Читайте также:
|
|
Вступ
Радіоактивне забруднення біосфери - це перевищення природного рівня вмісту у навколишньому середовищі радіоактивні речовини. Вона може бути викликано ядерними вибухами і витіканням радіоактивних компонентів внаслідок аварій на АЕС чи інші підприємства, розробки радіоактивних руд тощо. При аваріях на АЕС особливо різко зростає забруднення довкілля радіонуклідами (стронцій-90, цезій-137,церий-141, йод-131,рутений-106 та інших.). Нині, за даними Міжнародного агенції із атомної енергетики (МАГАТЕ), число які у світі реакторів досягло 426 за її сумарною електричної потужності близько 320 ГВт (17% світового виробництва електроенергії).
Ядерна енергетика, за умови якнайсуворішого виконання необхідних вимог, більш-менш екологічно чистішепo порівнянню зтеплоенергетикой, оскільки виключає шкідливі викиди у повітря (зола,диоксиди, вуглецю і сірки, оксиди азоту NO та ін.). Так, мови у Франції швидке нарощування потужностей АЕС дозволило останні роки значно зменшити викиди діоксиду сірки і оксидів азоту у секторі енергетики відповідно на 71% і 60%. Проте, у цілому світі відзначено тенденція скорочення будівництва нових АЕС.
Використання енергії атома - реальність нашого часу. Зараз ядерні арсенали досягли розмірів, загрозливих знищенням самого життя Землі. Настав час усвідомити, збереження людської цивілізації - справа всіх інших держав, бо ядерна війна неминуче торкнеться усіх і кожного.
Проте, і мирний атом таїть у собі чималі небезпеки. Про це свідчить наслідки аварій на ядерних об'єктах. Тож усім країнам разом треба домагатися здобуття права можливість аварій у роботі атомних установок було зведено нанівець.
Розділ 1
Гіркий урок Чорнобиля
26 квітня 1986 р. на Чорнобильською АЕС відбулася аварія. Через війну руйнації реактори й його активної зони в довкілля потрапили мільйони кюрі радіоактивні речовини. У перші 2-3 діб аварії спостерігалося найбільш потужне витікання радіоактивних продуктів. Висота струменя радіоактивного викиду 27 квітня, по літаковим даним, перевищувала 1200 м. Усього вирішено було два залпових викиду. Потужність викиду радіоактивності в 100 раз перевищила аналогічний показник вибухом двох атомних бомб, скинутих США перевищив на японські міста Хіросіма і Нагасакі в 1945 року. Закінченнявисокорадиоактивнойгазоаерозольной струменя з оголеною активної зони через загоряння графітової кладки реактора тривало протягом десяти діб. Відбулася сепарація осколкової радіоактивності у її збагачення біологічно значимими радіоактивними ізотопами цезію.Виброшенние в останній момент аварії радіоактивні речовини поширилися у напрямку, потім струмінь із зони реактора сприяла поширенню забруднень в північно-західному напрямі територією БРСР, пізніше - на північний схід і схід, на південний схід і з півдня. Найбільш сильному радіоактивному забрудненню зазнали Гомельська і Могилевська області Білорусі, Київська та Житомирська області України та Брянська область Росії. У цілому, це територія площею 155000 км2 і з населенням 7,1 мільйона чоловік (3 мільйони батьків-одинаків з яких - діти). Радіоактивність хмари викидів досягла величини 50 млн. кюрі (Кі). Зміна у перших 7-10 днів напрями вітру на 180 градусів призвело до широкому розкиду радіоактивності. У місцях випадання дощів утворювалися суттєві "плями" радіоактивного забруднення. Формування радіоактивних "сліду" і "плям" тривало весь травень. Помітні випадання радіоактивності з дощами досягли Австрії, ФРН, Італії, Норвегії, Швеції, Польщі, Румунії, Фінляндії - найбільше забруднення тут становила по цезію - 137 близько 1Ки/км2.
Реактор 4-го енергоблоку ЧАЕС було повністю зруйноване і являв собою відкритий небезпечний не для життя потужним джерелом радіації і аерозольного забруднення. У перші ж дні після аварії постало питання про будівництво споруди, які мали запобігти поширення радіонуклідів з зруйнованого реактори й захистити прилеглу територію від що проникає випромінювання. Вирішили спорудити тимчасовулокализующую оболонку, була як об'єкт "Укриття" чи "Саркофаг".
Під зведеним саркофагом зосередилося основне кількість радіонуклідів: за максимальними оцінками, тут поховано близько 180 тонн палива. Крім паливомістких мас, в об'єкті "Укриття" зосереджено дуже багато радіоактивні матеріали, які з залишків зруйнованого реактора, реакторного графіту, металевих і вартість будівельних конструкцій енергоблоку.
Після розвалу СРСР грудні 1991 р. виникла кризова ситуація, тоді як залишилася віч-на-віч з розташованим її території й раніше що перебували в загальносоюзному підпорядкуванні об'єктом і мусила все сама вирішувати проблему планетарного масштабу. Уся відповідальність за ліквідацію наслідків і укриття зруйнованого енергоблоку лягла в Україну.
Розділ 2
Радіоактивне забруднення довкілля
Чорнобильська трагедія за своїми масштабами, характером зміни якості природного довкілля у зоні і околицях АЕС вони мали "прототипу", та спеціалістам важко було прогнозувати ті чи інші явища, які треба очікувати на уражених радіацією ділянках. Ось один із них; влітку 1988 року в значних площах навколо Києва, особливо північніше його, почалася масова загибель дубових насаджень. Знамениті дубові гаї від обрію до горизонту похилилися жовтими кронами. Навесні й влітку 1986 року птахи залишили як 30-ти кілометрову зону: навколо Чорнобиля на багато десятків кілометрів нічого не чути пташиних голосів. Два року виявилося досить, щоб маленька непоказна метелик -широкоминирующая мільрасплодилась стільки ж, що погубила величезні масивиросших там дубових гаїв.
