|
Читайте также: |
33. Театр у ХІХ ст.
34. Український авангард.
35. Культурне піднесення 20-х років ХХ ст.
36. Культура України в період тоталітаризму.
37. Особливості української культури періоду громадянського опору (1956 -1987 рр.).
38. Освіта в Україні (друга половина ХХ – початок ХХІ ст.).
39. Науково-технічна культура України у ХХ ст.
40. Українська література та мистецтво у другій половині ХХ ст.
41. Тенденції сучасного національного відродження (національно-духовне оновлення України з 1987 р.).
42. Тенденції розвитку мистецтва в Україні (90 - ті рр. ХХ ст.-початок ХХІ ст.).
43. Українська народна культура.
44. Українська культура в діаспорі.
45. Самобутність української національної культури та її взаємозв'язки з культурами інших народів.
46. Світове значення української культури.
11. Перелік Питаннь до іспиту(заліку).
1. Українська культура як цілісна система.
2. Періодизація розвитку української культури та загальна характеристика періодів.
3. Етнокультурні проблеми походження українського народу.
4. Особливості трипільської культури.
5. Культура скіфо-сарматського періоду.
6. Трипільська культура; зарубинецька та черняхівська культури.
7. Язичницькі вірування та пантеон божеств давніх слов'ян.
8. Вплив християнства на культуру Київської Русі.
9. Писемність та освіта часів Київської Русі - України.
10. Розвиток літератури і науки Київської Русі – України.
11. Мистецтво й архітектура княжої доби.
12. Літописи; апокрифічна та агіографічна література, їх історичне та літературно-художнє значення.
13. Києво-Печерська лавра та її роль у розвитку української культури.
14. Освіта і література у Галицько-Волинській землі.
15. Історичні умови та суспільно-політичні чинники формування ренесансної культури України.
16. Ранній гуманізм в Україні.
17. Братський рух і полемічна література.
18. Діяльність культурно-освітніх осередків кінця ХVI- першої полов. ХVIІ ст.
19. Книгодрукування в Україні та його основоположник І.Федоров.
20. Феномен козацької культури.
21. Культура Запорізької Січі.
22. Особливості бароко в Україні: література, театр, музика.
23. Українська архітектура у ХVIІ - ХVIІІ ст.
24. Бароко в українському образотворчому мистецтві.
25. Освіта і наука у ХVIІ - ХVIІІ ст. Києво-Могилянська академія.
26. Ґенеза та періодизація національно-культурного відродження в Україні кінця ХVIІІ- поч. ХХ ст.
27. Дворянський період національно-культурного відродження та його особливості (кінець ХVIІІ - 40-і рр. ХІХ ст.).
28. Народницький період національно-культурного відродження та його особливості (40-і рр. ХІХ - кін. ХІХ ст.).
29. Модерністський період національно-культурного відродження (кінець ХІХ-поч. ХХ ст.).
30. Досягнення науки в Україні у другій половині ХІХ ст.
31. Реалізм в українській літературі і мистецтві ХІХ ст.
32. Заснування Харківського та Київського університетів в Україні та їх значення як науково-культурних центрів.
33. К.Ушинський - засновник вітчизняної педагогіки.
34. Демократично - просвітницьке літературно - фольклористичне об'єднання «Руська трійця» та його роль в розвитку української культури в Галичині.
35. Інтелектуальний та культурний рух 50-70-х років ХІХ ст. Журнал «Основа».
36. Розвиток шкільництва та народної освіти в Україні (середина ХІХ – кінець ХІХ ст.).
37. І. Котляревський і становлення нової української літератури.
38. Роль Т.Г.Шевченка у становленні нової моделі української культури.
39. І.Франко і його роль у розвитку української культури.
40. Драматургія і театральне мистецтво України кінця ХVIІІ- ХІХ ст.
41. Визначні пам'ятники архітектури та скульптури ХІХ ст. та їх автори.
