|
1) 文 ~ (亠 ~ 人) + (乂) – дао-природа (乂) людини (人);
2) упорядкування людиною (人) “хаосу” (乂) речей (розкриття суті дао-природи речей);
3) упорядкування людиною (人) дао-природи речей (乂) як прагнення стати на дао-шлях (道);
4) опанування людиною (人) інь-ян-культури (乂) ієрогліфічного тексту (文).
5) рівень знань людини про суть власної природи і, відповідно, про суть природи речей.
ДАОСИЗМ (ІДЕАЛИ, ПРИНЦИПИ, ЧЕСНОТИ) 道教
八 道 – дао-шлях людини (набуття нею стану дао (абсолюту) як вищого рівня розкриття своєї природи)
徳 – стан де (прямота – здатність осягати суть речей серцем (інтуїція))
直 – прямота (неопосередковане сприйняття і розуміння суті речей)
精 – духовна чистота
忠 – неупереджене ставлення до речей (щиросердя)
中 – серединність (урівноваженість)
行 – поміркованість (дій, думок)
吾 – его (особисте “я” як уособлення всього сущого)
理 – природність як вищий принцип упорядкування речей
КИТАЇЗОВАНИЙ БУДДИЗМ (ІДЕАЛИ, ПРИНЦИПИ, ЧЕСНОТИ) 仏教 (佛教)
人 道 – дао-шлях людини (набуття нею стану дао-нірвани) (кит.буд.)
思 – правильно думати/мислити (правильні думки) (кит. буд.)
念 – сприймати речі лише серцем (кит. буд.)
見 – правильно сприймати речі (кит. буд.)
業 – правильно ставитись до своїх справ (кит. буд.)
精 – духовна чистота (кит. буд.)
言 – правильно висловлюватись (кит. буд.)
定 – правильно ставитись до прийняття рішень (кит. буд.)
命 – правильно ставитись до своєї долі (кит. буд.)
КОНФУЦІЯНСТВО 儒 教
(базові концепти: ідеали, ідеї, принципи, чесноти гуманної людини(仁))
天 道 – дао неба (стану якого прагне людина)
正 – правильні життєві орієнтири
直 – прямота (неопосередковане сприйняття і розуміння суті речей)
恩 – велика щирість; все охоплююча добродійність
義 – самовдосконалення; вдосконалення людиною своєї природи (як принцип, обов’язок)
中 – серединність (урівноваженість)
理 – природність як вищий принцип упорядкування речей
孝 – синівський обов’язок перед батьками
禮 – ритуальність (етика єднання людини з Небом)
СІНТОЇЗМ (ІДЕАЛИ, ЧЕСНОТИ) 神道
神 道 – дао-шлях богів (божественний дао-шлях) (даос.)
正 – правильні життєві орієнтири (конф.)
直 - прямота (неопосередковане сприйняття і розуміння суті речей) (даос.)
宗 – шанування вівтаря Неба й Землі (даос., конф.)
精 – духовна чистота (даос.)
仁 – гуманність (конф.)
禮 – ритуальність лі (етика єднання людини з Небом) (конф.)
慈 – глибоке почуття, велике милосердя (буд.)
恩 – велика щирість і доброта (буд.)
Історія вень (文)-культури Китаю
Історія:
1) процес розвитку природи та суспільства.
2) наука про розвиток суспільства.
Захід: предметом вивчення історії є минуле як причина й джерело сучасного.
Схід: предметом вивчення історії є минуле як зразок для наслідування й розбудови сучасного (майбутнього).
Історія розкриває динамічну єдність минулого й сучасного.
Отже, предметом курсу «Історія культури…» є релігійно-філософські джерела вень-культури Китаю, через яку ми знайомимось зі зразками наслідування – морально-етичними принципами релігійно-філософських вчень як чинниками формування людини-субєкта розбудови соціокультурного та соціополітичного простору традиційних країн Далекого Сходу.
СЛОВО
言 (讠) (Шовень说文 с.89):
1) 直言日言 (слово (言) це те, що передає / виражає суть речей / явищ (直));
2) 論正義作荅 (на правильне (正) за суттю (義) міркування (論) правильне реагування (відповідь) (荅));
3) 發端日言。 (слово (言) має межі - початок і кінець;
4)為 人说為语: (якщо людина міркує / аналізує (说), вона говорить (语) (висловлює (言) суть речей (吾)).
Отже, з наведених етимологій ідеограми 言 ("слово", "мовлення", "мова", "фраза", тощо) випливає, що слово є "словом", якщо воно є інформативним. Інформативність слова залежить від рівня культури мовця, його життєвого досвіду тощо. Сказане відбивається у графіці ідеограми言, в якій елемент 口означає річ / явище, а горизонтальні риски – рівні інформативності висловлювання. Чотири риски символізують повноту вислову, дві верхні 二 – символізують вищий рівень інформативності слова.
Дата добавления: 2015-11-13; просмотров: 56 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Дисциплін зі сходознавчої спеціалізації | | | Глава 1. Перед тем как начать писать... |