Читайте также: |
|
4.1.1 Промислове завдання. Першим виданням в промисловому завданні обрано календар на дванадцять місяців, макет якого подано на рисунку 4.1.Календар, що призначений для перегортання на спіралях, має формат А3 та повнокольорові зображення з фотографіями місцевості міста Києва. Складається дане видання з 12-ти сторінок, на яких можна побачити ілюстрації місцевостей міста Києва та розмітку чисел кожного з місяців в нижній частині макету, та з одного титульного аркушу, який доцільно друкувати на більш цупкому папері чи на картоні. На титульному аркуші також можна зобразити один з краєвидів міста Києва, номер року та фірму, яка є замовником даної продукції (якщо видання в деякій мірі є рекламною чи сувенірною продукцією). Для даної продукції важливими характеристиками є якісне відображення повнокольорових фотографій, що є основним елементом продукції. Додатковою обробкою даного видання є перфорація в області спіралі та зокрема скріплення на спіраль.
Рисунок 4.1 – Макет календаря
За приклад другого видання промислового завдання обрано повнокольоровий рекламний буклет фітнес-центру «SunGym», який в розгорнутому вигляді має приблизно формат аркуша А4 (210×297 мм). Друк даного буклету запроектовано на аркушах формату А3, другим етапом після якого слугуватиме обрізка, а потім вже трьохзгинне фальцювання буклетів. Завдяки даним етапам є можливість досягти запроектованого формату видання, що подано на рисунку 4.2. Розкладка буклету з мітками для обрізування подано на рисунку 4.3. На ділянках, які будуть відрізані, доцільно розмістити контрольні шкали, що дозволять контролювати якість та суміщення зображень.
Рисунок 4.2 – Макет рекламного буклету фітнес-центру
Рисунок 4.3 – Розкладка рекламного буклету
Оскільки ідеєю даного проекту було створення поліграфічного підприємства оперативної роботи поблизу навчального закладу, третім в промисловому завданні було вирішено зазначити видання методичних вказівок до фізичного практикуму, що є часто вживаним та актуальним навчальним посібником. Взявши до уваги досвід навчання в вищому навчальному закладі, було вирішено обрати зручний та поширений невеликий формат методичок, що є надзвичайно зручним не тільки для рюкзаків, а й для сумочок та просто папок. Макет даного видання подано на рисунку 4.4. З огляду на зручність для самого поліграфічного центру було вирішено друкувати дане видання на аркушах формату 297х420(А3). Процес друку займатиме не надто великий обсяг часу в зв’язку з порівняно невеликим накладом та тим, що видання друкується виключно в чорно-білих кольорах. На рисунку 4.5 подана розкладка для даного видання. Друк видання на аркушах саме такого формату було обрано в зв’язку з можливостями фальцювальних машин для оперативної поліграфії. Оскільки, по-перше, дане видання запроектовано випускати в малих тиражах, а, по-друге, велику фальцювальну машину недоцільно розміщувати в оперативній поліграфії, при виборі процесу друку основним параметром був саме максимальний формат аркушів для фальцювальної машини.
Рисунок 4.4 – Макет наукового видання «Методичні вказівки»
Рисунок 4.5 – Розкладка для видання методичних вказівок
Четвертим виданням обрано випускний фотоальбом формату 297х210, друк якого проектується на струминному принтері з використанням фірмових чорнил та якісного фотопаперу, що забезпечить довговічність та яскравість зображень. Оскільки випускні фото передбачають високу якість, доцільно друкувати з високою роздільною здатністю. Макет альбому подано на рисунку 4.6. Друк фотографій заплановано виконувати на аркушах формату А3, фальцювати у один згин та скріплювати клейовим способом, що підвищить щільність аркушів та міцність самого видання. Особливістю видання є те, що палітурна кришка прикріплюватиметься клейовим способом без форзаців, а одразу до крайніх зошитів видання.
Рисунок 4.6 – Макет випускного фотоальбому
Останнім в промисловому завдання для поліграфічного центру запроектовано друк накладу магнітів для піцерії, макет спуску полос яких подано на рисунку 4.7. Процес друкування запроектовано виконувати на принтері Epson Stylus з використанням спеціального магнітного паперу, що дозволить виробити гнучкі і легкі рекламні магніти, які можна буде додавати в пакети до замовлень. Після процесу друкування аркуші магнітного паперу форматом А4 необхідно розрізати по формату.. З боків аркушу доцільно зробити шкалки контролю.