42. Витоки українського професійного театру.
43. Музична культура у ХІХ ст.
44. Розвиток науки у другій половині ХІХ ст.
45. Діяльність Кирило – Мефодіївського братства та його роль у формуванні національної самосвідомості українського народу.
46. Культурно-просвітницька діяльність «Просвіти», «Наукового товариства ім.
47. Т.Г.Шевченка»: їх роль як центрів національно-культурного відродження.
48. Громади та їх національно-культурницька та громадсько - політична діяльність.
49. Культурно - історичне значення діяльності М.Грушевського.
50. Видатний український мислитель М.Драгоманов.
51. Український романтизм та його представники.
52. Класицизм в українському живописі, скульптурі та архітектурі.
53. Садово-паркове мистецтво та палацово-паркові ансамблі в Україні.
54. Реалізм в українській літературі ХІХ ст.
55. М.Лисенко - основоположник української професійної музики.
56. Перша третина ХХ ст. – важливий етап формування національної композиторської школи.
57. Український живопис другої половини ХІХ - початку ХХ ст.
58. Творчість художників – передвижників.
59. Український імпресіонізм: література, живопис, скульптура, музика.
60. Національна школа пейзажного живопису (80 -90-ті рр. ХІХ ст.).
61. Еклектика та модерн в українській архітектурі.
62. Освіта в Україні на початку ХХ ст.
63. Українська література кінця ХІХ-поч. ХХ ст. та її напрямки.
64. Модерністський живопис і скульптура початку ХХ ст. («український авангард»).
65. Модернізм у творчості українських поетів та письменників на межі
66. ХІХ –ХХ ст.
67. Політика українізації та її вплив на культуру.
68. Духовна скарбниця «репресованої поезії» (20-30-ті рр.).
69. Розвиток традицій українського іконопису та фольклору у малярстві М.Бойчука.
70. Утворення Української академії мистецтв та її діяльність.
71. Утворення Української академії наук та її діяльність.
72. Реформатор національної сцени Лесь Курбас та театр «Березіль».
73. Екранна культура: здобутки українського кіномистецтва.
74. «Шістедесятницький ренесанс» в Україні: фундатори руху.
75. «Нова фольклорна хвиля» в українській музиці 60-70 -х років ХХ ст.
76. Особливості розвитку українського образотворчого мистецтва 70-80-х років ХХ ст.
77. Культурні надбання української діаспори.
78. Науково-технічна культура в Україні ХХ ст.
79. Тенденції сучасного національно-культурного відродження.
80. Українська література кінця ХХ ст. - початку ХХІ ст.
81. Освіта в сучасній Україні.
82. Нові відкриття в галузі драматургії та їх втілення у творчості Р. Віктюка та Б.Жолдака.
83. Традиції і символіка української народної культури.
84. Пісенна творчість українського народу (календарні, сімейно – побутові, танцювальні пісні).
85. Історичні пісні; думи та кобзарство як самобутнє явище української культури.
86. Закон України «Про охорону культурної спадщини» та пам’ятникоохоронні громадські організації України.
11. Список рекомендованої літератури
Основна література
2. Антонович Д.В. Українська культура. К.: Либідь, 1993.- 390 с.
3. Брайчевський М. Походження слов’янської писемності. - 2007. - 152с.
4. Бокань В, Польовий Л. Історія культури України. Навч. посіб. – К: МАУП, 2004р. 3 –тє видання, стереотип. - 256с.
5. Греченко В.Н., Чорний І.В. Історія світової та української культури: Підручник для вищих закладів освіти. - К.: Літера, 2000.- 464 с.
12. Клапчук С.М., Остафійчук В.Ф. Історія української та зарубіжної культури. - К.: Вища школа, 1999.- 326 с.
20. Шевнюк О.Л. Українська та зарубіжна культура.-К.:, Знання - Прес, 2002.- 277 с.