Зона підвищеного радіаційне забруднення під Ленінградом з'явилася 1986 року у результаті випадання чорнобильських радіоактивних опадів. Влітку 1988 року ленінградці мали змогу скористатися послугами лабораторії радіаційного контролю для перевірки грибів на радіоактивність. У 15% грибників гриби виявилися "брудними", в інших - прилад фіксував "радіаційний фон трохи завищений, але у межах припустимого". При організованою перевірці на ленінградських ринках було вилучено більш 500 кілограмів грибів "радіаційно брудних".
Радіоактивні продукти надходили в водні басейни внаслідок осадження на водну поверхню, стоку ззагрязенной місцевості, міграції з підземними водами.
Академік Б. Патон повідомляв, що понад половина радіоактивні речовини, викинутих у повітря внаслідок аварії, осіло і зосереджене у 30-кілометрової зоні, причому переважна більшість - на глибині від 1 до 5см.Ю.Израель у статті (>Правда.20 березня1989г) наводить такі дані: " Загальна площа зон з рівнем забруднення поцезию-137 15Ки/км2 і більше становить близько 20 тис. км2 (2 тис. км2 в РРФСР, 1,5 тис. км2 до УРСР, включаючи 0,5 тис. км2 у зоні відселення, 7 тис. км2 в БРСР, включаючи 3 тис. км2 у зоні відселення). На території зони (поза зоною відселення) містяться близько 640 населених пунктів з населенням більш 230 тис. людина. З зони відселення евакуйовані відразу ж жителі 186 населених пунктів (116 тис. людина), зокрема біля УРСР - 75 (90 тис. людина), БРСР - 107 (25 тис. людина), РРФСР - 4 (1 тис. людина).Законсервирован, став неживим місто енергетиків Прип'ять".
Були розгорнуто масові виміру радіоактивного забруднення повітря й ґрунтів, та був комплексні дослідження радіоактивності всіх компонентів природного довкілля, зокрема й рослинність.
За кілька днів після аварії почав здійснюватися масовий відбір проб грунту з подальшим аналізом (>гамма-спектрометрия, радіохімія), що дозволило побудувати карти ізотопного забруднення місцевості.
Радіонукліди йоду і цезію випали з опадами, переважно, біля Білорусі, й у центральних областях РРФСР. У 39 районах 9 балів областей РРФСР, УРСР та БРСР спостерігалися найвищі рівні забруднення територіїйодом-131.
З 30-кілометровоїциркульной зони було евакуйовано й усе населення, також було евакуйовано населення з деяких білоруських сіл поза цієї зони. За інших районах у зв'язку з високоїзагрязненностьюйодом-131 проводилися профілактика захворювань частини населення півночі України та півдня Білорусії та відмова сільгосппродуктів. У перші місяці після аварії було евакуйовано 100 тис. людина, зокрема 92 тис. з 75 населених пунктів Київській і Житомирській областей.
Був запроваджено контроль забруднення річки Прип'ять та Київського водосховища - джерела водопостачання Києва. У Кременчуцькому водосховищі у травні 1986 р. концентрація стронцію-90 мала радіоактивність в5х1012Ки/л, що від доведену норму майже 100 раз. Дуже забрудненими виявилися донні грунти дільниці Київського водосховища, що прилягає до гирлу річки Прип'ять.
У червні 1986 р. було розгорнуто масовий ізотопний аналіз проб грунтів з далеких районів, у результаті встановлено наявність значних концентрацій довгоживучих ізотопів цезію - 137 і - 134.
Були передбачені спеціальні заходи щодо запобігання розносу радіоактивного забруднення з району аварії з повенями водами. У річки Прип'ять й прилеглих районів було споруджено глухі дамби і стінка у ґрунті, що відтинають винесення радіонуклідів з ближньої зони Чорнобильською АЕС, глухі і фільтруючі дамби (131 спорудження) на малих річках для утримання радіонуклідів. З віддалі кількох сотень метрів АЕС, навколо, були пробурені десятки свердловин на глибину водоносного горизонту контролю та питаннями захисту підземних вод, у необхідних випадках воду їх відкачували до ставу - охолоджувач. Загальна довжина всіх споруд, дамб і перемичок становила 29 км.
Величезну небезпеку обману довкілля представляють пункти тимчасової локалізації радіоактивних відходів (РАТ) навколо ЧАЕС. У 24 пунктах запаси РАТ склали1,24х1015 >Бк. Україна постало завдання їх перепоховання і дезактивації, на вирішення яка мала розробити і створити спеціалізовані інженерні конструкції і технології.
Відповідно до "Державною програмою роботи з радіоактивними відходами", розробили комплекс "Вектор" по дезактивації, транспортуванні, переробки й поховання РАТ.
Руйнування природи задоволення поточних виробничих, найчастіше хибних потреб і безсенсових потреб завжди пов'язане з втратою незмірно великих цінностей, втрат, зазвичай, невідновних.
А жити доведеться роки й роки. Жити й берегти нашу землю, нашу багатовікову культуру, духовність. Жити з усвідомленням своїх фатальних помилок у відносинах з матір'ю-природою. Тому вкрай важливо не до подвигів.
Розділ 3
Дата добавления: 2015-11-14; просмотров: 43 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Інфраструктура курортів | | | Причини Чорнобильської аварії |