Які цілі та процедура підготовки даних для економічного аналізу?

Ефективність управлінських рішень, що базуються на результатах економічного аналізу значною мірою залежить від того, наскільки повно і достовірно вихідні дані відображають процеси господарської діяльності. Недостовірна інформація ніколи не забезпечить об'єктивної оцінки реального стану підприємства. Саме тому початковим етапом економічного аналізу є ретельна перевірка всієї інформації, яку використовують в аналітичній роботі, — як щодо формальної правильності складання документів, які вміщують аналітичну інформацію, так і щодо достовірності їхнього змісту.

Підготовка інформації включає перевірку даних, забезпечення їх порівнюваності та спрощення числової інформації.

Інформація, яка зібрана для аналізу повинна бути перевірена на доб­роякісність. Перевірка проводиться в двох аспектах:

1)формальна перевірка. Аналітик перевіряє наскільки новими є дані, що містяться у планах і звітах і чи правильно вони оформлені. Обов'язково перевіряється правиль­ність арифметичних підрахунків. Така перевірка містить технічний характер. Звітність підприємства складають за даними обліку. Проте в процесі перенесення показників можливі помилки, неузгодженість. Отже, при перевірці достовірності звітної інформації передусім зіставляють звітні показники з обліковими даними.

2) суттєва перевірка. Проводиться перевірка всіх залучених до аналізу даних по суті. В ході такої перевірки визначають наскільки той чи інший показник відповідає дій­сності. Засобом такої перевірки є логічне осмислення даних, стан обліку,взаємообумовленість і обґрунтованість показників, отриманих з різних джерел. Перевірка планових розрахунків передбачає виявлення взаємної узгодженості планових показників, оцінку напруженості планових завдань, їх узгодженість із заходами щодо підвищення ефективності виробництва продукції.

54. Назвіть основні прийоми перевірки якості інформаційної бази аналітичних досліджень.

Вся підібрана для аналізу інформація і, насамперед, показники обліку і звітності мають бути ретельно перевірені за формою і змістом. При перевірці за формою встановлюється правильність оформлення документів і звітів з погляду повної наявності й заповнення всіх реквізитів, таблиць, підписів, арифметичних сум, підсумків; відповідність і спадкоємність цифр, перенесених з інших документів та попередніх років; узгодженість цифр у різних формах звіту і взаємозалежних величин. Проводячи таку перевірку, користуються засобами логічного та арифметичного контролю. При цьому логічний контроль в більшості випадків установлює лише наявність помилки, а інший арифметичний контроль показує розмір помилки. При перевірці інформації за змістом, а вона може бути здійснена лише на підприємстві, встановлюють відповідність звіту даним бухгалтерського обліку, а достовірність самого обліку перевіряють його відповідністю реальному стану речей та процесів на підприємстві. Ця перевірка більш складна і є елементами ревізії або аудиту. Констатуючи недостатню якість інформації, слід сказати про природу можливих помилок. Здебільшого вони можуть бути наслідком недосконалої первиної реєстрації або наступної небездоганої обробки даних. При цьому розрізняють випадкові і систематичні помилки. Більш небезпечними є систематичні помилки, які мають характер постійних викривлень в одному напрямі. Ці помилки бувають незловмисними та зловмисними. Останні виникають через свідоме спотворення даних з метою збільшення обсягів виконаних робіт (приписки) чи навпаки, приховування доходів (для ухилення від оподаткування) тощо. Пересвідчившись у достовірності інформації, можна розпочати сам аналіз діяльності підприємств.

Дата добавления: 2015-11-14