21. Шейко В.М. Історія української культури: Навч. посіб. - К.: Кондор, 2006.- 264с.
22. Яртись А.В., Шендрик С.М. Лекції з історії світової та вітчизняної культури.- Львів: 1994.- 496 с.
Додаткова література
23. Античность как тип культуры / А. Ф. Лосев, Н.А.Чистякова, Т. Ю.Бородай и др./ Москва: Наука, 1988.-336 с.
24. Антонович І.Б. Про козацькі часи на Україні. - К.: Україна, 1991. - 158 с.
25. Асєєв Ю. Джерела. Мистецтво Київської Русі. - К., 1980. -214с.
26. Барабаш Ю. Вибрані студії. Сковорода. Гоголь. Шевченко. - 2006. - 760с.
27. Брайчевський М.Ю. Утвердження християнства на Русі. - К., 1988. -262 с.
28. Гнідан О.Д. Історія української літератури Кінець ХІХ -початок ХХ ст. У 2 - х кн. Кн. 2. - 2006. - 624 с.
30. Минуле пливе в прийдешнє: розповідь про Трипілля / Д. Гуменна; Українська Вільна Академія Наук у США. - Нью - Йорк: Вид.Української Вільної Академії Наук, 1978. - 376 с.
31. Жулинський М.Г. Історія української літератури ХІХ ст.: У 2-х кн. Кн. 2 Підручник. - 2006. - 712с.
32. Завадська В., Музиченко Я., Таланчук О., Шалак О. 100 найвідоміших образів української міфології. - К.: Орфей, 2002. - 448с.
33. Ісаєвич Я. Братства та їх роль у розвитку української культури ХVI - ХVIII ст.-К.: Наукова думка, 1996.- 124 с.
34. История мировой культуры/ Под ред. Г.В. Драча. - Ростов-на-Дону: Феникс, 2000.- 576 с.
36. Котляр М.Ф. Русь язичницька. Біля витоків східнослов’янської цивілізації. – К.: Заповіт, 1993.-288 с.
40. Культурологія: теорія та історія культури. Навч. посіб./ За ред. І.І.
Тюрменко, О. Д. Горбули. - К.: Центр навчальної літератури, 2004. - 368 с.
41. Левчук Л.Т., Гриценко В.С. Історія світової культури.- К.: Либідь, 1997.- 368 с.
42. Лекції з історії світової і вітчизняної культури: Навч. посіб. Видання 2-ге, перероб. і доп. / За ред. проф. А. Яртися та проф. В. Мельника.- Львів: Світ, 2005. – 568с.
43. Лобановський Б.Б., Говдя П.І. Українське мистецтво другої половини Х1Х - поч. ХХ ст. - К.:Мистецтво, 1989. - 206 с.
44. Макаров А. Світло українського бароко. – К.: Мистецтво, 1994. – 288 с.
45. Макаров А.Н. Малая энциклопедия киевской старины.-К.: Довіра, 2002.- 558 с.
46. Мистецтвознавство України: Зб. наук пр. / Редкол.: А. Чєбикін (голова) та ін. – К.: СПД Пугачов О.В., - 2006. – Вип. 6-7, 539с.
47. Моця О., Ричка В. Київська Русь.: від язичництва до християнства. - К, 1996.
49. Полікарпов В.С. Лекції з історії світової культури. - К.: Знання, 2000. - 359 с.
50. Овсійчук В.А. Українське мистецтво XVI-першої половини XVIII ст.- К. Мистецтво. – 1985. – 173с.
51. Остафійчук В.Ф. Історія України. Сучасне бачення. Навч. посіб. 2-ге видання. -2008. - 424с.
52. Протас М.О. Українська скульптура ХХ ст. / Ін-т проблем суч. мист. Акад. мис - в України. - К.: Інтертехнологія, 2006. - 278с.
