Вень-культура

1) 文 ~ (亠 ~ 人) + (乂) – дао-природа (乂) людини (人);

2) упорядкування людиною (人) “хаосу” (乂) речей (розкриття суті дао-природи речей);

3) упорядкування людиною (人) дао-природи речей (乂) як прагнення стати на дао-шлях (道);

4) опанування людиною (人) інь-ян-культури (乂) ієрогліфічного тексту (文).

5) рівень знань людини про суть власної природи і, відповідно, про суть природи речей.

ДАОСИЗМ (ІДЕАЛИ, ПРИНЦИПИ, ЧЕСНОТИ) 　 道教　

八 道 – дао-шлях людини (набуття нею стану дао (абсолюту) як вищого рівня розкриття своєї природи)

徳 – стан де (прямота – здатність осягати суть речей серцем (інтуїція))　　

直 – прямота (неопосередковане сприйняття і розуміння суті речей)

精 – духовна чистота

忠 – неупереджене ставлення до речей (щиросердя)

中 – серединність (урівноваженість)

行 – поміркованість (дій, думок)

吾 – его (особисте “я” як уособлення всього сущого)

理 – природність як вищий принцип упорядкування речей

КИТАЇЗОВАНИЙ БУДДИЗМ (ІДЕАЛИ, ПРИНЦИПИ, ЧЕСНОТИ) 　仏教　(佛教)

人 道 – дао-шлях людини (набуття нею стану дао-нірвани) (кит.буд.)

思 – правильно думати/мислити (правильні думки) (кит. буд.)

念 – сприймати речі лише серцем (кит. буд.)

見 – правильно сприймати речі (кит. буд.)

業 – правильно ставитись до своїх справ (кит. буд.)

精 – духовна чистота (кит. буд.)

言 – правильно висловлюватись (кит. буд.)

定 – правильно ставитись до прийняття рішень (кит. буд.)

命 – правильно ставитись до своєї долі (кит. буд.)

КОНФУЦІЯНСТВО 儒 教

(базові концепти: ідеали, ідеї, принципи, чесноти гуманної людини(仁))

天 道 – дао неба (стану якого прагне людина)

正 – правильні життєві орієнтири　　

直 – прямота (неопосередковане сприйняття і розуміння суті речей)

恩 – велика щирість; все охоплююча добродійність

義 – самовдосконалення; вдосконалення людиною своєї природи (як принцип, обов’язок)

中 – серединність (урівноваженість)

理 – природність як вищий принцип упорядкування речей

孝 – синівський обов’язок перед батьками

禮 – ритуальність (етика єднання людини з Небом)

СІНТОЇЗМ (ІДЕАЛИ, ЧЕСНОТИ) 神道

神 道 – дао-шлях богів (божественний дао-шлях) (даос.)

正 – правильні життєві орієнтири (конф.)

直 - прямота (неопосередковане сприйняття і розуміння суті речей) (даос.)

宗 – шанування вівтаря Неба й Землі (даос., конф.)

精 – духовна чистота (даос.)

仁 – гуманність (конф.)

禮 – ритуальність лі (етика єднання людини з Небом) (конф.)

慈 – глибоке почуття, велике милосердя (буд.)

恩 – велика щирість і доброта (буд.)

　　　 Історія вень (文)-культури Китаю

Історія:

1) процес розвитку природи та суспільства.

2) наука про розвиток суспільства.

Захід: предметом вивчення історії є минуле як причина й джерело сучасного.

Схід: предметом вивчення історії є минуле як зразок для наслідування й розбудови сучасного (майбутнього).

Історія розкриває динамічну єдність минулого й сучасного.

Отже, предметом курсу «Історія культури…» є релігійно-філософські джерела вень-культури Китаю, через яку ми знайомимось зі зразками наслідування – морально-етичними принципами релігійно-філософських вчень як чинниками формування людини-субєкта розбудови соціокультурного та соціополітичного простору традиційних країн Далекого Сходу.

СЛОВО

言 (讠) （Шовень说文 с.89）:

1) 直言日言 (слово (言) це те, що передає / виражає суть речей / явищ (直));

2) 論正義作荅 (на правильне (正) за суттю (義) міркування (論) правильне реагування (відповідь) (荅));

3) 發端日言。　(слово (言) має межі - початок і кінець;

4)為 人说為语: (якщо людина міркує / аналізує (说), вона говорить (语) (висловлює (言) суть речей (吾)).

Отже, з наведених етимологій ідеограми 言 ("слово", "мовлення", "мова", "фраза", тощо) випливає, що слово є "словом", якщо воно є інформативним. Інформативність слова залежить від рівня культури мовця, його життєвого досвіду тощо. Сказане відбивається у графіці ідеограми言, в якій елемент 口означає річ / явище, а горизонтальні риски – рівні інформативності висловлювання. Чотири риски символізують повноту вислову, дві верхні 二 – символізують вищий рівень інформативності слова.

Дата добавления: 2015-11-13