Дипломатичні привілеї та імунітети.

Нормальна робота дипломатичних представництв може здійснюватись тільки при визнанні їх суверенітету і незалежного становища у країні перебування. В якості представників незалежної держави вони не можуть бути підкореними іншій іноземній державі і управлятись нею. Вони посилаються в іноземну державу і повинні там сприйматися саме як прредставники іноземної держави. Все це відображено у відповідних міжнародних нормах, і зокрема у віденській конвенції. “Особа дипломата недоторканна. Він не підлягає аресту чи затриманню у будь-якій формі. Ст 31 конвенції вказує, що дипломат користується імунітетом від кримінальної юрисдикції держави перебування. Він не повинен давати свідчення у якості свідка. Ст. 30 вказує, що приватьна резиденція дипломатичного агента користується такою ж недоторканністю і захистом, як і приміщення представництва (приміщення представництва недоторканне і влада держави перебування не може проникнути у приміщення інакше, як зі згоди глави представництва Ст. 22). Дипломатичні представники звільняються від усіх податкових зборів. Однак, стаття 41 конвенції наголошує, що дипломат повинен поважати закони і постанови держави перебування.

Очевидно імунітет було запроваджено для того, щоб убезпечити іноземних представників, від різних ризиків та небезпек. Які можуть мати місце в чужій країні.

Дипломати-перекладчі. Робота ця важка, відповідальна і не завжди оцінена належним чином. Деякі політики, особливо ті, які самі не знають іноземних мов, відносяться до них зверхньо, як до співробітників другого сорту. До дипломатів-перекладачів висуваються особливі вимоги. По-перше, вони повинні блискуче знати мову, в тому числі і її різні діалекти. Є вимоги і до характеру такого дипломата. Він не повинен бути флегматиком (тобто достатньо швидко реагувати) і друге, в жодному разі не піддаватись паніці, оскільки переклад – це величезна нервова напруга. Крім того, добрий перекладач повинен знати так само добре міжнародні відносини, як і той, хто розмовляє, янакше, він може проігнорувати деякі важливі ньоюанси, і тоді пози2ція уряду буде витлумачена невірно. Він повинен добре знати дипломатичні терміни, латинські вирази, які містить міжнародне право. Від перекладача вимагається абсолютна точність. Звісно, добре якщо переклад, красивий. Але головне не це, головне – це адекватність відображення сказаного на інорземній мові, вміння вибрати найбільш підходящий термін.

Жінки-дипломати. Ця проблема, яка дійсно до сьогодні існує в дипломатії, часто обходиться увагою в дипломатичних посібниках. Можна стверджувати, що дипломатія до сьогодні залишається однією із небагатьох професій, де чоловічий шовінізм проявляється найбільш сильно. Ще у Венеції 15 ст. дружинам дипломатів не дозволялось супроводжувати їх чоловіків у дипломатичних місіях яз-за небезпеки пліток. В класичних книгах із теорії дипломатії – Кальєра, Нікольсона, Камбона – не згадується жодна жінка-дипломат.

Тим не менше, вперше в історії, жінка виконала функцію посла ще в 17 ст. В 1646 р. вдова французького маршала де Гебріані була направлена послом у Варшаву зі спеціальною місією супроводження нареченої польського короля Владислава 4. Свідчень про інші випадки призначення жінок послами аж до 20 ст. не має. Загалом майже у всіх посольствах світу рідко можна зусстріти жінок на дипломатичній роботі. Вони там зустрічаються, але зайняті переважно на посадах співробітників-секретарів, бібліотекарів тощо. І навіть ті, які є дипломатами, займають, як правило, посади нижчих дипломатичних рангів – других та третіх секретарів. Однак, зустрічаються і випадки, хоч і досить рідко, коли на посадах Надзвичайних і Повноважних послів перебувають жінки. В той же час ХХ ст. дало багато прикладів видатних жінок-політиків, які займалися і займаються в оому числі зовнішніми зносинами: І Ганді, М. Тетчер тощо. Остання, зокрема, якось відмітила: “Якщо ви хочете, щоб щось було сказано, попросітьо про це чоловіка; якщо ж ви хочете, щоб щось було зроблено, попросіть про це жінку”. Очевидно настав час попросити жінок зайняти більш достойне місце у дипломатичній службі, в тому числі у її верхніх ешелонах, що може вивести сучасну дипломатію на нові рівні ефективності.

Дата добавления: 2015-11-14