53. Сапронов П.А. Культурология. Курс лекций по теории и истории культуры.- С.Пб.: Союз, 1998.- 560 с.
54. Скворцова Е.М. Теория и история культуры: Учебник для вузов.- Москва:ЮНИТИ, 1999.- 406 с.
55. Смолій В. А., Горобець В. М., Гурбик А. О., Матях В. М. Історія українського козацтва. У 2 х томах.- Том І. К.:ВД Києво-Могилянська академія. - 2006 – 832с.; Том ІІ. – 2006. – 724с.
56. Толочко О.П., Толочко П.П. Україна крізь віки: У 15 т. – К: Альтернатива, 1998.
57. Українське бароко та європейський контекст. — К.: Наукова думка, 1991. — 460 с. Український народний вертеп. – К., 1997.
58. Українська художня культура: навч. посібник / за ред. І.Ф. Ляшенка.-К.:Либідь, 1996.-416с.
59. Уманцев Ф.С. Мистецтво Давньої України. Істор. нарис. –К.: Либідь, 2002. – 325с.
60. Федорук О.К. Перетин знаку: Вибрані мистецтвознавчі статті: У 3-х кн. / / Ін-т проблем суч. мист. - К.: Вид. дім А+С, 2006. Кн. 1: Іст. та теорія мист. Постаті. Народна творчість.- 260 с.
61. Художня культура світу. Європейський регіон: Навч. посібник / Н.Є. Миропольська, Е.В.Бєлкіна та ін.-К.: Вища школа., 2001.-191 с.
62. Яворницький Д. Історія Запорозьких козаків. У 3т. - Т. 1-2. -Львів:Видавництво «Світ» 1990. -2.-319 с., 391 с.; Т.3- К.: Наукова думка, 1993. – 557 с.
Інтернет-джерела:
Додатки
Додаток 1. Хронологічна таблиця.
«Найголовніші культурні події в Україні»
988 - прийняття християнства в Києві.
989-996 - будівництва Десятинної церкви.
990-992 - заснування митрополії в Києві.
1015-1054 - князювання Ярослава Мудрого.
1016 - створення «Руської правди».
1017-1037 - будівництво Софійського собору. При Софійському соборі створена перша на Русі бібліотека.
1037 - збудовано Золоті ворота.
1051 - заснування Києво-Печерської Лаври.
1051 - висвячення київським митрополитом Іларіона
1051 - «Слово про закон і благодать» митрополита Іларіона
1054 - завершення розколу християнства на православ'я та католицизм.
1056-1057 - «Остромирово Євангеліє».
1073-1078 - будівництво Успенського собору Києво-Печерської Лаври.
1096 - «Повчання дітям» Володимира Мономаха.
1108-1113 - будівництво Михайлівського Золотоверхого собору Михайлівського монастиря.
1113 - «Повість временних літ».
1185 - «Слово о полку Ігореве».
1187 - перша літописна згадка терміну Україна.
1439 - засновано Львівське братство при церкві Успіння Богородиці.
1550-1620 - Іван Вишенський.
1556-1561 - «Пересопницьке Євангеліє».
1564 - заснування друкарні І.Федорова в Москві.
1573 - заснування друкарні І.Федорова у Львові.
1574 - І.Федоров надрукував перші в Україні книги «Апостол»та «Буквар».
1578 - заснування Острозької колегії.
1580-1581 - «Острозька біблія»І.Федорова, надрукована в Острозькій типографії.
1583 - помер І Федоров.
1586 - заснування Львівської братської школи.
1596 - Берестейська унія.
1596-1647 - Петро Могила.
1615 - заснування Київського Богоявленського братства та братської школи.
1632 - заснування Києво-Могилянської Колегії.
1661 - заснування Львівського університету.
1685 - перехід української православної церкви під зверхність Московського патріархату.
1687 - заснування Слов'яно-греко-латинської академії в Москві.
1687-1709 - гетьманування І.Мазепи.