Рисунок 4.7 – Макет спуску полос для рекламного магніту
4.1.2 Проектування виробничого процес. Одним з видань, що проектуються, є альбом з випускними фотографіями. Оскільки якість зображень даного видання повинна бути високою, для проектування технологічного процесу його виготовлення було застосовано методику системного аналізу [18]. Для цього побудовано систему «чорної скриньки» з вхідними та вихідними параметрами та деталізацією варіантів технологічних процесів, устаткування, витратних матеріалів та режимів, яка подана на рисунку 4.8.
Рисунок 4.8- Система «чорна скринька»: I, I1 – інформація, що вводиться (I) і виводиться (I1); Е, Е1 – енергія, яка необхідна для здійснення процесу(Е) та втрачена (Е1); М, М1 - матеріали для переробки (М) та після здійснення технологічного процесу (М1)
Варіанти технологічного процесу: Т1 – цифровий безконтактний спосіб друку; Т2 – плоский офсетний друк без зволоження зі створенням друкарської форми у друкарській машині за технологією ComputerToPress;
Необхідне устаткування: У1 – струминний принтер формату А3; У2 - лазерний принтер формату А3; У3 аркушева офсетна друкарська машина з технологією DI;
Витратні поліграфічні матеріали: М1 – глянцевий фотопапір; М2 – матовий фотопапір; М3 –картон, тонкий папір.
Технологічні режими: Р1 – швидкість друку 30 відб./хв.; Р2 - швидкість друку 35 відб./хв.; Р3 - швидкість друку 110 відб./хв., висока вартість екземпляра при малих тиражах.
5 – фактори зовнішнього впливу на систему: відносна вологість 55-60%, температура у приміщенні – 21-22 0С; 6 – нормативні умови роботи системи.
В результатіаналізу отриманої схеми обрано наступний варіант реалізації технологічного процесу Т1 –У2 – М2 – Р2, який складається з наступних технологічних операцій: цифровий друк зображень на лазерному принтері з використанням матового фотопаперу.
В технічному завданні серед 5-ти видань 3 з них мають формат А3 та приблизно однакову фарбовість, тому, враховуючи рекомендації використання одного обладнання для виготовлення декількох видань, було вирішено детально підійти до вибору кольорового принтеру формату А3. Зрозуміло, що для друкування такого видання, як фотоальбом, частіше використовують сухий офсетний спосіб друку, але оскільки устаткування з використанням цього способу громіздке, достатньо дороге і рідко використовується в оперативній поліграфії, було вирішено використовувати лазерний цифровий спосіб друку. Зокрема аналітичний огляд пропозицій фірм оперативної поліграфії щодо друку фотоальбомів показав, що найчастіше використовується струминний чи лазерний способи. З огляду на різноманітність продукції було вирішено обирати саме лазерний принтер.
Процес вибору здійснювався серед трьох варіантів, характеристики яких подані в таблиці 4.1. Для вибору побудовано пелюсткову діаграму (рисунок 4.9), осями якої є основні характеристики принтерів.
Таблиця 4.1 – Характеристики лазерних принтерів
Характеристика | HP | Xerox | OKI C910dn |
Роздільна здатність, dpi | 1200х600 | 1200х1200 | 1200х600 |
Максимальний об'єм друку, тис.стор.\міс. | |||
Максимальна пам’ять, МБайт | |||
Швидкість кольорового друку, стор.А4\хв. | |||
Діапазон щільності паперу, г\м2 | 60-220 | 75-255 | 64-236 |
Ємність кольорового картриджу, тис.стор. |
Рисунок 4.9 – Пелюсткова діаграма вибору принтеру
В результаті аналізу пелюсткової діаграми за найбільш доцільний було обрано принтер XeroxPhaser з достатньо високою роздільною здатністю.
З використанням методик системного аналізу було обрано певні технологічні особливості виготовлення кожного з видань. Технологічний процес друку більш простих видань було запроектовано, відштовхуючись від певних друкарського обладнання, необхідного для випуску більш складної продукції, оскільки одним з умов проектування є можливість виконання більшості замовлень на одному обладнанні. На рисунку 4.10 подано технологічний процес виготовлення календаря на спіралях. Вхідними параметрами до блок-схеми є інформація від замовника.
