозку:

A. Протоплазматичні астроцити

B. Олігодендроцити

C. Епендимоцити

D. * Волокнисті астроцити

E. Гліальні макрофаги

1457. Назвіть гліоцити, які знаходяться в сірій речовині спинного мозку:

A. Олігодендроцити

B. Волокнисті астроцити

C. Епендимоцити

D. * Протоплазматичні астроцити

E. Гліальні макрофаги

1458. Назвіть гліоцити, які мають циліндричну форму з війками на апікальній поверхні:

A. Протоплазматичні астроцити

B. Волокнисті астроцити

C. Олігодендроцити

D. * Епендимоцити

E. Гліальні макрофаги

1459. Назвіть гліоцити, що мають 2-3 короткі розгалужені відростки і здатні до амебоїдного руху.

A. Протоплазматичні астроцити

B. Волокнисті астроцити

C. Епендимоцити

D. * Гліальні макрофаги

E. Олігодендроцити

1460. Назвіть локалізацію чутливого нервового закінчення – тільця Пачіні:

A. Кон’юктива ока, сполучна тканина язика та зовнішніх статевих органів

B. Сосочковий шар дерми шкіри

C. Ділянка підошви стопи

D. * Сполучна тканина всіх внутрішніх органів, глибокі шари дерми шкіри

E. М’язова тканина

1461. Назвіть локалізацію чутливого нервового закінчення – тільця Руфіні:

A. Кон’юктива ока, сполучна тканина язика та зовнішніх статевих органів

B. Сосочковий шар дерми шкіри

C. М’язова тканина

D. * Ділянка підошви стопи

E. Сполучна тканина всіх внутрішніх органів, глибокі шари дерми шкіри

1462. Назвіть локалізацію чутливого нервового закінчення – тільця Мейснера:

A. Кон’юктива ока, сполучна тканина язика та зовнішніх статевих органів

Дата добавления: 2015-11-14