1710 - - затвердження Конституції Пилипа Орлика.
1722-1794 - Г.С.Сковорода.
1755 - заснування Московського університету.
1757 - створена Академія Мистецтв в Петербурзі.
1769-1838 - І.П.Котляревський.
1798 - надрукована «Енеїда»І.Котляревського.
1805 - заснування Харківського університету та Кременецького ліцею.
1809 - в Одесі відкрито перший в Україні оперний театр.
1814-1861 - Т.Г.Шевченко.
1817 - заснування Ришельєвського ліцею в Одесі.
1819 - засновано Петербургський університет.
1834 - заснування Київського університету.
1837 - у Будапешті видано «Русалку Дністрову».
1840 - надруковано «Кобзар»Т.Шевченка.
1850-1860 - створення співтовариства російських композиторів «Могутня кучка».
1861-1862 - видання в Петербурзі першого українського громадсько-політичного та літературного журналу «Основа»українською мовою.
1863 - Валуєвський циркуляр.
1863 - М.Вербицький написав музику на слова П.Чубинського «Ще не вмерла Україна».
1865 - заснування Новоросійського університету в Одесі.
1865 - заснування малювальної школи в Одесі.
1870 - створення Товариства пересувних художніх виставок в Росії.
1875 - заснування малювальної школи М.Мурашка у Києві.
1876 - Емський указ.
1886 - заснування Одеської бактеріологічної станції.
1887 - споруджено оперний театр в Одесі.
1890 - засновано Товариство південно-російських художників в Одесі.
1892 - створено Наукове товариство ім. Т.Шевченка у Львові.
1904 - заснована Київська музично-драматична школа М.Лисенка.
1917 - відкриття Української Академії Мистецтв у Києві.
1918 - відкриття Української Академії наук.
1922 - створення в Києві театру «Березіль»Леся Курбаса.
1923-1933 - радянська українізація.
1925 - заснування Одеської Держдрами.
1925-1928 - літературна дискусія.
1926-1929 - робота О.Довженка на Одеській кінофабриці ВУФКУ.
1930 - процес СВУ.
1933 - самогубство Скрипника та Хвильового.
1946-1948 - ідеологічні кампанії «ждановщина».
1947-1951 - псевдонаукові сталінські дискусії.
1956 - початок хрущовської відлиги.
1964 - пожежа в державній бібліотеці АН в Києві.
1965 - перша хвиля арештів дисидентів.
1970 - загибель художниці Алли Горської.
1979 - загибель композитора Володимира Івасюка.
1989 - ухвалення Закону про мови в Україні (державний статус української мови).
1990 - прийняття Декларації про державний суверенітет України.
1991 - проголошення державної незалежності України.
1992 - розроблена державна програма «Освіта. Україна ХХІ ст.».
2005 - приєднання України до Болонського процесу.
Додаток 2. «Українські
композитори»
Аркас Микола Миколайович (1852 -1909) — український композитор. Автор опери «Катерина» (поставлена в 1899 р.), романсів, обробок народних пісень.
Березовський Максим Созонович (1745, м. Глухів — 1777, Петербург) — український композитор, співак та скрипаль. З дитинства жив у Петербурзі. Навчався в придворній співацькій капелі, потім в Італії. У Ліворно поставлена його опера «Демофонт». Духовні концерти Березовського — зразки українського хорового мистецтва XVIII ст. Кращий з них «Не отвержи меня во время старости». Березовський покінчив життя самогубством.
Бортнянський Дмитро Степанович (1751, Глухів — 1825, Петербург) — український композитор. З 1758 р. жив у Петербурзі (у 1769—1779 рр. в Італії, де було поставлено три його опери). Був капельмейстером при дворі царя Павла в Гатчині та Павловську. Класик церковної хорової музики, Бортнянський відіграв велику роль в історії української інструментальної музики. Твори: опери— «Креонт», «Алкід», «Квінт», «Фабій», концертна симфонія, триголосна літургія, романси.