Рисунок 4.10 – Блок-схема технологічного процесу виготовлення календаря
Пояснення до рисунку: ТО1 – розробка дизайн-макету, підготовка зображень для друку, У1 – робоча станція з необхідним програмним пакетом обробки векторної та растрової графіки; ТО2 – друк пробних відбитків, узгодження з замовником, виправлення помилок, У2 – лазерний принтер Xerox; ТО3 – друк накладу, ТО4 – друк на картоні титульної сторінки календаря, У3 – струминний принтер Epson; ТО5 – комплектування аркушів, ТО6 - перфорація та скріплення на спіраль, У4 – пристрій для перфорування та скріплення на спіраль WB 32 PC «CALENDAR»; ТО7 – контроль якості, пакування продукції; Х1 – папір для пробного друку, тонер, Х2 – папір для тиражу, картон для титульних сторінок, тонер, чорнила; Х3 – спіралі; Y–готова продукція.
В зв’язку з лаконічністю запроектованого видання буклету технологічний процес достатньо простий та не містить деталей, які необхідно уточнювати. На рисунку 4.11 подано блок-схему технологічного процесу виготовлення даного буклету.
Рисунок 4.11 – Блок-схема технологічного процесу виготовлення буклету
Пояснення до рисунку: ТО1 – розробка дизайн-макету, підготовка зображень для друку, У1 – робоча станція з необхідним програмним пакетом обробки векторної та растрової графіки; ТО2 – друк пробних відбитків, узгодження з замовником, виправлення помилок, У2 – лазерний принтер Xerox; ТО3 – друк накладу, ТО4 – друк розрізування по формату, У3 – одноножева різальна машина; ТО5 – фальцювання, У4 – компактна фальцювальна машина Duplo DF-1000;ТО6 - контроль якості, пакування продукції; Х1 – папір для пробного друку, тонер, Х2 – папір для тиражу, тонер; Y–готова продукція.
Спочатку друк методичних вказівок було вирішено виконати відповідно до вказаної технології для видання-зразка, але згодом рішення було змінено в зв’язку з тим, що формат друку перевищував формат обраного для оперативної поліграфії обладнання та з тим, що процес фальцювання аркушів великого формату необхідно здійснювати на дорого вартісному та габаритному обладнанні, що не є доцільним для обраного проекту. Тому було запроектовано технологічний процес виготовлення методичних вказівок, що поданий на рисунку 4.12. Друк змінено з формата А2 (600Х420) на формат А3 (297Х420), що дозволить використовувати обладнання, яке використовується для виготовлення інших видань.
Рисунок 4.12 – Блок-схема технологічного процесу виготовлення методичних вказівок
Пояснення до рисунку: ТО1 – розробка макету, верстання сторінок видання, У1 – робоча станція з необхідним програмним пакетом; ТО2 – друк пробних відбитків, узгодження з замовником, виправлення помилок, У2 – різограф; ТО3 – друк накладу, ТО4 – фальцювання, підбір сторінок, У3 – компактна фальцювальна машина Duplo DF-1000; ТО5 – скріплення на скобу, У4 – дротошвейнамашина MiniStitcher;ТО6 - обрізування сторін видання; У5 – одноножева різальна машина; Х1 – папір для пробного друку, Х2 – папір для тиражу; Х3 – скоби; Y–готова продукція.
За допомогою методик системного аналізу вище було обрано спосіб виготовлення випускного фотоальбому. На рисунку 4.13 подано блок-схему технологічного процесу виготовлення альбому, де паралельними операціями йдуть виготовлення палітурки та виготовлення самого блоку.
Рисунок 4.13 – Блок-схема технологічного процесу виготовлення випускного фотоальбому
Пояснення до рисунку: ТО1 – розробка дизайн-макету, впідготовка зображень для друку, верстання, У1 – робоча станція з необхідним програмним пакетом обробки векторної та растрової графіки; ТО2 – друк пробних відбитків, узгодження з замовником, виправлення помилок, У2 – лазерний принтер XeroxPhaser; ТО3 – друк накладу, ТО4 – фальцювання, комплектування, У3 – компактна фальцювальна машина Duplo DF-1000; ТО5 – друк покриття для твердої обкладинки; У4 – струминний принтер Epson Stylus; ТО6 – скріплення боковин і основи; ТО7 - скріплення блоку з палітуркою, У5 – книговставляюча машина TECNOGRAF MT; ТО8 – контроль якості, пакування продукції; Х1 – папір для пробного друку, тонер, Х2 – папір для друку основи палітурки, чорнила, боковини картонні; Х3 – папір тиражний; Х4 – клей; Y–готова продукція.
Останнім запроектованим виданням є рекламні магніти для піццерії. Їх друк вирішено виконувати на спеціальному магнітному папері струминним способом, оскільки таким чином досягнеться зносостійкість, міцність і гнучкість магнітів, тоді якщо використовувати пластикові основи, існує можливість їх пошкодження при транспортуванні, оскільки вони передбачаються як подарункове вкладення до піци. На рисунку 4.14 подано технологічний процес виготовлення рекламних магнітів.
Рисунок 4.14– Блок-схема технологічного процесу виготовлення рекламних магнітів для піцерії
Пояснення до рисунку: ТО1 – розробка дизайн-макету, підготовка зображень для друку, У1 – робоча станція з необхідним програмним пакетом обробки векторної та растрової графіки; ТО2 – друк пробних відбитків, узгодження з замовником, виправлення помилок, У2 – струминний принтер Epson; ТО3 – друк накладу, ТО4 – розрізування на окремі магніти, У3 – одноножева різальна машина; ТО5 – контроль якості, пакування продукції; Х1 – папір для пробного друку, чорнила, Х2 – папір для тиражу, чорнила; Y–готова продукція.
4.1.3 Виробничі розрахунки.Перш за все виконано технологічні розрахунки обсягу видань, що проектуються для випуску. Виконані розрахунки заненесені у розгорнуте промислове завдання, що наведено в таблиці 4.3. При розрахунках враховано, що, наприклад, кількість аркушепрогонів часто не відрізняється від кількості друкованих аркушевідбитків, оскільки друк виконується на цифрових друкарських машинах без можливості двостороннього друку. Обсяг видання (Ов) визначено відповідно формату та частки аркуша шляхом поділу кількості сторінок реального видання на його долю. Для визначення ілюстративності видань розглянуто деякі приклади подібних видань, проаналізовано розроблений дизайн деяких видань.
Зокрема щодо завдання на після друкарські процеси в зв’язку з особливістю видань, в склад яких не входять зошити, які необхідно фальцювати, з першоджерела було відкинуто пункти з трьохзгинним та чотирьохзгинним фальцюванням. Також було додано пункт щодо додаткових операцій після друкарської обробки, які необхідно вказати для повномасштабного уявлення про остаточний оздоблювальний процес виготовлення видань.
По складальномувиробництву завантаження виробничих операцій розраховано обсяг тексту, виражений в одиницях інформації (Кбайт) та часу на виробничі операції складання та верстки для всіх видань. Розрахунок інформації в Мбайтах виконано наступним чином. Одна знако-команда при складанні становить приблизно 5 біт. Далі загальну кількость знаків набору, виражено у бітахабо у Кбайтах з розрахунку 1 байт = 8 біт. Ілюстрації обчислено виходячі з припущення, що, в середньому, 1 см2 графічної інформації будь-якого характеру (напівтонова, повноколірна, штрихова)при її опрацюванні з роздільною здатністю 300 dpi становить 0,55 Мбайта.
Оскільки при проектуванні обрано безконтакті технології друку, підрахунок виробничого завдання на формні процеси відсутній.План відділу оперативної поліграфії подано на рисунку 4.15.