Ведель Артемій Лук'янович (1767—1806) — український композитор та хоровий диригент. Керував хорами в Києві, Харкові та Москві. Майстер церковного хорового концерту. Переслідувався царизмом за незгоду працювати в Москві. Помер замучений у в'язниці.
Вериківський Михайло Іванович (1896, Кременець — 1962, Київ) — український композитор та хоровий диригент, заслужений діяч мистецтв (1944). Професор Київської консерваторії класу диригування. Автор першого українського балету «Пан Каневський» (1931).
Верховинець (Костів) Василь Миколайович (1880—1938)— український диригент, композитор, фольклорист та педагог. 1906—1919 — актор, потім хормейстер та диригент українського театру Садов-ського. У 1929 р. організував жіночий хоровий танцювальний колектив «Жінхоранс». Створив праці «Українське весілля», «Теорія українського народного танцю».
Вілінський Микола Миколайович (1888—1956) — український композитор, заслужений діяч мистецтв УРСР (1951). Викладав в Одеській (1926), Ташкентській (1920), Київській консерваторіях. Твори: кантата «Молдавія», 4 оркестрових сюїти, інструментальні п'єси, багато романсів.
Гулак-Артемовський Семен Степанович (1813—1873)—український співак (бас) і композитор. Співав на сценах російського театру в Петербурзі та італійської опери. Автор комічної опери «Запорожець за Дунаєм».
Данькевич Костянтин Федорович (1905—1984, Одеса) — український композитор та музичний діяч, народний артист. Професор Київської консерваторії. Опери «Трагедійна ніч», «Богдан Хмельницький», балет «Лілея», симфонії, хори.
Демуцький Порфирій Данилович (1860—1927) — український фольклорист, хоровий диригент і композитор. Уперше записував підголоски народних пісень.
Дилецький Микола Павлович (1630—1680) — український композитор, педагог та музичний теоретик. Автор трактату «Буквар граматика співу мусікійського».
Козицький Пилип Омелянович (1893—1960) — український композитор, заслужений діяч мистецтв УРСР. Професор, завідуючий кафедрою історії музики Київської консерваторії. Опери «Невідомі солдати», «За вітчизну», романси, пісні.
Колесса Філарет Михайлович (1871—1947) — український композитор та літературознавець. Професор Львівського університету ім. І. Франка. Автор творів з українського фольклору, оброблювач українських пісень.
Колодуб Левко Миколайович (1930) — український композитор. Твори: «Українська карпатська рапсодія», симфонічні твори.
Кос-Анатольський Анатолій Йосипович (1909—1983) — український композитор, заслужений діяч мистецтв УРСР. Доцент Львівської консерваторії. Опера «Назустріч сонцю», оперета «Весняні грози», балети «Орися», «Платок Довбуша», «Закарпатська рапсодія».
Косенко Віктор Степанович (1896—1938) — український композитор та піаніст, один з видатних майстрів в українській музиці. Професор Київської консерваторії. Твори — «Героїчна увертюра», «Молдавська поема», музика для театру та кіно, сонати, етюди.
Лисенко Микола Віталійович (1842—1912) — український композитор, піаніст, хоровий диригент та етнограф, основоположник національної музичної школи. Автор опер, що заклали основу українського національного оперного мистецтва, вокальних та інструментальних творів. Створив класичні зразки обробок українських пісень. Створив у Києві музично-драматичну школу. Твори: опери «Чорноморці», «Різдвяна ніч», «Утоплениця», «Наталка Полтавка», «Тарас Бульба», «Ноктюрн»; дитячі: «Коза-дереза», «Зима і весна», пісні для хору. Літературні твори.