№ по- зиції | Вид літе- ратури та назва видання | Формат та частка аркушу, см | Обсяг (Ов) | Тираж (Т) | Фар- бо- вість (Ф) | Ілю- стра- тив- ність, % | Тип палі- тур- ки | Завдання по набору тексту та опрацювання ілюстрацій | ||||
Фіз.друк. аркуші набору | Основний текст, знаків | Додатковий текст, знаків | Кількість ілюстрацій, шт.(полос) | Площа ілюстрацій, см2 | ||||||||
Календар «Київські місцини» | 297×420 (А3) | 4+0 (12 ф.д.а) та 4+1 (1ф.д.а) | 85% | - | 2 (15%) | |||||||
Буклет фітнес-центру «SunGym» | 297×420 (А3)/6 (200×98) | 4+4 | 60% | - | 0,4 | |||||||
Методичні вказівки «Фізичний практикум» | 297×420 (А3)/8 | 1+1 | 15% | М’ яка | ||||||||
Фотоальбом випускний | 297×420 (А3)/2 | 4+4 | 95% | Тверда 7 тип | 0,6 | |||||||
Магніти рекламні «Cheese-Palace Pizza» | 210×297(А4)/16 (52×70) | 1\16 | 95% | - | 0,03 |
Таблиця 4.3 – Розгорнуте промислове завдання
Продовження таблиці 4.3- Розгорнуте промислове завдання
№ по- зиції | Вид літе- ратури та назва видання | Завдання по друкуванню | Завдання на постдрукарські процеси | |||
Друкованих арк.-відбитків | Приведених друк.арк.-від- битків | Аркуше- прогонів, тисяч | Фальцювання зошитів | Інші операції | ||
Календар «Київські місцини» | - | Перфорація, скріплення на спіралі | ||||
Буклет фітнес-центру «SunGym» | 5000 (паралельне) 2-х згинних | Розрізування | ||||
Методичні вказівки «Фізичний практикум» | 1200 (перпендикулярне) 2-х згинних | Скріплення на скобу | ||||
Фотоальбом випускний | 360 однозгинних | Клейове скріплення | ||||
Магніти рекламні «Cheese-Palace Pizza» | 7,3 | - | Розрізування по формату |
Таблиця 4.3 – Виробниче завантаження на складальні процеси
№ по- зиції | Вид літе- ратури та назва видання | Облікових (фізичних, умовних) аркушів набору, одиниць | Група складності | Загальне завдання по складанню тексту, знаків | Облікових (умовних) аркушів набору, одиниць | Одиниця обліку на складальних процесах | Норма часу на одиницю обліку, хв | Всього нормо- годин на скла- дання тексту | Завдання по складанню текста в одиницях інформації, КБайт |
Календар «Київські місцини» | 0,035 | 3,5 | 0,9 | ||||||
Буклет фітнес-центру «SunGym» | 0,4 | 0,02 | 0,5 | ||||||
Методичні вказівки «Фізичний практикум» | 1,65 | ||||||||
Фотоальбом випускний | 0,6 | 0,015 | 1,5 | 0,4 | |||||
Магніти рекламні «Cheese-Palace Pizza» | 0,03 | 0,001 | 0,5 | 0,02 |
Таблиця 4.4 - Виробниче завантаження з опрацювання ілюстрації
№ по- зиції | Вид літе- ратури та назва видання | Облікових аркушів ілюстраційного матеріалу, одиниць | Кількість ілюстрацій, одиниць | Площа ілюстраційного матеріалу, см2 | Одиниця обліку на обробку, см2 | Норма часу на обробку одиниці ілюстра- ційного матеріалу, хв | Всього нормо- годин на обробку ілюстрацій | Завдання по обробці ілюстрацій в одиницях інформації, МБайт |
Календар «Київські місцини» | 4,7 | |||||||
Буклет фітнес-центру «SunGym» | 0,23 | 3,5 | ||||||
Методичні вказівки «Фізичний практикум» | 0,33 | |||||||
Фотоальбом випускний | ||||||||
Магніти рекламні «Cheese-Palace Pizza» | 0,012 | 19,8 |
Таблиця 4.5 - Виробниче завдання на верстку
№ по- зиції | Вид літе- ратури та назва видання | Облікова одиниця верстки, полоса (шпальта) | Завдання на верстку видання, одиниць обліку | Норма часу на одиницю обліку, хв | Всього нормогодин на верстку | Завдання на верстку в одиницях інформації, МБай |
Календар «Київські місцини» | 297×420 (А3) | |||||
Буклет фітнес-центру «SunGym» | 297×420 (А3) | 1,5 | ||||
Методичні вказівки «Фізичний практикум» | 297×420 (А3) | |||||
Фотоальбом випускний | 297×420 (А3) | |||||
Магніти рекламні «Cheese-Palace Pizza» | 210×297(А4)/16 (52×70) | 19,8 |
Таблиця 4.6 - Виробниче завдання на палітурно-брошурувальні та оздоблювальні процеси
№ по- зиції | Вид літератури та назва видання | Найменуваннявиробничої операції | Одиниць продукції | Одиниця обліку продукції | Нормавиробітки за Годину, одиниць продукції | Кількість нормогодин наоперацію |
Календар «Київські місцини» | Перфорація та скріплення на спіралі | |||||
Буклет фітнес-центру «SunGym» | Розрізування та підрізування | |||||
фальцювання | 8,5 | |||||
Методичні вказівки «Фізичний практикум» | Підрізування | |||||
фальцювання | ||||||
скріплення на скобу | ||||||
Фотоальбом випускний | фальцювання | 0,5 | ||||
Клейове скріплення | 16,5 | |||||
Вставка блока в палітурку | ||||||
Магніти рекламні «Cheese-Palace Pizza» | Розрізування |
Таблиця 4.7 - Необхідна кількість устаткування
№ п/п | Назва устанкування | Марка устаткування | Виробнича програма, нормогодин | Необхідна кількість машин (верстатів, робочих місць), одиниць | |
Робоча станція обробки текстової інформації | Acer | ||||
Робоча станція обробки графічної інформації | Acer | ||||
Робоча станція верстання | Acer | ||||
Різограф | Riso | ||||
Струминний принтер | Epson | ||||
Лазерний принтер | Xerox | ||||
Фальцювальний пристрій | Duplo DF | ||||
Одноножева різальна машина | Eba | ||||
Пристрій для перфорації та скріплення на спіраль | WB 32 PC «CALENDAR» | ||||
Дротошвейний пристрій | MiniStitcher | ||||
Напівавтоматична книговставляюча машина | TECNOGRAF MT |
Таблиця 4.8 - Чисельність працюючих
№ п/п | Назвавиробничої операції | Розрахунковакількістьмашин | Чисельність робітників | Явочнакількість робітників | Списковакількість робітників,осіб |
Додрукарські і друкарські процеси | |||||
Післядрукарські процеси |
Рисунок 4.15 – Технологічний план дільниці оперативної поліграфії
Для ефективності технологічних і виробничих проектних рішень визначено рівень автоматизації виробничих процесів за формулою:
A=KA/K=3/5=0,6 |
де А — рівень автоматизації виробничих процесів;
KA — кількість автоматизованих операцій;
К — кількість виконуваних виробничих операцій.
Розрахунок електричної енергії на споживання електродвигунів, технологічних і загальних освітлювачів виконують сумуючи їх потужності з технологічних, сантехнічних та комп’ютерних ТЗ.
Річні витрати електроенергії на освітлення визначаються на підставі узагальнених норм освітлення виробничої площі 20 Вт/м2 і розраховуються за формулою:
, |
де – загальна площа приміщення, м2; – питомі витрати електроенергії, Вт/м2; – коефіцієнт, що враховує одночасність освітлення всіма світильниками = 0,85; – час освітлення залежно від режиму роботи підприємста, год.
Для запроектованої дільниці оперативного друку річні витрати електроенергії складають:
Wріч.осв.= 180·20·0,85·2002/1000=6126 КВт
Витрати води при проектуванні дільниці для складання ТЗ на проектування мереж водопостачання і каналізації необхідно розраховувати укрупнено, для цього розраховуємо питоме (орієнтоване) споживання води на добу. Оскільки на дільниці оперативного друку відсутні технологічні операції, що потребують води, слід врахувати витрати води на господарські-питні потреби тощо. Для цього також за нормою 25 л за зміну на одного працюючого, розраховуємо добову кількість води за формулою:
де – питомі витрати води на одного працівника, л/добу; – розрахункова спискова чисельність працюючих на дільниці, чол
Для запроектованої дільниці оперативного друку добова потреба у воді складає:
Qводи =25·8/1000=0,2 м3
Висновки до розділу:
1. Визначено промислове завдання для проектування дільниці оперативної поліграфії
2. Визначено контрукції запроектованих видань
3. Запроектовано технологічні процеси виготовлення кожного з видань
4. Визначено основні техніко-економічні показники
5. Створено технологічний план дільниці оперативного друку.
6. Розраховано річні витрати електроенергії на освітлення, добову норму води та коефіцієнт автоматизації.
Дата добавления: 2015-11-14; просмотров: 117 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Вплив параметрів на якісні показники | | | розділ 5 – техніко-економічне обгрунтування |