Людкевич Станіслав Пилипович (1879—1979) — український композитор, музичний діяч, народний артист. Професор Львівської консерваторії, доктор музикознавства. Видатний композитор-симфоніст Західної України. Збирач народних пісень. Опери «Бар Кох-ба», «Довбуш», кантата-симфонія «Кавказ», «Прикарпатська симфонія», концерти, хори, романси, п'єси.
Лятошинський Борис Миколайович (1894—1968, Житомир) — український композитор, професор Київської консерваторії. Твори:«Золотий обруч», «Щорс», 2 кантати, 4 симфонії, поеми — «Возз'єднання», «Гражина».
Майборода Григорій їларіонович (1913—1992) — український композитор, народний артист СРСР. У своїй творчості тяжіє до героїко-патріотичної теми. Твори: опери «Мілана», «Арсенал», вокально-симфонічна поема «Запорожці».
Майборода Платон їларіонович (1918—1989) — український композитор. Автор пісень «Рушничок», «Київський вальс».
Мейтус Юлій Сергійович (1903—1981) — український композитор, заслужений діяч мистецтв УРСР, Туркменської РСР. Опери «Вкрадене щастя», «Дочка вітру», пісні, хори, вокальні цикли.
Нижанківський Остап Йосипович (1862—1919) — український композитор, хоровий диригент та суспільний діяч. Син його Нестор (1894—1940) — композитор. Його твори: хори, пісні, обрядові народні пісні, фортепіанні п'єси.
Ніщинський Петро Іванович (1832—1896) — український композитор та поет-перекладач (літературний псевдонім Петро Байда). Жив в Одесі. Музичні твори для хору, солістів та оркестру: «Вечорниці», пісня «Закувала та сива зозуля», обробки українських народних пісень «Байда», «Соловейко», романси.
Ревуцький Левко Миколайович (1889—1977) — український композитор, народний артист, доктор мистецтвознавства, професор Київської консерваторії. Академік АН УРСР. Учні: Дремлюга, П. Майборода, Філіпенко. Твори: кантата-поема «Хустина», 2 симфонії, 2 фортепіанні концерти, обрядові народні пісні.
Скорульський Михайло Адамович (1887—1950) — український композитор, заслужений діяч мистецтв УРСР. Народився в Києві. Викладав у Житомирі, з 1933 р. і до останніх років життя в Київській консерваторії. Опера «Весілля Свічки», балет «Лісова пісня», інструментальні п'єси, квінтети, романси, пісні.
Сокальський Володимир Іванович (1863—1919) — український композитор, піаніст і музичний критик. Племінник П. Сокальського. Літературний псевдонім Дон-Дієз. Твори: опера «Ріпка», сюїта «Зліт соколів слов'янських», симфонії.
Сокальський Петро Петрович (1832—1887) — український композитор, музичний критик, фольклорист, учений, суспільний діяч. У 1859р. відновив в Одесі діяльність філармонічного товариства, організував та очолив хор. Редактор «Музичного вісника», белетрист, автор праць 3 хімії, економіки, техніки та статей з музики. Праці Сокальського про народну музику — важливий етап у розвитку української музичної фольклористики. Опери «Осада Дубно», «Майська ніч», кантата «Пир Петра Великого», збірка українських та російських пісень.
Степовий (Якименко) Яків Степанович (1883—1921) — український композитор, педагог та музичний діяч. Твори: п'єси, хори, обробки народних пісень.
Стеценко Кирило Григорович (1882—1922) — композитор та хоровий диригент. Твори: дитячі опери, твори, кантати, хори, обробки народних пісень.
Філіппенко Аркадій Дмитрович (1911—1983) — український композитор, заслужений діяч мистецтв УРСР. Твори: вокально-симфонічна сюїта «Дружба», «Величальна», для оркестру— поема «Дума про безсмертного кобзаря», хори, романси, пісні.
Дата добавления: 2015-11-14; просмотров: 53 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| Початок книгодрукування. 2 страница | | | Початок книгодрукування. 4 страница |